Презентація до уроку на тему "Текст-міркування"

Текст - міркування. Підготувала вчитель початкових класів СЗШ №146 Гриценко Т. В.

Тип текстів: Текст- розповідь. Текст-опис. Текст-міркування

Текст-міркування – це текст, у якому висловлюють і доводять думку.

Складові тексту-міркування: Зачин тексту – речення, в якому висловлюється твердження. Основна частина тексту – речення, в якому міститься доведення. Кінцівка тексту – речення, в якому робляться висновки.

Родина Важлива Родина дуже важлива у житті кожної людини. Це найрідніші люди, яких ми дуже любимо. Вони дарують нам тепло і підтримують, коли нам потрібна допомога. Родина – це цілий світ, у якому все зрозуміле, дороге. Не дарма кажуть: «З родини йде життя людини». Бережіть свою родину, вивчайте свій родовід!

Поміркуй над висловом Дитина - дзерколо родини.

Розшифруй прислів’я Дерево тримається корінням, а людина сім’єю.

Спиши речення На сонці тепло, а біля матері добре.

Я, р, д, о, с, и, і, б, т, а, н, м.Із поданих букв складіть слова на тему „Сім’я”(родина, рід, сім’я, син, доня, діти)

Найгарніша мама. Випало Совеня із гнізда та й повзає лісом. Далеко забилось, не може знайти рідного гнізда. Побачили птахи малого - некрасивого, з великою головою, вухатого, банькатого, жовторотого. Побачили та й питають, дивуючись:- Хто ти такий? Де ти взявся?- Я - Совеня, - відповідає мале. - Я випало з гнізда, не вмію ще літати і вдень дуже погано бачу. Я шукаю маму.- Хто ж твоя мама? - питає Соловей.- Моя мама Сова, - гордо відповідає Совеня.- Яка ж вона? - питає Дятел.- Моя мама найгарніша.- Розкажи, яка ж вона, - питає Дрізд.

- У неї голова, вуха й очі такі, як у мене, - відповідає з гордістю Совеня - Ха-ха-ха! - зареготали Соловей, . Дятел і Дрізд. - Та ти ж потвора. . Виходить, і мати твоя така сама. - Неправда! - закричало Совеня. - . Мама в мене найгарніша. Почула його крик Сова, прилетіла, потихеньку взяла Совеня за лапку й повела до рідного гнізда. Совеня уважно подивилося на свою маму: вона була й справді для нього найгарніша!

Дякую за увагу!Ви молодці! 