Презентація до уроку природознавства "Зміни в житті звірів навесні"

Весна в житті диких тварин - один з найважливіших періодів. Адже з першими теплими днями настає можливість поповнення жирових запасів, витрачених за довгу голодну зиму. А ще весна - це час линяння, спарювання і вирощування потомства. 

Пробудження від зимової сплячки Одними з перших виходять із зимової сплячки ведмедиці, адже наприкінці зими вони народжують кілька дитинчат. До перших теплих днів самка з малюками не виходить з барлогу, годуючи ведмежат своїм молоком. У цей період вони найбільш уразливі, оскільки жирові запаси, накопичені самкою восени, вже підходять до кінця, і молока ведмежатам не вистачає. Зате після настання тепла, коли з'являється перша їжа, малюки починають швидко додавати у вазі.

А ось гризуни пробуджуються набагато пізніше - ближче до початку квітня, коли стає вже зовсім тепло і з'являється перша рослинна їжа. Відбувається пробудження повільно, протягом тижня, так як взимку кров і температура тіла гризунів під час сплячки опускається з звичайних 36 С до 8-10 С. Після пробудження і у них починається період спарювання. 

Їжаки сплять солодким сном з листопада по квітень. Під час сплячки їжаки значно втрачають вагу, тому після пробудження основне завдання їжака - знайти їжу та поповнити жирові запаси, у цей час він ненаситний. Зимовий сон борсука не міцний і не є зимовою сплячкою. Попри те, що температура тіла тварин у цей час знижується, борсук може прокидатись під час відлиг і виходити на поверхню. Зимовий сон — це пристосування до умов холодного клімату з багатосніжною зимою, коли кормові об'єкти стають недоступні. Навесні борсуки прокидаються. У цей час народжуються дитинчата. Увесь теплий період борсуки виховують молодняк. 

З початком весни у багатьох звірів зимове хутро стає рідшим, змінюється його забарвлення. Це весняне линяння – своє світле тепле хутро звірі змінюють на не таке густе й темніше.

Народження малят (потомства)Навесні у більшості тварин з’являються дитинчата (потомство)Наприкінці березня або на початку квітня народжуються зай­ченята. Уже з народження звірята проворні, пухнасті, з розплющеними оченятами. Нагодує їх зайчиха своїм молоком і побіжить геть. Буває, що і зовсім не повертається до своїх зайченят. Але це не біда – малюки без неї не пропадуть. Їх нагодує інша зайчиха, що пробігатиме повз. Через п’ять-шість днів зайченята починають їсти траву, молоді гілочки. А через кілька тижнів готові до самостійного життя.

У півторамісячному віці вони вже швидко бігають, добре тримаються на гілках. А через два місяці покидають гніздо. Майже в цей же час з'являється потомство у білки. Білка-мати перші дні не покидає їх самих, турбується про малят – зігріває, годує. Чотири тижні очі білченят закриті. Через п’ять тижнів білченята прозрівають

Лисиця риє глибоку нору з проходами під землею, із запасними виходами. Лисенята народжуються сліпими і безпомічними. Поки лисенята сплять, мати вирушає на полювання. А коли лисенята підростуть, лисиця починає їм носити здобич. Турбота про народжених лисенят лягає на обох батьків, а якщо самець гине, на його місце приходить інший. При перших теплих деньках вовки починають облаштовувати своє лігво. Трохи пізніше вовчиця виробляє світ потомство, дбають про який обоє батьків. Поки вовченята НЕ зміцніють, вони знаходяться в лігві поруч з вовчицею, а самець в цей час займається пошуком їжі для своєї родини. 

Наприкінці березня у диких свиней народжуються поросята. У маленьких поросят на спині і боках помітні яскраві смуги. Так дорослим тваринам легше помітити їх у траві.

У лосів з'являється потомство на початку весни. Як правило, самка народжує тільки одне дитинча. На ноги лосенята можуть вставати вже через кілька хвилин після народження, а починають вільно пересуватися через три дня. Турбота про потомство і постійний пошук їжі - звичайне заняття для лосів з приходом теплих днів. 

У травні народжуються малята у козуль та оленів. Через тиждень вони вже ходять за матір’ю. Тривалий час дорослі тварини оберігають їх від небезпеки.