– це стан активної бадьорості, який характеризується готовністю виділити з багатьох подій найважливіше і відповісти на нього діяльністю. Увагадовільна увага – це процес направленої свідомості, який залежить від волі людини і спрямований на результатмимовільна увага - це увага, яка не залежить від волі та свідомостіпіслядовільна увага – це цілеспрямована увага у людини, якій цікавий не тільки результат, а зміст і процес
Післядовільна увага – це увага, яка виникає на основі довільної, але після неї, при цьому залишається мета бути уважним, але послаблюються вольові зусилля (наприклад, робота над прикладом тексту з іноземної мови з початку базувалася на довільній увазі, а потім відчуття напруження зникло – виникла післядовільна увага).
Залежно від розміщення об’єкта уваги розрізняють:колективну увагу (зосередженість всіх учнів на одному об’єкті, незначні відхилення уваги окремих – суттєво не впливають на загальну увагу)групову (зосередженість уваги групами в умовах роботи в колективі, найважчий вид уваги, вимагає чіткого планування роботи).індивідуальну (зосередженість на своєму завданні; важкий перехід від індивідуальної уваги до групової і навпаки).
– це психофізіологічний процес, за якого людина здатна сприймати, відбирати, закріплювати, зберігати і забувати інформацію. Пам’ять. Залежно від міцності і тривалості збереження інформації розрізняють види пам’яті:процедурна –це пам’ять на дії, умовні рефлекси, навички, звичкидекларативна –це пам’ять на події, імена, дати, факти, словаоперативна (сенсорна) – триває декілька секундкороткочасна – триває від кількох секунд до хвилин 7+-2 символидовготривала – триває роками, все життя
За метою і способами запам’ятання та відтворення пам'ять поділяють на: Мимовільну пам'ять – не ставиться спеціальна мета запам’ятати і пригадати, не застосовуються спеціальні прийоми та вольові зусилля. Довільну пам'ять – ставиться спеціальна мета запам’ятати, робляться вольові зусилля, застосовуються мнемічні прийоми. Мимовільна пам'ять у своєму розвитку передує довільній, але автоматично в неї не переходить
17 За тривалістю збереження інформації пам'ять поділяють на: Короткочасну – процес відносно невеликої тривалості (кілька секунд чи хвилин), але достатньої для точного відтворення подій, що тільки-но сприйнялися. Через деякий час враження зникають і людина не може нічого пригадати (пам'ять друкарки). Довготривалу – характеризується відносною тривалістю і міцністю збереження сприйнятого матеріалу.
Запам’ятовування. Це процес утворення і закріплення тимчасових нервових зв’язків у головному мозку. Буває мимовільним і довільним. Стадії запам'ятовування: Оперативна ( до 10 секунд);Первинна (короткочасна 20-40 с);Вторинна (від кількох хвили до кількох років);Третинна (довготривала. Все життя).
Відтворення. Це процес активізації раніше утворених нервових зв’язків у корі великих півкуль головного мозку. Впізнавання згадування це відтворення, що виникає при повторному сприйманні предметів. Буває повним і неповним.це відтворення, що відбувається без повторного сприйняття предметів. Буває довільне і мимовільне.
Забування. Це процес згасання тимчасових нервових зв’язків. Буває часткове та повне. Види: Повне (матеріал не відтворюється)Часткове (відтворюються фрагменти або допускаються помилки)Тривале (впродовж тривалого часу не вдається відтворити, пригадати що-небудь)Тимчасове (матеріал відтворюється не в даний момент, а через деякий час)Таке відстрочення відтворення того, що здавалося забутим, називається ремінісценцією (від латинського, означає «спогад»).
– це психофізіологічний процес, за якого людина здатна сприймати, відбирати, закріплювати, зберігати і забувати інформацію. Пам’ять. Залежно від шляхів засвоєння інформації розрізняють види пам’яті:рухова – пам’ять на рухиемоційна – пам’ять на пережиті почуттяобразна – пам’ять на уявленнясловесно-логічна – пам’ять на думки і поняття
Образна – збереження та відтворення всіх видів образів(зорових,слухових,тактильних). Образна пам'ять тісно пов'язана з уявою. Прикладом образної пам'яті є картини Айвазовського, виявляється картини його були намальовані не з натури, а по пам'яті , оскільки він довго служив на військовому кораблі.
За ступенем участі основних аналізаторів виділяють такі види пам'яті: А) зорова – краще сприймається та запам'ятовується та інформація,яка побачена чи прочитана. Б) слухова – краще запам'ятовується матеріал,якщо почув його пояснення. В) змішаний – коли в процесі запам'ятовування задіяно декілька аналізаторів.
ВИДИ ПАМ’ЯТІ А Моторна. Б Емоційна В Образна Г Словесно-логічна (змістова)2 запам'ятовування, збереження і відтворення рухів1 формування чутливих образів - уявлень про конкретні предмети, явища, їх властивості (буває зорова, слухова, смакова, нюхова, дотикова)3 запам'ятовування, збереження, упізнавання і відтворення прочитаних або почутих думок, понять4 Запам'ятовування, збереження і відтворення людиною своїх емоцій, почуттів
– це процес і результат придбання індивідуального досвіду, що складається із двох процесів: - засвоєння змісту матеріалу, - закріплення через запам’ятовування. Научіння. Форми научіння:імпринтинг (закарбування) – це вид научіння, який проявляється під час періоду перших днів життя, коли фіксується образ вперше побаченого живого об’єкта і формується особлива прихильність до нього
– це процес і результат придбання індивідуального досвіду, що складається із двох процесів: - засвоєння змісту матеріалу, - закріплення через запам’ятовування. Научіння. Форми научіння:научіння через спостереженнянаслідування - відтворення поведінки без усвідомлення її значеннявікарне научіння - відтворення поведінки із усвідомленням її значення
– це процес і результат придбання індивідуального досвіду, що складається із двох процесів: - засвоєння змісту матеріалу, - закріплення через запам’ятовування. Научіння. Форми научіння:звикання – це зниження реакції на багатократне повторення подразника, що не супроводжується підкріпленням (покаранням або заохоченням)
– це процес і результат придбання індивідуального досвіду, що складається із двох процесів: - засвоєння змісту матеріалу, - закріплення через запам’ятовування. Научіння. Форми научіння:латентне научіння - мимовільне ознайомлення з ситуацією або послідовністю подій, в результаті чого створюється готовність виконувати в майбутньому практичні дії
– це процес і результат придбання індивідуального досвіду, що складається із двох процесів: - засвоєння змісту матеріалу, - закріплення через запам’ятовування. Научіння. Форми научіння:інсайт (осяяння) – це вища форма научіння, за якого розрізнена інформація об’єднується і використовується в новій ситуації, з’являються нестандартні і оригінальні рішення
– це психічні реакції, які виражають оціночне відношення до дійсних або можливих ситуацій і об’єктивного світу. ЕмоціїЗовнішні прояви емоцій:- емоційні реакції короткочаснісум радість страх сором гнів нудьгаінтерес відраза захоплення образа здивування задоволення- емоційні стани тривалі- емоційні стосунки довготривалікохання ненависть