Презентація "Військово-політичний виступ Івана Мазепи".

Військово-політичний виступ Івана Мазепи.8ІУ38

1. Українсько-шведський союз. Похід шведського короля на Москву через Україну спонукав гетьмана до рішучих дій. І. Мазепа вирішив об’єднатися зі шведами у війні проти Московського царства задля визволення Гетьманщини. 28 жовтня гетьман прибув до шведського табору. Наступного дня відбулася зустріч І. Мазепи з Карлом ХІІ та укладення союзницького договору. Текст договору досі не віднайдено. Зібравши інформацію з різних джерел, історики припускають, що у ньому йшлося про повернення усіх загарбаних Московією земель, що колись належали «руському» народові. Шведський король зобов’язаний був захищати країну від усіх ворогів і надсилати допомогу, коли про це попросять гетьман і «стани». І. Мазепа ставав довічним князем України, а король не мав права претендувати на титул князя. У відповідь на дії українського гетьмана Петро I звернувся до українців. У численних відозвах він звинуватив І. Мазепу у зраді, у намірі віддати Україну Польщі, а православні церкви й монастирі - уніатам. Цар також наказував старшині й полковникам терміново зібратись у Глухові для обрання нового гетьмана. Водночас Петро I наказав О. Меншикову зруйнувати гетьманську резиденцію - Батурин.

Отримавши царський наказ, російські війська рушили на столицю Гетьманщини. У Батурині знаходилися значні військові сили, було чимало продовольства та боєприпасів. Місто захищали міцні укріплення. Тому спроби швидко здобути Батурин виявилися безрезультатними: жителі були налаштовані захищатися. Та через зраду полкового старшини Прилуцького полку Івана Носа, який виказав потаємний хід, московські вояки 2 листопада вдерлися до міста й вбили всіх його мешканців. Потім Батурин було вщент зруйновано. Згідно з іншим наказом царя, 6 листопада в Глухові відбулася старшинська рада. Щоправда, на неї прибули тільки чотири полковники: стародубський, чернігівський, наказні переяславський та ніжинський. Гетьманом було обрано стародубського полковника Івана Скоропадського. Петро I наказав О. Меншикову зруйнувати гетьманську резиденцію - Батурин.

Виборам гетьмана передувала церемонія «покарання» І. Мазепи. Його подобу протягли вулицями Глухова до спеціально спорудженого ешафоту. Перш ніж «стратити» опудало, було зачитано список гетьманових провин та виголошено вирок. 12 листопада в присутності царя у глухівській Свято-Троїцькій церкві І. Мазепі було проголошено церковне прокляття (анафему). Водночас анафему виголосили і в Москві, в Успенському соборі. Роздивіться картину, прочитайте текст джерела й дайте відповіді на запитання. 1. Як офіційний біограф Карла ХІІ ставився до описуваних подій та їхніх учасників? 2. Яку сторону підтримує біограф? Чому? 3. Уявіть себе учасником подій, зображених на картині. Які почуття ви переживали б?«Цар, прагнучи помститися Мазепі, проти якого опублікував грізний маніфест, наказав Меншикову негайно заатакувати його столицю, поки шведи не прибули на допомогу. Меншиков напав на неї та здобув її. Потім дав наказ вимордувати всіх без різниці віку та статі... Він забрав звідти важкі гармати, а було їх близько сорока. Рівно ж по-варварському сплюндрував і спалив усе місто та млини». Г. Адлерфельт. Щоденник. 1708 р.

I. Мазепа намагався схилити на свій бік Запорозьку Січ. Запорозьке 10-тисячне військо користувалося довірою та пошаною народу й могло стати тією силою, яка допомогла б шведам. Січова рада вирішила підтримати І. Мазепу й перейти на бік шведського короля. 26 березня 8-тисячний загін запорожців, розбивши підрозділи московської армії, прибув до Диканьки, неподалік Полтави, де з’єднався з козаками та І. Мазепою. Звідти гетьман разом із кошовим отаманом Костем Гордієнком вирушив до Великих Будищ, де наступного дня відбулася зустріч із Карлом ХІІ. Відповіддю Петра I на такі дії було зруйнування Чортомлицької Січі. Зруйнувати Січ з першої спроби московити не змогли, зазнавши чималих втрат. На допомогу П. Яковлєву прийшов загін компанійського полковника Г. Галагана. 14 травня 1709 р. Січ було захоплено. Виконуючи царський наказ, московський полковник стратив усіх полонених, а потім зруйнував січову фортецю, спалив курені й військові будівлі. Гармати, скарб і прапори було вивезено. Кость Гордієнко. Портрет-реконструкція. Кость Гордієнко (?-1733) - кошовий отаман Війська Запорозького. Освіту здобув у Києво-Могилянському колегіумі. Обстоюючи політичні права Війська Запорозького низового, рішуче виступав проти Московського царства. Коли гетьман уклав із Карлом ХІІ угоду про звільнення українських земель з-під зверхності царя, приєднався до цього союзу. Після Полтавської битви із загоном козаків відступив до м. Бендери. Підтримав гетьмана П. Орлика.

2. Полтавська битва. Завершення повстання Івана Мазепи. Навесні 1709 р. Карл XII відновив воєнні дії. Він вирішив розпочати наступ на Москву. Шлях шведів мав пролягати через Харків і Курськ. Щоб просуватися згідно з планом операції, шведському війську треба було знешкодити добре укріплену Полтаву, до якої воно підійшло наприкінці квітня. Карл ХІІ сподівався взяти місто штурмом або внаслідок переговорів, одначе того не сталося. Тому 1 травня шведське військо розпочало облогу. Тим часом до міста прибув Петро I з головними силами. 27 червня стався генеральний бій. Він розпочався о 5-й годині ранку атакою шведської піхоти на московські редути (земляні укріплення). Близько 11-ї години битва закінчилася цілковитою поразкою шведів. Полтавська битва. Художник П. Дені Мартен-молодший. 1726 р. Причини поразки шведсько-польсько-української армії: Значну нерівність сил під Полтавою. Карл XII злегковажив силами супротивника. Шведська армія була відірвана від баз постачання. Неможливою стала допомога з боку хана. Шведський король унаслідок поранення не зміг особисто керувати боєм.

3. Політика царського уряду стосовно України після Полтавської битви. Після Полтавської битви відбулася хвиля терору: смертні вироки мазепинцям, заборона друкувати книжки українською мовою, позбавлення маєтків старшинської адміністрації, арешт, висилки до Сибіру, Дужих нерідко відправляли до Петербурга, Астрахані, на Кавказ. У 1716 р. на спорудження каналу Волга-Дон біля Царицина було відправлено 10 тис. козаків. 1721 р. ще 10 тис. козаків вирушили на будівництво Ладозького каналу, а 1722 р. їх замінили наступні 10 тис. Кількість тих, хто повертався, становила 30-60 %, решта козаків і селян помирала через нестерпні умови життя, епідемії, каліцтва. Після Полтавської битви значно посилився наступ на українську державність. Царський уряд поставив собі за мету підпорядкувати господарське життя Гетьманщини економіці Московського царства та перетворити українські землі на надійне джерело прибутків. Заходи насамперед стосувалися торгівлі. Прагнення уряду запровадити в обіг на українській території мідні гроші, щоб срібні й золоті залишалися переважно в Московському царстві задля збагачення державної казни. Руйнувало економіку України й постійне перебування на її території численного московського війська (понад 10 тис.), що утримувалося коштом українського населення. Царат прагнув тримати під контролем й українську культуру, зокрема такі її могутні осередки, як Києво-Могилянська академія та Києво-Печерська лавра. Так, 1709 р. Петро І наказав київському воєводі вислати за кордон усіх «польських» (тобто правобережних за походженням) студентів

ЗАУВАЖТЕПолтавська битва змінила розташування сил у Європі. Перемога Петра І висунула Московію на одне з провідних місць у тогочасній європейській політиці. Міць Швеції та Польщі фактично було підірвано назавжди. Для України наслідки Полтавської битви виявилися вкрай несприятливими: царський уряд став на шлях іще більшого обмеження автономії Гетьманщини. СЛОВНИКЕміграція - вимушене або добровільне переселення частини населення з батьківщини до іншої країни на певний час або на постійне мешкання. Тоді по Полтаві ніхто, ні в Росії, ні в Європі не вважав, що справа Північної війни вирішена, що це якась епохальна подія. Коли ми подивимося на святковий календар військових подій Петра І, то ми там не знайдемо Полтавської битви. Це вже Феофан Прокопович, який створив інтелектуальне підгрунтя перетворення Московщини на Російську імперію, почав «розкручувати» Полтаву в інформаційному плані як переломний момент російської і європейської історії.найбільшу підтримку російська ідеологема Полтавської битви отримала на початку ХХ століття як консолідуючий фактор для зміцнення російської імперії. На початку ХХ століття Росія опинилася в жахливій ситуації. Це і економічна криза, яка опустила рівень життя до найнижчого в Європі. І російсько-японська війна, яка для Росії завершилася крахом. І перша революція, і столипінська реформа, які так само викликала масове невдоволення і загрожували масовими бунтами. Потрібна була термінова національна ідея, яка стала б консолідуючим фактором. І тоді російські ідеологи згадують про Полтавську битву, пропонуючи відзначити її 200-річчя з неабияким піднесенням. Нікого тоді не цікавило, що і як там насправді відбувалося. Потрібен був привід для святкування – і його успішно використали

ПІДСУМОВУЮЧИ ВИВЧЕНЕВИСЛОВІТЬ ВЛАСНУ ДУМКУ ЩОДО ЗАПРОПОНОВАНИХ ТВЕРДЖЕНЬПерехід І. Мазепи на бік шведського короля Карла ХІІ став наслідком тривалих дипломатичних переговорів. Прискорив цей процес похід шведської армії на Москву через Україну. Між Гетьманщиною та Шведським королівством було укладено союзницьку угоду, основною ідеєю якої була незалежність України. У Полтавській битві об’єднана шведсько-українська армія зазнала поразки. За наказом Петра І царська армія здійснила жорстоку розправу з українцями. ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ1. Установіть хронологічну послідовність подій.► Зруйнування Чортомлицької Січі царськими військами ► Полтавська битва ► зруйнування московськими військами Батурина.2. Які заходи здійснював гетьман П. Орлик, аби відновити незалежність Української держави? Якими були наслідки таких заходів?3. Дайте відповіді на запитання.► Чим був небезпечним похід Карла ХІІ на Москву через територію України? ► Яких заходів ужив Петро I, дізнавшись про виступ І. Мазепи? ► Про що свідчить приєднання до І. Мазепи Запорозької Січі? ► Що спричинило поразку шведського війська в Полтавській битві?4. Зробіть висновки-узагальнення про становище козацької України після Полтавської битви.5. Поміркуйте, чому після певних вагань запорожці підтримали І. Мазепу у виступі проти Московії.