Презентація до уроку на тему "Високий антивоєнний і гуманістичний пафос оповідання Г. Белля "Подорожній, коли ти прийдеш у Спа..." "

Ми, письменники, народжені для того, щоб втручатися. Г. Белль ГЕНРІХ БЕЛЛЬ “ПОДОРОЖНІЙ, КОЛИ ТИ ПРИЙДЕШ У СПА...” Високий антивоєнний і гуманістичний пафос твору Презентацію підготувала вчитель зарубіжної літератури Славутицького ліцею Ганна Рак

ТІРТЕЙ БРЕХТ ПИСЬМЕННИКИ ПРО ВІЙНУ «Добре вмирати тому, хто, боронячи рідну країну, Поміж хоробрих бійців падає в перших рядах…». «Солодко й почесно померти за вітчизну…». «Твердження, ніби вмирати за батьківщину солодко й почесно, можна розглядати тільки як форму цілеспрямованої пропаганди. Прощатися з життям завжди важко, як у власному ліжку, так і на полі битви, поготів молодим людям у розквіті сил. Тільки дурні телепні можуть бути настільки марнославними, щоб говорити так». ГОРАЦІЙ ПОДІЛІТЬСЯ СВОЇМИ ДУМКАМИ З ПРИВОДУ ЦИХ ВИСЛОВЛЮВАНЬ.

* висвітлити проблему впливу війни на світогляд письменника Г. Белля через українознавчий аспект; *розкрити антигуманну сутність війни; *дослідити шлях героя твору Г. Белля “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа...” від участі в боях до усвідомлення жахів війни як людини без майбутнього; *розвивати навички аналізу художнього твору; *формувати власну позицію і вміння відстоювати її; *виховувати громадянську свідомість: неприйняття війни як світового явища. МЕТА

КРОССЕНС 1 2 3 4 5 6 7 8 9 КРОССЕНС 3

Генріх Белль народився у м. Кельні 21 грудня1917 р. у сім'ї майстра червонодеревника. Батько – учасник І Світової війни. Виховувався на гуманістичних ідеалах, тому у числі трьох із 200 гімназистів гуманітарної греко-латинської гімназії відмовився вступити до спілки гітлерівської молоді. 1 2 3 Улітку 1939 року Генріх Белль вступив до Кельнського університету. Восени цього року призвали у гітлерівський вермахт. У солдатській шинелі пройшов усю війну. Побував на території Франції, Польщі, Радянського Союзу, Румунії, Угорщини. На власні очі бачив страхіття війни, тричі був поранений, кілька місяців провів у полоні. Борцем за мир, за перемогу гуманних начал у взаєминах між людьми митець виступав не лише у своїх творах. Він брав участь у мітингах на захист миру, проти атомного озброєння. У 1972 році отримав Нобелівську премію "за творчість, у якій сполучається широке охоплення дійсності з високим мистецтвом створення характерів і яка стала вагомим внеском у відродженні німецької літератури". Громадська діяльність: очолив німецький ПЕН-центр і міжнародний ПЕН-клуб; виступив з протестом проти переслідувань письменників-дисидентів А.Синявського, В.Войновича, О.Солженіцина 4 5 6 7 8 9 ВІДПОВІДІ НА КРОССЕНС

У К Р А Ї Н О З Н А В Ч И Й А С П Е К Т “ПОЇЗД ПРИХО-ДИТЬ ВЧАСНО” “Галичина, темне слово, страшне і водночас воно вабить до себе. Щось в ньому є від ножа, який поволі ріже. Галичина” ЧЕРНІВЦІ “Львів гарний. Львів він може собі уявити. Гарні і похмурі ці міста, криваве їх минуле, а тепер їхні провулки тихі й занедбані. Вулиці тут такі, як у всіх великих містах світу”. Л Ь В І В СТРИЙ “Так ось, значить, де мені судилося вмерти. Біля міста Стрия…навіть до Станіслава я не дістанусь, навіть до Коломиї, не кажучи вже про Чернівці. Стрий! Ось воно як! А може, його взагалі нема на тій карті, що мені дав Віллі…” К О Л О М И Я “Десь там ще є Волинь”. Східна Галичина, Буковина, Волинь. “ Ці назви як незнайомі напої. Буковина звучить як міцна слив'янка, а Волинь нагадує густе, майже як сироп пиво”. ОЧАКІВ МИКОЛАЇВ ОДЕСА “Шість тижнів ми сиділи на позиції вище Сиваша… Там, скільки оком кинь, ні будинків, ні навіть якоїсь руїни. Болота, вода… верболози”. СИВАШ НІКОПОЛЬ ЧЕРКАСИ ПЕРЕМИШЛЬ КЕРЧ

Особиста участь у ІІ Світовій війні визначила подальший характер творчості письменника Г.Белля. До останньої хвилини життя він виступав проти війни, викриваючи її антигуманну сутність, тому саме це його слова: «Ми, письменники, народжені, щоб втручатися». Г. Белль у своїх творах не повчає, не агітує, а створює атмосферу, в якій зло стає нестерпним, війна – абсурдом. Його твори просякнуті філософією екзистенціалізму. Спробуймо зрозуміти суть цього мислення та особливості творчого методу письменника, проаналізувавши оповідання «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа ...». Творчо-аналітична робота над оповіданням «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…»

БЛІЦ-ОПИТУВАННЯ 1) На які 2 групи поділялися люди, привезені машиною? 2) Назвіть ім’я головного героя. 3) Хто веде розповідь у творі? 4) Куди потрапив головний герой? 5) Скільки років навчався юнак у гімназії? 6) Як юнак ставився до уроків малювання? 7) Що зняли зі стіни, коли школа стала гімназією? 8) Скільки часу перебував герой на війні? 9) У якому кабінеті розмістили пораненого? 10) Що герой у шкільні роки видряпав на картині? 11) Що написано на дошці? 12) Чого попросив поранений герой у фіналі твору?

АЛГОРИТМ - жанр композиція форма оповіді художній час герої твору сюжет художня деталь: “мерці” – “решта” АЛГОРИТМ - жанр - композиція - форма оповіді - художній час - герої твору - сюжет - художня деталь: “мерці” – “решта” ВІЗИТІВКА ТВОРУ

“Машина зупинилася, але мотор ще гурчав. Крізь розтрощене вікно в машину ввірвалося світло, і тоді я побачив…” Що побачив герой твору? Чи впізнав він, куди його привезли? “Врешті-решт, у кожній гімназії є зали малювання, коридори з зеленими й жовтими стінами… Жодне чуття нічого тобі не каже… У Бендорфі три класичні гімназії: гімназія Фрідріха Великого, гімназія Альберта і…- остання звалася гімназія Адольфа Гітлера… ” “Серце мені не озивалося”. - Чому? ХУДОЖНІЙ ПРОСТІР

І група: Подорож коридорами гімназії Завдання: пройдіться коридорами гімназії. Що бачить головний герой? На які деталі він звертає увагу? Чому він не впізнає рідної школи? * Намалюйте схему маршруту юнака. ІІ група: Боротьба керівництва з хрестом Завдання: знайдіть у тексті оповідання і прочитайте уривок, де описується хрест, який висів колись над дверима школи Святого Хоми. З якою метою автор так докладно оповідає історію цього хреста? - Яке смислове навантаження несе цей епізод? ІІІ група: Остаточне впізнання героєм рідної гімназії Завдання: за яких умов відбулося впізнання героєм рідної гімназії? Доведіть, що саме цей епізод є кульмінацією оповідання. - Чому таким дивним є тихе прохання: «Молока»? РОБОТА В ГРУПАХ

6-А 6-Б А. Феєрбах “Медея” “Між тими дверима висіла, поблискуючи під склом у чорній рамі, Феєрбахова “Медея”…” Медея – це символ помсти. Фашистські ідеологи втлумачили думку про те, що Німеччина має помститися за поразку у І Світовій війні, зміцнити авторитет нації. 1 МАРШРУТ ГЕРОЯ ТВОРУ

5-А 5-Б За легендою, ця статуя присвячена спартанському хлопчику, який переміг на змаганнях з бігу, незважаючи на гострий біль від того, що в нозі було терня. Юнаків у Німеччині виховували у спартанських традиціях. У Спарті 7-річних хлопчиків забирали від батьків та виховували у дусі суворої дисципліни. 1 МАРШРУТ ГЕРОЯ

У гітлерівський гімназії всі елементи культури підкреслювали тотожність з гармонійною, осяяною славою античністю, створивши спартанську систему патріотичного виховання, додавши до неї відкриту теорію расизму та шовінізму, просякнуту зневагою до людей, культ грубої сили, поневолення інших народів. Німеччина – сучасна Греція, єдина спадкоємиця культури, на якій збудовано цивілізацію. ПАРФЕНОН СХОДОВИЙ ПОМІСТОК “А ось… і довгий, вузький фриз Парфенону - справжній, античний… ” Чому цей макет виставлено в гімназії?

Грецький гопліт Представник важко озброєної піхоти у Давній Греції. До цього війська входили люди середнього достатку, які могли купити собі обладунок. Це зображення мало виховувати войовничість, військову дисципліну, прагнення стати солдатом. “…грецький гопліт, до п'ят озброєний, строкатий і грізний, схожий на розлюченого півня”.

Курфюрсти – це князі, за якими було закріплено право обирати собі імператора та прагнули до її територіального розширення. Коли Гітлер став повноправним диктатором, він оголосив себе наступником великого курфюрста і кайзера Фрідріха ІІ. Фрідріх Великий досяг найвищого абсолютизму, використовував найманську наймогутнішу армію для численних загарбницьких воєн. Фрідріх ІІ від до Гітлер ВОЖДІ АРІЙСЬКОЇ НАЦІЇ “А на сходовій клітці, на стіні, пофарбованій у жовтий колір, пишалися всі вони, один за одним – від великого курфюрста до Гітлера…” “…висів дуже яскравий портрет Старого Фріца в небесно-блакитній уніформі і з великою ясною золотою зіркою на грудях…” Фрідріх ІІ Гітлер

“… троє погруддів – Цезар, Цицерон, Марк Аврелій, рядочком, один біля одного, - чудові копії, всі жовті, античні, стояли вони попід стіною…” диктатори філософи полководці Цезар Цицерон Марк Аврелій

Гермесова колона Гермес – провідник душ на шляху самопізнання. Герой і читач мають відділити істинний шлях від хибного. Герма ІІІ Рейху. Вони нові дороговкази для молоді Німеччини. “А коли ми зайшли за ріг, з'явилася й Гермесова колона”.

Зала малювання Як посилюється враження від побаченого зображення Зевса? Зевс – володар людей і всього світу, його силі мають коритися всі. Це ототожнюваний образ Гітлера. Зала малювання “… над дверима зали малювання висіла величезна мармиза Зевса…”

“… і знову побачив двері з табличками, а поміж тими бурими, немов просякнутими затхлістю дверима вгледів у золотій рамі вуса й кінчик носа Ніцше – друга половина портрета було заліплено папером із написом: “Легка хірургія”. 01- А 01- Б Легка хірургія Ніцше “Надлюдині” Ніцше притаманні зневага до “слабких”, прагнення піднестися над світом і мораллю. Герой бачить портрет філософа заліпленим, бо його концепція містила антигуманний заряд, але сам Ніцше не міг уявити, до яких наслідків приведе використання його ідей.

“ Та ось і він, я його вже бачив – краєвид Того, великий і яскравий, як старовинна гравюра…, і на першому плані красувалася велика змальована в натуральну величину, в'язка бананів – ліворуч кетяг, праворуч кетяг…, в правім кетягу було щось надряпано; я розгледів його, бо, здається, сам його й надряпав…” Хай живе Того Краєвид Того мав спонукати до відновлення втрачених Німеччиною територій.

Школа святого Хоми Гімназія Адольфа Гітлера “ Тут колись висів хрест, як гімназія звалася ще школою святого Хоми; хреста вони потім зняли, але на тому місці на стіні лишився свіжий темно-жовтий слід від нього ”. Що символізує боротьба з Богом в оповіданні Г. Белля? Ця історія є місткою ілюстрацією культурної політики нацистів щодо християнської спадщини: ідеологи режиму намагалися стерти зі свідомості молодого покоління навіть пам’ять про моральні заповіді християнства. 2 МАРШРУТ ГЕРОЯ ТВОРУ

ОПЕРАЦІЙНА 3 МАРШРУТ ГЕРОЯ ТВОРУ «Санітари підняли мого сусіда і понесли за дошку. Вони розсунули її, поставили впоперек і завісили прогалину. За дошкою горіло яскраве світло… Звідти нічого не було чути, аж поки не винесли мого сусіду. Санітари з байдужим, утомленим виглядом понесли його до дверей».

Момент впізнавання героя збігається з моментом усвідомлення того, що з ним сталося: у нього немає обох рук і правої ноги. Ось чим закінчилася система виховання, яку встановили вони у школі святого Хоми (християнській школі, один із постулатів якої був як у Біблійній заповіді: “Не вбий!”) КУЛЬМІНАЦІЯ ОПОВІДАННЯ – КУЛЬМІНАЦІЯ ВПІЗНАВАННЯ “Я добре побачив самого себе, тільки маленького, ніби вкороченого, - такий куценький, білий сувій марлі, неначе химерний, тендітний кокон…”

ПОДОРОЖНІЙ, КОЛИ ТИ ПРИЙДЕШ У СПА... “…ДЕСЬ У ПОТАЄМНОМУ КУТОЧКУ СЕРЦЯ ЗРИНУВ ПЕРЕЛЯК, І ВОНО ЗАКАЛАТАЛО МЕНІ В ГРУДЯХ – НА ДОШЦІ БУВ НАПИС МОЄЮ РУКОЮ… ” Чому ця фраза з'являється в кульмінаційний момент? Чому вона не подається повністю, а обривається? “ МЕРТВИЙ ДІМ ”

480 рік до н.е. - 300 спартанців на чолі з царем Леонідом мужньо обороняли Фермопіли від персів і загинули у нерівному бою.. СПАРТАНЦІ ПІД ФЕРМОПІЛАМИ “ Подорожній, коли ти прийдеш у Спарту, повідай там, що ти бачив. Тут ми всі полягли, бо так звелів нам закон ”. (Симонід Кеоський)

Герой не знав, за що поліг. Проте вже напевно йому було відомо, що не за те, про що тут, у гімназії, тлумачили протягом останніх років. Інтерактивна вправа “Обірвана фраза…” У тексті є ще одна обірвана фраза: “ Пішов зі школи на фронт і поліг за…” - Чому ця фраза теж не закінчена? - Що вона символізує?

Юнак ніби поринає у дитинство. Це безнадійний пошук минулого в момент утрати майбутнього. Прохання звучить як благання порятунку, якого вже немає для цього жалюгідного обрубка. Біргелер “ МОЛОКА ” “Санітар міцно тримав мене за плечі, і я чув лише дух смалятини й бруду, що йшов від його уніформи, бачив тільки його втомлене, скорботне обличчя; і раптом я його впізнав: то був Біргелер. Молока, - тихо сказав я…» - Чому таким дивним є прохання героя?

«СВІДОМІСТЬ СНУЄ «КОРИДОРАМИ ПАМ'ЯТІ» ОЧІ Душа глянув… «болю я не відчував» побачив… «ти нічогісінько не почуваєш» розгледів… «жодне чуття не говорить тобі» не хотів нічого бачити «серце в мені не озивалося» впізнають… а не душа Який шлях долає герой, мандруючи «довгими коридорами» гімназії чи пам'яті? Шлях болю, страждань, шлях бунту від безсилля, від усвідомлення немічності до покори і від цього – до розуміння антигуманності, осуду війни, яка калічить людину і фізично, і духовно. Пізнавав усе лише самими очима, бо німа душа мовчала.

ЗАВДАННЯ: використовуючи схему “гроно”, складіть характеристику героя оповідання Г. Белля. ЗВИЧАЙНИЙ НІМЕЦЬКИЙ ЮНАК ВЧОРАШНІЙ ШКОЛЯР ОПОВІДАЧ СОЛДАТ НІМЕЦЬКОЇ АРМІЇ УЧЕНЬ ГІМНАЗІЇ ІМ. АДОЛЬФА ГІТЛЕРА “М’ЯСО ДЛЯ ГАРМАТ” “КОКОН” “РЕШТА” “ЗАРАХОВУЄ СЕБЕ ДО ПОЛЕГЛИХ” Висновок: війна калічить, “пожирає” всіх без винятку. Незалежно від віку, характеру, соціального стану… І головне для письменника – показати не долю кожної окремої людини в війні, а страшне обличчя самої війни. ГЕРОЙ ОПОВІДАННЯ РЕФЛЕКСІЯ

“ОБЛИЧЧЯ ВІЙНИ” Чим загрожує війна людству?

С. ДАЛІ “ОБЛИЧЧЯ ВІЙНИ” В. Верещагін “Апофеоз війни” П.Пікассо “Герніка” ВІЙНА ОЧИМА ХУДОЖНИКІВ Скласти асоціативний ланцюг до слова “війна”.

 Оповідання раптово обривається, і ми не знаємо, що станеться з юнаком: чи виживе він, чи знайде своє місце у страшному світі, зіпсованому війною? Але такі люди, як зазвичай, покинуті напризволяще. Ми повинні запам'ятати одне – не допустити повторення такого, пам'ятати не розумом, очима, а серцем, душею. Спрогнозуйте долю героя твору. ПІДСУМОК

Минула ця страшна весна І літо, осінь на порозі. Чи є в тім світова вина, Що нас тримають у облозі? Що в нас «котли» і геноцид, Що нас з лиця землі стирають. Нас просто знищують як вид, Бо сил здолати нас не мають… Бажаю вам, щоб крик «війна!» Не чули ви і ваші діти. В. Кравченко ПОЕТИЧНА СТОРІНКА

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ Історики готують інформацію про трагедію Голокосту. 2) Літературознавці складають анкету про життя і творчість Пауля Целана; готують виразне читання вірша П.Целана “Фуга смерті”, складають асоціативний ланцюг подій у творі (робота в групах). 3) Індивідуальне завдання: П. Целан і Україна – презентація. 4) Мистецтвознавці добирають матеріал про особливості музичного твору фуга.