Презентація до уроку "Харчування при різному фізичному навантаженні" 9 клас

Основи здоров’я9 клас. Принципи здорового харчування. У презентації розкрито принципи здорового харчування, значення білків, жирів, вуглеводів та мінеральних речовин для здоров’я людини. Олена ГАЙДАШ

Харчування і здоров’я. Здорове харчування забезпечує нормальний розвиток і життєдіяльність людини, сприяє профілактиці захворювань. Воно передбачає, що в організм регулярно, в необхідній кількості та оптимальних співвідношеннях надходять усі необхідні йому поживні речовини — білки, вуглеводи, жири, вода, мінеральні речовини і вітаміни.

Поживні речовини, які надходять в організм з їжею, виконують функції: Енергетична функція Для підтримання дихання та інших функцій організма підлітка щодоби потребує 1300– 1500 ккал. Помірна активність збільшує потребу приблизно на 1000 ккал, інтенсивні заняття спортом— у 1,5–2 рази. Захисна і відновлювальна функція. Наш організм постійно протистоїть безлічі шкідливих чинників: стресам, забрудненням, інфекціям. Речовини, що надходять з їжею, допомагають організмові долати негативні впливи і дають сили та матеріал для відновлення і росту.

Харчування впливає не лише на фізичне здоров’я. Коли людина голодна, у неї псується настрій, вона стає дратівливою. І навпаки, смачна їжа — джерело приємних емоцій, а спільні трапези збирають для спілкування родину, друзів і навіть ділових партнерів.

Принципи здорового харчування1. Харчуватися регулярно2. Контролювати розмір порцій3. Обов’язково снідати4. Збільшити вживання фруктів і овочів5. Збільшити споживання молочних продуктів6. Пити достатню кількість води

Принципи здорового харчування1. Харчуватися регулярно — вживати їжу 5–6 разів на день з інтервалом 2–3 години. Регулярне харчування покращує обмін речовин, позитивно позначається на роботі системи травлення і може сприяти зниженню ваги.

Принципи здорового харчування2. Контролювати розмір порцій — вживати їжу невеликими порціями — не більшими за розмір стиснутого кулака.

Принципи здорового харчування3. Обов’язково снідати —не пропускати ранкового прийому їжі. Вранці обмін речовин швидший, ніж удень та ввечері, тому їжа швидко перетравлюється і забезпечує організм енергією, яка ефективно витрачається протягом дня.

Принципи здорового харчування4. Збільшити вживання фруктів і овочів —забезпечити організм вітамінами, мінеральними речовинами і клітковиною.

Принципи здорового харчування5. Збільшити споживання молочних продуктів — вживати достатню кількість молочних продуктів середньої і низької калорійності, обов’язково збагачувати свій раціон сиром твердих сортів із невисоким відсотком жирності.

Принципи здорового харчування6. Пити достатню кількість води — підтримувати нормальний водний баланс в організмі.

Характеристика поживних речовин. Поживних речовин, які не виробляються в людському організмі - 40. Із них в організмі утворюються майже 10 тисяч різних сполук, необхідних для підтримання здоров’я. Нестача однієї з поживних речовин призводить до дефіциту сотень потрібних сполук. І як наслідок — порушується обмін речовин, людина починає хворіти. За молекулярною структурою поживні речовини поділяються на групи: • білки (амінокислоти); • вуглеводи; • жири; • вітаміни і мінеральні речовини.

• будівельний матеріал для організму; • білки крові «транспортують» поживні речовини; • окремі білки сприяють загоєнню ран; • ферменти і гормони, що складаються з білків, регулюють обмін речовин та інші процеси в організмі; • антитіла, які також є білками, захищають організм від інфекцій. Білки:

Білки в організмі виконують функції: 1. Діють як ферменти, тобто як каталізатори фізіологічних процесів.2. «Транспортують» поживні речовини і підтримують рідинну рівновагу. 3. Утворюють кров’яні згустки, що сприяють затягуванню ран.4. Беруть участь у відновленні пошкоджених тканин.5. Зміцнюють сухожилля, зв’язки і стінки кровоносних судин. 6. Беруть участь у швидкому утворенні нових тканин, що має найбільше значення у дитячому та підлітковому віці, а також під час вагітності.

В організмі налічується до 50 тисяч різних типів білків. Усі білкові молекули складаються з чотирьох елементів: вуглецю, водню, кисню та азоту, які, певним чином з’єднуючись між собою, утворюють амінокислоти. Існує 21 тип амінокислот; 13 із них організм може виробляти сам, а 9 отримує лише з тих білків, що надходять з їжею. Амінокислоти, які організм виробляє сам, називають замінними, а ті, які він змушений отримувати з їжею, — незамінними.

Найбільше білків містять: м’ясо, сир, бо­бові, горіхи. Повноцінні білки, що містять усі незамінні амінокислоти, є у продуктах тваринного походження: яловичині, телятині, баранині, м’ясі свійської птиці, рибі, молоці, яйцях і сирі. Нестача незамінних амінокислот по-різному впливає на дітей і дорослих. У дітей порушуються процеси формування кісток, гальмується фізичний та інтелектуальний розвиток. У дорослих через дефіцит білків порушуються процеси кровотворення, обмін речовин, знижується імунітет. Шкідливим є і надлишок білків у раціоні, оскільки в такому разі в організмі збільшується концентрація азотних сполук. Це може призвести до утворення каменів у нирках і ураження суглобів.

Денна потреба організму в білках залежить також од віку, а для підлітків — ще й від статі.

Вуглеводи•найкраще джерело енергії; •прості вуг­ле­во­ди допомагають швид­ко вта­мувати голод і з­до­лати вто­му; •складні вуглеводи надовго дають відчуття ситості; •клітковина і пектини сприяють нор­малізації процесів трав­лен­ня.

Головна функція вуглеводів — постачання енергії організму. Вуг­ле­води поділя­ють на прості і складні. Прості вуг­ле­во­ди швид­ко за­сво­юють­ся ор­ганізмом і є най­кра­щим дже­ре­лом енергії тоді, ко­ли тре­ба швидко втаму­ва­ти го­лод або по­до­ла­ти вто­му (наприклад, після тренування). Во­ни містять­ся в цу­крі, ме­ду, фрук­тах і ово­чах, со­ках і на­по­ях. Але солодощі, окрім вуг­ле­водів, не містять інших ко­рис­них ре­чо­вин. Про­дук­ти, ба­гаті на складні вуг­ле­во­ди, за­сво­юють­ся до­вше і да­ють відчут­тя си­тості на три­ва­лий час. Найпо­ши­ренішим зі склад­них вуг­леводів є крох­маль. То­му ба­гаті на крохмаль про­дук­ти — пше­ни­ця, картопля, рис, ку­ку­руд­за. Вуглеводи

Се­ред склад­них вуг­ле­водів особли­ву роль відіграє клітковина-харчові волокна. Клітковина май­же не засвоюється ор­ганізмом, але нормальний процес травлення без неї неможливий. Про­ходя­чи через шлун­ко­во-киш­ко­вий тракт, во­на прискорює процеси травлення, очищує ки­шечник, за­побігає йо­го розла­дам. Заповнюючи шлунок, клітковина створює відчуття ситості, маючи при цьому нульову калорійність. Нестача клітковини спричиняє ожиріння і серцево-судинні захворювання. Ба­гаті на клітко­ви­ну овочі, фрук­ти і продукти з цільного зерна, наприклад вівсяну і гречану каші, хліб із борошна грубого помелу.

• най­ба­гат­ше дже­ре­ло енергії для ор­ганізму; • за­хи­ща­ють внутрішні ор­га­ни від пе­ре­охо­лодження і трав­му­ван­ня; • не­обхідні для за­своєння багатьох вітамінів; • по­ліпшують смак продуктів; • ут­во­рюють в ор­ганізмі за­па­си, які ви­ко­ри­с­товуються під час нетривалого го­ло­ду. Жири

Жи­ри — це сполуки, здатні ут­во­рю­ва­ти в ор­ганізмі за­па­си. Жири підвищують стійкість організму до стресів, а також необхідні для засвоєння кальцію, магнію, вітамінів А, В, Е. Здатність жирів ут­во­рю­ва­ти за­па­си є ко­рисною. Без цьо­го лю­ди не ма­ли б шан­су ви­жити в умо­вах навіть не­три­ва­ло­го го­ло­ду. Для нормального функціонування організму життєво необхідно мати 12–15 % жирової тканини. За дефіциту жирів в організмі знижується його загальний тонус, порушується репродуктивна функція, слабшає імунітет.

Жи­ри є най­ба­га­тшим дже­ре­лом енергії для ор­ганізму лю­ди­ни. В 1 г жи­ру містить­ся 9 ккал, у той час як в 1 г білків чи вуг­ле­водів — ли­ше 4 ккал. У наш час, ко­ли лю­ди ­хар­чуються ре­гу­ляр­но, ця здатність жирів у поєднанні з ма­ло­рух­ли­вим спо­собом жит­тя при­зво­дить до зай­вої ва­ги і багатьох захво­рю­вань — ожиріння, цукрового діабету, підвищеного артеріального тиску, інфаркту міокарда тощо. Жи­ри поділя­ють на на­си­чені та не­на­си­чені. Вони містять од­на­ко­ву кількість ка­лорій. Однак пев­на кількість не­на­си­че­них жирів (олії або риб’ячо­го жи­ру) ко­рисніша для здоров’я, ніж та­ка са­ма кількість насичених (вер­ш­ко­во­го мас­ла або смаль­цю).

Не­на­си­чені жи­ри (пе­ре­важ­но рос­линні) легко відрізни­ти від на­си­чених: за кімнат­ної тем­пе­ра­ту­ри во­ни рідкі, на­си­чені — тверді. Винятком є трансжи­ри, які отримують із ненасичених жирів у процесі гідрогенізації. Трансжири вхо­дять до скла­ду мар­га­рину, майонезу, кондитерського жиру, їх широко використовують у виготовленні різноманітних фастфудів. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) рекомендує повністю вилучити промислові трансжири з продуктів харчування.

Холестерин — це речовина, що утворюється з жирів, але має складнішу структуру. З нього утворюються статеві гормони, він необхідний для утворення жовчі, клітинних мембран і оболонок нервових волокон. Існує два види холестерину — високої та низької щільності. Надлишок холестерину низької щільності збільшує ризик виникнення серцево-судинних захворювань. Тому важливо підтримувати високий рівень фізичної активності, вживати достатню кількість ненасичених жирів та вилучити з раціону трансжири.

«Віта» в пе­ре­кладі з ла­ти­нської мови - «жит­тя». Вітаміни поділя­ють на жи­ро­розчинні і во­до­розчинні. Жи­ро­розчинні (А, D, Е) ма­ють над­хо­ди­ти в ор­ганізм ра­зом із жи­ра­ми. Тоді во­ни до­б­ре за­сво­юють­ся, мо­жуть на­ко­пи­чу­ва­ти­сь і за­ли­ша­ти­ся в ор­ганізмі від кількох днів до ше­с­ти місяців. Морк­ву, на­при­клад, най­кра­ще їсти зі сме­таною, бо в та­ко­му поєднанні во­на є чу­до­вим дже­ре­лом ка­ро­ти­ну, який в ор­ганізмі пе­ре­тво­рюєть­ся на вітамін А. Во­до­розчинні вітаміни — С, В1, В2, В6, В12 — на­впа­ки, не за­три­мують­ся в ор­ганізмі. То­му їх ба­жа­но вжи­ва­ти щод­ня. Вітаміни і мінеральні речовини

Вміст вітамінів у свіжих фруктах і овочах залежить від терміну зберігання. Тому краще купувати свіжі фрукти і овочі та зберігати їх у холодильнику не більш як тиждень. Взимку найкраще вживати заморожені фрукти, овочі, ягоди. Їх заморожують одразу після збирання, тому вітаміни в них зберігаються навіть краще, ніж у свіжих. Ор­ганізм лю­ди­ни не мо­же обійти­ся без міне­раль­них ре­чо­ви­н. Де­яких із них потрібно ба­га­то, на­при­клад кальцію, натрію чи калію. Їх на­зи­вають ­макроелемента­ми. А де­яких — ду­же ма­ло, наприклад йо­ду, заліза або цин­ку. Їх на­зи­ва­ють мікро­е­ле­мен­та­ми.

Натрій підтримує водносольовий баланс у крові та інших рідинах організму, бере участь у проведенні нервових імпульсів, велика його роль і в діяльності серця. Однак більшість людей вживає надто багато натрію у вигляді кухонної солі (в середньому 9–12 г щодня) і недостатньо калію (менше як 3,5 г). Надмірне споживання натрію призводить до підвищення кров’яного тиску, яке, у свою чергу, збільшує ризик виникнення серцево-судинних захворювань. За даними ВООЗ, щорічно можна було б запобігти 1,7 мільйона випадків смерті в разі скорочення споживання солі до рекомендованого рівня — менш як 5 г на день.

Споживання солі можна скоротити, якщо: • під час приготування їжі використовувати спеції замість солі; • за потреби додавати сіль уже в готову страву; • використовувати лише йодовану сіль, запобігаючи у такий спосіб йододефіциту; • обмежити споживання готових солоних закусок; • обирати продукти з нижчим вмістом натрію; • вживати більше фруктів та овочів, які містять калій. Це пом’якшить наслідки надмірного вживання натрію

ПІДСУМКИЗдорове харчування забезпечує ріст, нормальний розвиток і життєдіяльність людини, сприяє профілактиці захворювань. Білки виконують в організмі багато важливих функцій. Особливо важливими є повноцінні білки, що містяться в продуктах тваринного походження. Се­ред склад­них вуг­ле­водів особ­ли­ва роль належить клітко­ви­ні. Про­хо­дя­чи через шлун­ко­во-кишко­вий тракт, во­на прискорює процеси травлення, очи­щує ки­шечник, за­побігає йо­го роз­ла­дам. Лікарі рекомендують вилучити з раціону трансжири, що містяться в маргаринах, майонезах, кондитерських виробах та їжі швидкого приготування (фастфуді).

Презентацію створено за матеріалами підручника Основи здоров’я для 9 класу закладів загальної середньої освіти. Автори Іван Бех, Тетяна Воронцова, Володимир Пономаренко, Станіслав Страшко БУДЬТЕ ЗДОРОВІ !