Тема: думки автора, якою повинна бути справжня людинаІдея: Людина повинна залишатися собою у різних життєвих випробуваннях, зберігати вірність моральним принципам. Основна думка: «Людиною має право називатися лише той, хто в будь-яких ситуаціях прагне і вміє залишатися самим собою, йти своїм шляхом у житті, не втрачати почуття гідності ані перед юрбою, ані перед королем, робити добрі справи, не хизуючись цим».
Художні засоби вірша «Якщо» Анафора - у тексті вірша повторюється слово «якщо». Так починаються 13 рядків поезії. Слово «якщо» кожного разу посилює складність життєвих обставин, які має пройти ліричний герой Епітети - «дальня путь», «бідний люд», «дишиш в повні груди», Метафора: Упали духом, Поставить все на карту і програть, Не видавайся янголом нікому, Готовий будь зустріти Щастя й Лихо, слова злочинно Перевертають підлі брехуни. Порівняння: Якщо Тріумф, зарівно як Нещастя, Сприймеш як дим і вітер на віку, Антитези : «успіх» — «поразка», «загубили» — «відродив», «оплески» — «каміння», «вистоїш» — «упали духом», «юрба» — «король» та ін. У вірші переважають іменники і дієслова. Перші допомагають створити враження констатації факту, другі надають текстові динамізму.
«Світ — людина» (Антитезу використано для співставлення різних життєвих позицій.)Моральний кодекс справжньої людини втілено у вірші «Якщо...» («If»). Це один із найгуманніших творів письменника, у якомупроголошуються вічні цінності — честь, мужність, воля, відданість високій меті. Батько знає, що гідне життя прожити важко, але можна, якщо дотримуватися шляхетних правил поведінки. Моральні настанови Кіплінга позбавлені нудного повчання. Вони не пригнічують, а підносять над буденністю, спонукають триматися на висоті. Вірш Кіплінга — це кодекс поведінки «тебе» серед «них». Яким же ти повинен бути? Насамперед — бути собою, не прагнути стати як всі. Письменникові не було байдуже, яким буде людське суспільство, адже в ньому житиме і його син. Свої роздуми з цього приводу він і відобразив у вірші «Якщо...».
Світ Людина. Усі проти тебе, зневірилися Вір собі, з’ясуй, чому так сталося, невтомно чекай свого часу. Оббрешуть, ненавидітимуть Не виправдовуйся. Буде дано дар, талант, мрії Не створюй кумирів, не зазнавайся. Прийде слава, або станеш нещасливим, Залишайся незворушним, не опускай руки в розпачіусе втратиш. Ризикнеш Усе втратиш, почни усе спочатку. Втратиш останні надії Збери усю волю і вистоїш. Опинишся на соціальному дні або зумієш піднестися Не втрать себе, не зрадь собіБудеш берегти кожну хвилину Працюй над собою, не шкодуючи себе
If. If you can keep your head when all about you. Are losing theirs and blaming it on you;If you can trust yourself when all men doubt you,But make allowance for their doubting too: If you can wait and not be tired by waiting,Or, being lied about, don’t deal in lies,Or being hated don’t give way to hating,And yet don’t look too good, nor talk too wise;If you can dream – and not make dreams your master;If you can think – and not make thoughts your aim,If you can meet with Triumph and Disaster. And treat those two impostors just the same: If you can bear to hear the truth you’ve spoken. Twisted by knaves to make a trap for fools,Or watch the things you gave your life to, broken,And stoop and build ‘em up with worn-out tools;If you can make one heap of all your winnings. And risk it on one turn of pitch-and-toss,And lose, and start again at your beginnings,And never breathe a word about your loss: If you can force your heart and nerve and sinew. To serve your turn long after they are gone,And so hold on when there is nothing in you. Except the Will which says to them: “Hold on!”If you can talk with crowds and keep your virtue,Or walk with Kings – nor lose the common touch,If neither foes nor loving friends can hurt you,If all men count with you, but none too much: If you can fill the unforgiving minute. With sixty seconds’ worth of distance run,Yours is the Earth and everything that’s in it,And – which is more – you’ll be a Man, my son!
Переклад Є. Сверстюка. Як вистоїш, коли всі проти тебе —Упали духом і тебе клянуть,Як всупереч усім ти віриш в себе,А з їх зневіри також візьмеш суть;Якщо чекати зможеш ти невтомно,Оббріханий — мовчати і пройти. Під поглядом ненависті, притому. Не грати цноти ані доброти;Як зможеш мріять — в мрійництво не впастиІ думать — не творити думки культ,Якщо Тріумф, зарівно як Нещастя,Сприймеш як дим і вітер на віку;Якщо стерпиш, як з правди твого слова. Пройдисвіт ставить пастку на простих,Якщо впаде все, чим ти жив, і знову. Зумієш все почати — і звести;Якщо ти зможеш в прориві одному. Поставить все на карту і програть,А потім — все спочатку, і нікому. Про втрати навіть слова не сказать;Якщо ти змусиш Серце, Нерви, Жили. Служити ще, коли уже в тобіУсе згоріло, вигасло — лишилась. Одна лиш воля — встоять в боротьбі;Як зможеш гідно річ вести з юрбоюІ з Королем не втратиш простоти. Якщо усі рахуються з тобою —На відстані, яку відміриш ти;Снагою дум, енергією дій,Тоді весь світ тобі належить, сину,І більше: ти — Людина, сину мій
Коли... Спокійним будь, коли всі шаленітьІ за шаленство ще й тебе клянуть;Коли ніхто тебе не розуміє –Звіряйсь на себе і спокійним будь;Чекаючи, не виснажись від втоми;Ошуканий, не вдайся до брехні;Не видавайся янголом нікомуІ не зважай на вигуки дурні;Свої думки завжди обстоюй тихо,В безодню марних мрій не поринай,Готовий будь зустріти Щастя й Лихо –Вони ж близнята, це ти добре знай;Тримайсь, коли твої слова злочинно. Перевертають підлі брехуни;Коли ж усе, що ти створив, загине –Перепочинь і знову розпочни; Будь здатен все найкраще, що ти маєш,На стіл покласти, взятися до гри,І не шкодуй, коли ти все програєш, -Докупи сили і думки збери;Умій примусить Серце, Нерви, М’язи,Позбавлені снаги, тобі служить,Коли душа згоряє вся одразу,І тільки Воля каже: “Треба жить!”;У натовпі собою залишайся,А з королями гідність зберігай,Ні ворогу, ні другу не піддайся,Надмірної поваги не шукай;Нехай секунда кожна у хвилиніТебе веде до вірної мети –Тоді весь світ до ніг твоїх полине,І це не все – тоді Людина ти!(Переклад М. Левіної)
СиновіКоли ти бережеш залізний спокійвсупір загальній паніці й клятьбі,коли наперекір хулі жорстокійміж невірів ти віриш сам собі. Коли ти вмієш ждати без утоми,обмовлений, не станеш брехуном,ошуканий, не піддаєшся зломуі власним не хизуєшся добром. Коли тебе не порабують мрії,в кормигу дум твій дух себе не дасть,коли ти знаєш, що за лицедії —облуда щастя й машкара нещасть. Коли ти годен правди пильнувати,з якої вже зискують махлярі,розбитий витвір знову доробляти,хоча начиння геть уже старі. Коли ти можеш всі свої надбанняпоставити на кін, аби за митьпроциндрити без жалю й дорікання —адже тебе поразка не страшить. Коли змертвілі нерви, думи, тілоти можеш знову кидати у бій,Василь Стус з сім'єю коли триматися немає силиі тільки воля владно каже: стій!Коли в юрбі шляхетності не губиш,а бувши з королями — простоти,коли ні враг, ні друг, котрого любиш,нічим тобі не можуть дорікти. Коли ти знаєш ціну щохвилини,коли від неї геть усе береш,тоді я певен: ти єси людинаі землю всю своєю назовеш.
Редьярд Кіплінг «Якщо»Зверніть увагу на те, із скількох речень складається вірш?2. Як побудоване речення, яке починається сполучником якщо? (У ньому обов`язково присутня друга головна частина – підтвердження того, що відбувається за певних умов.)3. Давайте відразу знайдемо головну частину складнопідрядного речення з багатьма однорідними підрядними? (У перекладі Сверстюка: «Тоді весь світ тобі належить, сину, і більше: ти — Людина, сину мій», а в перекладі Стуса: «Тоді я певен: ти єси людина і землю всю своєю назовеш», «Тоді весь світ до ніг твоїх полине, І це не все – тоді Людина ти!» (Переклад М. Левіної)4. Яка ідея вірша?(Кіплінг сам був непересічною особистістю. В своїх творах він уславлює сильну особистість, здатну за будь-яких умов і обставин залишатися Людиною).5. Що, з точки зору Кіплінга, необхідно зробити, щоб мати право називатися Людиною?
Читаємо першу строфу. У яку ситуацію потрапляє людина?(Всі проти неї, зневірилися, упали духом, клянуть, ненавидять, оббріхують. Життєві випробування.) Як веде в такій ситуації себе справжня людина?( Вірить в себе, намагається вистояти, з`ясовує, чому так сталося, невтомно чекає свого часу.) Які риси для цього необхідні? (Сила духу, терпіння, спокій, віра в себе.) Як розумієте слова: «не грати цноти ані доброти»? (Цнота — доброчесність, чеснота, моральність. Невинність, незайманість, непорочність, цнотливість. Не прикидатися доброчесним, добрим, не виправдовуватися, не загравати, а бути таким насправді.)7. Сформулюйте головний заповіт першої строфи. (За будь-яких життєвих негараздів вистояти, не впасти духом, невтомно чекати свого часу і «не грати цноти», тобто не виправдовуватися, не загравати, коли тебе оббрешуть, а залишатися правдивим, таким, яким ти є насправді — людиною.)
Читаємо другу строфу. Від чого застерігає автор людину?( Від мрійництва, культу думки, зазнайства. Буде дано дар, талант, мрії, думки – не створюй кумирів, не зазнавайся). Чому автор порівнює Тріумф і Нещастя? (Тріумф – видатний, блискучий успіх, перемога, торжество. Почуття гордості і радості за свій успіх. В такій ситуації люди часто зазнаються, пишаються собою, а в нещасті більш простіші, страждають, обдумують. «Страждання олюднює!». Тому автор застерігає бути людиною і в перемогах, і коли ти переможений. Прийде слава або станеш нещасливим, все втратиш – залишайся незворушним. Не опускай руки у розпачі.) Про яке випробування йдеться в рядках: «Якщо впаде все, чим ти жив, і знову зумієш все почати – і звести…»? (Все втративши, ризикуй і почни усе спочатку.)9. Назвіть риси характеру, які повинна в собі виховувати справжня людина для подолання труднощів, котрі підстерігають її на життєвому шляху? (Скромність, оптимізм, стійкість наполегливість,…)10. Читаємо третю строфу. Про які труднощі говориться у цій строфі?(Втрата останньої надії). Що ж в такій ситуації повинна робити справжня людина?(Бути сильною не лише фізично, а й морально. Зібрати усю свою волю і вистояти. Отже, мусить жити і боротися, навіть все втративши. Не жаліти матеріальне, а дбати про духовне.)
Узагальнюємо і підсумовуємо. Чи обов’язково виконувати перелічені настанови? У чому сенс свободи вибору людиною свого життєвого шляху?Як ви вважаєте, чи важко виконати батьківські настанови з вірша «Якщо…»? Поясніть чому. Уявіть, що у вірші замість слова «якщо…» неодноразово вжито слова «треба», «повинен», «обов’язково» і т.под. Як ви сприйняли б такі настанови?