Презентація до уроку "Пісні літнього календарного циклу." 6 клас

Тема: Пісні літнього календарного циклу. «У ржі на межі», «Ой біжить, біжить мала дівчина», «Проведу я русалочки до бору»; «Заплету віночок», «Ой вінку, мій вінку», «Купайло, Купайло»; «Маяло житечко, маяло», «Там у полі криниченька» Урок 3 - 4

Актуалізація опорних знань. Дайте визначення народної пісні. Чому люди складали пісні?Як звичаї, обряди, вірування відображувалися в народних піснях?Що вам сподобалось у веснянках? Вмотивуйте свою відповідь. Які літні народні свята вам відомі? Що ви про них знаєте?

Міні-конкурс «Кращий виконавець обрядової поезії весняного періоду».

Літній цикл календарної обрядовості Центральне свято — Купала, а всі інші передують йому, вважаються своєрідним приготуванням, із наростаючою силою виявляють повне панування літа на землі.

Початком святкувань літнього циклу можна вважати день Раю (Ураю, Ярія, згодом Юрія). Його основу становить давній міф про воротаря Рая, який ключами відкриває небесну браму, випускаючи на землю росу. Цей день був святом першого вигону худоби на пасовиська, тому зберіг багато рис тотемізму. Від цього часу здійснювалися ритуали поклоніння деревам, а також тваринам — і свійським, і диким. До цього свята входили також обряди народження деревця-гільця, величання корів та овець, яких прикрашали вінками із квітів, стрічками.

Найвищого вияву культу дерев та тварин сягали у Клечальну неділю (Зелену неділю). До цього свята всі будівлі в селі, ворота та вулиці «клечалися» — тобто прикрашалися зеленню. Це, на думку давніх людей, повинно було відганяти нечисту силу і було пов’язано з рослинною магією та вірою в те, що «замаюванням» людина допомагає землі швидше покриватися зеленню. Цей день вважався початком святкування Русалій, які знаменували повне завершення весни і настання літа.

Свято Русалій у слов’ян, як і в інших європейських народів, супроводжувалось розмаїтими гуляннями та іграми молоді. Вони проводилися, як правило, не біля води, а серед лісів чи гаїв. Тут поширеними були так звані «гойдалки», які робили парубки із гілля верби і вішали на деревах. Під час забав дівчата з хлопцями гойдались на них, і це виконувало магічну функцію очищення повітря. Найвищою точкою в русальних ігрищах був так званий Русальний великдень, який припадав на четвер після Зеленої неділі.

Після Русального великодня відбувались проводи русалок із села, якими умовно завершувалися святкування, пов’язані з приходом тепла, оживанням та розквітом природи. Русалії як поклоніння богині води Дані — «матері русалок», були приготуванням до пізніших свят літнього циклу — купальських.

Після Русалій наступала Петрівка — пора найдовших у році днів та найкоротших ночей, яка завершувалась на Купала (24 червня за старим стилем — день літнього сонцестояння). Свято Купала було чи не найважливішим в усій календарно-обрядовій системі. У святкуванні збереглись відголоски найдавніших вірувань та уявлень, що виявились в обрядах прикрашання деревця, водіння хороводів навколо нього, ритуального годування ідолів Купала та Лади, яких садили на криницях чи поблизу води, співали їм пісень і танцюювали для них, величали як наречених (цей звичай до цього часу зберігся в окремих селах).

Відповідно до літніх свят та обрядів виділяються такі жанри усної народної творчості, що їх супроводжувалимаївкирусальніпетрівчанікупальськісобіткові царинні

Русальні пісні. Русальні пісні — жанр календарно-обрядової лірики, пов’язаний зі святкуванням Русалій (Русального тижня, Русального великодня). Оскільки це свято було пов’язано з духами землі і води, то в русальних піснях широко відображені й ті образи, які їх супроводжують: ночі, місяця, берега річки, криниці, верби тощо.

Русальні пісні виконувалися під час обрядів, пов’язаних із Зеленим святом, чи Клечальним тижнем (Трійця, за православним календарем, кінець травня — початок червня). Самі епітети «зелений», «клечальний» указують на особливість цього свята — вшановувати зелень, рослинність, яку наші предки одухотворювали. Так само, за стародавніми уявленнями, й люди посмертно могли ставати рослинами або людиноподібними духами, які знаходили собі притулок у лісах, полях, водах. Свято називалося ще Русальний, або Маївський тиждень, під час якого ці фантастичні істоти показувалися в селі.

Русалками вважалися істоти, які уявлялися душами утоплеників (подібною була назва «нявки» чи «мавки», що означала мерців, неприязних духів)На думку праслов’ян, русалки могли забрати із собою у світ мертвих когось із людей (найчастіше — парубка чи дівчину), тому люди носили часник чи полин як обереги. Їх ставили й на вікна, щоб недоброзичливі духи не завдавали шкоди в хатах.

«У ржі на межі». Тема: зображення русалки, яка, сидячи на кривій березі, звернулася до дівчат з проханням, щоб ті дали їй сорочку.Ідея: віра людей у всі потаємні міфічні сили, вміння контактувати з ними. Основна думка: єдність людини з міфічним світом.

Опрацювання змісту твору за питаннями. Хто такі русалки? Які вони бувають?З яким проханням русалка звернулась до дівчат?Для чого, на вашу думку, русалці потрібна була сорочка, хоча б будь-яка?Намалюйте усно картину за цим твором.

«Ой біжить, біжить дівчина». Тема: відображення русалки, яка, наздогнавши малу дівчину, запропонувала їй відгадати три загадки.Ідея: возвеличити, з одного боку, мудрість русалки, а з іншого — засудити її прагнення хитрістю заволодіти людською дитиною. Основна думка: намагання русалки заволодіти малою дівчиною шляхом надання відповіді на загадки, які дитина не відгадала б, зважаючи на свій вік.

Аналізування змісту обрядової поезії за питаннями. Чому русалка бігла за дівчиною?Які загадки русалка запропонувала дівчині? А ви можете їх відгадати?Чи впоралась дівчина із завданням русалки? Давайте допоможемо повернутися дівчині до батька. Що ви знаєте про загадки як жанр усної народної творчості? Наведіть приклади. Для чого, на вашу думку, в пісні застосовані загадки?Що свідчить про мудрість і хитрість русалки?

«Проведу я русалочки до бору». Тема: зображення проводів русалочок до бору, щоб вони не завдавали людям будь-якої шкоди. Ідея: намагання людей позбавитися русалок. Основна думка: достаток, благополуччя людей залежить від уникнення стосунків з русалками.

Обговорення змісту обрядової поезії за питаннями. Через що люди, проводжаючи русалок до бору, намагалися уникнути подальшого контактування з ними?Якої шкоди завдавали русалки людям? Чому люди намагалися по-доброму розлучитися з русалками?Як цей твір пов’язаний з попередніми?Поясніть свою поведінку, якщо ви зустрінетеся з русалкою.

Купальські пісніКупальські пісні виконувалися на святі Івана Купала- це свято, яке припадає на період літнього сонцестояння (кінець червня — початок липня), славить життєдайні сили природи, найсильніші її стихії — сонце (вогонь) і воду. Запалене колесо встановлювали на високій тичці (це подекуди роблять і тепер) або пускали його на воду. На галявині вкопували обрядове дерево, увішане дівочими віночками, потім їх пускали на воду і спостерігали: в який бік вінок попливе — там і чекатиме суджений. Біля дерева розкладали кострище, і парубки — іноді й у парі з дівчатами — перестрибували через вогонь. Купальського вогню не гасили, а залишали дотлівати («Лежи, лежи, купалочку, в червоному багаттячку»). Вважалося, що саме в купальську ніч зілля має найбільш цілющу силу і навіть на мить розквітає папороть. Хто цей цвіт побачить — буде щасливим.

Вінок у купальських піснях є давнім язичницьким символом — річного коловороту сонячного світила. Одним з видыів ворожіння на вінках був обряд пускання їх за водою, і за тим, як вони пливли (швидко, обертаючись, тонули, зв’язавшись з іншим вінком тощо), загадували майбутню долю.

. «Заплету віночок» Тема: відображення значення вінка для молодої дівчини. Ідея: уславлення обряду плетіння вінка, який сприятиме щасливій долі молодиці. Основна думка: сплетений віночок — оберіг від будь-яких негараздів та перешкод до щастя дівчатам.

Обговорення змісту твору за питаннями. Що означає для дівчини плетіння вінка?Із чого дівчата його сплітали?Для чого сплетений вінок пускали «на бистру воду»?Про що свідчить необхідність плетіння вінка у супроводі пісні?Розкажіть про вінок як давній язичницький символ.

«Ой вінку, мій вінку». Тема: надання значимості вінка для вирішення подальшої долі дівчини. Ідея: на прикладі плетіння вінка уславити звичаї та обряди українського народу. Основна думка: плетіння вінка — сподівання дівчини на краще власне майбутнє, щасливу долю.

Обговорення змісту твору за питаннями. Чи складно було дівчині плести вінок?Для чого вона його плела?Чим була стурбована дівчина? («А матінка взяла (віночок), миленькому дала»)Як сама дівчина ставилась до свого вінка? (З повагою, любов’ю; він висів «на золотому кілочку, шовковім шнурочку»)Який вигляд мав би новосплетений вінок дівчини для миленького? («Золотом взолотила, м’ятою обвила»)

«Купайло, купайло». Тема: зображення місця, де Купайло зимувало, ночувало, літувало. Ідея: виявлення цікавості до Купайла-свята як до істоти. Основна думка: купайло — одне із народних традицій наших пращурів, яку необхідно поважати, святкувати.

Обговорення твору за питаннями. Чому Купайла в поезії відображено, як істоту?Що відомо вам про свято Купайла?З чим пов’язане шанобливе ставлення нашого народу до традиційних свят?Від якого слова походить Купайло? Для чого люди купаються? А чи дотримуєтеся ви правил гігієни? 

Жниварські пісніЖнива — підсумок, реалізація всіх сподівань і зусиль хлібороба. «Хліб — усьому голова». До початку жнив готувалися як до великого урочистого свята і водночас як до тяжкої відповідальної роботи, коли доводилось трудитися від зорі до зорі, незважаючи на спеку й спрагу. У перший день жнив урочисто вирушали до сходу сонця на поле, вдягнені в чистий одяг; починала першу зачинку найкраща жниця, сніп з першого ужинку — «воєвода» — встановлювався на покуті.

«Маяло житечко, маяло». Тема: зображення тієї винагороди, яку отримали женці за свою працю; прохання вінка до женців, щоб його занесли «до господаря в стодолу». Ідея: уславлення жниварської праці; віночок — ознака достиглого врожаю. Основна думка: вінок — символ успішного збирання врожаю, а пиріжки — подяка за сумлінну жниварську працю.

Опрацювання змісту твору за питаннями. Як ви розумієте вислів «Маяло житечко, маяло, як у полі стояло»?Яку винагороду і за що отримали женчики?Чому віночок просився у женців додому?У чому складність і водночас благородність жниварської праці?Що вам відомо про сучасні досягнення хліборобської праці?

«Там у полі криниченька». Тема: зображення праці добрих женців — хлопців і дівчат. Ідея: возвеличення працьовитості молоді, вправності в роботі. Основна думка: праця тоді корисна, коли від неї отримуєш задоволення.

Бесіда за змістом твору. Якими ви уявляєте женців?Що свідчить про ставлення женців до роботи?Поясніть назву пісні. Як зрозуміти, що в женців були золоті серпи? Що споріднює цю поезію з твором «Маяло житечко, маяло»?У чому особливість хліборобської праці?Як ви ставитеся до хліба? Чому його слід поважати й цінувати?

Тест 1. «У ржі на межі»1. У ржі на межі росла…а) береза;б) верба;в) вишня.2. Дерево, на якому сиділа русалка, було…а) високе;б) криве;в) гіллясте.3. Дівчат русалка називала…а) красунями;б) милими;в) подружками.

Тест 2. «Ой біжить, біжить мала дівчина»1. Хто біг за малою дівчиною?а) Русалка;б) незнайомець;в) хлопець-розбишака.2. Як було названо дівчину?а) Мудрою і красивою;б) красною панною;в) чуйною і лагідною.3. Відповідю на завдання русалки є…а) країна;б) природа;в) дівчина.4. Що вчинила русалка дівчині наприкінці твору?а) Забрала жити до себе;б) залоскотала її;в) повела до бору.

Тест 3. «Проведу я русалочки до бору»1. Закінчіть думку: «Проведу я русалочки до бору, сама…»а) піду жати в поле;б) вернуся додому;в) наберу в колодязі воду.2. Русалочок проводили до бору, щоб вони…а) не приходили до людей;б) назбирали на вечерю ягід, грибів;в) не забирали малих дітей.

Тест 4. «Заплету віночок»1. Заплету віночок, заплету…а) квітчастий;б) шовковий;в) чарівний.2. Віночок плели дівчата,…а) захищаючи себе від зла;б) на щастя та долю;в) щоб мати здоров’я.3. Щоб бажання дівчини здійснилося, віночок треба…а) спалити на свято Івана Купала;б) полити святою водою;в) пустити на швидку воду. 

Тест 5. «Ой вінку, мій вінку»1. З яких квітів був сплетений вінок?а) Волошок;б) барвінку;в) ромашок.2. Скільки часу було витрачено молодицею, щоб сплести вінок?а) До вечора;б) цілу ніч;в) майже добу.3. На якому кілочку висів вінок, сплетений дівчиною?а) Дерев’яному;б) золотому;в) залізному.4. Кому ж матінка віддала віночок дівчини?а) Кращому женцю;б) миленькому;в) мужньому козаку.

Тест 6. «Купайло, купайло»1. Де зимувало Купайло?а) У дуплі великої верби;б) лісі;в) глибокому озері.2. Ночувало Купайло…а) у стрісі;б) загоні для худоби;в) лохміттях на горищі.

Тест 7. «Маяло житечко, маяло»1. Житечко маяло тоді, коли…а) у полі стояло;б) у стодолі лежало;в) сонце його обігрівало.2. Кого запрошували на пиріжки?а) женців, що прибирали жито;б) Дівчат, які готували їжу для колгоспників.в) пана-господаря житнього поля;3. Що котилося по житньому полю?а) Суха трава;б) футбольний м’яч;в) вінок.

Тест 8. «Там у полі криниченька»1. Які серпи мали женчики?а) Сталеві;б) золоті;в) великі.2. Криниченька знаходилась навколо…а) зеленої діброви;б) пшениченьки;в) двох яворів.3. Хто жав пшениченьку?а) Кріпаки;б) старці;в) хлопці та дівчата.

Ключ до тестів. Тест 1.1.а2.б3.в. Тест 2.1.а2.б.3.в4.б. Тест 3.1.б2.а. Тест 4. Тест 7.1.б 1.а2.б 2.а3.в 3.в. Тест 5. Тест 8.1.б 1.б2.а 2.б3.б 3.в4.б. Тест 6.1.б2.а

Домашнє завдання. Вивчити напам’ять обрядову поезію літнього циклу (на вибір); підготувати розповідь про улюблене зимове свято.