Урок літератури рідного краю

Урок літератури рідного краю. «Доля першого повного словника української мови Павла Павловича Білецького–Носенка».

Підготував Минка Володимир Михайлович  учитель української мови і літератури  Прилуцького закладу загальної середньої освіти І – ІІІ ступенів № 10 (ліцею № 10)

Прилуцької міської ради Чернігівської області 

Тема уроку. Доля першого повного словника української мови П. П. Білецького–Носенка.

Мета уроку: навчальна - разом з життєвим шляхом письменника простежити  долю першого словника української мови 

П.Білецького – Носенка,  

виховна - виховувати у школярів силу волі, силу духу, бажання долати труднощі; 

розвивальна - розвивати потяг до уміння дослідницької та наукової роботи.

Тип уроку:  урок - дослідження.

Обладнання: портрет П. П. Білецького – Носенка, виставка творів земляка, виставка словників української мови.

Література. „Українська літературна енциклопедія” т. 1. Київ. 1988 р. с. 179, 180.

 „Тисячоліття”. Київ.  „Дніпро”.1995р. с.240,241.

„Історія української літератури” (перше десятиріччя 19 століття).

Київ. „Либідь”. 1992р.с.175 - 201.

Хід уроку

1. Вступна частина.

Епіграф:     „Думай про добро, роби добро і буде добро.”

П. Білецький – Носенко. 

Учитель. В котрий раз ми переконуємося, що земля Прилуччини багата видатними людьми. Серед них і Павло Павлович Білецький - Носенко - поет, байкар, прозаїк, драматург, лексикограф, фольклорист, етнограф.

Про цю людину з багатогранним талантом ми і поговоримо. Ознайомимося докладніше з його життєвим і творчим шляхом, який, на жаль, ще й до сьогодні маловідомий широкому читачеві чи пересічному громадянинові нашого міста, простежимо шлях першого повного словника української мови П.П.Білецького - Носенка.

У другій половині ХVІІІ - першій половині ХІХ століття відбувався процес становлення національної літературної мови, зумовлений самим процесом формування української народності в націю. З появою перших художніх творів новою літературною мовою, що стала базуватися на живій народній основі, з’явилась і нова українська лексикографія.

Першою словниковою працею з новою літературною українською мовою був словник І. П.Котляревського, доданий до „Енеїди” 1798 року. До першого видання українських народних пісень „Малороссійскія песни” 1827 року додав „Словарь” з 453 реєстрових слів і О.Максимович.

Коментар учителя. Згадані словники були диференційними, в реєстрах їх подавалися лише ті українські слова, яких не було в російській мові. Вони мали на меті пояснити незрозумілі для читачів слова у творах українських письменників і народних піснях. Однак всі вони були неповними, подавали лише невелику частину лексики української мови. Відчувалася потреба в окремому повному словнику української мови.

Видатний філолог О.Максимович у передмові до свого словника писав: „Подробного и полного Малоросійскаго словаря мы еще не имеемъ...  ... а весьма бы желалъ, чтобы кто-нибудь изъ земляковъ моихъ, живущихъ въ самой Малороссіи, принялъ на себя сей полезный и любопытный трудъ.”

Можливо, у відповідь на заклик О.Максимовича більш повний український словник уклав П.П.Білецький - Носенко.

2.   Оголошення теми, мети і завдань уроку.

3.   Виклад матеріалу.

Учень. Павло Павлович Білецький - Носенко народився 16 серпня (за старим стилем) 1774 року в Прилуках у дворянській сім'ї, що походила з давнього козацько - старшинського роду. Далекий предок його Іван Hoc брав участь у визвольні війні під керівництвом Б.Хмельницького, у боротьбі зі шведами. Друга дружина І.Носа походила з роду Білецьких, і нащадків їх названо Білецькі - Носенки. Дід його Георгій був прилуцьким сотником. Батько лексикографа Павло загинув у війні з турками. За родинною традицією Павла Павловича також готували до військової служби. П'ятирічним хлопчиком у 1779 році його віддано в Петербурзький Шляхетний сухопутний кадетський корпус. Через чотирнадцять років він блискуче закінчив курс навчання і 1793 року в чині поручика був направлений у Катеринославський єгерський корпус. Восени 1798 року пішов у відставку й повернувся додому в Прилуки. Жив переважно в своєму маєтку в с. Лапинцях біля Прилук, а певний час і в маєтку своєї дружини в містечку Хмелові роменського повіту.

Учень. У 1801 році був обраний підсудком у Прилуцький повітовий земський суд. Одночасно у селі Замості, в маєтку І. Величка, навчав групу дворянських дітей. Викладав він найрізноманітніші науки, зокрема російську, французьку, німецьку мови, поезію, риторику й естетику, географію, природознавство, математику, геометрію та ін.

З 1807 по 1809 роки П. Білецький - Носенко був помічником попечителя у Прилуцькій лікарні. У 1810 році став штатним наглядачем училищ Прилуцького повіту, а з 1812року - почесним наглядачем. Всю свою штатну платню він жертвував на користь училища, і був ним протягом 37 років.

П. Білецький - Носенко був членом Товариства наук при Харківському університеті з І817 року, Петербурзького вільного економічного товариства з 1824 року, в які написав різноманітні  статті. Деякі з них, зокрема „О языкъ малороссійскомъ”, „О первыхъ гражданскихъ буквахъ въ России” та інші, були надруковані в полтавській губернській газеті, активним дописувачем якої П. Білецький - Носенко був у 1838 - 1841роках.

Помер П.П.Білецький - Носенко 11 червня (за старим стилем) у с. Лапинцях.

Учень. П. Білецький - Носенко написав українською мовою ряд художніх творів: 333 байки, 23 казки, 15 балад, жартівливу поему „Горпинида, чи вхопленная Прозерпина”, драматичне оповідання „Іван Золотаренко”, російською мовою історичний роман „Зиновій БогданЪ Хмельницькій”, працю „Эстетика”. Багато перекладав.

Коментар учителя. За життя автора були надруковані тільки деякі твори, більшість їх залишилися в рукописах.

Отже, П.Білецький - Носенко займався науковою й літературною роботою не для того, „щоб дати собі  розраду і втіху”.

Про роботу ж над першим своїм словником української мови дізнаємося з листування П.Білецького - Носенка з А.Метлинським. Відповідаючи П.Білецькому - Носенкові в квітні 1843 року А.Метлинський зазначав, що словник цей „...за нъсколько предъ симъ лътъ, какъ знаю изъ достовърныхъ источниковъ, былъ представленъ въ Россійскую  Академію и затерянъ”.

Учень. Над першим словником П.Білецький - Носенко працював десь із 30-х років ХІХ століття, якщо не раніше. Та невдача з першим словником не знеохотила його, і він заходився укладати новий.

Протягом п'ятьох років (1838-1843)  П.Білецький - Носенко працював над другим словником, якому дав назву „Словарь малороссійскаго, или юговосточнорусскаго языка; филологическій, этимологическій, съ показаніемъ частей ръчи, окончательныхъ корней словъ, идіотизмовъ, метаплазмовъ, со сводомъ синонимовъ, съ пословицами и поговорками, составленный по произношенію, какимъ говорятъ в Малой й Южной Россіи...” Поряд із цим він писав і „Грамматику малороссійского языка”.

Закінчивши словник і граматику, Білецький - Носенко в кінці 1843 року надіслав рукописи міністрові освіти Уварову, бажаючи йому їх присвятити. Одночасно він звернувся до президента Академії  наук з проханням видати словник.

Міністр освіти направив рукописи в 2 Відділ Академії наук на розгляд і рецензію. Однак за відсутністю там знавців української мови, праці  були передані до Києва в канцелярію попечителя Київської учбової округи з тим, щоб їх розглянув хто-небудь із учених Київського університету.

Оскільки ніхто з професорів Київського університету вивченням української мови тоді не займався, рецензію на праці П.Білецького - Носенка попросили написати М.Максимовича.

На рецензію М.Максимовича (1845р) Білецький - Носенко дав досить детальну відповідь.

Учень. Переробляти словник 71 - річному П.Білецькому - Носенкові було не під

силу. Будучи людиною похилого віку, Білецький - Носенко справу видання словника цілком довірив М.Маркевичеві. За свого життя П. Білецький - Носенко діждався тільки згадки про словник і граматику в пресі. Зазнавши невдач з надрукуванням лінгвістичних праць П.Білецького - Носенка, М.Маркевич віддав рукопис словника П.Кулішеві, який, можливо, хотів видати словник Білецького - Носенка окремо або взяти за основу повного словника української мови.

Пантелеймон Куліш у 1862 році словник П.Білецького - Носенка разом з іншими лексикографічними матеріалами передав Харківській громаді, що збиралася видавати російсько - український словник, але у зв'язку з указом Валуєва свого задуму не здійснила і в кінці 60-х років передала їх Київській громаді.

У середині 1871 року син Білецького - Носенка Петро заходився видавати твори батька, заключивши договір з київським видавцем Є.Федотовим на видання їх у п’яти томах. Передбачалось і видання словника окремим томом на 30 друкованих аркушів у 1200 примірниках.

Проте було надруковано в Києві лише поему „Горпинина чи вхопленная Прозерпина” (1871р) та „Гостинець землякам”, „Казки сліпого бандуриста”, збірку байок „Приказки” (1872р). Отож, словник П.Білецького - Носенка й далі залишався не виданим найбільшим українським словником.

Учень. Видатний мовознавець П. Житецький вважав словник Білецького - Носенка найбільш повним з усіх відомих йому українських словників...

За матеріалами редакції журналу „Кіевская старина” словник Білецького - Носенка, очевидно, було передано Б. Грінченкові. Дослідник української лексикографії М. Пилинський у Відділі рукописів Центральної наукової бібліотеки АН УРСР виявив „Короткий список переглянутих джерел” Б. Грінченка до „Словаря української мови", серед яких названий рукопис П. Білецького - Носенка.

Хоча в списку джерел до „Словаря” і в огляді  історії української лексикографії Б. Грінченка згадки про словник П. Білецького - Носенка немає, посилання на нього трапляються в тексті, наприклад при словах „борзими”, „дев'ятуха”,  „дзигарний”.

Коментар учителя. Словник П. Білецького - Носенка як важлива лексикографічна праця використовувався навіть після виходу в світ „Словаря української мови” за редакцією Б. Грінченка.

Як багате джерело для вивчення української мови словник П.Білецького - Носенка не втратив свого значення й сьогодні.

Інститутом мовознавства ім. О.О. Потебні АН УРСР видано „Словник української мови” П. Білецького - Носенка в серії  „Пам'ятки української мови”. Після цього, словник не перевидавався.

Ось такий шлях першого повного словника української мови нашого земляка з

м. Прилук Павла Павловича Білецького - Носенка. 4. Підсумок уроку.

1.                 Яку просвітницьку діяльність проводив П. П. Білецький – Носенко?

2.                 Які слова П. Білецького – Носенка можна вважати девізом усього його життя?

3.                 Як ви розумієте вислів земляка: „Думай про добро, роби добро і буде добро.” 4. А в своєму житті ви стараєтеся робити добро? Якщо так, то чи часто це вам вдається?

5. Що найбільше вас вражає при дослідженні долі першого повного словника  української мови П.П.Білецького-Носенка? 5. Домашнє завдання.