Презентація до уроку хімії в 9 класі "Хімічна наука та виробництво в Україні"

Хімічна наука і виробництво в Україні 9 клас

Практичне застосування хімічних знань відоме в Україні здавна, воно було пов'язане з виготовленням і використанням металів, їхніх сплавів, емалю, пороху тощо (підприємства для виготовлення пороху існували з 16 століття). Значну роль у розвитку хімічних наук за нових часів в Україні мали наукові товариства природознавців, які існували в Харкові, Києві та Одесі. Математично-природописно-лікарська секція НТШ у Львові з 1897 видавала збірки, в яких були статті з хімії та української хімічної термінології.  Динаміка виплавлення сталі  в Україні

Науко́ве товари́ство імені Шевче́нка (акронім: НТШ) — всесвітня українська академічна організація, багатопрофільна академія наук українського народу. Рушійна сила формування та розвитку української науки кінця ХІХ — першої половини XX ст. Утворене 23 грудня 1873 року у Львові, за фінансування меценатів з Наддніпрянщини, як Літературне товариство імені Т. Шевченка, у 1892 назву змінено на Наукове товариство ім. Т. Шевченка (своєрідна академія наук). Особливого розквіту досягло в період головування Михайла Грушевського (1897—1916). У 1920-30-х роках зазнавало переслідувань від польської влади, 1939 зліквідоване радянською владою; відновлене 1947 року в Західній Європі та Сполучених Штатах Америки, де стало відоме як Shevchenko Scientific Society. З 1989 року організація знову діє на території України.

Перша книга з хіміїДуже пізно в порівнянні з іншими народами, в 1884 році, українці здобулися на першу хімічну книгу, видану українською мовою. Була це «Хемія», підручник для середньої школи англійця Раское (Rascoe), професора хімії в Манчестері. Переклав її Володимир Шухевич. Видало своїм накладом Руське товариство педагогічне, яке так називалося в роки з 1881 по 1912. Згодом воно перейменувалося на Українське педагогічне товариство (1912—1926) і на Рідну школу (1926—1939).

Уперше в країні виплавили... «синтетичний» чавун (новина від 21.03.21)http://www.golos.com.ua/article/343476 Завдяки співпраці з ученими Академії наук у Нікополі почали виготовляти вироби з надміцного металу. Справжнім технологічним проривом стало введення в дію на нікопольському ТОВ «М-ЛИТ» (у минулому — Нікопольський завод трубопровідної арматури) найсучаснішого електрометалургійного комплексу з виробництва нової продукції — «синтетичного» чавуну. З нього на підприємстві виготовляють гальмівні колодки для рухомого складу залізниць, засувки для трубопроводів і широку номенклатуру трубопровідної арматури, низку інших виробів для житлово-комунального господарства. Діюча тритонна індукційна плавильна піч Inductotherm на заводі «М-ЛИТ» у Нікополі.

Науковці КНУ зробили відкриття у галузі медичної хімії24.02.2014 https://science.knu.ua/news/official/1480/Вчені Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Ігор Комаров – Інститут високих технологій, Павло Михайлюк – хімічний факультет) спільно з колегами з Інституту технологій м. Карлсруе, Німеччина (Анне Ульріх, Сергій Афонін, Марина Бердіч, Сабіна Райсер, Томас Штайнбрехер, Олег Бабій, Володимир Кубишкін, останні два – випускники хімічного факультету) створили нову технологію, яка дозволяє керувати активністю ліків дією світла. Іншими словами, створено діючі прототипи ліків, які можна легко активувати (“включати”) для знешкодження патогенних бактерій та дезактивувати (“виключати”), щоб уникнути знищення корисних мікроорганізмів мікрофлори здорового організму людини. Принцип продемонстровано на прикладі пептидних антибіотиків.

На ілюстрації зображено чашку Петрі (зліва), де у поживному для бактерій S. xylosus середовищі один з таких фоточутливих антибіотиків було активовано опроміненням видимим світлом в межах кола, тоді як за межами кола антибіотик залишився у неактивному стані. Можна бачити, що колонії бактерій виросли тільки за межами області опромінення, а опромінена область прозора, без колоній (через неї видно зображення герба університету). На збільшеному фрагменті (справа) можна бачити високу селективність процесу перемикання - чітку границю між областями, де колонії ростуть, і де фотоактивований антибіотик проявив бактеріостатичну дію.

Вчені впевнені, що такі фоточутливі лікарські засоби в недалекому майбутньому стануть основою сучасних технологій лікування широкого кола локалізованих розладів – травм, вірусних або бактеріальних інфекцій, запалень, тромбів, доброякісних та злоякісних пухлин, тощо. Фоточутливі лікарські засоби можна активувати тільки тоді, коли це потрібно для терапії, і лише в тих ділянках людського тіла, де це необхідно для лікування. Після терапії такі лікарські засоби можуть бути дією світла дезактивовані, тобто, перетворені в безпечні речовини з метою зменшення небажаних побічних ефектів.

Український прорив: Наукові відкриття і винаходи. ГІДРОСТРУМЕНЕВИЙ СКАЛЬПЕЛЬІдея різати людські органи водяним струменем спала на думку інженерам-авіаторам. Вони винаходили гідроструменеві технології для різання сталі та каменю. І, взявши за основу технології, що використовуються в авіапромисловості, юні уми під керівництвом професора Віктора Бочарова винайшли в 2012 році рідинний струменевий скальпель. Як зі шприца, із скальпеля під великим тиском б'є тонкий струмінь води. Він ріже тканину та капіляри, не пошкоджуючи великі судини. Одними з перших у проведенні складних оперативних втручань гідроструменевий скальпель почали використовувати хірурги Київської міської клінічної лікарні № 1.

Український прорив: Наукові відкриття і винаходи. Біорозкладана зубна щітка Екологія – ще одна сфера, де українські розробки можуть стати відомі всьому світу, тому що пропонують рішення проблем, які хвилюють багато країн. У минулому році зубна щітка компанії Effa увійшла до п’ятірки переможців конкурсу екологічних інновацій Clim@, який проводився у Німеччині. Автори ідеї кажуть, що їх продуктом зацікавилися вже в 40 країнах світу. Тому не виключено, що незабаром у багатьох готелях світу з’являться одноразові зубні щітки, розроблені українськими стартаперами. Ідея спала на думку Іллі Кічуку, який є засновником і співдиректором компанії Effa. Зубні щітки Effa – одноразові. Їх розробили для мандрівників, власників готелів й авіаперевізників, які щодня викидають тисячі тонн пластикових зубних щіток. Натомість щітки Effa не шкодять природі. Держак щітки зроблено з переробленого паперу, укритого тонким шаром органічного пластика, щоб вона не розмокла у воді. Щетину зробили з компромісного нейлону, оскільки за рекомендаціями Асоціації стоматологів у щітках має бути лише синтетична щетина. Утім, нейлон можна відділяти й утилізувати, і розкладається він швидше за інші види пластика. Упаковку Effа зроблено з паперу, який розчиняється у воді.  Співдиректори Effa Дар’я Василенко та Ілля Кічук

Український прорив: Наукові відкриття і винаходи. Хірургічний шов-блискавка – пластиковий пристрій, який клеїться до тіла за допомогою липкої плівки, схожої на пластир, щоб шкіра могла дихати в районі кріплення. Розроблений полтавцем Віталієм Запекою протягом 1992-2002 років. Переваги такого винаходу – здатність швидко зупиняти кровотечу (навіть артеріальну), відсутність гною, шрамів, голок та швів. Користуватися «блискавкою» можна без спеціальної підготовки. Він максимально підходить для термінової допомоги постраждалим у ДТП або глобальних катастрофах. Хірург знімає шов та, виконавши операцію, просто закриває його знову, щоб рана зрослася рівно і з мінімальними слідами.

Український прорив: Наукові відкриття і винаходи"КРОВОСПАС"У 2015 році українські учені-волонтери створили унікальний кровоспинний засіб. Вітчизняний "Кровоспас" став дешевою альтернативою імпортного Целоксу, який конче необхідний нашим військовим. Винахідники розповіли, що препарат забезпечує утворення щільного масивного згустку, який надійно закупорює рану, і цей же носій дозволяє досить легко видалити засіб з рани. Він повинен забезпечити гемостаз менш як за 3 хвилини. Розробники відзначають, що при створенні препарату передбачалося, що його може застосувати будь-хто на полі бою, коли мова не йде про якусь кваліфіковану медичну допомогу, або якщо йти до кваліфікованого лікаря надто далеко. У травні 2016 року засіб отримав сертифікат відповідності. Таким чином, стало можливим серійне виробництво "Кровоспаса", який можна використовувати як на фронті, так і в мирному житті, зокрема, в медицині катастроф, у службі швидкої допомоги, травматології та хірургії.

Український прорив: Наукові відкриття і винаходи. ТИТАНОВИЙ ЕНДОПРОТЕЗУ 2015 році учені з Національної академії наук України представили ендопротез кульшового суглоба, виконаний з титану. Розробка істотно дешевша західних аналогів. Розробники розповіли, що титанові ендопротези є найкращим рішенням для імплантації в організм – метал демонструє високу біосумісність і не відторгається тканинами тіла людини, на відміну від часто використовуваного сплаву кобальту, хрому і молібдену.Інша чеснота українського винаходу – надвисока зносостійкість. Він зношується у 6 разів повільніше, ніж будь-який інший сучасний аналог. Імовірність крихкого руйнування при цьому повністю виключається. У результаті проведених досліджень (а саме - "проходження" шляху тертя, рівного 200 км або 23 млн циклам навантаження) учені не виявили ніяких ознак зносу. При цьому їхня розробка дозволяє людині вільно рухатися, не відчуваючи дискомфорту.

Український прорив: Наукові відкриття і винаходи. АНТИБІОТИК « БАТУМІН»У 2005 році учені з Інституту мікробіології і вірусології НАН України створили новий антибіотик, який має високу активність до всіх видів стафілокока. За своїм хімічним складом цей препарат не має аналогів у світі. Дослідження тривали 30 років. Батумін діє на всі види стафілококів, навіть ті, які не вбивали інші препарати. Після успішного завершення розробки препарат був проданий у Бельгію, де і було розпочато масове виробництво.

Український прорив: Наукові відкриття і винаходи. ОПРІСНЕННЯ МОРСЬКОЇ ВОДИЛеонард Смирнов, професор Одеської державної академії холоду, розробив технологію опріснення морської води, що робить її придатною навіть для пиття. Заморожена особливим чином вода з моря перетворюється на кристали, з поверхні яких видаляються не тільки солі і шкідливі домішки, а й дейтерій і тритій — важкі ізотопи водню, що пригноблююче діють на ДНК, гени і нервову систему людини.

Український прорив: Наукові відкриття і винаходиhttp://www.golos.com.ua/article/304262 Винахід рятує лани від «хімії» (16 червня 2018)Унікальний біологічний препарат нового покоління, який може відвернути стрімку деградацію сільськогосподарських угідь не тільки в Україні, а й по всьому світу, винайшов кандидат технічних наук з Херсона Сергій Осипенко. Екологічно чиста суміш торфу, сапропелю (донного мулу), біогумусу, часточок моху та лишайників є суперефективною заміною гербіцидам та пестицидам. Біогель відновлює мікрофлору ґрунтів, допомагає утримувати продуктивну вологу, підвищуючи врожайність. На технологію його виробництва після успішних випробувань на базі двох десятків дослідних господарств та агрофірм Сергій Осипенко вже отримав майже півсотні патентів — від України до США та Канади. Він і сам розгортає його випуск у Херсоні, сподіваючись уже цьогоріч отримати від 150 до 200 тонн стратегічно важливого для аграріїв продукту. Це при тому, що на обробку гектара поля зернових потрібно лише півтора літра препарату. До речі, заявки на його придбання надійшли з Аргентини, ПАР, Колумбії, Китаю, Угорщини та Польщі, каже науковець та винахідник Сергій Осипенко. Херсонська область.

Серед переможців конкурсу «Винахід року 2020» Сучасний генетичний метод визначення культур Streptococcus thermophilus за допомогою пари специфічних олігонуклеотидних праймерів у заквасках, бактеріальних препаратах та ферментованих харчових продуктах дозволяє швидко та ефективно відбирати безпечні технологічні культури Streptococcus thermophilus для виробництва заквасок, бактеріальних препаратів, ферментованих харчових продуктів та здійснювати контролювання їх наявності. 

Серед переможців конкурсу «Винахід року 2020» Переможець у номінації: «Нові речовини та матеріали»СПОСІБ ОТРИМАННЯ МОДИФІКОВАНОГО АКТИВНОГО КАТОДНОГО МАТЕРІАЛУ ДЛЯ ЛІТІЙ- ІОННИХ АКУМУЛЯТОРІВПатент на винахід  UA 113443 С2 Власник патенту: ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД "УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ХІМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ"Винахідники: Максюта Ірина Мечеславівна, Маркевич Олександр Васильович, Недужко Людмила Іванівна, Задерей Неля Дмитрівна, Шембель Олена Мойсіївна. Винахід призначений для отримання модифікованого активного катодного матеріалу для літій- іонних акумуляторів, в яких Li. Mn2 О4 є активним матеріалом позитивного електрода. Спосіб забезпечує підвищення розрядної ємності і стабільності циклування позитивного електрода в літій-іонних акумуляторах. Запропонований винахід є технологічним, легко управляється, не потребує використання дефіцитних матеріалів та суттєвих витрат виробництва для впровадження. 

Серед переможців конкурсу «Винахід року 2020» Переможець у номінації: «Будівництво»ЗВ'ЯЗУЮЧЕ Патент на винахід  UA 116303 С2 Власник патенту: НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ "ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА"Винахідники: Саницький Мирослав Андрійович,Кропивницька Тетяна Павлівна,Круць Тарас Миколайович,Іващишин Ганна Степанівна. Винахід стосується виготовлення будівельних розчинів. Синергічне поєднання тонкодисперсних активних мінеральних добавок, наповнювачів та комплексних хімічних добавок в зв'язуючому забезпечує одержання однорідних розчинних сумішей підвищеної рухливості, в яких відсутнє водовідділення, що не розшаровуються при зберіганні на місці будови, а введення прискорювача тверднення дозволяє прискорити процеси раннього структуроутворення, що забезпечує одержання будівельних розчинів підвищеної ранньої та марочної міцності.

Серед переможців конкурсу «Винахід року 2020» Переможець у номінації: «Металургія»СПОСІБ ДИФУЗІЙНОГО ХРОМУВАННЯ СТАЛЕВИХ ВИРОБІВПатент на винахід  UA 119296 С2 Власник патенту: Стецько Андрій Євгенович. Винахідник: Стецько Андрій Євгенович. Винахід призначений для створення способу хіміко-термічної обробки деталей для їх поверхневого зміцнення. За рахунок удосконалення рецептури хімічного покриття та додаткового введення дифузійного хромування з ізотермічною витримкою забезпечують формування на поверхні деталей композитного зміцненого шару товщиною 200 мкм та усередненою мікротвердістю 13 ГПа, що значно підвищує зносостійкість та ресурс роботи сталевих деталей.

Серед переможців конкурсу «Винахід року 2020» Розроблений новий засіб для лікування вірусного гепатиту С людини, який є високоефективним, має комбіновану антивірусну та гепатопротекторну дію, є нетоксичним для людини та тварин, не потребує допоміжних речовин та має значно нижчу собівартість порівняно з існуючими лікарськими засобами іноземного виробництва.

Серед переможців конкурсу «Винахід року 2020» Переможець у номінації: «Екологія»КОМПЛЕКСНИЙ АКТИВАТОР АЦЕТОНО-БУТИЛОВОГО БРОДІННЯ НА ОСНОВІ ШТАМІВ БАКТЕРІЙ РОДУ CLOSTRIDIUMПатент на винахід  UA 120695 С2 Власник патенту:ІНСТИТУТ МІКРОБІОЛОГІЇ І ВІРУСОЛОГІЇ ІМ. Д. К. ЗАБОЛОТНОГО НАН УКРАЇНИКомплексний активатор для зброджування нетрадиційних субстратів, що є відходами виробництв, наприклад дерево-листяної стружки та підсирної сироватки, для отримання спиртів, методом його прямого внесення, не потребує попередньої підготовки.

Для тих, хто хоче дізнатися більшеhttps://chl.kiev.ua/bibliograf/himiya/04.htmhttps://www.ukrinform.ua/rubric-technology/3081233-ukrainskij-proriv-naukovi-vidkritta-i-vinahodi.htmlhttps://ukrpatent.org/uk/articles/konkurs-vynakhid-roku-2020