Презентація до уроку у 6 класі " Засудження рабства у романі " П' ятнадцятирічний капітан"

Засудження рабства в романі “П'ятнадцятирічний капітан ”Нет рабства безнадёжнее, чем рабство тех рабов, Себя кто полагает свободным от оков. (Иоганн Вольфганг фон Гёте)

Поняття. Ра́бство— насильницьке підпорядкування однієї людини іншою або однієї групи людей іншою групою людей. Слово походить від старослов'янського слова "раб" або "роб", яким у слов'ян називали робітника, людину, яка виконує ту, чи іншу господарську роботу. Раб - людина, яка виконує свої обов'язки примусово, яка перебуває у власності інших людей або організацій і яку можна розглядати як таку ж складову господарства як і худобу чи знаряддя праці, можна продати, обміняти, убити без її згодиppt_xppt_x

Виникнення. До часу написання Біблії рабство було вже добре встановленим суспільним інститутом. Рабство існувало в усіх стародавніх цивілізаціях від Стародавнього Китаю до доколумбових цивізацій Америки. Рабами ставали боржники, бранці ( полонені) на полях воєн, покарані злочинці, покинуті діти, діти рабів. Слід пам'ятати, що у Стародавніх Афінах від двох до чотирьох п'ятих усіх мешканців були рабами. Тобто, афінська демократія існувала за рахунок широкого використання рабів та перекладання на них усього тягару господарської, будівельної діяльності та підготовки до воєн.

Раби

Становище рабів Важке становище рабів призводило до їхніх повстань, які неодмінно придушувалися. Давньогрецькі філософи, наприклад, Аристотель підтримували думку про природне рабство, тобто приреченість деяких людей на рабське становище. В епоху раннього середньовіччя торгівля рабами була в основному зосереджена на півдні та сході — у Візантії та арабському світі. Джерелами постачання живого товару були язичницькі території Центральної та Східної Європи та Кавказ.

Покарання рабівppt_x

Повстання рабів. В римській історії чимало повстань рабів, серед яких найбільшим було повстання Спартака. Рабство стало опорою Римської імперії. Тільки в Римі в часи імперії проживало біля 400.000 рабів.

Поширення рабства. Після відкриття Америки ( 1492 р.) й початку її колонізації, встановилася трикутникова торгівля, елементом якої були перевезення рабів із Африки в нові європейські колонії в Америках, де раби використовувалися на плантаціях. Особливого розмаху трансатлантична торгівля рабами досягла в другій половині 18 ст.,

Работоргівляppt_x

Скасування рабства. Рабство в Америці почало відступати в середині 19-го століття. В США виник рух аболіціоністів, які виступали за скасування рабства в їх державі, виходячи з моральних християнських принципів. Рабство в Сполучених Штатах було скасовне в наслідок Громадянської війни. На початку 60-х років було також скасоване кріпацтво в Російській імперії . Скасування кріпацтва в Австро-Угорщині стало результатом революцій 1848 року, ненабагато раніше. В Азії рабство зберігалося ще довше. В Отоманській імперії торгівля жінками існувала ще до 1908 року. В Китаї рабство було скасоване в 1906, але закон набрав чинності тільки в 1910. В Індії скасування рабства відбулося в 1843. В Японії офіційно рабство відмінили в кінці 16 ст.

Музей рабства. В Лондоні відкрито Музей рабства. Раб, довольный своим положением, вдвойне раб, потому, что не одно его тело в рабстве, но и душа его. Э. Берк

Негору і Гарріс - работорговці

Раби Казонде. Работоргівля! всі знають, що означав це слово, якому б не повинно бути місця в людській мові. Цю ганебну торгівлю тривалий час із великим зиском провадили європейські країни, що володіли заокеанськими колоніями. І хоч її давно заборонено, невільниками і досі торгують в широких масштабах у світі, а надто в Центральній Африці. Навіть у середині XIX сторіччя деякі держави, що проголошують себе цивілізованими, відмовлялися підписати акт про заборону работоргівліppt_x

ПолоненіБет намагався йти, не смикаючи рогача; він вибирав, куди краще ступити ногою, бо за ним ступав батько. Вряди-годи, коли хавільдар відставав, Бет стиха підбадьорював старого Тома. Помітивши, що батько стомився, він трохи сповільнював ходу. Він не міг навіть повернути голови й подивитися на батька, якого так любив. Серце його краялося з болю та жалощів. Невільники були такі втомлені після денних переходів під палючим сонцем, що майже нічого не їли. Тож за той тиждень, відколи покинули берег Кванзи, померло душ із двадцять; їхні трупи зосталися на з'їжу хижим звірам, що скрадались назирці за караваном. Двоє жінок, забитих в одну колодку, впали у воду; одна - з малою дитиною. Вода завирувала й забарвилась кров'ю. Крокодили ховаються між мостовинами.

Невільники. Деякі молоді й здорові з вигляду невільники зненацька падають мертвими. Мені згадалося, що й Лі-вінгстон писав про це. «Ці нещасливці раптом починають скаржитись на біль у серці. Кладуть руку на груди й падають неживі. Мабуть, умирають від розриву серця. На мою думку, це стається з вільними людьми, несподівано оберненими на рабів, які зовсім не були готові до такої долі». До Казонде дійшло всього двісті п'ятдесят знеможе-них невільників. Мов той гурт худоби, прогнали їх головною вулицею до «чітоки» й позамикали в бараки, що їх добрі хазяї не взяли б навіть під хліви. Там уже сиділи тисячі півтори рабів, чекаючи ярмарку, що мав зібратись через два дні.