Презентація до уроку мистецтва на тему :"Танцювальне мистецтво"

Танці

Та́нець — вид мистецтва, де художні образи створюються засобами пластичних рухів людського тіла. В танці відображається емоційно-образний зміст музичних творів. Танець існував та існує в культурних традиціях всього людства й людських спільнот. За довгу історію людства танець змінювався, відобраючи культурний розвиток. Існує дуже багато видів і форм танцю. Народний танець — яскраве вираження менталітету і творчості кожного народу, віддзеркалення традицій, хореографічної мови, пластичної виразності у співвідношенні з музикою. Класичний танець є основою мистецтва балету, започаткованого наприкінці XVI століття, і вимагає спеціальної підготовки. Естрадний танець має власну специфіку та підпорядкований завданням підтримки виступу певного естрадного співака. За кількістю учасників танці поділяються на сольні танці, парні танці та групові танці. За призначенням танці поділяються на соціальні, обрядові, сценічні, еротичні, тощо. Музою танцю була Терпсіхора.

Україна Одне з найпочесніших місць у хореографічному мистецтві належить Україні. Широка популярність української народної хореографії пояснюється багатством танцювальних барв, якими володіє український народ. Гумор і щирість, завзяття, життєрадісність, наявність у танці соковитих побутових рис і особливостей — все це характерно для народної хореографії України. Багато народних танців, що зародились у сиву давнину, пройшли випробування часом і збереглися до наших днів. Серед них можна відзначати хороводи, метелиці, гопаки, козачки, коломийки, а також сюжетні танці.Одним із найдавніших видів народного танцювального мистецтва є хоровод. Колись виконання їх пов'язувалося з обрядовими діями. Хороводи водили під час зустрічі весни, ними відзначали початок літа, зустрічали Новий рік.З хороводів найбільшого поширення набули веснянки та гаївки. Сьогодні вони втратили своє значення і міцно увійшли в репертуар танцювальних колективів, особливо дитячих. Нагадаємо такі популярні хороводні пісні як “А ми просо сіяли”, “Мак”, “Перепілка”, “Заїнька”, “А вже весна” та багато інших.

Від хороводів беруть свій початок численні народні танці. Українська народна хореографія втілює історичні риси народного характеру, якому притаманні волелюбність, героїзм, завзяття, винахідливість, дотепність, гострий гумор, нестримна веселість тощо. “Гопак”. Назва цього танцю пішла від вигуку “Гоп”, яким звичайно закінчується виконання танцю. Народний гопак був у своїй народній основі імпровізаційним танцем, який спочатку виконували лише хлопці, а згодом почали в ньому брати участь і дівчата.У танці широко використовуються різноманітні стрибки, присядки, примхливі кружляння. Рухи танцюристи намагаються виконувати якнайкраще, нібито змагаючись один з одним. У цьому відношенні гопак, до деякої міри, нагадує російський перепляс, хоч характери їх цілком різняться.

Найбільшого культурного розвитку у ранній історичний період досягла Греція. У житті стародавніх греків танці займали велике місце. Греки надавали важливого значення не лише розумовому розвиткові людини, але й фізичному удосконаленню кожного члена суспільства. В них існувало чимало танців, які були тісно пов'язані зі співами і музикою, і виконувалися на загальних святах, сімейних і особистих урочистостях. Танці у стародавній Греції поділялися на священні, що виконувалися у храмах перед статуями богів, суспільні, до яких входила велика група войовничих танців, міські, сільські та сценічні танці, що виконувалися у трагедіях і комедіях. Греки не відділяли танці від пантоміми, вони не визнавали танцю як звичайного поєднання ритмічних рухів і красивих положень тіла, навпаки, вони прагнули, перш за все, того, щоб кожний рух виражав якусь думку, дію, вчинок. Греція

Італія Італія зберігала і розвивала традиції античного мистецтва. Відомо, що біля колиски мистецтва хореографії стояли античні музи: Тера, Сіхора, Евтерпа, Талія, Ерато, музи танцю, музики, поезії і живопису та їх покровитель — Аполлон. Суворі римські воїни перших століть нашої ери особливо захоплювались військовими танцями. За переказами, їх ввів Ромул. Були у римлян і танці жреців, що славили Богів, вони нагадували скоріш святкові процесії. Пізніше виникли сценічні танці. Витоки їх — у сільських святах, у зборі врожаю. Видовище, як правило, організовувалося до щорічних календарних свят.

Єгипет Походження танцю єгиптян пов'язане з епохою фараонів. При дворі фараона організовували цілі трупи танцюристів, які виконували мімічний танок та інший вид танцю, в яких демонструвалася граціозність, спритність. Взагалі танці стародавнього Єгипту досить різноманітні, осмислені, з дотриманням певної симетрії, руки трималися під кутом. На честь померлих вони водили хороводи, заклавши руки за голову.Основний танець, характерний для єгиптян — танець живота.Єгиптяни — основоположники танцювальної техніки і підтвердженням тому є зображення танцюриста на одній із гробниць (5000 р. тому) і виявлено, що він виконує рух, подібний до танцювального руху “пірует”.Відомо, що при храмі Алюна було відкрито хореографічну школу.В Єгипті організовувалися різноманітні трупи танцюристів при дворі фараона, крім того, існували бродячі, приватні трупи. Танцюристи ділилися на дві групи: 1 – альмеї, 2 – гаазі.Альмеї — привелигіровані танцюристки. Вони обов'язково вивчали музику, повинні були співати, їх ставили вище знаті, на рівні з богами.Гаазі — більш прості танцюристки. Вони виступали на вулиці під час свят.У ХХ столітті єгипетські танці привозять до Європи.

Види танцю

Народні танці Народні танці займають значне місце в культурі кожного народу й етносу земної кулі поряд із народною піснею та народними звичаями. Частково народні танці, наприклад, хороводи мають обрядовий характер. Серед відомих українських народних танців гопак, метелиця, козачок, тропак, вальс, полька, коломийка, аркан, роман та інші. Серед народних танців інших народів світу можна відзначити такі як жок, жемжурка, класичні індійські танці, танець живота, зіка, краков'як, трепак, лезгінка, атан, болеро, гальярда, фламенко.

Історичний танець Історичними танцями називають здебільшого європейські танці, популярні в певну епоху на балах знаті. Багато з цих танців виросли з народних, однак набрали вишуканого культурного стилю. Популярні історичні танці змінювалися з епохами. До них належать павана, гальярда, контрданс, менует, мазурка, полонез, кадриль та інші.

Балет Балет - синкретичний вид сценічного мистецтва, вистава із цілісним сюжетом в якій засобами танцю передаються почуття персонажів. Танець у балеті має свою особливу техніку, якій потрібно довго й змалечку навчатися. На основі балету в 20-му і 21-му столітті розвинулися нові форми, такі, як танц-модерн, сучасний балет, контемпорарі-денс. Мистецтво постановки балету та інших сценічних танців потребує спеціально навчених людей - хореографів, балетмейстрів

Бальні танці Бальні танці - різновид танців із партнером, які танцюють як для задоволення на балах та вечірках, так і на танцювальних змаганнях. До програми міжнародних спортивних змагань входять десять танців, розділених на дві програми - стандартну і латиноамериканську.

Вуличний танець Загальна назва вуличний танець обіймає всі стилі сучасного танцю, що розвинулися за межами танцювальних студій та шкіл: на вулицях, шкільних подвір'ях, у нічних клубах. Вуличні танці часто імпровізаційні та соціальні за своїм призначенням. Види стилів вуличного танцю Hip-hop Брейк-данс Поппінг Локінг Нью-cтайл Хауз Крампінг C-walk DnB step