Ми живемо в епоху глобального панування медіа, які всебічно впливають на всі сфери діяльності людини — від пізнання до дозвілля. Кажуть, що кожній людині потрібна медіа-грамотність, щоб критично сприймати інформацію. А що ж таке означає поняття «медіа»?Медіа – (англ. media — засоби, способи) — це канали та інструменти, які використовують, щоб зберігати, передавати й подавати інформацію або дані. Медіа (від лат. media — засіб) — синонім засобів масової комунікації та інформації, до яких належать друковані видання, фотографія, преса, кінематограф, відео, радіо, телебачення, звукозапис та Інтернет. Але з-поміж усіх них найпотужніший вплив має телебачення.
Телебачення (від грец. τῆλε — далеко) — загальний термін, що охоплює всі аспекти технології та практичної діяльності, пов’язаних з безпровідною передачею рухомих зображень зі звуковим супроводом у реальному часі, на далекі відстані. Телебаченням називають також виробництво аудіовізуальних програм та передач або комплектування (пакетування) придбаних аудіовізуальних програм та передач і їхнього поширення незалежно від технічних засобів розповсюдження
Відповідно до суспільних потреб воно виконує такі основні функції:— хронікальна (оперативне подання інформації — соціально-політичної, економічної, культурної, спортивної тощо);— просвітницька та освітньо-виховна (поширення знань із різних галузей науки, культури; залучення до загальнолюдських цінностей); — розважальна (забезпечення змістовного і цікавого дозвілля, отримання насолоди від інформації, що сприймають);— рекламна (повідомлення, оголошення, довідки, інформація).
Історія телебачення. Телебачення було винайдене в 20-их роках 20 століття. Перші зображення були відправлені давніми факсами. Концепція передачі за допомогою електрики рухомих телевізійних зображень з'явилася в 1878 році. У 1884 році Пауль Ніпков, 23-річний студент університету в Німеччині , запатентував першу електромеханічну систему телебачення. 1907 року, російський вчений Борис Розінг, став першим винахідником, який використав електронно-променеві трубки (ЕПТ) у приймальнику експериментальної системи телебачення. Гільєрмо Камарена також відіграє важливу роль в історії телебачення. Його експерименти з телебаченням призвели до патенту на систему кольорового телебачення в 1940 році.
Будь-яка інформація, що передається теле-, радіо, відео, аудіоканалами тощо, так чи інакше несе естетичний або антиестетичний вплив,оскільки націлена на максимальне збудження емоцій, почуттів. Нейтральних щодо цього програм і передач просто немає і бути не може. Не виходячи з дому, ми можемо віртуально відвідати музей і театр, послухати музику, переглянути улюблений кінофільм.
Програма на телебаченні —це об’єднана творчою ідеєюсукупність передач, яка має постійну назву і транслює-ться в ефірі з певною періодичністю. Передачею називають змістовно завершену частину телепрограми, що має відповідну назву, обсяг трансляції, авторський знак і може бути використана незалежно від інших частин програми.
Успіх телепередач залежить від естетичного оформлення телестудії. Для кожної програми, проекту створюють відповідний дизайн. Щоб оформити інтер’єр, застосовують сучасне обладнання, цифрові технології, також враховують телевізійні особливості. Це потребує від дизайнерів знання художніх і технічних аспектів телемистецтва.
Особливості оформлення простору телестудії пов’язані з концепцією телепрограми: якщо це інформаційна програма чи програма, заснована на жанрі бесіди, студійний простір оформлюють як офісне приміщення. Для шоу, ігор та інших розважальних програм простір телестудії може оформлюватися як театральна сцена або як рухлива картина, що подається в різних планах тощо. Дизайн інтер’єру деяких телестудій передбачає можливість вести різні зйомки (новини, вечірні зустрічі, інтерв’ю). Тому кожен куточок у такій студії виглядає як окремий інтер’єр зі своїм стилем і акцентами кольору.
Відеомистецтво, що з’явилося наприкінці минулого століття, по суті, стало поєднанням кінематографа й телебачення. З-поміж його жанрових різновидів за лаконізмом і насиченістю спецефектами вирізняються відеокліпи (чи відеоролики). Їх найчастіше застосовують на телебаченні для політичної реклами, реклами товарів і послуг, для візуального супроводу музичних композицій (музичні відеокліпи).
Великий пласт відеотворів - музичні відеокліпи, у яких музична композиція (найчастіше пісня) супроводжується певним відеорядом. Як правило, це, по суті, міні-фільм, певна зорова ілюстрація сюжету пісні, створена за всіма законами драматургії, режисури та монтажу. Тривалість відеокліпу співставна з тривалістю пісні,саме цим обумовлений специфічний для кліпів монтаж, що забезпечує сприйняття відеоряду як ланцюга миттєвих образів.
Нині телебачення орієнтується на виробництво розважальних передач. З-поміж їх великої кількості можна виділити телешоу - різноманітні форми, що розгортаються у студії, у символічному просторі й часі. Це, здебільшого, дискусійні телепередачі, дебати, ігри та лотереї, змагання й конкурси тощо. Сьогодні досить популярними є ток-шоу - екранна форма розмовної журналістики, що поєднує ознаки інтерв’ю, дискусії, які концентруються довкола особи ведучого
Ще однією формою телешоу є реаліті-шоу, у якому все, що транслюється з екрана, трансформується з реальної дійсності. Такий «реалізм» дії, що розгортається перед глядачами, дає їм змогу відчути себе причетним до екранного дійства завдяки інтерактивним засобам (телефон, смс-повідомлення, Інтернет тощо)