12 травня о 18:00Вебінар: Лайфхаки з використання сервісу LearningApps в освітньому процесі

Презентація до уроку за темою: "Епоха Середньовіччя""

Про матеріал
Презентація до уроку за темою: "Епоха Середньовіччя". Можна використовувати на інтегрованих заняттях з всесвітньої історії, мистецтва, музичного мистецтва.
Зміст слайдів
Номер слайду 1

Презентація до уроку за темою «Епоха Середньовіччя» Підготувала: викладач музично-теоретичних дисциплін ДМШ № 11, міста Харкова Кандидат мистецтвознавства Лідія Соколова 2015

Номер слайду 2

Епоха Середньовіччя

Номер слайду 3

Повторення (ТЕСТИ) НАУКА ПРО МИНУЛЕ: А) АНТРОПОЛОГІЯ Б) ІСТОРІЯ В) АРХЕОЛОГІЯ

Номер слайду 4

ІСТОТА З ТІЛОМ ЛЕВА І ГОЛОВОЮ ЛЮДИНИ, ЩО "ОХОРОНЯЄ" ГРОБНИЦІ ФАРАОНІВ: А) СФІНКС Б) АПІС В) ХЕОПС

Номер слайду 5

ФАРАОН, ЯКОМУ БУЛА ПОБУДОВАНА НАЙБІЛЬША ПІРАМІДА: А) ЕХНАТОН Б) ХЕОПС В) ТУТАНХАМОН

Номер слайду 6

ЦИВІЛІЗАЦІЮ СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ ТА РИМУ НАЗИВАЛИ: А) ПЕРВІСНИЙ СВІТ Б) ВАРВАРСТВО В) АНТИЧНІСТЬ

Номер слайду 7

ПОКРОВИТЕЛЬ МИСТЕЦТВ У СТАРОДАВНІХ ГРЕКІВ БУВ: А)АПОЛОН Б) АФІНА В) ДІОНІСІЙ

Номер слайду 8

ДРЕВНІ ГРЕКИ ТА РИМЛЯНИ БУЛИ: А) ЯЗИЧНИКАМИ Б) ХРИСТИЯНАМИ В) АТЕЇСТАМИ

Номер слайду 9

ГОЛОВНИМ БОГОМ У ДРЕВНІХ ГРЕКІВ БУВ: А)ПОСЕЙДОН Б) РА В) ЗЕВС

Номер слайду 10

ГОРА, ДЕ ЗНАХОДИЛИСЯ ВСІ ВЕРХОВНІ БОГИ: А) ОЛІМП Б) ЕВЕРЕСТ В) АКРОПОЛЬ

Номер слайду 11

АВТОРОМ ПОЕМ "ОДІССЕЙ" ТА "ІЛІАДА" Є: А) ЕСХІЛ Б) СОФОКЛ В) ГОМЕР

Номер слайду 12

НАРОДНИХ СПІВАКІВ СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ НАЗИВАЛИ: А) ТРУБАДУРИ Б) АЕДИ В) КОБЗАРІ

Номер слайду 13

ПРОФЕСІЙНИХ ВИКОНАВЦІВ ПОЕМ В СТАРОДАВНІЙ ГРЕЦІЇ НАЗИВАЛИ: А) КІФАРЕДИ Б) СПІВАКИ В) РАПСОДИ

Номер слайду 14

ХТО З ПЕРШИХ РОЗРАХУВАВ ІНТЕРВАЛЬНІ СПІВВІДНОШЕННЯ МІЖ ЗВУКІВ? А) АРИСТОТЕЛЬ Б) ПІФАГОР В) АРИСТОФАН

Номер слайду 15

ЯК НАЗИВАЛИ КОНКУРС ПОЕТІВ ТА МУЗИКАНТІВ У АНТИЧНІЙ ГРЕЦІЇ?: А) ОЛІМПІЙСЬКІ ІГРИ Б) ПІФІЙСЬКІ ІГРИ В) ТУРНІРИ

Номер слайду 16

МІСЦЕ В СТАРОДАВНІЙ ГРЕЦІЇ, ДЕ РОЗІГРУВАЛИСЯ ТЕАТРАЛЬНІ ВИСТАВИ: А) АКРОПОЛЬ Б) ТЕАТР ДЕОНІСІЯ В)ХРАМ АРТЕМІДИ

Номер слайду 17

ХТО З ПОЕТІВ ВІДНОСИТЬСЯ ДО ДАВНЬОРИМСКОГО? А) ВЕРГІЛІЙ Б) ГОМЕР В) САПФО

Номер слайду 18

ОФІЦІЙНА МОВА АНТИЧНОГО РИМУ: А) ІТАЛІЙСЬКА Б) РОМАНСЬКА В) ЛАТИНЬ

Номер слайду 19

ХТО, ЗГІДНО З ЛЕГЕНДОЮ, ЗАСНУВАВ І БУВ ПЕРШИМ ПРАВИТЕЛЕМ РИМУ? А) ЦЕЗАРЬ Б) РОМУЛ В) ПАСЕЙДОН

Номер слайду 20

ЯК НАЗИВАВСЯ РИМСЬКИЙ АМФІТЕАТР? А) ТЕАТР ДІОНІСІЯ Б) КОЛІЗЕЙ В) ХРАМ

Номер слайду 21

ЯКІ ЗАХОДИ ПРОВОДИЛИСЯ У РИМСЬКОМУ КОЛІЗЕЇ? А) ТЕАТРАЛЬНІ ВИСТАВИ Б) РЕЛІГІЙНІ ХОДИ В) ГЛАДІАТОРСЬКІ БОЇ

Номер слайду 22

ГІДРАВЛОС ЦЕ: А) ВОДЯНИЙ ОРГАН Б) ВОДЯНИЙ ГОБОЙ В) ВОДЯНИЙ МЛИН

Номер слайду 23

ЯК НАЗИВАЛИ КОНКУРС ПОЕТІВ ТА МУЗИКАНТІВ У АНТИЧНОМУ РИМІ? А) ПІФІЙСЬКІ ІГРИ Б) ОЛІМПІЙСЬКІ ІГРИ В) КАПІТОЛІЙСЬКІ ІГРИ

Номер слайду 24

ЯКА РЕЛІГІЯ ВИНИКАЄ У РИМСЬКІЙ ІМПЕРІЇ У І СТОЛІТТІ Н.Е.? А) ІСЛАМ Б) ХРИСТИЯНСТВО Б) БУДДИЗМ

Номер слайду 25

МОЛОДЦІ!!!

Номер слайду 26

ЯК ВИ ГАДАЕТЕ, У ЯКУ ЕПОХУ МИ ПОТРАПИЛИ?

Номер слайду 27

СТАРОДАВНІЙ СВІТ НОВИЙ ЧАС АНТИЧНІСТЬ ВІДРОДЖЕННЯ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ Вчені виділяють в історії великі періоди (епохи), що змінюють один одного: Первісний період: (VI-I тис. до н.е.); Стародавній (Античність): VIII ст. до н.е. - V ст. н.е.); Середні віки (V – кінець XV I ст.); Новий час (XVII – XIX ст.) Новітній час (XX-XXI ст.).

Номер слайду 28

ВЕЛИЧНІ ЗАМКИ МОНАХИ ПЕРШИЙ ПОГЛЯД НА ЕПОХУ

Номер слайду 29

СВІТОВЕ ДОСЯГНЕННЯ ЕПОХИ З'ЯВИЛИСЯ ЄВРОПЕЙСЬКІ НАРОДИ ОФОРМИЛИСЯ СВІТОВІ ДЕРЖАВИ СКЛАЛИСЯ ЄВРОПЕЙСЬКІ МОВИ СКЛАЛИСЯ ТРИ СВІТОВІ РЕЛІГІЇ: ХРИСТИЯНСТВО БУДДИЗМ, ІСЛАМ СФОРМУВАЛИСЯ СУЧАСНІ ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКІ УЯВЛЕННЯ СКЛАЛИСЯ ПОЛІТИЧНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ (ПАРЛАМЕНТ, ВИБОРНІ УСТАНОВИ, ієрархічни дробини спільноти) ЗРОБЛЕНО БАГАТО НАУКОВИХ ТА ТЕХНІЧНИХ ВІДКРИТТІВ ВІДКРИТТЯ ІНШИХ КАНТИНЕНТІВ ВАЖЛИВІ ВІДКРИТТЯ В ХІМІЇ, МАТЕМАТИКИ І МЕХАНІКИ, АСТРОНОМІЇ, АНАТОМІЇ І МЕДИЦИНІ БУЛИ ВІДКРИТІ УНІВЕРСИТЕТИ ВЕЛИКА КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА

Номер слайду 30

СВІТОВА СПАДЩИНА ЕПОХИ

Номер слайду 31

СЕРЕДНІ ВІКИ ПЕРША ТОЧКУ ЗОРУ: «ТЕМНІ СТОЛІТТЯ» ГУМОНИСТИ ВІДРОДЖЕННЯ ДРУГА ТОЧКА ЗОРУ ЕПОХА РОЗКВІТУ БАГАТОГРАННА ЕПОХА

Номер слайду 32

СЕРЕДНЬОВІ́ЧЧЯ — ПЕРІОД ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІСТОРІЇ ВІД V СТ. (476 Р.) (ПАДІННЯ РИМСЬКОЇ ІМПЕРІЇ І ВЕЛИКЕ ПЕРЕСЕЛЕННЯ НАРОДІВ) ДО ЕПОХИ ВІДРОДЖЕННЯ ТА РЕФОРМАЦІЇ, КІН. XV СТ. — ПОЧ. XVI СТ. ЗА УСТАЛЕНОЮ ПЕРІОДИЗАЦІЄЮ РАННЄ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ ШВИДШЕ ВІДБУЛОСЯ У ЗАХІДНІЙ ЄВРОПІ, АНІЖ У СХІДНІЙ (БЛИЗЬКО IX-XI СТ.). ТЕРМІН «СЕРЕДНІ ВІКИ» (ЛАТ. MEDIUM ЖVUM) БУВ ВПЕРШЕ ВВЕДЕНИЙ ІТАЛІЙСЬКИМ ГУМАНІСТОМ ФЛАВІО БЬОНДО В РОБОТІ «ДЕКАДИ ІСТОРІЇ, ПОЧИНАЮЧИ ВІД ЗАНЕПАДУ РИМСЬКОЇ ІМПЕРІЇ»(1483). ДО БЬОНДО ЦЕЙ ПЕРІОД ВИЗНАЧАЛИ ЯК «ТЕМНІ СТОЛІТТЯ», БУЛО ВВЕДЕНЕ ПЕТРАРКОЮ ПОНЯТТЯ ЯКЕ В СУЧАСНІЙ ІСТОРІОГРАФІЇ ОЗНАЧАЄ БІЛЬШ ВУЗЬКИЙ ВІДРІЗОК ЧАСУ (VI-VIII СТОЛІТТЯ). У ВУЗЬКОМУ СЕНСІ СЛОВА ТЕРМІН «СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ» ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ ТІЛЬКИ ПО ВІДНОШЕННЮ ДО ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ З ЙОГО ОСОБЛИВОСТЕЙ РЕЛІГІЙНОЇ, ЕКОНОМІЧНОЇ І ПОЛІТИЧНОЮ ЖИТТЯ: ФЕОДАЛЬНА СИСТЕМА ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ ДОМІНУВАННЯ ЦЕРКВИ У РЕЛІГІЙНОМУ ТА ПОЛІТИЧНОМУ ЖИТТІ ЛИЦАРСТВО РОЗКВІТ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ АРХІТЕКТУРИ – РОМАНСЬКОЇ ТА ГОТИКИ. У БІЛЬШ ШИРОКОМУ РОЗУМІННІ ЦЕЙ ТЕРМІН МОЖЕ ЗАСТОСОВУВАТИСЯ ДО БУДЬ-ЯКІЙ КУЛЬТУРІ, АЛЕ В ЦЬОМУ ВИПАДКУ ВІН ПОЗНАЧАЄ АБО ПЕРЕВАЖНО ХРОНОЛОГІЧНУ ПРИНАЛЕЖНІСТЬ АБО НА ОЗНАКИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ. ПОХОДЖЕННЯ ТЕРМІНУ ТА ВИЗНАЧЕНЯЯ ПОНЯТТЯ «СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ»

Номер слайду 33

ХРОНОЛОГІЯ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ V XI РАННЄ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ XIII ЗРІЛЕ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ XVI ПІЗДНЕ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ Вчені вважають початком Середньовіччя крах Західної Римської імперії у кінці V століття (імперія припинила своє існування 4 вересня 476 року, коли Ромул Август зрікся престолу). В останні роки сучасна медієвістика (наука, яка вивчає історію середніх столітть) відносить закінчення періоду Середньовіччя до кінця XV - початку XVI століть. Представники французької школи Анналів висунули ідею «ДОВГОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ». По ній період Середньовіччя закінчується в кінці XVIII століття (початок Французської Революції). XVII Щодо кінця середньовіччя у істориків немає єдиної думки. Пропонувалося вважати таким: написання "Комедії" Данте Аліг'єрі (1321), падіння Константинополя (1453), винахід книгодрукування (сер. XV ст.), відкриття Америки (1492), початок Реформації (1517) або початок Англійської революції (1640).

Номер слайду 34

ЧАСОВІ РАМКИ СЕРЕДНІХ ВІКІВ Часові рамки: Від 476 р. до XVII століття з точки зору історії. Від 476 р. до XIV століття з точки зору мистецтва. Внутрішня періодизація: Раннє середньовіччя - 476 р. по X століття:  Переселення народів («темні століття»); Каролінгське відродження - рубіж VIII-IX століть; Оттоновское відродження - Х століття.  Зріле середньовіччя XI-ХІІІ століття: Зростання міст; Хрестові походи; Нові династії і країни; Англійський парламент

Номер слайду 35

ГОЛОВНІ ОСОБЛИВОСТІ ЦИВІЛІЗАЦІЇ, ЩО ВПЛИНУЛИ НА КУЛЬТУРУ.

Номер слайду 36

АРХІТЕКТУРА «КАРОЛІНГСЬКЕ ВІДРОДЖЕННЯ» VIII-IX ст. розквіт культури, що відноситься до епохи першого імператора КАРЛА ВЕЛИКОГО і династії КАРОЛІНГІВ, яка ознаменувалася реформами в адміністративній, судовій та церковній сферах та відродженням античної культури. Столиця Аахен стала центром цього відродження. ОТТОНОВСЬКЕ МИСТЕЦТВО Х-ХІ ст. Назва походить від династії, заснованої ОТТОНОМ ВЕЛИКИМ. Вежі і масивні стіни з маленькими вікнами робили ці базиліки схожими на фортеці. Оттоновское мистецтво справило великий вплив на все європейське мистецтво й стало основою для романського стилю. Гернрод Церковь св Кіріака

Номер слайду 37

АРХІТЕКТУРА романський ЗА ЧАС IX-XII СТОЛІТЬ В ЄВРОПІ ЗМІНИЛИСЯ ДВА ОСНОВНІ АРХІТЕКТУРНІ СТИЛІ: готичний

Номер слайду 38

РОМАНСЬКИЙ СТИЛЬ Стиль, що панував в XI-XIII століттях, називають романським (від латинського слова «Рома» - Рим), оскільки архітектори цього часу застосовували деякі давньоримські будівельні прийоми. ХАРАКТЕРНІ ОЗНАКИ: Масивність Монументальність Строгість Товсті стіни Напівкруглі арки Відсутність яскравого декору. Мало вікон Термін «Романська архітектура» з'явився на початку 19 ст. Основні типи будівель - храм, монастир, замок. Найбільшими центрами романської культури стали Німеччина та Італія

Номер слайду 39

Дух войовничості і постійної потреби самозахисту пронизує все романське мистецтво. Основне, що воно створило, замок - фортеця лицаря і храм - фортеця Бога. Бог уявлявся в образі вищого феодала, справедливого, але нещадного. Замок Сюллі, X-XI вв., Франція Подъёмные мосты, глубоких рвов провалы, Крутые лестницы и сводчатые залы, Где ветер шелестит и стонет в вышине, О битвах и пирах рассказывает мне… И погружён мечтой в былое, вижу вновь я Величье рыцарства и блеск средневековья. Теофиль Готье Собор Марія Лаах - частина абатства на березі Лаахского озера, гори Айфель. Абатство належить ордену бенедиктинців. Німеччина, XI - XII ст.

Номер слайду 40

ХРАМ Композиційним центром монастиря в місті зазвичай був ХРАМ - найзначніше створення романської архітектури. Він піднімався гостроверхими вежами над невеликими оточуючими його будівлями. Зовнішній вид романсного собору суворий, простий і ясний. Він гранично чітко передає внутрішню структуру будівлі. Це єдиний, потужний замкнутий об'єм, що має з східної сторони пірамідальну форму. Центральний неф підноситься над бічними, на сході - головна апсида. Центр композиції утворює вежа средокрестия, увінчана шпилем. Іноді західний фасад, апсида і трансепты замикаються вежами-дзвіницями. Собор Марія Лаах - частина абатства на березі Лаахского озера, гори Айфель. Абатство належить ордену бенедиктинців. Німеччина, XI - XII ст. Інтер'єр собору Марії Лаах

Номер слайду 41

МОНАСТИР З шкіл при аббатствах вийшли практично всі видатні вчені того часу, в бібліотеці зберігались і переписувались древні рукописи, велися хроніки, велося навчання. При монастирях організовувалися ярмарки, пожвавлюється торгівлю; лікарні, де лікували хворих. Бенедиктинським монастирі зробили сильний вплив на розвиток архітектури, перші зразки романського стилю з'явилися в абатстві Клюні, а готичного - в абатстві Сен-Дені. Бенедиктинці - найстаріший католицький чернечий орден, заснований святим Бенедиктом Нурсійським в VI столітті. В епоху раннього Середньовіччя бенедиктинським монастирі були головними осередками культури в Західній Європі.

Номер слайду 42

Архітектурні пам'ятки романського стилю Пізанський собор (XI - XII) Пізанська вежа - 1173 р. - це дзвіниця собору р. в Піза. Її висота - 55 м, відхил від вертикальної осі - зараз - 4,6 м. Старий собор у Саламанці. Іспанія, Кастилія, 1160 - 1180.

Номер слайду 43

Готичний стиль ХАРАКТЕРНІ ОЗНАКИ: Стрілчасті арки (з загостреним верхом) Високі та вузькі вежі та колони Великі вікна з вітражами Легкість Троянда (велике кругле вікно у центрі собору) Яскравий декор Термін «готична архітектура» виникло в епоху Відродження, що в ті часи означало «варварське» на противагу «римському». Готичним називали мистецтво, яке не мало античних традицій. Подібне уявлення змінилося лише в XIX ст., коли епоху Середньовіччя перестали вважати «темними віками».Зародився стиль у XII ст. в північній Франції. Церква при монастирі Сен-Дені. 1140-1144 рр. І готична споруда Якщо символ романської архітектури - замок та меч, то готика - це собор і хрест.

Номер слайду 44

Готичний стиль У готичній архітектурі був досягнутий разючий ефект: простір готичного собору всередині здається більшим, ніж сам собор, коли оглядаєш його зовні. Але що особливо важливо - нові архітектурні рішення були абсолютно адекватні теологічної концепції світу, виробленої схоластичної теологією XII-XIII століття. Як у внутрішньому, так і особливо у зовнішньому оздобленні соборів значне місце належало пластику. Сотні, тисячі, а іноді десятки тисяч скульптурних композицій, окремих статуй і прикрас на порталах, карнизах, водостоках і на капітелях безпосередньо зростаються зі структурою будівлі і збагачують його художній образ.

Номер слайду 45

Готичний стиль ВІТРАЖ - своєрідний вид живопису, в якому зображення складається з шматків кольорових розписаних стекол, з'єднаних між собою вузькими свинцевими смугами і охоплених залізною арматурою. СОБОР В ШАТРЕ, ФРАНЦІЯ Вітраж - від латинського слова «вітрум» - скло. Готична троянда . Колір вітражей червоний колір крові господньої, синій - символ вірності, фіолетовий - колір готики, колір молитви і містичного устремління душі як поєднання червоного кольору крові і синього кольору неба.

Номер слайду 46

скульптура Собори прикрашалися барельєфами та скульптурами зсередини і зовні. Рельєфи зображували біблійні події та легендарні сюжети з життя святих. Крім прикрас церков у рельєфів була інша задача. Прості люди в ті часи були неграмотні, для їх просвіти й створювали з каменю «Біблії бідних». Характерно, що у скульптурні ансамблі включаються фігури фантастичних чудовиськ - химер.

Номер слайду 47

АРХІТЕКТУРНІ ПАМ'ЯТКИ ГОТИЧНОГО СТИЛЮ Где римский судия судил чужой народ, Стоит базилика, и - радостный и первый Как некогда Адам, распластывая нервы, Играет мышцами крестовый лёгкий свод Стихийный лабиринт, непостижимый лес, Души готической рассудочная пропасть, Но чем внимательней, твердыня Notre Dame, Я изучал твои чудовищные рёбра,- Тем чаще думал я: из тяжести недоброй И я когда- нибудь прекрасное создам… «Notre Dame» О. Э. Мандельштам Собор Паризької Богоматері (Notre Dame de Paris)- XII-XIVвв. Собор був побудований на місці руїн римського храму. Перший камінь у його фундамент заклав папа Олександр III у 1163 р. У 1330 р. завершили роботу. « Навряд чи в історії архітектури знайдеться сторінка прекрасніше тієї, якою є фасад цього собору....Це як би величезна кам'яна симфонія, колосальне творіння і людини, і народу».  Гюго

Номер слайду 48

порівняльна характеристика романського і готичного стилів ЧАС: з X до початку XIII століття. ПОХОДЖЕННЯ НАЗВИ: від лат. «римський» ВЕДУЧИЙ АРХІТЕКТУРНИЙ ТИП: собори  монастирі замки  НАЙГОЛОВНІШІ ОСОБЛИВОСТІ: Ваговитість і присадкуватість ГОЛОВНИЙ ЕЛЕМЕНТ: вежі.  споруди, складені з простих геометричних форм - кубів, призм, циліндрів. масивні стіни з вузькими прорізами вікон і східчасто-заглибленими порталами. ОСНОВНІ ЗАСОБИ ВНУТРІШНЬОЇ ОБРОБКИ:  настінний живопис,  рельєфи, що були частиною стіни. ЧАС: між серединою XII ст. - в. XV-XVI ст. ПОХОДЖЕННЯ НАЗВИ: від італійських слів «манера готика» - «готська манера» від назви германського племені готів). ВЕДУЧИЙ АРХІТЕКТУРНИЙ ТИП: - собор НАЙГОЛОВНІШІ ОСОБЛИВОСТІ: - легкість і спрямованість увись ГОЛОВНИЙ ЕЛЕМЕНТ: Башти з високими стрілчастими арками і порталами (вхід, ворота) Величезні вікна  Численні декоративні деталі ОСНОВНІ ЗАСОБИ ВНУТРІШНЬОЇ ОБРОБКИ:  Вітражі на вікнах.

Номер слайду 49

ЗАВДАННЯ ДО ЯКОГО СТИЛЮ ВІДНОСЯТСЯ ДАНІ СПОРУДИ

Номер слайду 50

ЗАВДАННЯ ДО ЯКОГО СТИЛЮ ВІДНОСЯТСЯ ДАНІ СПОРУДИ

Номер слайду 51

ЗАВДАННЯ ЯКІ З ЗОБРАЖЕНИХ ДЕТАЛЕЙ ВІДНОСЯТЬСЯ ДО РОМАНСЬКОГО СТИЛЮ, А ЯКІ - ДО ГОТИЧНОЇ?

Номер слайду 52

Головні форми живопису - монументальний храмовий живопис - мозаїка і фреска, іконопис, книжкові мініатюри. ЖИВОПИС МОЗАЇКА - складна техніка складання картини з різнокольорових шматочків смальти (сплаву скла з мінеральними фарбами). ВІТРАЖ - живописне полотно з шматочків різнокольорового скла Санта-Марія-ін-Трастевере, Рим ФРЕСКА - живопис по сирій штукатурці, одна з технік стінних розписів. Ісаак благословляє Якова. Фрагмент фрески. Ассізі. Церква Сан Франческо, верхня церква. Ок. 1295 Вітражі Собору Сент-Шапель Париж

Номер слайду 53

ЖИВОПИС Особливе місце в ту пору зайняла ЖИВОПИС У КНИЗІ. У монастирях ченці переписували Біблію і інші книги священного змісту. Їх писали на пергаменті - особливим чином обробленої шкірі ягнят і козенят. На листування однієї книги могла піти ціла життя. Ці книги вважалися великою цінністю, їх зберігали в монастирських скарбницях. Картинки в книгах отримали назву мініатюр через використання червоної фарби - "мініум" і маленького розміру.

Номер слайду 54

Серед світських зразків живопису в книзі виділяються книжкові мініатюри - «Календар герцога Беррійського». Вони були виконані на початку XV століття трьома братами Лімбург. Мініатюри календаря відобразили нове ставлення до природи: у людей виникало бажання милуватися її красою. СВІТСЬКИЙ ЖИВОПИС Манесский кодекс - найбільш відомий середньовічний іллюмінований рукопис, що представляє собою збірник світської поезії на середньоверхнєнімецькій мові. Він був створений близько 1300 року у Цюріху завдяки колекціонерам із знатного роду Манессе.

Номер слайду 55

Уілтонскій диптих

Номер слайду 56

МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО «Ничто так не возвышает душу, ничто так её не окрыляет, не удаляет от земли, не освобождает от телесных уз, не наставляет в философии и не помогает достигнуть полного презрения к житейским предметам, как согласованная мелодия и управляемое ритмом божественное пение», - говорил известный византийский писатель и богослов Иоанн Златоуст. Музика стає головним інструментом в руках церкви для залучення прихожан. Храми та монастирі стали центрами розвитку професійного музичного мистецтва. У монастирях відбувається зародження і розвиток нотної грамоти, з'являються перші професійні композитори. ДВА НАПРЯМКИ МУЗИКИ Церковна світська та народна

Номер слайду 57

Церковна музика Всі служби в католицькій церкві велися латинською мовою. Так само було і з музикою. Перші музичні твори, які виконувалися у церкві, були на латині. Традиційний літургічним спів - одноголосний григоріанський хорал - термін «григоріанський спів» походить від імені Григорія I Великого (папа Римський 590-604 рр.), який склав Антіфонарій (збірку наспівів на латинській мові) з багатьох церковних гімнів на різних мовах та встановив відповідність кожного наспіву в залежності від церковної служби. Повний звід григоріанських хоралів зібраний у католицькій месі. Музика була переважно анонімною. Музика в Середньовіччя відігравала важливу роль у духовному житті суспільства.Вона входила в число СЕМИ ВІЛЬНИХ МИСТЕЦТВ і центрами навчання музики спочатку були монастирі, а XII ст. - собори і університети. За типом виконання григоріанський спів підрозділяється на антифон (чергування двох груп півчих, так виконуються, наприклад, всі псалми) і респонсорном (спів соліста чергується з співом ансамблю/хору).

Номер слайду 58

МЕСА Усі наспіви знаходяться у месі. Назва походить від латинського «Ite, missa est ecclesia» - «Йдіть, збори розпущено». Цими словами на зорі християнства з церкви віддалялися перед початком богослужіння особи, які проходили випробування. Мова мес - латинська. Меси бувають: обігові (Ordinarium) заупокійні (Requiem) урочисті (Solemnis). Меса має 6 частин: Кугіе eleison («Господи, помилуй»), Gloria («Слава в вишніх»), Сredo («Вірую»), Sanctus («Святий»), Benedictus («Благословенний»), Agnus Dei («Агнець Божий»). Одна з важливих частин Реквієму - секвенція Dies irae («День гніву»). Найдавніший рукопис мелодії (з текстом) «Dies irae», нотований беневентанськими невмами на нотоносце (3 або 4 лінійки); показані три початкові строфи

Номер слайду 59

Невмінне письмо У Григоріанської музиці була розроблена спеціальна система запису наспівів. Спочатку вони позначалися НЕВМАМИ (від грец. "пнеума" - "дихання") - умовними знаками, передававшими загальний напрямок розвитку мелодії. Одна над іншою проводились две риси (зазвичай різного кольору), що позначали висоту основних звуків, а невми записувалися навколо або прямо на цих лінійках Найбільш рання невменна нотація Невмінне письмо, Франція ХІІ ст.

Номер слайду 60

НЕВМИННЕ ПИСЬМО В кінці Х століття початком багатоголосної практики співу з'являються поступово лінії, на якій намалював невми Третю і четверту лінії провів італійський музикант творець сучаних нот Гвідо Д'ареццо. Самі невми перетворилися з гачків у квадратики. РІЗНОВИДИ НЕВМИННОГО СПІВУ Завдання: визначити на слух тип співу:. Силабічне (склад – звук) Невматичне (склад – 2 звуки) Мелізматичне (найскладніше)

Номер слайду 61

Гвідо д'Ареццо Меморіальна дошка на домі Гвідо д'Ареццо

Номер слайду 62

ГІМН СВЯТОМУ ІОАННУ «UT QUEANT LAXI                 ЧТОБЫ СЛУГИ ТВОИ RESONARE FIBRIS                 ГОЛОСАМИ СВОИМИ MIRA GESTORUM                СМОГЛИ ВОСПЕТЬ FAMULI TUORUM             ЧУДНЫЕ ДЕЯНИЯ ТВОИ SOLVE POLUTI                     ОЧИСТИ ГРЕХ LABRII REATUM                   С НАШИХ ОПОРОЧЕННЫХ УСТ SANCTE JOHANES» СВЯТОЙ ИОАНН

Номер слайду 63

Хоральна нотація Мензуральна нотація

Номер слайду 64

Зародження багатоголосся ЖАНРИ ПОЛІФОНІЇ: канон ОРГАНУМ (нижній голос - vox principalis (основний голос), а верхній, достворений – vox organalis). МОТЕТ ( світський, mot- «слово»), твір, я якому кожен голос міг звучати на різних мовах або з різними текстами. У XIII ст. цей жанр був прийнятий у всіх церквах і виконувався в завершенні церковної служби з текстом рідною мовою. Мотет «Полуниця свіжа» на трьох різних мовах. ГОКЕТ"Пісня про соколине полюванні" – Вершиною багатоголосся стала школа НОТР-ДАМ. Перші композитори школи - представники так звано ARS ANTIQUA ЛЕОНІН (12 століття) і  ПЕРОТІН (13 століття). Розквіт композиторської школи Нотр-Дам та багатоголосся середньовіччя з періодом ARS NOVA (14 ст.): у Франції — ФІЛІПП ДЕ ВІТРІ і ГІЙОМ ДЕ МАШО, в Італії — ФРАНЧЕСКО ЛАНДІНІ. Зародження багатоголосся

Номер слайду 65

Перотін Viderunt omnes (за першими словами органума, з 98 псалма, в російській Біблії - 97). Текст цього твору: `Все концы земли увидели спасение Бога нашего. Восклицайте Господу, вся земля; явил Господь спасение Свое, открыл пред очами народов правду Свою.` (Пс. 97: 3,4,2) французький композитор рубежу XII-XIII століть, найбільший представник Школи Нотр-Дам. Керував хором паризького собору Нотр-Дам і очолював склалася навколо нього композиторську школу. Автор багатьох органумов, в тому числі масштабних четырехголосных «Viderunt omnes» і «Sederunt principes».

Номер слайду 66

Гійом де Машо (у центрі) приймає милості від Природи, на мініатюрі XIV століття Ґійом де Машо́ ( 1300 — квітень 1377) — найвидатніший  французький поет і композитор. Автор понад 400 збережених творів, найважливіший представник музичної школи Ars nova. Машо — перший відомий композитор, що написав повний цикл музики до католицької меси. Гійом де Машо Найбільший вплив на наступні покоління музикантів виявилися його багатоголосні пісні (балади й рондо). У деяких творах Машо один з голосів (тенор) співає духовні тексти, а інші голоси одночасно співають світські любовні вірші. Машо також перший відомий композитор, що самостійно склав каталог власних праць.  Найвідомішим твором Машо вважається "Меса Богородиці" (Messa de Nostre Dame), створено Гійомом де Машо для Реймського собору, ймовірно, у 1360-ті роки. Глория, з Меси

Номер слайду 67

Світська музична культура КАНЦОНА (окс. canso, італ. canzona, буквально - пісня), ліричний любовний вірш, сольна пісня СИРВЕНТА (з лат. «служу)- епічна пісня про лицарські подвиги, військову тематику. А́ЛЬБА ( «ранкова зоря») - поетичний ранкова пісня, скарга закоханих на неминучість розлуки.  ТРУБАДУРИ, ТРУВЕРИ (ФРАНЦІЯ) – Гільом де Пуатье, Пейре Відаль, Бернар де Бентадор, Гіро де Борнель, Бертран де Борн , Річард Левове Серце МІНЕЗИНГЕРИ (НІМЕЧЧИНА)- Вальтер фон дер Фогельвейде Нейдхарт фон Ройенталь. ЛИЦАРІ-МУЗИКАНТИ ВІРЕЛЕ́ — середньовічний танець та вірш на тему кохання, що з 1450 року утвердився як незалежна віршована форма без музичного супроводу.

Номер слайду 68

Гіраут де Борнель ГІРАУТ ДЕ БОРНЕЛЬ (1162-1199) Народився в Лімузен. Він вважався одним з кращих трудабуров. Борнель багато подорожував по Франції та Іспанії; брав участь у Третьому хрестовому поході, поруч з Річардом Левове Серце; пізніше здійснив паломництво до Палестини.  АЛЬБА «Благому Свету, славному Царю, Тебе, Господь, молитву я творю,  Чтоб друга моего ты не отринул За то, что на ночь он меня покинул; Заря вот – вот займется» «Прелестный друг, сном долгим вас корю, Проснитесь – иль проспите вы зарю, Я вижу, свет звезды с востока хлынул, Уж близок день, час предрассветный минул, Заря вот – вот займется» «Прелестный друг, я песней вас зову, Проснитесь - ибо, спрятавшись в листву, Приветствует зарю певец пернатый: Ревнивца месть за сон вам будет платой - Заря вот – вот займется» «Прелестный друг, увидьте наяву Бледнеющую в окнах синеву И верный ли, решите, я глашатай. Проснитесь – или я ваш враг заклятый! Заря вот – вот займется» «Прелестный друг, я не встаю с колен, С тех пор, как вы ушли: всю ночь согбен, К Спасителю взываю многократно, Чтоб невредимо вы прошли обратно: Заря вот – вот займется» «Прелестный друг, когда у этих стен Меня просили бодрствовать, взамен Вы обещали дружбу – непонятно, Я ль стал немил, иль пенье неприятно? Заря вот – вот займется».

Номер слайду 69

Видатна французська пісня епохи Гійома де Машо "Прекрасна Дама Джолі". Написана в розмірі у формі ВІРЕЛЕ (фр. virelai) - старофранцузская віршована форма з трехстрочной строфою (третій рядок скорочений), однакової рифмовкой і з приспівом. DOUCE JOLIE DAME Сладкая, милая леди ради бога не подумайте, что любой имеет суверенитета на мое сердце, но вы одиноки. Для всегда, без предательства Заветные Я Вы, и смиренно Все дни моей жизни Служил Без основания мысли. Увы, я слева попрошайничеством Для надежды и милосердия; На мою радость в его конце Без вашего сострадания. Сладкая, милая леди.... Но ваш сладкий мастерство Мастеров Мое сердце так жестоко, Мучить его И привязка От невыносимой любви, [Мое сердце] ничего не желает но в ваших силах. И еще, ваше собственное сердце оказывает на него никакого облегчения. Сладкая, милая леди.... И поскольку моя болезнь Не будет Быть аннулированы Без тебя, сладкий враг, Кто берет Радости мои мучения Сжав руки, я умоляю Ваше сердце, что забывает меня, Что он милостиво убить меня Слишком долго я томился."

Номер слайду 70

За часів середньовіччя в Європі велося безліч воєн як між країнами, так і між окремими землевласниками в межах однієї держави. Поети славили битви, оспівували лицарів, які не знали не тільки страху, а й докорів сумління. Одним із таких поетів був БЕРТРАН ДЕ БОРН, який звеличував войовничість лицарства і підбурював до війни. Життя Бертрана де Борна відоме нам з легенд. За одними, він весь час воював зі своїми сусідами та братом. За іншими — трубадур жив при дворі Елеонори («левиці Плантагенета»), дружини англійського короля Генріха II Плантагенета, батька легендарного короля Річарда Левове Серце, якого поет за його мінливу політику називав «Так-і-ні».Він оспівував і навіть поетизував війну (СИРВЕНТИ). Лицарі-трубадури не тільки писали вірші, а й складали музику до них. Ці войовничі пісні виконували жонглери, слуги трубадурів. Яку б пісню не співав жонглер, його, за тодішніми звичаями, не можна було не те що вбити, а навіть і зачепити. Паціоль — слуга Бертрана де Борна, співав сервенти свого хазяїна лицарям, яких той хотів посварити, королю, якого трубадур звинувачував у нерішучості. За підбурювання до війни Данте помістив його в «Божественній комедії» до 8 кола Пекла, де мучилися призвідники розбрату. БЕРТРАН ДЕ БОРН

Номер слайду 71

POIS AL BAROS (BERTRAN DE BORN)  Поскольку всех сеньоров раздражало, Что миром завершился их поход, Пусть песнь моя всем скажет, что пристало С оружьем снова двинуться вперед. Честь короля к отмщению зовет, Он должен быть свободным от тенет, Чтоб чернь его хулой не запятнала. Воителям двоим звезда сияла, Теперь назвал их трусами народ; Французскую корону украшало Пять герцогств – трех уж нет и весь доход Жизора и Керси– луга и скот – Все, что кормило нас из года в год С позорным перемирьем все пропало. Всем было ясно с самого начала, Что славы этот мир не принесет. Когда-то было острым злое жало Тщеславия, теперь наоборот Филипп без боя Иссудун сдает И хочет, чтобы Генрих в свой черед Признал в себе покорного вассала. Сирвенту эту Папиоль возьмет, Ее он Изембарту отвезет; И может быть, ее, томясь устало, Но все же с благосклонностью прочтет Та, что всегда в душе моей живет, Та, что любовь небес к себе снискала. Король английский подарил немало Филиппу; на обилие щедрот, Как видно, отвечать пора настала. Ведь у Филиппа скаредник и мот Английскую монету предпочтет Французской – не случайно свой оплот Шампань в казне английской распознала. Толпа с благоговением внимала Герина сладкой речи, только вот Сомнение героя обуяло, Но лишь на миг – он в бой своих ведет. В то время, как в войсках царит разброд, Филипп на перемирье не идет, Но просит мира, опустив забрало. Раз короля сраженье испугало, В глазах молвы он трусом предстает. Былая честь французов потеряла Свой блеск от нескончаемых невзгод. Клянусь, Филипп прославил бы свой род, Когда бы не пустил он церковь в ход, Которая о мире умоляла.

Номер слайду 72

Німецький поет-композитор періоду пізнього миннезанга. Нейдхарт фон Ройенталь (1180-помер 1236-1247) Ім'я та походження поета чітко не виявлені. Від нього збереглися 68 віршованих текстів і 17 наспівів (більше, ніж від будь-якого іншого миннезингера). Теми його пісень, які умовно поділяють на «літні» і «зимові», відрізняються від стандартних для інших мінезингерів (куртуазного лірики). Цей стиль називають «придворною сільською поезією» МАЙСКОЕ ВРЕМЯ Ликуйте, стар и млад,  Вновь май пришел в наш сад. Прогнал он зиму злую,  Шумит напропалую.  Как прекрасно соловей  Распевает,  Трели рассыпает  Среди ветвей.  Лес в листья разодело.  «А мне-то что за дело?» Мать говорит девчонке.  А та из комнатенки:  «Ноги вздумала связать  Мне веревкой,  Чтоб неловко  Было к мальчикам бежать!»  Мать это услыхала.  «Ах, так! Выходит, мало  Тебя лупили с детства.  Найдем другое средство.  Хочешь прыгнуть из гнезда?  Нет, лентяйка!  Залатай-ка  Мне рукав. Ну, сядь сюда».  «При помощи дубины  Вам бы свои морщины,  Матушка, разгладить,  Чтоб барабан наладить.  За год вы еще глупей,  Вижу, стали.  Что пристали?  Мол, садись, рукав зашей!»  Старуха подскочила:  «Нечистая ты сила!  Ишь выросла дурною!  Все лается со мною.  Только ветер в голове!»  «Не серчайте, есть утеха:  Вот еще одна прореха  Вдоль каймы на рукаве».

Номер слайду 73

Народне мистецтво Інша сторона музичної культури Середньовіччя була представлена великим прошарком народних музикантів: ШПІЛЬМАНІВ (НІМЕЧЧИНА) ЖОНГЛЕРІВ (ФРАНЦІЯ ) музиканти-циркачі ГІСТРИОНІВ (АНГЛІЯ) - побіжні ченці ВАГАНТІВ - бродячі студенти університетів МЕНЕСТРЕЛІВ (ФРАНЦІЯ) -придворні музиканти. Яскраво виражена форма рондо (коло, чергування теми - рефрену і інших тим.) Форма рондо - відкриття світської пісні 12-13 ст.

Номер слайду 74

ЛІТЕРАТУРА У XII столітті починається розквіт МІСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ. Городяни любили короткі оповідання, найчастіше у віршах або байки. Їх героями були хитрі бюргери або веселі винахідливі селяни. З міської літературою пов'язані поезії ВАГАНТІВ (у перекладі з латинського - бродяг). Вагантами називали школярів і студентів, які в XII-XIII століттях кочували по містам та університетам Європи в пошуках нових викладачів. До них прибивалися підмайстри та іншої бродячий люд. Це був буйний і веселий народ, не гнушавшийся дрібним злодійством і грубими витівками. Вони навіювали острах церковним властям і благонамеренным бюргерам. уривок

Номер слайду 75

«ГАУДЕАМУС» «ГАУДЕАМУС» (лат. gaudeamus - радіймо) - студентська пісня (гімн) латинською мовою. Назва утворена за першого слова пісні. Відома також під назвою «De brevitate vitae» («На швидкоплинність життя»). Пісня з'явилася у XIII або XIV столітті, або в Гейдельберзькому, або в Паризькому університеті (Себастьян Брант згадує гімн 1267 року під назвою «Gaudeamus igitur»). «Гаудеамус» сходить до жанру застільних пісень вагантів - середньовічних мандрівних поетів і співаків, серед яких були і студенти. Протягом декількох століть пісня передавалася усно і тому має багато варіантів. У друкованому вигляді текст «Гаудеамуса» вперше з'явився в 1776 році, а в 1781странствующий письменник Християн Вільгельм Киндлебен надав йому форму, що збереглася до теперішнього часу. Відомий мотив пісні затвердив, ймовірно, композитор XV століття Йоханнес Окегем (або Окенгейм).

Номер слайду 76

«ГАУДЕАМУС»

Номер слайду 77

МУЗИЧНІ ІНСТРУМЕНТИ ДУХОВІ - орган, волинка, кілька видів труб, корнет, різноманітні типи флейт, органиструм та симфонія – різновиди колісної ліри, дудка, шалмей; СТРУННІ - цитоль, виела, ребек, лютня, арфа, монохорд; УДАРНІ - барабан, бубон, тарілки, дзвіночки, дзовони, литаври.

Номер слайду 78

Номер слайду 79

СЛОВНИК  Григоріа́нський хора́л— традиційний одноголосний спів католицької церкви, сформований папою Григорієм І Великим у 590—604 роках. Меса - багаточастинний літургічний твір для хору, іноді з участю співаків-солістів та інструментальним супроводом. Виповнюється в католицьких церквах. Пассиони - розповідь про Страсті Господні, виконувалися на Великдень. Мейстерзингер - поет і співак в Німеччині XIV-XVI ст. Мінезінгерів - (німецьке Minnesinger - співак любові), середньовічний німецький поет, співак, автор і виконавець лицарської («любовної») лірики. Трубадур - (провансальское trobar - винаходити, складати вірші). мандрівний поет і співак у Південній Франції в епоху середньовіччя. Трубадурами були, в основному, вихідці з вищої знаті. Основним предметом творчості трубадура була любовна лірика. Трувер - поет-співак Північної Франції XII-XIII ст. Лірична поезія труверів склалася під впливом поезії трубадурів. Поезія труверів була ближче до народної творчості в порівнянні з творчістю трубадурів. Менестрель - середньовічний музикант і поет, звичайно перебував на службі при дворі якого-небудь знатного феодала у Франції.

Номер слайду 80

ЛІТЕРАТУРА Для середньовічної літератури характерно різноманіття жанрів: - житія святих - хроніки - героїчний епос - лицарська література - міська література

Номер слайду 81

ЛІТЕРАТУРА ЖИТІЄ СВЯТИХ - жанр церковної літератури, в якому описується життя і діяння святих. Житіє створювалося після смерті святого. ХРОНІКА - історичний опис подій в хронологічному порядку. Як правило, хроніки починають свою розповідь з заснування світу.

Номер слайду 82

ЛІТЕРАТУРА Епічні твори XII століття отримали назву «поеми про діяння» Для епічних творів характерні оспівування подвигів лицарів, переплетення історичного фону і вимислу, ідеалізація феодальної державиГероїчний епос був самим значним спадщиною літератури раннього середньовіччя «Пісня про Роланда» «Повість про Трістана та Ізольду»  «Роман про Троянду» «Балада про Робін Гуда» » «Легенда про короля Артура і лицарів круглого столу ГЕРОЇЧНИЙ ЕПОС Король Артур і лицарі круглого столу Пісні о нібелунгах сторінка рукопису

Номер слайду 83

література В XI столітті на півдні Франції, у Провансі, виникла ЛИЦАРСЬКА ПОЕЗІЯ. Провансальські поети-співці називалися ТРУБАДУРАМИ. Серед поетів зустрічалися королі і знатні феодали, але найбільше лицарів. Трубадур Бернарт де Вентадорн Уявою поетів був створений образ ідеального лицаря - сміливого, великодушного і справедливого У поезії трубадурів оспівувалося служіння Прекрасній Дамі, Мадонні («моєї пані»), в якій поєднувались поклоніння Богоматері і земний, живий і прекрасній жінці. Лицарська поезія творилася в основному на рідних мовах. У Північній Франції, Італії, Іспанії, Німеччини лицарські поети називалися ТРУВЕРАМИ І МИННЕЗИНГЕРАМИ (у перекладі - співаки любові). Франсуа Війон

Номер слайду 84

Данте Аліг'єрі – найвидатніший поет середньовіччя ДАНТЕ АЛІГ'ЄРІ (1265 - 1321) народився у Флоренції в старовинній дворянській родині. Він навчався в міській школі, а потім усе життя вивчав філософію, астрономію, античну літературу. Данте брав активну участь у політичній боротьбі в рідному місті, належачи до групи городян - противників папи. Але прихильники папи взяли верх, і Данте засудили до вигнання з Флоренції. У вигнанні Данте написав великий твір у віршах, яке назвав «Комедією» (в той час таку назву давали творів зі щасливим кінцем). Нащадки назвали її «Божественною комедією» у знак вищої похвали.

Номер слайду 85

Данте описує подорож у загробне царство: рай для праведників пекло для грішників чистилище для тих, кому Бог ще не виніс свій вирок. У супроводі великого римського поета Вергілія, Данте відвідує пекло і чистилище, а з раю його веде Беатріче. В пеклі 9 кіл: чим важче гріхи, тим нижче коло і суворіше покарання. У пеклі Данте помістив кровожерливих властолюбцев, жорстоких правителів, злочинців, скупцов. В центрі пекла - сам диявол, грызущий зрадників: Юду, Брута і Кассія. Данте помістив у пекло і своїх ворогів, в тому числі кількох пап. Зустріч Данте з Вергілієм і початок їх подорожі по загробному світу (середньовічна мініатюра) Сандро Боттічеллі (Ватиканська апостольська бібліотека) уривок

Номер слайду 86

Бросим все премудрости, По боку ученье! Наслаждаться в юности – Наше назначение… Нам ли, чьи цветущие годы, Над книгою сутулиться? Нас девичьи хороводы Ждут на каждой улице. ЗАВДАННЯ ДО ЛІТЕРАТУРІ ЯКОГО СТАНУ ВІДНОСЯТЬСЯ НАСТУПНІ УРИВКИ : И к одной мечты летят, К той, что в каждом без преград Торжествует над тоскою… Все от милой – все, что знаю: Слов и дел достойных сила. И поэта одарила Даром песен дорогая. Все свершить я был бы рад За один прекрасный взгляд Той, к кому стремлюсь душою.

Номер слайду 87

КАРМИНА БУРАНА ! Fortuna Imperatrix Mundi 1. O Fortuna O Fortuna velut luna statu variabilis, semper crescis aut decrescis; vita detestabilis nunc obdurat et tunc curat ludo mentis aciem, egestatem, potestatem dissolvit ut glaciem.Sors immanis et inanis, rota tu volubilis, status malus, vana salus semper dissolubilis, obumbrata et velata michi quoque niteris; nunc per ludum dorsum nudum fero tui sceleris. Sors salutis et virtutis michi nunc contraria, est affectus et defectus semper in angaria. Hac in hora sine mora corde pulsum tangite; quod per sortem sternit fortem, mecum omnes plangite Фортуна — повелительница мира 1. О, Фортуна O, Фортуна, словно луна ты изменчива, всегда создавая или уничтожая; ты нарушаешь движение жизни, то угнетаешь, то возносишь, и разум не в силах постичь тебя; что бедность, что власть — всё зыбко, подобно льду.Судьба чудовищна и пуста, уже с рождения запущено колесо невзгод и болезней, благосостояние тщетно и не приводит ни к чему, судьба следует по пятам тайно и неусыпно за каждым, как чума; но не задумываясь я поворачиваюсь незащищённой спиной к твоему злу. И в здоровье, и в делах судьба всегда против меня, потрясая и разрушая, всегда ожидая своего часа. В этот час, не давая опомниться, зазвенят страшные струны; ими опутан и сжат каждый, и каждый плачет со мной!

Номер слайду 88

ФРАНЧЕСКО ПЕТРАРКА народився 20 липня 1304 року в Ареццо, де знайшов собі притулок його батько, флорентійський юрист П'єтро ді сер Паренцо (прізвисько Петракко), вигнаний з Флоренції - одночасно з Данте - за приналежність до партії «білих». Тут, у Франції, Петрарка поступив в школу, навчився латинської мови і проявив інтерес до римської літератури. Закінчивши навчання (1319), Петрарка за бажанням батька почав вивчати право спершу в Монпельє, потім у Болонському університеті, де залишався до смерті батька (1326). Але юриспруденція зовсім не цікавила Петрарку, який все більше і більше захоплювався класичними письменниками. Петрарка є родоначальником гуманістичної культури епохи Відродження, поряд з Данте і Дж. Боккаччо - творцем італійської літературної мови. Головним його твором вважається «Книга пісень» («Канцоньєре»). Італійський поет, глава старшого покоління ГУМАНІСТІВ, один з найвидатніших діячів італійського Проторенесансу. ГУМАНІЗМ (від лат. humanitas - «людяність», humanus - «людяний», homo - «людина») - світогляд, у центрі якого знаходиться ідея людини як вищої цінності. Гуманізм утверджує цінність людини як особистості, його право на свободу, щастя, розвиток, прояв своїх здібностей. ФРАНЧЕСКО ПЕТРАРКА 1304—1374

Номер слайду 89

КУЛЬТУРА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ ЕПОХА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ (V-ХІІІ СТ. Н. Е..) УВІЙШЛА В СВІТОВУ ІСТОРІЮ ЯК ЕПОХА ВАЖКОГО ГНІТУ, ВІЙН, ХРЕСТОВИХ ПОХОДІВ І ВСЕВЛАДДЯ РИМСЬКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ, ЩО ЗРОБИЛА ВЕЛИЧЕЗНИЙ ВПЛИВ НА ВСІ СФЕРИ СУСПІЛЬНОГО РОЗВИТКУ. Церква була основним замовником творів мистецтва. Центрами культури були монастирі. Ченці переписували книги, зберігали будівлі, вели хроніки. Світ, за уявленнями європейця, був своєрідною ареною протиборства небесних і пекельних сил. Мистецтво повинно було наближати людину до Бога. Храми - «дома Бога» були прикрашені фресками, статуями (архітектура, живопис, скульптура) та супроводжувалися співом хоралів – зверненням до Бога (музика). Сюжети творів носять релігійний характер: це образи потойбічного світу, мова символів і алегорій.

Номер слайду 90

ВЕЛИКЕ ПЕРЕСЕЛЕННЯ НАРОДІВ Ослаблій Римської імперії, яка ще в 395 році розділилася на Західну і Східну, все важче було стримувати натиск варварів. В 455 році одне з германських племен - ВАНДАЛИ - захопили Рим і піддали його двохтижневому пограбування і руйнування. Загинуло багато пам'яток архітектури і мистецтва Вічного міста. З тих пір слово «вандалізм» називають безглузде, варварське знищення культурних цінностей. У 476 році один з вождів варварів скинув останнього імператора Західної Римської імперії Ромула Августула з престолу. Західна Римська імперія припинила своє існування. 476 рік вважається датою закінчення історії Стародавнього світу і початком історії Середніх віків. До початку VI століття германці розселилися на всій території Західної Римської імперії: вандали - в Північній Африці, вестготи (західні готи) - в Іспанії, остготи (східні готи) - в Італії, франки - в Галлії, англи і сакси - у Британії. Німці створили тут свої держави. Одоакр скидає Ромула Августула

Номер слайду 91

ВАРВАРИ (з дав.-грец. βάρβαρος, barbaros - «чужинець») - люди, які для стародавніх греків, а потім і для римлян були чужинцями, що розмовляли незрозумілою їм мовою і чужі їхній культурі. До них входили: кельти, германці, фракійці (у тому числі даки, гети), іллірійці і мессапи, скіфо-сарматські племена та слов'янські племена. Більшість племен вели осілий спосіб життя, займалися скотарством, землеробством, ремеслом. Був розвинений товарообмін. Германці не знали міст. Жили у невеликих селищах, далеко віддалених один від одного, розділених лісами і пустками. Германці були дуже войовничими, поєднуючи мирні заняття з військовими походами. Величезним значення в їх житті відводилося релігійним віруванням.

Номер слайду 92

ХРИСТИЯНСТВО ХРИСТИЯНСТВО (від грец. Χριστός - «помазаник», «месія») - світова релігія, заснована на житті і вченні ІСУСА ХРИСТА, описаних у Новому Заповіті. Християни вірять, що Ісус з Назарету є Месія, Син Божий і Спаситель людства. Виникло в наслідок протесту рабів і найбідніших прошарків населення проти рабовласницької влади у І ст.н.е. Перші християнські громади виникли в Юдеї і на Сході. Пізніше вони з'явилися в Римі. У Римі християнство переслідувалося, при імператорі Нероні були страчені апостоли Петро і Павло, що змусило ховатися християн в катакомбах, де вони жили, молилися. Тому, щоб знаходити та пізнавати один одного, новонавернені християни стали використовувати шифри-символи у вигляді риби. Об'єднуючись, громади утворювали церквау- яка включала в себе священиків і віруючих. У 4 столітті н.е. за імператора Костянтина християнство стає офіційною релігією Римської імперії.

Номер слайду 93

Селяни (не входили в феодальну драбину) Барони Лицарі Герцоги и графи ІЄРАРХІЧНА ДРАБИНА Король Єпископ Абати Священики і ченці Паства (не входили в ієрархії духовенства) Папа римський ФЕОДАЛЬНА ДРОБИНА КАТОЛИЦЬКЕ ДУХОВЕНСТВО

Номер слайду 94

ХРИСТИЯНСТВО ПАПА РИМСЬКИЙ ПАТРІАРХ РОЗПОДІЛ 1054 КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА РИМ ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА КОНСТАНТИНОПІЛЬ

Номер слайду 95

ВИДАТНІ ПОСТАТІ АВІЦЕННА - це латинізоване ім'я середньоазіатського філософа, поета і лікаря Ібн Сіни. Найбільше він відомий як лікар. "Канон медицини", створений Авиценной, став першою всеосяжною медичною енциклопедією. Він не втратив свого значення навіть у наші дні - особливо ті розділи, в якій описані лікарські властивості трав.  ПАРАЦЕЛЬС - самий видатний алхімік. Він проголосив нову медицину, базовану на хімії. Він був переконаний у тому, що людина - це всього лише суміш хімічних елементів. І якщо їх зібрати в єдиній колбі, то можна створити і штучного людини.

Номер слайду 96

ВИДАТНІ ПОСТАТІ МАРКО ПОЛО італійський мандрівник і письменник. Супроводжуючи батька і дядька, венеціанських купців, Поло близько 1271-1275 проїхав морем до південно-східних берегів Малої Азії, звідти суходолом в Північний Китай. До 1292 жив у Китаї, перебував на службі у хана Хубілая. В цей час Поло відвідував різні області країни. Повернувся морем з Південного Китаю через Іран у Венеції в 1295. Близько 1297 Поло потрапив у полон до генуї. Його барвисті розповіді про подорожі були записані іншим ув'язненим - Рустичано на венетском діалекті (у 13 ст. - мова італійської художньої прози). Вони склали "Книгу Марко Поло" (1298). Ця книга справила значний вплив на мореплавців, картографів, письменників 14-16 ст., в тому числі на Х. Колумба, Л. Аріосто.

Номер слайду 97

Пісня про Тристана та Ізольду Трістан - доблесний лицар «без страху і докору», відданий васал свого короля, закохався в його наречену - красуню Ізольду. І вона покохала його. Але Трістан не міг порушити клятви вірності королю і вирішив піти за море. Там він був смертельно пора нений. Перед смертю Трістан посилає за Ізольдою, мріючи побачити її в останній раз. Щоб довідатися її здалеку корабель, він попросив підняти на ньому білі вітрила. Ізольда вирушила в дорогу. Всю дорогу простояла вона на носі корабля, вдивляючись у туманну далину. Вже була близька хвилина довгоочікуваної зустрічі. Однак, одна підступна дама з ревнощів сказала Трістану, що вітрила на наближення чорні кораблі. Вважаючи, що улюбленою на кораблі немає, Трістан помирає від горя. Ізольда, стрімко втікши з корабля на берег, бачить бездиханне тіло коханого і замертво падає поруч з ним.

Номер слайду 98

Пісня про Роланда Роланд приносить обітницю вірності Карлу Великому Смерть Роланда. Поруч Великий Карл, володар наш славетний, Сім повних літ в Іспанії провів, Нема вже замку, що не покорився б, Нема ні міста, ні муру цілих, Крім Сарагоси на вершку гори.  «Пісня про Роланда» - найдавніша пам'ятка французького епосу. Вона стала відомою в 1837 році, після опублікування Оксфордської рукопису, яка датувалася 1770 роком. Час виникнення поеми точно не встановлено (ймовірно XI ст.), автор твору невідомий. В основу «Пісні про Роланда» покладені реальні історичні події. Мова йде про далекі події 778 року, коли Карл Великий втрутився в міжусобиці мусульманської Іспанії. Завоювавши кілька міст, Карл осадив Сарагосу, однак через кілька тижнів був змушений зняти облогу і повернутися за Піренеї внаслідок ускладнень у власній імперії. Баски за підтримки маврів напали в Ронсевальській ущелині на ар'єргард Карла і перебили франків, які відступали. Серед інших, за свідченням Эгинхара - історіографа Карла Великого, у цьому бою загинув «Хруотланд, маркграф Бретані», племінник короля. Нападники втекли. Покарати їх не вдалося.

Номер слайду 99

Англия, 1190 год. Самый темный период британского Средневековья. Король Ричард Львиное Сердце сражается в Крестовом походе, чтобы освободить Святую землю от иноверцев. Знать во главе с принцем Джоном Безземельным, оставшаяся присматривать за порядком в стране, держит простых крестьян в ежовых рукавицах, выжимая из них все до капли и силой оружия удерживая их в повиновении. Только один человек отважился бросить вызов произволу, РОБИН ГУД. После долгого отсутствия Робин Локсли вернулся в Англию из Крестового похода. Некогда родина свободы, она стала вотчиной угнетателей-норманнов, где каждый, кто осмеливался поднять голову, тут же терял ее на плахе или обнаруживал на ней петлю. Даже саксонская знать не была свободна от притеснений: отец Робина, лорд Локсли, скончался, и все его владения присвоил себе шериф Ноттингемский, объявив, что Робин пал в бою. Робин подался в Линкольн просить помощи у своего родственника, но сэр Годвин загадочно исчез. Лишенный родового владения, объявленный вне закона, Робин скитался, пока не повстречался с группой крестьян, бежавших от поборов в лес и живших грабежом. Он спас их и благодарные крестьяне объявили Робина своим главарем. Поначалу Робин ограничивался мелкими налетами на сборщиков налогов принца Джона, отбирая у них все золото и раздавая его обнищавшим крестьянам. Но когда он узнал о том, что короля Ричарда держат в плену, а принц Джон не намерен платить за него выкуп, наш герой решил поднять восстание. Так началась легенда Шервуда. Легенда о Робине из Локсли по прозвищу Гуд, верном королю преступнике, который грабил богатых и помогал бедным. Через глубь времен до нас дошли многочисленные легенды о романтическом разбойнике, чье имя сейчас, как ни странно, более на слуху, чем при его жизни. РОБИН ГУД

Номер слайду 100

Франсуа Війон Точні відомості про Франсуа Війона можна запозичити тільки з його творів і судових архівів. Його життя — це черга арештів і вигнань. Попри це, його творчість можна назвати унікальним явищем в середньовічній літературі Франції. Перші його балади наповнені любов'ю до життя, останні-з'єднані думкою про тлінність існування, про суперечності душі і тіла. Частина з них написана на жаргоні кокіярів ( назва відомої зграї розбійників) і не розшифрована дотепер. . З «Великого заповіту» 1  Проживши тридцять літ і зим,  Ганьби і всіх понижень ситий,  Я став ні мудрим, ні дурним,  Хоч не одним був лихом битий;  Все довелося пережити  Від рук Тібода д'Оісіньї,  Що їздить люд благословити, -  Всім біскуп він, лиш не мені. Балада на прислів'ях Коза на кризі лиха не мине, Глек носить воду, поки не поб'ється, Коханку гріють, поки не спахне, Кують залізо, тож воно і гнеться, Всяк вартий того, що йому дається, Вода весною в ріках прибува, Хоч дуже швидко час біжить, здається, Ми довго дожидаємо різдва. Переклад Л. Первомайського

Номер слайду 101

О возлюбленной моей День и ночь мечтаю, — Всем красавицам ее Я предпочитаю. Лишь о ней одной пишу, Лишь о ней читаю. Никогда рассудок мой С ней не расстается; Окрыленный ею дух К небесам взовьется. Филологией моя Милая зовется. Я взираю на нее Восхищенным взором. Грамматическим мы с ней Заняты разбором. И меж нами никогда Места нет раздорам. З поезії вагантов «Любовь до філології» Смог я мудрости веков С нею причаститься, Дорога мне у нее Каждая вещица: Суффикс, префикс ли, падеж, Флексия, частица. Молвит юноша: «Люблю!» — Полон умиленья. А для нас «любить» — глагол Первого спряженья. Ну, а эти «я» и «ты» — Два местоименья. Можно песни сочинять О прекрасной даме, Можно прозой говорить Или же стихами, Но при этом надо быть В дружбе с падежами!

Номер слайду 102

Недвижим стал шерстистый лик ужасный У лодочника сумрачной реки, Но вкруг очей змеился пламень красный. Нагие души, слабы и легки, Вняв приговор, не знающий изъятья, Стуча зубами, бледны от тоски, Выкрикивали Господу проклятья, Хулили род людской, и день, и час, И край, и семя своего зачатья. Потом, рыдая, двинулись зараз К реке, чьи волны, в муках безутешных, Увидят все, в ком божий страх угас. Из «Божественной комедии» Данте А бес Харон сзывает стаю грешных, Вращая взор, как уголья в золе, И гонит их, и бьет веслом неспешных. Как листья сыплются в осенней мгле, За строем строй, и ясень оголенный Свои одежды видит на земле, — Так сев Адама, на беду рожденный, Кидался вниз, один, за ним другой, Подобно птице, в сети приманенной. И вот плывут над темной глубиной; Но не успели кончить переправы, Как новый сонм собрался над рекой. (Перевод М. Лозинского)

Номер слайду 103

Северін Боецій розробив зміст «Семи вільних мистецтв»

Номер слайду 104

освіта школи Церковні з VI cт. Не церковні (соборні) з ХІ ст. УНІВЕРСИТЕТИ з ХІІ ст. (12-21 РІК НАВЧАННЯ) Артистичний факультет – 6 років 7 вільних мистецтв Медичний Юридичний Богословський Навчання було платним і дорогим, студенти нерідко переходили з одного університету в інший. Навчання велося на латинській мові.

Номер слайду 105

Найстаріші університети Сарбона. Парижський університет, 1160  Болонський університет (1088_ р., Італія) Оксфордський 1117 р Кембриджський університет 1207 р. Карлов університет, Прага, 1348 р.

Номер слайду 106

романський

Номер слайду 107

готичний

Номер слайду 108

Времена года

Номер слайду 109

Ричард I Левове Серце склав канцону JA NUNS HONS PRIS між груднем 1192 та лютим 1194 года, коли знаходився у полоні спочатку у герцога австрійського Леопольда, а потім у імператора Генріха VI. В ній він скаржиться на відсутність підтримки від друзів під час заключення. В той час була складена тільки вокальна партія, а інструментальний супровід є імпровізованим. РІЧАРД ЛЕВОВЕ СЕРЦЕ

Номер слайду 110

ОРГА́НУМ (лат. уrganum - орган) — жанр і спосіб багатоголосої композиції в епоху Середньовіччя. Різновиди: паралельний (головний голос cantus primus factus дублюється в один із консонансів:октаву, квінту, кварту);вільний (органальний голос за фактурною функцією незалежний від головного, дописується, в техніці "нота-проти-ноти");мелізматичний (на один звук головного голосу припадає кілька звуків другого голосу); нижній (по теситурі) витримуваний тон такого органум Анонім IV (XIII століття) називав bordunus (бурдон); метризований (головний голос, витриманий великими тривалостями, гармонізується двома-трьома іншими, що були складені в техніці ритмічних модусів). КОНДУ́КТ (пізньолат conductus), середньовічна пісня латинською мовою, в основному на духовну (християнську) тему (XII — XIV ст.). Кондукт виконувався як спів під час літургійних процесій на Різдво і під час інших церковних свят. МОТЕТ (фр. motet от mot — слово) — вокальний багатоголосний твір поліфонічного складу. Мотет як музичний жанр виник в XII столітті в Франції. Назва з'явилася у XIII столітті і стосувалася до вокальних творів, у яких мелодія григоріанського хоралу (тенор) поліфонічно з'єднується із двома іншими голосами.  ГОКЕ́Т (франц. hoquet — гикавка) — техніка багатоголосої композиції в музиці XIII — XIV ст., яка полягає в тому, що мелодійна лінія розривається на окремі звуки або групи звуків, які розподіляються по різних голосах або інструментах, виконання стає переривчастим.

Номер слайду 111

ARS NOVA (лат. нова техніка [композиції], нове мистецтво [музики]) — період в історії західноєвропейської (головним чином, французької та італійської) музики. Приблизно збігається з XIV століттям. Найважливіші представники Арс нова у Франції — Філіпп де Вітрі і Гійом де Машо, в Італії — Франческо Ландіні.  У вузькому сенсі Ars nova — спосіб нотного запису, що запропонував Філіпом де Вітрі (1291—1361) у трактаті «Ars Nova» і надав композиторам нові можливості запису тривалостей нот і ритму, не відомі в колишній техніці багатоголосої композиції, Ars antiqua. Арс нова — час появи перших багатоголосих мес (на стандартний повний текст ординарія). І все ж основні музично-поетичні шедеври періоду зосереджені в області світської музики: мотет, ронду, віреле, балада; в Італії — мадригал, Каччіа , баллата. ARS ANTIQUA (лат. стара техніка [композиції], стара традиція [музики]), Це період в історії західноєвропейської (переважно французької) музики XII - початку XIV століть. Термін застосовують тільки по відношенню до багатоголосної музики цього часу: органумам, кондуктам, гокетам і мотетам. Музыка Арс антиква почти всегда тридольна, її метрична основа - tempus perfectum (букв. совершенное время). Тип ритмічної нотации модальный, пізніше мензуральний. 

Номер слайду 112

ПОНЯТТЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ Середньовічна цивілізація розвивалася в ТРЬОХ варіантах: І: ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКА: королівства: Англія, Франція, Німеччина, іспанські (Кастілія, Арагон, Леон, Наварра), графство Португальське, італійські держави (Сицилійське королівство, теократичну державу римських пап, королівство Італія та ін), Бургундське герцогство, королівства Чехію, Польщу, Угорщину; ІІ: ЦИВІЛІЗАЦІЇ СХОДУ : конфуціанська (в Китаї); цивілізації Японії; індійська та ісламська цивілізації. ІІІ: ВІЗАНТІЙСЬКА ЦИВІЛІЗАЦІЯ (православні держави, в тому числі Київська Русь).  ЦИВІЛІЗАЦІЯ - людська спільнота, яка протягом певного періоду часу (процес зародження, розвиток, загибель чи перетворення цивілізації) має стійкі особливі риси в соціально-політичній організації, економіці та культурі (науці, технологіях, мистецтві тощо), спільні духовні цінності та ідеали, ментальність. ЦИВІЛІЗАЦІЯ (від лат. Civilis - громадянський, суспільний, державний, громадський) - визначення, введене французьким просвітителем Мірабо у 1756 р. Під цим визначенням французькі просвітяни мали на увазі суспільство, засноване на засадах розуму і справедливості.

Номер слайду 113

ІНКВІЗИЦІЯ Для посилення своєї влади і боротьби з єретиками папа створив у XIII столітті спеціальний церковний суд - інквізицію (в перекладі з латинської означає «розслідування»). У цій боротьбі інквізиція використовувала стеження і доноси. Обвинувачених укладали у в'язниці і піддавали жорстоким тортурам, намагаючись вирвати у них визнання своєї провини. Їм палили ноги на повільному вогні, дробили кістки в спеціальних лещатах. Багато хто, не витримуючи мук, обумовлювали себе та інших ні в чому не винних людей.

Номер слайду 114

ПРИЗНАКИ ЗАХіДНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ панування світової релігії християнства ОФІЦІЙНА ЛАТИНСЬКА МОВА створення торгово-політичних імперій і спілок, наукові та технічні відкриття ієрархічна структура суспільства ГОСПОДСТВО ЦЕРКВИ

Номер слайду 115

ПАСІОНИ Це розповідь про Страсті Господні, виконувалися на Великдень. Це велике твір, заснований на псалмодии - проголошення Євангелія співуче. рід середньовічного театру, який з'явився у Франції близько X століття і являв собою вставлені в святкові церковні служби (літургії) інсценування епізодів із Священного писання, а також парафрази біблійних сюжетів. ЛІТУРГІЙНА ДРАМА

Номер слайду 116

ПОМИЛКА СПРОБУЙ ЩЕ

Середня оцінка розробки
Структурованість
4.5
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
4.9
Всього відгуків: 2
Оцінки та відгуки
  1. Сімон Олена
    Загальна:
    4.7
    Структурованість
    4.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  2. Шафран Марія Володимирівна
    Цікава презентація, багато інформації, Проте, текст подекуди потребує редагування. Щиро вдячна автору за її працю!!!
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
ppt
Додано
22 лютого 2020
Переглядів
4692
Оцінка розробки
4.9 (2 відгука)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку