Презентація до уроку з теии "Стилістичне використання багатозначних слів та омонімів, синонімів, антонімів і паронімів"в.

Розрізняють пряме та переносне значення слова. Пряме – основне, головне, первиннезначення слова. Переносне – вторинне, виникло шляхом перенесення назви з одного явища дійсності на інше за подібністю їхніх ознак.

Полісемія має великі стилістичні можливості особливо у худохному та публічистичному стилях.

Омоніми – це слова, однакові за звучанням, але різні за лексичним значенням (бал – оцінка успішності; бал – танцювальний вечір) Омоніми, у яких звуковий склад збігається в усіх граматичних формах, називають абсолютними (повними), вони завжди є словами однієї частини мови. Наприклад: бал — вечір з танцями і бал — цифрова оцінка успішності. Існують омоніми неповні. До неповних омонімів відносять: -слова різних частин мови, які збігаються за звучанням тільки в окремих граматичних формах три (числівник) — три (дієслово) -однакові за вимовою, проте різні за значенням і написанням слова (або окреме слово і поєднання двох слів) лев — Лев; зашию — за шию; -однакові за написанням, але різні за лексичним значенням слова, які у вимові різняться наголосом дорога — дорога; музика — музика; атлас — атлас; Однакові за звучанням, проте відмінні (або частково відмінні) за лексичним значенням та вживанням слова двох різних мов називають міжмовними омонімами. Наприклад: укр. пильний (уважний) — рос. пыльный (укритий пилом), укр.

Пароніми— слова, подібні за звучанням, але різні за значенням. Наприклад: абонемент (документ, що дає право на користування) — абонент (той, хто користується абонементом); економний (ощадливий) — економічний (стосується економіки). Пароніми можуть бути: • синонімами: капля — крапля, тяжкий — важкий; • антонімами: емігрант — іммігрант, прогрес — регрес; • однокореневими словами: музичний — музикальний, організаційний — організований; • близькими за звуковим складом словами: ефект — афект, чисельний — численний.

У текстах художнього й публіцистичного стилів, в усному розмовному мовленні пароніми вживають для створення гумористичного ефекту, який досягається через гру слів: Боріться або не беріться (Л. Костенко). У науковому та офіційно-діловому стилях пароніми є стилістично нейтральними. Незначна різниця у вимові паронімів призводить до помилок, зокрема до сплутування слів. Щоб таких помилок не траплялося, слід уточнювати значення слова, звертаючись до словників.

Синоніми— слова, різні за звучанням і написанням, але однакові або близькі за значенням. Наприклад: небокрай, горизонт, виднокруг, крайнебо, небосхил, обрій, овид. Синоніми, які обмежені сферою вживання і належать до конкретних стилів, називають стилістичними. Так, у синонімічному ряді говорити, балакати, ректи, гарчати, гавкати перше слово стилістично нейтральне, друге — розмовне, третє — застаріле, урочисте, четверте — розмовне з відтінком зневаги, останнє — вульгарне, ужите стосовно людини, яку зневажають.

Синоніми вживають для якнайточнішого висловлення думки в певному контексті: • у текстах наукового стилю їх використовують для урізноманітнення викладу, уточнення, уникнення повторів; • в офіційно-діловому стилі застосовують для пояснення та деталізації думок; • у публіцистичному й особливо в художньому стилях синоніми передають емоційно-експресивні відтінки значень і оцінок.

Антоніми (гр. anti  — проти, onyma  — ім’я)  — слова з протилежним лексичним значенням: початок  — кінець, високий  — низький, рано  — пізно. Антоніми є  словами однієї частини мови.

Як стилістичний засіб антоніми широко вживають у  публіцистичному та художньому стилях, увиразнюючи думку створенням протиставлення понять, предметів, явищ. У текстах офіційно-ділового та наукового стилів антонімів небагато, здебільшого антонімічні пари утворюють терміни: припливи  — відпливи, циклон  — антициклон, дедукція  — індукція.

Домашнє завдання: Підручник Глозова О.П. Українська мова c.154-165, впр. 306