Презентація до уроку української літератури в 5 класі "ЛІрика. Види лірики. Картини природи рідного краю в поезіях Тараса Шевченка"

Лірика. Види лірики. Картини природи рідного краюв поезіях Тараса Шевченка

Лі́рика (грец. lyrikós — лірний; твір, виконаний під аккомпанемент ліри) — один із трьох родів  художньої літератури, в якому осмислюється сутність людського буття. Особливості лірики: Вираження почуттів і роздумів, викликаних зовнішніми обставинами. Елементи розповіді та описи. Висока образність та емоційністьІнтенсивне використання образних засобів. Віршова форма. Малий обсяг

Види лірики. Філософська. Роздуми про сенс життя людини. Любовна. Передача переживань, почуттів. Громадянська. Вірші патріотичної тематики. Пейзажна. Захоплення красою природи

Ліричний твір. Ліричні твори — це твори, у яких виражено думки, почуття тапереживання людини в певних обставинах, під впливом певнихподій. У таких творах немає чітко окресленого сюжету, а є лишеемоції та переживання, якими відображено радість захоплення абосум і гнів. Ліричні твори пишуть переважно віршованою мовою.

Ліричний герой. Ліричний герой — образ, який у ліричному творі висловлює свої душевніпереживання: піднесення, смуток, щастя, хвилювання, любов та ін. Ліричний герой — це ніби той, хто нам, читачам і читачкам, про ці переживання повідомляє. Ліричного героя й поета (автора вірша) не можна ототожнювати. Поет живе в реальному світі, а ліричний герой — у художній дійсності, створеній поетом. Поет(автор вірша)Ліричний герой

Тарас Шевченко

«За сонцем хмаронька пливе…»За сонцем хмаронька пливе,Червоні поли розстилаєІ сонце спатоньки зове. У синє море: покриваєРожевою пеленою,Мов мати дитину. Очам любо. Годиночку,Малую годину. Ніби серце одпочине,З Богом заговорить... А туман, неначе ворог,Закриває мореІ хмароньку рожевую,І тьму за собою. Розстилає туман сивий,І тьмою німою. Оповиє тобі душу,Й не знаєш, де дітись,І ждеш його, того світу,Мов матері діти. Тропи — слова або вислови, які вживають у переносному й образному значенні. До тропів (або засобів образної мови) належатьгіпербола,порівняння, метафора, епітет,персоніфікація. Персоніфікація — образний вислів, у якому ознаки людини переносять на неживий предмет чи явище (одним словом, олюднення), наприклад: танцюють сніжинки, спить камінь.

«За сонцем хмаронька пливе…»За сонцем хмаронька пливе,Червоні поли розстилаєІ сонце спатоньки зове. У синє море: покриваєРожевою пеленою,Мов мати дитину. Очам любо. Годиночку,Малую годину. Ніби серце одпочине,З Богом заговорить... А туман, неначе ворог,Закриває мореІ хмароньку рожевую,І тьму за собою. Розстилає туман сивий,І тьмою німою. Оповиє тобі душу,Й не знаєш, де дітись,І ждеш його, того світу,Мов матері діти.хмаронька пливе, хмаронька розстилає червоні полисонце зове, серце одпочине й заговорить, туман закриває море, туман розстилає тьму, туман оповиє душу

«Садок вишневий коло хати…»Садок вишневий коло хати,Хрущі над вишнями гудуть,Плугатарі з плугами йдуть,Співають ідучи дівчата,А матері вечерять ждуть. Сім’я вечеря коло хати,Вечірня зіронька встає. Дочка вечерять подає,А мати хоче научати,Так соловейко не дає. Поклала мати коло хати. Маленьких діточок своїх;Сама заснула коло їх. Затихло все, тільки дівчата. Та соловейко не затих. Вірш Т. Шевченка ≪Садок вишневий коло хати...≫ унікальнийтим, що в ньому майже немає художніх засобів. Однак такебуває рідко: треба мати неймовірний талант, щоб простими словамипередати красу весняного вечора й гармонію людини та природи

Домашнє завдання: Вивчити напам’ять одну із поезій Т. Шевченка (на вибір)Намалювати ілюстрацію до поезії «Садок вишневий коло хати…»