РІЗНОВИДИ ОСОБЛИВОСТІ ПРИКЛАДИ РОДИННО-ПОБУТОВІВЗАЄМИНИ МІЖ БАТЬКАМИ Й ДІТЬМИ, БРАТАМИ І СЕСТРАМИ «ОЙ ЛЕТІЛА СТРІЛА»«БОНДАРІВНА» ІСТОРИЧНІ ЗМАЛЬОВАНЕ КОЗАЦЬКЕ ЖИТТЯ, СМЕРТЬ КОЗАКА НА ПОЛІ БОЮ«КОРОЛЬ ЛІР»«БАЛАДА ПРО МАЛЬВИ» МІФОЛОГІЧНІ ВІДОБРАЖАЮТЬ МІФОЛОГІЧНИЙ СВІТОГЛЯД «ПРИЧИННА»СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВІВідображають соціальну нерівність«ОЙ ЧИЄ Ж ТО ЖИТО, ЧИЇ Ж ТО ПОКОСИ» ЛЮБОВНІКОХАННЯ ТА РЕВНОЩІ«ОЙ НЕ ХОДИ,ГРИЦЮ…"ТЕМАТИЧНЕ РОЗМАЇТТЯ БАЛАД
Давно те діялось. Важко жилося людям на нашій славній Україні. Багато ворогів зазіхало на її багаті землі. То кримчаки налітали, то поляки, то турки. Грабували, забирали в рабство, полювали за красунями, котрих згодом продавали. Люди боронилися, чим могли, хто вилами, хто сокирою. А сотник Грицько Кандиба шаблею захищав свою сім’ю. Та сили були нерівні. Порубали його вороги, накинули аркан на шию дружині і потягли за собою. Тільки доньці Мальві вдалося сховатися. Люди шанували дівчинку за те, що зналася на усякому зіллі і лікувала травами. Ту науку перейняла від матері, а батько її ще змалечку навчив вояцькому ремеслу. Не один бусурман зазнав смерті від дівочої руки. Вродлива, горда Мальва наводила жах на ворогів. П’ять корів обіцяли тому, хто видасть її. Якось в осінню негоду прийшла обігрітися до козака Нагнибіди. Та запроданець виказав дівчину. Порубали її на шматки та й розкидали на всі боки. І розрослося чудове зілля, яке односельці називали Мальвою. А село, де росла і жила красуня, назвали Мальвині Граблі. Добре пам’ятали люди, як вона граблями вбивала бусурманів. Біля кожної хати ростуть мальви. Це пам’ять про сміливу і безстрашну дівчину, яка любила свій рідний край, свій народ і віддала за нього своє життя.
“БАЛАДА ПРО МАЛЬВИ”Заснули мальви коло хати,Їх місяць вийшов колихати.І тільки мати не засне,Мати не засне, –Жде вона мене. Приспів: О, мамо рідна, ти мене не жди,Мені в наш дім ніколи не прийти. З мойого серця мальва пророслаІ кров’ю зацвіла. Не плач, не плач, бо ти вже не одна,Багато мальв насіяла війна. Вони шепочуть для тебе восени:“Засни, засни, засни, засни…”У матерів є любі діти,А у моєї – тільки квіти. Самотні квіти під вікном,Квіти під вікном. Заснули вже давно. Приспів. Як сонце зійде – вийди на поріг,І люди схиляться тобі до ніг. Пройдися полем – мальви буйних лук. Торкнуться твоїх рук. Життя – як пісня, що не віддзвенить. Я в мальві знов для тебе буду жить. Якщо ж я ласку не встигла принести –Прости, прости, прости, прости.
ХУДОЖНІ ЗАСОБИЕПІТЕТИ:любі діти, Самотні квіти, мальви буйних лук. Метафори: Заснули мальви коло хати, / Їх місяць вийшов колихати; З мойого серця мальва проросла / І кров’ю зацвіла; Багато мальв насіяла війна; Квіти під вікном / Заснули вже давно; Я в мальві знов для тебе буду жить. Уособлення: Вони (мальви) шепочуть для тебе восени: “Засни, засни, засни, засни…”.
