Презентація до уроку на тему: ": І. Котляревський. «Енеїда». Національний колорит. зображення життя всіх верств суспільства. алюзії на українську історію в ній. народна українсь"

Урок з української літератури9 клас. Тема: « І. Котляревський. «Енеїда». Національний колорит, зображення життя всіх верств суспільства, алюзії на українську історію в ній. народна українська мова. Підготувала вчитель української мови та літератури Чуб Ніна Іванівна ПІСКІВСЬКОГО ЗАКЛАДУ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ І-ІІІ СТУПЕНІВ ІМЕНІ П. Г. ТИЧИНИ БОБРОВИЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ БОБРОВИЦЬКОГО РАЙОНУ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Мета:проаналізувати побут українців, їхні звичаї, традиції;розвивати логічне мислення, уміння аналізувати прочитане, розмірковувати над змістом твору, виділяти головне, суттєве;виховувати високі патріотичні почуття, інтерес до історичного минулого рідного краю, народних звичаїв і обрядів, прищеплювати любов до рідної мови.

Розваги Тоді-то в пеклі вечорниціЛучились, бачиш, як на те,Були дівки та молодиціІ там робили не пусте: У ворона собі іграли,Весільних пісеньок співали,Співали тут і колядок;Палили клоччя, ворожили...

І.. У творі широко представлені фольклорні традиції та етнографічні деталі. Дуже часто в поемі йдеться про частування та прийоми гостей, що дало можливість автору детально описати, як зустрічають гостя українці, які страви входять до національної кухні. Наприклад, приймаючи Енея, Дідона частує його галушка. Котляревський виступає в "Енеїді" знавцем усної народної творчості та блискучим побутописцемми і кулешем. Після обіду почалися розваги, заграла музика, усі пішли танцювати. Танцюють троянці та жителі Карфагена українські народні танці.

Звичаї Латину тільки що сказали,Що од Енея єсть посли,І з хлібом, з сіллю причвалали,Та і подарки принесли,Хотять Латину поклониться.

Обряди Латин, дочка, стара Амата. Щодень від Турна ждали свата,Уже нашили рушниківІ всяких всячин напридбали,Які на сватанні давали,Все сподівались старостів.

"Енеїду" Котляревського справедливо називають енциклопедією українського побуту. Письменник, відійшовши від античних традицій, показав українців у типових обставинах їхнього життя, замінивши при цьому римські імена на українські. Ось один з епізодів: Еней у пеклі зустрів: Панька, Терешка, Шелідюна,Леська, Олешка і Сізьона,Пархома, Іська і Феська,Стецька, Ониська, Опанаса,Свирида, Лазаря, Тараса...

Як же треба любити свій український народ, його побут, звичаї, національні традиції, мову, щоб створити такий “самобутній і глибоко національний твір” як поема “Енеїда”. У творі (як зазначив І. Франко) “скільки сердечного тепла, тонкого гумору і живих барв своєї батьківщини, що його “Енеїда”… і до цього часу не втратила своєї чарівності”

Котляревський зробив свою поему дійсно народною. І це не тільки тому, що герої одягаються та їдять як українці, а й тому, що в їх характерах він відобразив найважливіші риси українського народу: сміливість, завзятість, почуття гумору, уміння посміятися над деякими своїми вадами, життєрадісність.

Прислів’я та приказки («і все на ус собі мотала», «хто чим багат, то тим і рад»), влучні крилаті вислови («бісиків пускать», «кричав, як в марті кіт»). Порівняння (боги «із неба виткнули носи, …як жаби літом, із роси»; «Зевес моргнув, як кріль усами, Олімп, мов листик, затрусивсь»), епітети («чортові сороки», «прокляті вітри». Вульгарні слова, лайки: "гадів син", "полізеш рачки". Церковні слов'янізми ("і паки"), макаронізми, бурсацькі та латино-українські жаргони: Рогамус, доміне Латине, Нехай наш капут не загине. Перміте жить в землі своєй... Зашифрована мова: "борщів як три не поденькуєш, на моторошні засердчить". Професіоналізми, наприклад: Люблю, люблю, божусь кліщамию

Національні інструменти, музика. Бандура горлиці бреньчала,Сопілка зуба затинала,А дудка грала по балках;Санджарівки на скрипці грали,Кругом дівчата танцювали,В дробушках, в чоботах, в свитках

Тут їли рознії потравиІ все з полив'яних мисок,І самі гарнії приправи3 нових кленових тарілок: Свинячу голову до хрінуІ локшину на переміну,Потім з підливою індик;На закуску куліш і кашу,Лемішку, зубці, путрю, квашуІ з маком медовий шулик. Народна кухня України широко представлена у поемі І. Котляревського “Енеїда”. Видно, що автор добре знався на національних стравах. До того ж показати характер і вдачу. Народна кухня України широко представлена у поемі І. Котляревського “Енеїда”. Видно, що автор добре знався на національних стравах. До того ж показати характер і вдачу українців без їх ставлення до народної кухні просто неможливо. Українці, як відомо, люблять посмакувати і добре знають власну кухню..

. [Юнона] Сховала під кибалку мичку,Щоб не світилася коса;Взяла спідницю і шнурівку,І хліба з сіллю на тарілку...[Ганна] В червоній юпочці баєвій,В запасці гарній фаналевій,В стьожках, в намисті і в ковтках.