Презентація до уроку Історія України 8 клас на тему: "Правобережжя та Західноукраїнські землі у 20 – 60-х рр. ХYІІІ ст."

Історія України8 клас Правобережжя та Західноукраїнські землі у 20 – 60-х рр. ХYІІІ ст. Шиятий Іван Павлович, учитель історії та музичного мистецтва

Соціально – політичне та економічне становище Правобережної України У 1714 р. південна Київщина та Брацлавщина знову опинилась під владою Речі Посполитої і на цих землях почали в повну силу господарювати польські магнати яким належало близько 80% земель Правобережжя. Станіслав Любомирський Представники польських магнатських родин, що володіли величезними земельними наділами на території Правобережної України. Станіслав. Потоцький. Олександр. Чорторийський

Становище селянства. Розвиток фільваркового господарства супроводжувався зменшенням селянських наділів та зростанням безземельних та малоземельних селян. Категорії вільних селян. Гультяї – селяни, що у пошуках заробітку переходили з місця на місце Наймити – селяни общинники, що розорилися і були вимушені укладати договір про найм із поміщиком. Ці селяни йшли на заробітки до заможних господарів

Магнати та шляхта. Магнати і шляхта шукали шляхи збільшення кількості і розширення асортименту виробленої продукції. Вони засівали різні сорти зернових культур, розвивали тваринництво, садівництво, бджільництво. Польський магнат. Польський шляхтич. Шляхетна панна

Розвиток ремесел та промисловостіРозвиткові ремесел і промисловості перешкоджали права магнатів і шляхти на найбільш прибуткові галузі господарства: виробництво горілки, млинарство, видобуток воску. Це уповільнювало зростання ремісничого виробництва. Гайворонський р-н. с. Соломія. Водяний млин ХYІІІ ст. Вітряк.

Найбільші ремісничі центри. Найбільшими ремісничими центрами стали міста Житомир, Луцьк, Кременець та інші, характерною ознакою яких було велика кількість євреїв-орендарів, які прибрали до своїх рук оренду, торгівлю і промисли, ставали корчмарями, управителями магнатських володінь. Корчма у Новому Милятині 1840 р.

Протест народних мас проти посилення польського гноблення виливався у різні форми. Форми протестів. Втеча селян. Масові народні повстання. Убивства поміщиків. Розгроми маєтків. Найбільш масовою формою протесту був гайдамацький рух – широкий соціальний рух селянства проти польських феодалів, перша згадка про який відноситься до 1715 року

Гайдамацький рух. Гайдамаки – (від тюрк. «гайде» - гнати, переслідувати) – самоназва народних повстанців на Правобережній УкраїніПричини. Завершення терміну пільгових років. Запровадження відробіткової ренти. Посилення особистої залежності селян

Мета гайдамацького руху. Гайдамаки не мали у своїй діяльності чіткої мети і далекосяжних планів, вони прагнули помститися магнатам та шляхті за гноблення простих людей, відбираючи власність у заможних. Гайдамаки (1927 р. Радянський лубок

Гайдамацький рух. Награбоване добро ділили між собою та роздавали селянам. Територія поширення. Учасники. Тактика боротьби. Брацлавщина, Поділля, Волинь, Уманьщина,Київщина. Селяни, козаки, наймити, міщани-ремісники, збіднілі шляхтичі. Грабіж панських маєтків, знищення шляхти і католицького духовенства, єврейських лихварів та орендарів

Найбільші гайдамацькі повстання1734 - 1738 Дата. Керівники. Чим завершилось. Козацький полковник Верлан Повстання було придушене1741 - 1748 Гнат Голий. Причини припинення діяльності загону невідомі1750 О. Лях,М. Мамай,М. Сухий та іншіПридушене спільними діями російських і польських військ

Коліївщина. Козацько-селянське національно-визвольне повстання в Правобережній Україні у 1768 – 1769 рр. спровоковане національним і релігійним гнітом правобережного українського населення в Речі Посполитій. Назва Коліївщина походить від слова «кіл», «колоти». Район Коліївщини. Район Коліївщини

Причини повстання. Коліївщина. В південній Київщині селяни довше користувалися свободою від панських повинностей Панське господарство переживало складні часи перенесення товарних ринків з Балтики до Чорного моря. Значний вплив на селян мала близькість вільного Запорожжя На півдні Київщини загострилися релігійні суперечності

Привід до повстання. На оборону православної церкви стала російська імператриця Катерина ІІ. Польська шляхта, вороже настроєна до Росії, організувала конфедерацію в м. Барі (містечко на Вінничині). В цей момент гайдамаки підняли повстання розраховуючи на допомогу Росії. Очолили повстання М. Залізняк та І. Гонта. Максим ЗалізнякІван Гонта

Козак Мамай на тлі гайдамаків, що страчують євреїв-орендарів. Здобувши Умань гайдамаки вчинили жорстоку різанину панів, євреїв, католицького духовенства. Повстання набирало загрозливих масштабів. Уманська різанина

Придушення повстання. Гайдамаки сподівались на допомогу Росії, але Росія виступила на боці Польщі. За наказом Катерини ІІ генерал Кречетников заарештував ватажків. Гонту було віддано полякам, піддано жорстоким тортурам і страчено, а М. Залізняка заслано в Сибір. Генерал М. КречетниковІмператриця Катерина ІІ І. Гонта. Художник С. Васильківський

Опришківський рух Складне становище українців на західноукраїнських землях, які входили тоді до складу Речі Посполитої, Угорщини та Австрії, призвели до народного опору. Повстанців тут називали «чорними хлопцями», або опришками. Причини Релігійні утиски. Постійні війни. Зростання феодального землеволодіння. Збільшення повинностей. Панування угорців, румунів, поляків

Опришки Опришки – учасники селянсько – повстанського руху в Галичині, Буковині та Закарпатті, проти польської шляхти, молдовських бояр, угорських феодалів, згодом – також проти австрійської адміністрації. Діяли в ХYІ – 1 пол. ХІХ ст. Художник В. Скочиляс. Марш опришків, гравюра. Вокально – інструментальний ансамбль Опришки

Олекса Довбуш Найактивніше опришки діяли у 1730 – 1740 –х рр. під проводом Олекси Довбуша. Табір повстанців знаходився у Чорногорах. Там із гори Стіг повсталі здійснювали рейди на Прикарпаття, Закарпаття, Буковину. Гора Стіг в Карпатах. Олекса Довбуш

Загинув О. Довбуш у 1745 році від рук найманця. Після цього опришківський рух ще довго не припинявся. Відомо про ватажків опришків: Василя Баюрака, Івана Бойчука та інших. З часом рух почав згасати, а опришки перетворились на звичайних розбійників. Пісня про Довбуша

Висновки. Посилення соціального, національного та релігійного гніту на Правобережжі та Західноукраїнських землях призвело до розгортання рухів гайдамак та опришків. Ці рухи укріплювали в свідомості народу ідею соціальної свободи, національного визволення та встановлення козацьких порядків.