Презентація до уроку з української літератури 9 клас

Лірика Т. Шевченко періоду арешту і заслання. «Доля», «Росли у купочці, зросли…»Підготувала вчитель української літератури Піщанського ліцею. Ольга Золотухіна

{21 E4 AEA4-8 DFA-4 A89-87 EB-49 C32662 AFE0}Рання творчість«Трьох літ»Заслання. Пізня творчість1 період2 період3 період4 період1837-1843 рр.1843-1847 рр.1847-1857 рр.1857-1861 рр. Пригадаймо періоди творчості Т. Г. Шевченко

Період заслання {00 A15 C55-8517-42 AA-B614-E9 B94910 E393}1845 рік. Студенти Київського і Харківського університетів об'єднались та створили Слов'янське товариство СВ. Кирила і Мефодія. Засновники: М. Костомаров. М. Гулак,В. Білозерський. Членство Шевченка – не доведене.(для слідства важливіше те, що його можна було формально спіймати і засудити)«Крамольні вірші» - реальна причина, те, чим поет не догодив тогочасній імперії. Так 17 квітня 1847 року Т. Шевченка ув'язнили в казематі, тобто у тюрмі, а згодом його перевели у Петропавловську фортецю. За півтора місяці перебування в казематі, під слідством автор написав 13 текстів (цикл «В казематі» - «Мені однаково…» і «Садок вишневий коло хати»), які присвячені союзникам – тим, хто також був ув'язнений. Після слідства Шевченка переводять з Петербурга в Оренбург «под строжайший надзор с запрещением писать и рисовать» аж до вислуги. Тобто поет служитиме доти, доки не стане офіцером. Але оскільки у нього не було до цього хисту, він був приречений на довічне заслання.1847, автопортрет. Аральська експедиція куди Шевченка запросили як художника для дослідження територій – єдине послаблення. 1848-1849 рр. 200 акварелей

«Пожежа в степу»

«Форт Кара-Бутак»

«Дустанова могила»

«Джангис-агач»

Останні роки життя поета були періодом найвищого розквіту його таланту, хоч після років вимушеного мовчання поетова муза не відразу заговорила на повний голос. У 1857 році було написано лише дві поеми — «Неофіти» і «Юродивий» (остання залишилася незакінченою) ; у 1858 — п’ять невеликих віршів: «Доля», «Муза», «Слава», «Сон» («На панщині пшеницю жала»), «Я не нездужаю, нівроку», у 1859 — одинадцять віршів й одну поему, у 1860 — тридцять п’ять поезій. Пізня творчість 1857-1861 рр.

Доля. Ти не лукавила зо мною,Ти другом, братом і сестрою. Сіромі стала. Ти взяла. Мене, маленького, за рукуІ в школу хлопця одвела. До п'яного дяка в науку."Учися, серденько, колись. З нас будуть люде",— ти сказала. А я й послухав, і учивсь,І вивчився. А ти збрехала. Які з нас люде? Та дарма!Ми не лукавили з тобою,Ми просто йшли; у нас нема. Зерна неправди за собою. Ходімо ж, доленько моя!Мій друже вбогий, нелукавий!Ходімо дальше, дальше слава,А слава — заповідь моя.1858 Аналіз поезії Тема: розповідь поета про власну життєву долю, яка не лукавила до митцяІдея: возвеличення долі, яка супроводжувала поета впродовж всього його життяІсторія створення: «Доля» - перший вірш ліричного триптиха Шевченка «Доля», «Муза», «Слава»Художні засоби: повтори: «дальше,дальше», «слава..слава»звертання: «учися,серденько..», «мій друже вбогий..», риторичні запитання, оклики. Досліджуємо! Яким постає ліричний герої у вірші?Ліричний герой — образ поета (його ліричне «я»), чиї переживання, думки та почуття відображено в ліричному творі. Він емоційний, наділений життєвим досвідом, небайдужий до свого майбутнього. Ліричний герой ніби веде з долею діалог. Складається враження ніби поет підбиває підсумки чесно прожитого життя. Автобіографічність у цих рядках беззаперечна.с Медитація (від лат. medetatio — роздум) — форма філософської лірики: вірш, в якому поет висловлює свої думки над проблемами життя і смерті, над баченим і пережитим.

«Росли у купочці, зросли…»Росли укупочці, зросли;Сміятись, гратись перестали. Неначе й справді розійшлись!.. Зійшлись незабаром. Побрались;І тихо, весело прийшли,Душею-серцем неповинні,Аж до самої домовини. А меж людьми ж вони жили!Подай же й нам, всещедрий боже!Отак цвісти, отак рости,Так одружитися і йти,Не сварячись в тяжкій дорозі,На той світ тихий перейти. Не плач, не вопль, не скрежет зуба. Любов безвічную, сугубу. На той світ тихий принести.1860 Глибокий психологізм у вірші сприяє тонкому передаванню душевних переживань ліричного героя, його думок, які відтворюють мрію поета про одруження, ідеал родинного щастя. Аналіз поезії Тема: звернення поета до Бога, щоб Всевишній сприяв щасливому подружньому життю кожному, хто прагне одружитися.Ідея: возвеличення гармонії, взаєморозуміння, дружньої підтримки, що є обов’язковою передумовою для подальшого подолання труднощів тим, хто побрався. Художні засоби: епітети: «в тяжкій дорозі», «світ тихий», «любов безвічна»звертання: « Подай же й нам, всещедрий боже!»повтори: «росли-зросли», «розійшлись..зійшлись»риторичні оклики: «Неначе й справді розійшлись!», « Подай же й нам, всещедрий боже!»Психологізм у літературі — глибоке, детальне відтворення подій у художньому творі, зокрема світу його персонажа (почуття, думки, переживання, спонукання).

Завдання до уроку: порацюйте з презентацією – випишіть поняття «ліричний герой», «медитація», «психологізм у літературі» та аналіз обидвох поезій у зошит. Домашнє завдання: Вивчити вірш «Доля» напам'ять с.239 у підручнику