Презентація до уроку "Творчість Василя Стуса" Українська література 11 клас

Васи́ль Семе́нович Стус (6 січня 1938, село Рахнівка, Гайсинський район Вінницька область — 4 вересня1985, табір ВС-389/36-1 біля села Кучино, Пермський край, РРФСР) — український поет, перекладач, прозаїк, літературознавець, правозахисник. Один із найактивніших представників українського культурного руху шістдесятників. Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1991), Герой України (2005, посмертно).

Збірки віршів: «Круговерть» (1965), «Зимові дерева» (1965), «Веселий цвинтар» (1971), «Час творчості» (1972), «Палімпсести» (1986)

Збірка “Круговерть” 1965 рік. Рання збірка В. Стуса переконує у прагненні поета всебічно осмислити реалії буття. Світ манить його своєю неповтор­ні­стю, з мажорним настроєм митець намагається транс­форму­вати його в собі. Стус прагне пізнати незвідане, його захо­плює відверта радість буття і відчуття себе в ньому. Його життєве спря­му­ва­ння розкривається через творче осмислення світу, віднайдення свого місця в ньому. 

Вірші зі збірки Василя Стуса "Круговерть": "Гомони! Гомони!", "Ранній березень", "Тане гомін, мов туман ранковий", "Доброго ранку", "На розквітлому лузі", "Мотиви травня", "О, слова не зрони! Немов закляття, слово", "Ти прийшла ясновида", "Вхопився обома руками", "Мандри", "Квітне вечора трояндне пригасання", "Вереснева земля", "Радості збережені дороги знову", "Минулі мрії видяться майбутнім", "Життя симфонія, "Симфонія весни« та ін. 

«Зимові дерева» (1965), Головними темами, які цікавлять молодого поета у з6ipцi «Зимові дерева» є гармонійне існування людини у природі, митець i його мистецьке призначення, національна основа справж­нього мистецтва, кохання як особливий світ людських взаємовідносин, протистояння людини ворожому суспільному середовищу, людина i доля, можливість духов­ного розвитку людини, національна основа людського світогляду.

Вірші зі збірки Василя Стуса "Зимові дерева": "Минає час моїх дитячих вір", "Накликання дощу", "Присмеркові сутінки опали", "Отак живу: як мавпа серед мавп", "Мені здалося — я живу завжди", "Раніш ти лаялась, а нині докоряєш", "Під диким дощем", "Осліпле листя відчувало яр", "Жовтий місяць, а ще вище — крик твій", "Увечері везли віолончель", "Добрий день, мій рядок кароокий", "Ліс випустив мене з своїх обіймів", "Звіром вити, горілку пити — і не чаркою, поставцем", "Сто років, як сконала Січ“ та ін.

«Веселий цвинтар» (1971), Збірка "Веселий цвинтар" є третьою поетичною збіркою Василя Стуса, що створювалася впродовж 1968-1970 років і вже, зі зрозумілих причин, не подавалася до видавництв автором. Вона є етапною та понадвагомою в творчості поета, підсумовує київський період його творчости, засвідчує остаточну кристалізацію життєтворчої позиції письменника з виразно-експресіоністичними світоглядними домінантами. Поет сам виготовив у 1970 році лише 12 примірників саморобної збір­ки, яка призначалась для найближчого кола друзів.

«Час творчості» (1972), Відбувається помітне згущення стилістики. Якщо такий вислів буде правомірним, з текстів вичавлюється поетичність, і вони перетворюються на власне поезію. Це поезія вибору, свідчення вибору, ілюстрація вибору, сам вибір. Світ поділяється за християнським принципом на добро і зло; поет визначається по боці добра і робить це заради вищої мети — ідеалу, який для нього такий же реальний, як цинізм — для оточення. Однак визначеність не заперечує складности світу, до чого апелюють т.зв. сучасні методології.

«Палімпсести» (1986)Збірка «Палімпсести» — це четверта книга поезій Василя Стуса, яку, за іронією долі, уклав не автор, а слідчі Київського КДБ. Це вони заарештували поета і забрали твори, які були записані на різноманітних зшитках паперу. Назву «Палімпсести» Василь Стус дав збірці уже потім. Палімпсести — це тексти, які пишуться на не вибіленому від попередніх написів пергаменті чи папері. Старий текст ще може виднітися, проступати, але новий запис перекриває його. Назва «Палімпсести» символізує те, що кожен твір має прихований зміст, який треба зуміти побачити і прочитати між рядочків.

Дякую за увагу