Презентація до уроку " Т.Г.Шевченко. Балада "Тополя", 7 клас

Тарас Шевченко Балада «Тополя»

Балада ( фр.ballade— танцювати) — невеликий за розміром ліроепічний твір фольклорного походження на легендарну чи історичну тему, з драматично напруженим сюжетом;оповідь про щось незвичайне, виняткове, героїчне.

Особливості балади як жанру художньої літератури: • реальне поєднується з фантастичним; • невелика кількість персонажів; • підкреслена узагальненість; • відсутність деталізації; • стислість у викладі матеріалу; • «магічна» музичність.

Романтичний пейзаж (фр. paysage, від pays — місцевість, країна) — опис, зображення природи, природних явищ, краєвидів у художньому творі, а також створює природу могутню, буйну, бурхливу або служить одним із засобів створення місцевого колориту за допомогою різних засобів: епітетів; порівнянь, метафор тощо. Пейзаж, на відміну від малярського, відтворює також рухи, звуки, запахи.

Метаморфоза — перетворення, зміна чого-небудь. Мотив у художньому творі — (від лат.moveo — рух) проста динамічна смислова одиниця розповіді у творі. Комбінація кількох мотивів складає фабулу.

Романтичний герой — герой романтичного твору, який страждає від відчуження, від неможливості змінити своє становище та оточуючий світ. Він ідеальний: красивий зовнішньо і внутрішньо, здійснює вчинки у відповідності до своїх ідеалів, жертвує собою в ім’я цих ідеалів та людей, суспільства, якому він не потрібен.

Тополя Тема:розповідь про глибокі переживання дівчини, розлученої з коханим, її звернення до ворожки, розмова з тополею і, нарешті, перетворення самої дівчини на тополю під впливом чудотворного зілля. Ідея: невмирущість справжнього кохання, возвеличення краси, вірності, незнищенності світлих і благородних людських почуттів.

Основна думка: кохання — це не тільки щире почуття,а й те, через що любляче серце страждає у поневіряннях. Жанр: балада з казково-фантастичними подіями.

Особливості твору: 1) наявність народних звичаїв (сватання, ворожіння); 2) композиція; 3) невелика кількість дійових осіб; 4) магічність числа «3» (тричі молодиця пила зілля ворожки); 5) відтворення первісних вірувань людей у можливість переселення душі людини в рослину.

Проблематика: • вірність і зрада; • кохання щире і без почуттів; • батьки і діти.

Художні особливості твору Метафори: «вітер виє, гуляє..», «море синіє», «серце ниє», «лихо… зострінеться», «серце знає», «личко червоніє», «брови полиняють», «серденько мліло», «чуло серце недоленьку», «серденько б’ється». Порівняння: «поле, як те море», «одна, як сирота», «воркує, як голубка без голуба», «сонце світить — як ворог сміється», «сохне…, як квіточка», «пішла стара, мов каламар», «полетіла, мов на крилах».

Повтори: «одна, одна…», «…пала, пала, стала…», «плавай, плавай, лебедонько». Епітети: «біле личко», «карі оченята», «щира правда». Звертання: «Легше, мамо, в труні лежати», «Бабусенько, голубонько, серце моє, ненько», «Зроби, моя пташко!». «Добре, доню…», «Спасибі, бабусю», «Плавай, плавай, лебедонько!», «Скажи, моє серце!», «Мамо моя!.. доле моя!».

Дякую за увагу!