Тема 11-12 У пошуках художньої експресіїЕкспресіонізм — літературно-мистецький напрям, що сформувався на початку XX ст. в Німеччині та Австрії. Для якого характерні: посилена увага до внутрішнього світу людини, наголошення на авторському світосприйнятті, нервова збудженість та фрагментарність оповіді, застосування символів, гротеску, поєднання протилежного тощо.
Визначальні риси експресіонізму: Критичне ставлення до і деалів класичного і романтичногозацікавленість глибинними психічними процесами; заперечення як позитивізму, так і раціоналізму; оновлення формально-стилістичних засобів, художньої образності та виразності, часом непоєднуваних між собою, як глибокий ліризм і всеохоплюючий пафос; суб'єктивізм і зацікавленість громадянською темою.
Експресіонізм проникає в літературу, вводить тематику нервової збудженості, самотності й безсилля людини від байдужості ворожого до неї світу. Посилюється емоційне звучання вистав експресіоністичного театру (наприклад, у постановках Леся Курбаса в театрі «Березіль)». У музиці утверджується дисонанс. В образотворчому мистецтві предметом зображення стають людські почуття болю, страждання, страху. Основним засобом виразності митці обирають експресію. У живописі вона проявляється в надто яскравій кольоровій гамі й деформації пропорцій.
Пауль Клеє (1879-1940) німецько-швейцарський художник. Роботи П. Клеє зараховують до експресіонізму, кубізму, абстракціонізму, сюрреалізму. Але повністю вони не належать до жодного з цих стилів. Вбираючи різноманітні віяння часу, митець створює власний художній світ, вигадує свої абстрактні образи («Сенекіо»). Парк. Сенекіо
У художньому процесі XX ст. Класична традиція найорганічніше зберігалася в скульптурі. Для багатьох майстрів джерелом натхнення була скульптура античності й ренесансу. На стику класичної традиції і авангарду зародилося нове мистецтво експресіонізму. До нього, зокрема, належать роботи німецького скульптора Ернста Барлаха (1870-1938).
У музиці сформувався в першому десятиріччі XX століття. Риси експресіонізму проявилися в творчості таких композиторів:в останніх творах Густава Малера,Ріхарда Штрауса. Стравинський(балет Агон) та С. Прокоф’єв(балет Блудний син) захоплювались експресіонізмом. Музичний експресіонізм пов’язаний з “новою віденською школою” – Арнольда Шенберга,Антона Веберна,Альбана Берга. Експресіоністи постійно шукали нові засоби інтонаційного вираження