Презентація до уроку "Розвиток культури у 2 пол. 20-поч. 21 ст. "

Література у другій половині ХХст. Реалізм Реалізм у другій половині ХХст. залишається одним із найбільш визначних напрямів літератури.Його представники стверджували, що людське спілкування на основі культури і його найвища форма- кохання-це спосіб подолання самотності й абсурдності буття,спосіб знайти дорогу до людства і сенсу життя. Характерні ознаки Зображення актуальних соціально-політичних та морально-психологічних проблем.

Представники реалізму БАЗЕН Ерве (1911 - 1996) ЛУЇ АРАҐОН(1897 — 1982) Основні твори:«Смерть конячки» , «Крик сови» , «Зведись і йди» та інші. Основні твори: «Хвиля мрій», «Пасажири імперіалу», «Прощання».

Соціалістичний реалізм-відсутність багатобарвності .Прикрашання історії. Михайло Шолохов (1905 - 1984) Олександр Фадєєв (1901 - 1956) Книги Шолохова видавались на 80 мовах народів СРСР 829 разів загальним тиражем 53 мільйони 276 тисяч примірників. За кордоном його твори видавались більш як 700 разів у 47 країнах 45 мовами.

Соціалістичний реалізм-відсутність багатобарвності .Прикрашання історії. ФАДЄЄВ Олександр Олександрович (1901 - 1956), прозаїк. Велика частина дитинства і юності пов`язана з Далеким Сходом, з Південно-Уссурійський краєм, куди батьки переселилися в 1908. Любов до цього краю Фадєєв проніс через все життя. Навчався у Владивостоці, в комерційному училищі, але пішов, не закінчивши вісім класів (1912 - 1919). Вже в 1921 Фадєєв почав писати, брати участь у роботі молодих літераторів, які об`єдналися навколо журналів "Жовтень" і "Молода гвардія". У "Молодій гвардії" в 1923 було опубліковано першу розповідь Фадєєва "Проти течії". У 1945 вийшов у світ роман "Молода гвардія", про героїв якого Фадєєв писав "з великою любов`ю, віддав роману багато крові серця". Перша редакція роману користувалася заслуженим успіхом, але в 1947 в газеті "Правда" роман був підданий різкій критиці за те, що письменник не показав зв`язок комсомольців Краснодона з комуністами-підпільниками.

Антисоціалістичний реалізм Характерні ознаки:викриття вад тоталітаризму та пошуки літературних і художніх засобів боротьби проти нього. Представники:О. Солженіцин, Б. Пастернак,А. Платонов.

Борис Пастернак Народився в Москві 10 лютого 1890 року у творчій родині художника і піаністки. У будинку Пастернаків завжди було людно. Крім того, що в родині підростало 4-ро дітей, там завжди гостювали письменники, музиканти та представники інших творчих професій. Виростаючи в такому оточенні, Борис, звісно, захопився творчістю. Після школи, яку Пастернак закінчив із золотою медаллю, він поступив на юридичний факультет Московського університету, але пізніше перевівся на філософське відділення. У 1910-х роках Бориса Пастернака почали часто бачити з футуристами. Під їх впливом він і написав свої перші вірші, які були видані в 1913 році. У 1914 році побачила світ перша книга Пастернака «Близнюк у хмарах». Через кілька років родина Пастернака емігрувала до Берліна. Сам Борис одружився на відомій художниці Євгенії Лур'є, разом з якою вони виховували сина. Після тривалої роботи над поезією Борис Пастернак взявся за прозу. На початку 30-х років він працював у Спілці письменників СРСР, яка згодом звинуватила Пастернака в тому, що він відірваний від реальності. Після цього почалося творче гоніння Бориса Пастернака. У 1958 році письменникові присвоїли Нобелівську премію в галузі літератури за антирадянський роман «Доктор Живаго». Влада змусила його відмовитися від премії. 30 травня 1960 року Пастернак помер від інфаркту міокарда.

Платонов Андрій ПЛАТОНОВ, Андрій Платонович (1899-1951), справжнє прізвище Климентов, російський прозаїк, драматург. Народився 16 (28) серпня 1899 в робочому передмісті Воронежа. Був старшим сином у родині слюсаря залізничних майстерень. Всі публікації творів Платонова супроводжувалися в радянський період цензурними обмеженнями. Помер Платонов в Москві 5 січня 1951.

Міфологічний реалізм Міфологічне зображення реальності. Зображення у творах реальних диктаторських режимів останніх десятиліть Латинської Америки. ҐАРСІЯ МАРКЕС, Ґабріель (Garsia Marquez, Gabriel — нар. 6.03.1928, Аракатака, Колумбія) — колумбійський письменник, лауреат Нобелівської премії 1882 р.

Екзистенціоналізм Екзистенціоналізм- пошук абсолютної свободи.Проповідування абсурдності життя. Представники:А. Камю,А. Мердок. Альбе́р Камю́ Альбе́р Камю́ (фр. Albert Camus; *7 листопада 1913, Мондова — †4 січня 1960, Вільблевен) — визначний французький романіст, філософ, публіцист, один з лідерів філософсько-мистецького напрямку екзистенціалізму. Лауреат Нобелівської премії з літератури 1957 року.

Драма абсурду Театр абсурду, або драма абсурду — абсурдистський напрямок у західноєвропейській драматургії й театрі, який виник у середині XX століття. В абсурдистських п'єсах світ зображений як безглузді, позбавлені логіки накопичення фактів, вчинків, слів і доль. Найбільш повно принципи абсурдизму були втілені в драмах «Голомоза співачка» (The Bald Soprano, 1950) французького драматурга Ежена Йонеско і «Чекаючи Годо» (Waiting for Godot, 1953) ірландського письменника Семюеля Беккета, чи п'єса "Святкування у садочку" написана Вацлавом Гавелем, чеським драматургом, в 1963 році. БЕККЕТ, Семюел Барклі (1906 - 1989)

Антироман "Антироман", умовне поняття, яке застосовуються поряд с терміном "новий роман" при характеристиці деяких жанрів в прозі модернізму (переважно у франц. письменників кінця 40—50-х рр. 20 в. — С. Беккета, А. Роб-Грійе, Н. Саррот, М. Бютора та інші.). Проголошуючи розрив з реалістичним романом в його класичних формах (звідси назва "антироман"), представники "нового роману" відмовляються від розгорнутого сюжету, від героя з цілісним внутрішнім світом і характером, від зображення цілісної картини боротьби. Відмова від логічної та психологічної послідовності в розвитку сюжету. Представники антироману:Ф. Саган, Н. Саррот

Франсуаза Саган Франсуаза Саган (фр. Franзoise Sagan, справжнє прізвище - куаріла (фр. Quoirez); 21 червня 1935, Кажар - 24 вересня 2004, лікарня міста Онфлер, Нормандія) - французька письменниця, драматург, у 1985 році удостоєна премії князя Монако за внесок у літературу.

САРРОТ Наталі Наталія Іванівна Черняк народилася 18 липня 1900 року в місті Іваново-Вознесенськ (від 1932 року — Іваново). Після розлучення батьків Наталя по черзі жила то в матері, то в батька, доки у віці вісім років не перебралася в Париж до батька. Склавши іспити на ступінь бакалавра, вивчала англійську літературу в Сорбонні, історію — в Оксфордському університеті, соціологію — в Берлінському університеті. 1925 року Наталі вийшла заміж за свого товариша по навчанню Раймона Саррота. В них народилося три доньки: 1927 року — Клод, 1930 року — Анна, 1933 року — Домінік. 1925 року, після закінчення юридичного факультету Паризького університету, Наталі Саррот прийняли в колегію адвокатів. У суді вона пропрацювала до 1940 року.

Масова Культура Детектив:А. Крісті, Ж. Сименон Наукова фантастика-протест проти “машинізації” людини. Захист свободи вияву “природних почуттів”. Представники наукової фантастики:А. Азимов,Р.-Д. Бредбері.

Жорж Сименон (1903 - 1989) БРЕДБЕРІ Рей(1920-2012)