Презентація до уроку музичного мистецтва у 7 класі "Співоча Україна"

Співоча Україна. Вчитель музичного мистецтва. КЗО СЗШ № 56 ДМРСтовбун Галина Володимирівна

Музика, музика, музика…. Вона лунає скрізь: на відпочинку, під час праці, і напевно не можна було б уявити без неї життя. Особливо це стосується пісень, які живуть поруч з людиною вже багато тисячоліть. Вони барвисті та різноликі: лагідні, урочисті, спокійні, запальні, сумні та журливі…Усі вони мають коріння у народній творчості, увібрали її мудрість, традиції, мелодії, красу.

З народного напившись джерела,як із Дніпра бере веселка воду. О рідна пісне, знову ти прийшла. До матері й до батька – до народу. О пісне! Від народу кров і плоть. Ти узяла, щоб лиш йому служити, Тебе ніхто не може побороть, Бо вільний дух твій – правдою повитий.

Коли пісні мойого краю- Пливуть у рiдних голосах, Менi здається, що збираю Цілющі трави я в лугах. В пiснях і труд, i даль походу, I жаль, i усмiх, і любов, I гнiв великого народу; І за народ пролита кров. В піснях— дівоча світла туга- І вільний помах косаря, В них юність виникає друга, Висока світиться зоря. Люблю пісні мойого краю,Та все спинюсь на тім лишень: З любов'ю вухо привертаю. До братніх на землі пісень. Максим Рильський

Український народ гордий і мужній, завзятий і сміливий, дотепний і веселий. Свої найщиріші почуття і сподівання вклав він у пісні.

Народна пісня — це «геніальна поетична біографія українського народу». З пісень промовляє добра, щедра і прекрасна душа народу; в них відобразилися такі ідеали, як любов до Батьківщини, ненависть до будь-якого гноблення, мужність і відвага у боротьбі з ворогами, прагнення до соціального і національного визволення.

У народних піснях «…вилилася вся минула доля, весь справжній характер України». Тому і сприймаються вони як живі свідки тривожного життя наших предків. Пісня супроводжувала своїх творців від колиски до могили. Нема такої події і такого почуття, які не були б оспівані у пісні.

Про чарівну красу і силу української пісні захоплено відгукувалися видатні діячі культури багатьох країн світу. Ми із задоволенням читаємо народні твори, слухаємо їх у виконанні людей старшого покоління, вчимо напам’ять. Вони допомагають нам пізнати життя народу, вчать розуміти і любити вітчизняне мистецтво, збагачують духовно.

Вони то крають серце невимовним жалем, то сміються і кличуть до танцю. Співаючи та слухаючи народні пісні, кожен плекає бажання бути красивим і ніжним, сильним і хоробрим. Пісня надихає митців безмежною широтою і чарівною силою до творчості.

Вона викликає в душі людини найскладніші, найтонші, найглибші асоціації, почуття, думки і прагнення всього, що є кращого в людині, що підносить її до вершини людської гідності, до людяності, до творчості. З давніх-давен під час воєн бійці знаходили для себе у народних піснях силу і завзяття, любов до народу.

Народна пісне! До твоїх глибин шукав я шлях так довго і завзято, що вивчився з тобою сумувати і розу­міти твій неквапний плин. Григорій Латник