Як називається дріб, у якого чисельник менший за знаменник? 2. З яких частин складається мішане число? 3. Як додати дроби з однаковими знаменниками? 4. Чому дорівнює дріб, у якого чисельник і знаменник однакові? 5. Як мішане число перетворити у неправильний дріб? 6. Одна сота метра - це… 7. Як знайти дріб від числа?
Особливо дошкуляли набіги на південь України загарбників, які грабували козацькі хутори. Старших людей вбивали, жінок і дівчат – у найми продавали, хлопців – у яничари віддавали. Виростаючи, кожний хлопчик мріяв стати козаком. Траплялось, що козаки визволяли бранців із неволі турецької. Часто з розорених домівок хлопчиків, які не мали ані батька, ані неньки, козаки забирали на Запорізьку Січ для навчання в школі джур козацьких.
3. Господарювання Задача 3. Посівну площу в 150 га козаки засівали пшеницею, а житом – на більше. Скільки гектарів вони засіяли житом і пшеницею разом? Задача 4. У саду росло 270 дерев – груші, яблуні і сливи. Груш було усієї кількості дерев, яблунь - решти. Скільки слив було у саду? 1)150:5·1=30(га) 2)150+30=180(га) 3)150+180=330(га) 1)270:9·4=120(д.)- груш; 2)270-120=150(д.)- решта; 3)150:5·2=60(д.)- яблунь; 4)150-60=90(д.)-слив.
Особливо старанно джури вивчали зброю. Чистили пістолі, вчилися стріляти і володіти шаблею, їздити на коні, веслувати, плавати та іншій премудрості, яка могла знадобитися в походах. Запорізьке військо славилося своєю високою боєздатністю і військовою майстерністю. На озброєнні Запорізького війська була вогнепальна та холодна зброя. Козаки вважалися великими майстрами артилерійської справи. Гармати Запорізького війська були переважно середнього та малого калібрів. Це забезпечувало артилерії рухливість і маневреність. Що відповідало козацькій тактиці.
Задача 5. На Січі було 50 гармат. Артилерія – це дуже дорога зброя. Під час гуситських війн у XV столітті 1 гармата середнього калібру коштувала стільки, скільки коштувало стадо із 442 корів, а 1 постріл такої гармати коштував, як 9 корів. У скільки корів обходилися козакам 50 гармат та 1 постріл із них?
5. Час змужніння Чорна хмара з-за Лиману Небо, сонце крає, Сине море звірюкою То стогне, то виє, Дніпра гирло затопило. « А ну те, хлоп’ята, На байдаки! Море грає – Ходімо погуляти!» Висипали запорожці!- Лиман човни вкрили. « Грай же, море!»- заспівали, Запінились хвилі. Кругом хвилі, як ті гори: Ні землі, ні неба. Серце мліє, а козакам Того тільки й треба. Пливуть собі та співають; Рибалка літає… А попереду отаман Веде, куди знає. Т.Г.Шевченко «Іван Підкова»