Презентація до уроку з української мови 2 клас "Жуки"

Кз “РОСШ “Кришталик” ЖУКИ підготувала вчитель початкових класів м. ЕЛЬНИКОВИЧ в. о.

НУШ-2 Презентація створена для виконання завдання учнями 2 класу з української мови за підручником Л. Тимченко “Українська мова та читання” з теми “Навчаємося будувати тексти” с. 77, вправа 4. А саме, написання невеликого твору від імені жука.

Жук-носоріг. Довжина тіла 25-43 мм. Тіло жука довгасте, опукле, широке; жук блискучий, темно-бурочервоного кольору, низ значно світліше. Голова невелика. У самця більшу частину голови займає ріг, у самиці ріг маленький.  Жуки летять уночі на світло. Вони не харчуються, у них відсутній ротовий апарат. Місце проживання: зволожені ліси, долини, залишки деревної рослинності — опале листя, гнилі пні, гній, компостні купи. Жуки активні з кінця червня по кінець липня у вечірні й нічні години. Удень жуки малоактивні, ховаються.

Хрущ. Завдовжки 23—32 мм, з коренастим, широким і сильно опуклим тілом. Мешкають у Європі. Голова досить маленька, втягнута в темний пронотум покритий короткими сірувато-жовтуватими волосинками. Поява жуків відбувається зазвичай в другій половині квітня до початку червня. У північних регіонах хрущі з'являються в середині травня до кінця червня. Літають по узліссях листяних насаджень, де харчуються листям дерев і чагарників — дуб, бук, клен, в'яз, ліщина, тополя, верба, липа, волоський горіх. З плодових культур найбільшу перевагу віддають сливі та вишні, з лісових — дубу. Активні в уранішні і вечірні години, вночі можуть прилітати на штучні джерела світла.

Сонечко. Налічує 5200 видів. Сонечка — це хижаки. Жуки і личинки живляться попелицями, листоблошками, щитівками і кліщами. Поширеним видом є семикрапкове сонечко. Непогано літають, роблячи 85 помахів крил за секунду. Якщо на сонечко хтось намагається напасти, сонечко виділяє отруйну пахучу речовину з суглобів ніг. Головні вороги сонечка: павуки, жаби та інші комахи; птахи на них не полюють. Личинка сонечка їсть більше, ніж доросла особина. Зазвичай ці комахи живуть від декількох місяців, до року, в залежності від обсягу їжі. Набагато рідше зустрічаються особини віком до 2 років.

Жук-олень. Він є найбільшим з твердокрилих фауни України, досягаючи, разом з «рогами», 7,5 см завдовжки. Живе в дуплах старих та мертвих дерев в лісах та лісопосадках.  Колись жук-олень був звичайним видом по всій Європі, тепер же його популяція постійно зменшується. Вид відносять до тих, яким загрожує вимирання, в Україні його внесено до Червоної книги. Тіло жука-оленя складається з голови, грудей і черевця. Величезні роги жука-оленя — це дуже розвинені верхні щелепи. У самки верхні щелепи зовсім маленькі не схожі на роги. Ротовий апарат жука-оленя, який живиться твердою рослинною їжею, називають гризучим. З'являються в травні, літають до початку серпня, переважно ввечері. 

Джерелаhttps://uk.wikipedia.orghttps://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%87%D0%BA%D0%B0