Мета уроку:формувати в учнів знання про джерела виникнення українських фразеологізмів, їхнє багатство та різновиди;вчити користуватися фразеологічним словником, пояснювати значення фразеологізмів, знаходити їх у тексті;розвивати вміння й навички добирати синоніми та антоніми до них, використовувати фразеологізми в усному та писемному мовленні;- виховувати любов і повагу до усної народної творчості.
Прислів’я – це усталений вислів з повчальним змістом: - мають римовану форму, - складаються з двох частин. Хто знає, той і мур ламає. Приказка – влучний вислів, який стосується якоїсь конкретноїжиттєвої ситуації. - не виражає закінченої думки, - не має повчального змісту.(((9((Одного поля ягода.
Значення фразеологізмів можна знайти у фразеологічному словнику. Більшість фразеологічних словників укладено не за алфавітом, а гніздовим способом. Так фразеологізмизгруповано навколо ключового слова. У середині ж гнізда вислови подані за алфавітом. Часто у словникових статтях до пояснюваних висловів додано фразеологічні синоніми й антоніми. Наприклад: ВУХО: аж за вухами лящить (тріщить), з сл. їсти, уминати і т. ін., жарт. Жадібно, з великим апетитом.— Варивон так уминав пиріжки, що аж за вухами лящало. (М. Стельмах. Велика рідня.) С ин о н і м: на весь рот.