. Що таке локальна мережа Лока́льна комп'ю́терна мере́жа (англ. Local Area Network (LAN)) є об'єднанням певного числа комп'ютерів на відносно невеликій території. В порівнянні з глобальною мережею (WAN), локальна мережа зазвичай має більшу швидкість обміну даними, менше географічне покриття та відсутність потреби використовувати запозичену телекомунікаційну лінію зв'язку.
. Способи підключення для створення локальної мережі Об'єднання пристроїв в одну локальну мережу дозволяє використовувати загальні сервіси, мережевий принтер, безпосередньо обмінюватися файлами і створювати ігрову зону. Існує кілька різних способів підключення комп'ютерів до однієї мережі:
. Спосіб 1: Мережевий кабель З'єднання двох пристроїв за допомогою мережевого кабелю є найпростішим, проте має один істотний мінус - за наявності з'єднання тільки двох комп'ютерів або ноутбуків. Користувачеві досить мати один мережевий кабель, вставити його в відповідні роз'єми на обох майбутніх учасників мережі і провести попередню настройку підключення.
. Спосіб 2: Wi-Fi Для даного способу буде потрібно наявність двох або більше пристроїв з можливістю підключення по Wi-Fi. Створення мережі таким чином підвищує мобільність робочого місця, звільняє від проводів і дозволяє підключити більше двох пристроїв. Попередньо, під час налаштування, користувачеві необхідно буде прописати вручну IP-адреси на всіх учасниках мережі.
. Спосіб 3: Комутатор (Switch) Варіант з використанням комутатора вимагає наявності кількох мережевих кабелів, їх кількість повинна відповідати числу підключених до мережі пристроїв і одного комутатора. До кожного порту світча підключається ноутбук, комп'ютер або принтер. Кількість об'єднаних девайсів залежить тільки від числа портів на комутаторі. Мінусом такого способу є необхідність покупки додаткового устаткування і ручного введення IP-адреси кожного учасника мережі.
. Спосіб 4: Роутер За допомогою роутера також здійснюється створення локальної мережі. Плюс такого способу в тому, що крім провідних пристроїв, здійснюється підключення і по Wi-Fi, якщо, звичайно, маршрутизатор її підтримує. Даний варіант є одним з найбільш зручних, так як дозволяє об'єднати смартфони, комп'ютери та принтери, налаштувати інтернет в домашній мережі і не потребує індивідуальної мережевий настройки на кожному пристрої. Є і один недолік – від користувача потрібно купити і налаштувати роутер.
Крок 5: Коли ми вводимо назву робочої групи слід використовувати тільки латинські символи. Далі налаштовуємо додаткові параметри в центрі управління загальним доступом і мережевими підключеннями. Заходимо в панель управління, вибравши один з пунктів в меню по правому кліку мишки на кнопці «Пуск».
Як підсумок: на всіх комп'ютерах локальної мережі повинно бути встановлено одне ім'я робочої групи, а також мережеве виявлення; на комп'ютерах, папки з яких повинні бути доступні в мережі, слід включити загальний доступ до файлів і принтерів і відключити загальний доступ з парольним захистом.