Презентація до уроку "Життя та творчість Галини Тарасюк",7 клас

Галина Тарасюк 26.10.1948

Гали́на Тимофі́ївна Тарасю́к (нар. 26 жовтня 1948, с. Орлівка, Теплицький район,Вінницька область) — українська поетеса, прозаїк, критик, перекладач, член Національної спілки письменників України (1977–2009), Асоціації українських письменників (АУП), Національної спілки журналістів України.

Життєпис Галина Тимофіївна Тарасюк народилася 26 жовтня 1948 року в селі Орлівка Теплицького району Вінницької області в родині з глибокими національними традиціями. Батько: Тарасюк Тимофій Омелянович — був бібліотекарем, завідувачем сільського клубу. Мати: Тарасюк Ксенія Кирилівна — колгоспниця. Після закінчення з відзнакою Великомочульської середньої школи Галина Тарасюк працювала вчителькою англійської мови Бджільнянської восьмирічної школи та літпрацівником Теплицької районної газети «Зірка» на Вінниччині.

Життєпис В 1968 році через гоніння за «націоналістичні погляди» змушена була переїхати на Буковину. Закінчила філологічний факультетЧернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Жила в Чернівцях. Працювала в Заставнівській районній газеті «Прапор перемоги», обласних та міських часописах «Молодий буковинець», «Буковина», «Чернівці», «Доба», на обласному телебаченні, старшим науковим співробітником Чернівецького літературно-меморіального музею Юрія Федьковича. Була редакторомпершої в країні демократичної (відродженої) газети «Час», організатором прогресивного жіночого руху, головою Жіночої громади Буковини.

Життєпис 2000 року переїхала в Київ до чоловіка — кінорежисера Володимира Андрощука. Працювала заступником редактора газети «Слово Просвіти», кореспондентом «Вечірнього Києва», редактором відділу «Літературної України», головним редактором телестудії «Наше місто» (м. Бровари), заввідділом «Української літературної газети». Нині — на творчих хлібах. Твори (поезія і проза) перекладені італійською, німецькою, румунською, польською, литовською, латвійською, туркменською, білоруською, російською (сб. «Свет родника». — «Советский списатель». — 1989 г.).

Життєпис У 2009 році була виключена зі Спілки письменників України через конфлікт з її керівником — Володимиром Яворівським. Галина Тарасюк публічно звинуватила голову НСПУ та його команду в «дерибані» спілчанського нерухомого майна — поліклініки, будинків творчості тощо. На зборах Київської письменницької організації 20 жовтня 2009 року Галину Тарасюк поновили в лавах членів НСПУ, але вона відмовилася. 19 листопада 2011 року на VI з'їзді НСПУ, після переобрання керівництва спілки, Галину Тарасюк одностайно поновлено в лавах Спілки письменників та обрано головою контрольно-ревізійної комісії.

Збірки поезії «Смерековий міст» (К.: Рад. письменник, 1976), «Множина» (К.: «Молодь» 1982), «Світло джерела» (Ужгород: Карпати, 1984), «Жайворове поле» (К.: Рад. письменник, 1987), «Горельєфи» (К.: Молодь, 1988), «Сотворіння гнізда» (Ужгород: «Карпати», 1989), «На трійцю дощ» (Чернівці: Місто, 1998), «Любов і гріх Марії Магдалини» (вибране) (Чернівці: Облдрук, 1995).

Книги прози «Дама останнього лицаря» (збірка новел) (Чернівці: «Місто», 2004), «Між пеклом і раєм» (роман) (Чернівці: «Місто», 2005), «Жіночі романи» (Бровари: «Відродження», 2006). «Янгол з України» (Київ: «Либідь», 2006), «Новели» (Бровари: «Відродження», 2006), «Храм на болоті» (роман) (Бровари: Відродження, 2007),

Книги прози «Мій третій і останній шлюб» (Бровари: «Відродження», 2007), «Цінь Хуань ґонь» (роман) (Біла Церква: «Буква», 2008), «Короткий танець на Віденськім балу» (Бровари: «Відродження», 2009), «Ковчег для метеликів» (новели) (Луцьк: ВАТ «Волинська обласна друкарня», 2009), «Сестра моєї самотності» (роман) (Київ: «Освіта України», 2010), «Зоре моя вечірняя, або Пророк і Марія» (роман), (Київ: Дніпро, 2015).

Публіцистика «Трепанація» (Бровари: «Відродження», 2006), а також понад 500 публіцистичних статей на захист української мови, духовності,свободи слова та інших демократичних завоювань, надрукованих у різні роки в різних виданнях та ЗМІ.

Упорядник Книга прози білоруської письменниці Людмили Рублевської «Гра в Альбарутенію» (Переклад Олесі Сандиги), (Київ: «Золоті ворота», 2012), Антологія жіночої прози «Острів зимового мовчання», (Київ: Преса України, 2013), Антологія сучасної української жіночої поезії «Сама!», (Київ: Преса України, 2013).

Перекладач З білоруської поезії: Максим Танк, Таццяна Сівєц, Віктор Шніп; З білоруської прози: Алєсь Бадак, Людміла Рублєвска, Альона Брава, Алєсь Карлюкевич (повість-казка «Пригоди Шубуршуна», К.: «Ярославів вал», 2014); З російської поезії: Любов Ваганова, Петро Кошель; З румунської поезії: Міхай Емінеску, Ніколає Лабіш, Іон Ватаману, Георге Воде, Леоніда Ларі, Лео Бутнару, Аркадіє Сучевяну, Ніколає Спатару, Іон Хадирке, Марія Шляхтицькі, Іліє Зеґря, Васілє Ґирнец, Марія Маковей-Брієдіс; З латвійської поезії: Леонс Брієдіс, Альберт Лочмеліс; З литовської поезії: Юозас Некрюшюс.

Премії Літературно-мистецька премія імені Сидора Воробкевича (1998 р.), Всеукраїнська літературна премія імені Володимира Сосюри (1999 р.), премія Ліги українських меценатів (2000 р), літературна премія імені Олеся Гончара (2006), Міжнародна літературно-мистецька премія імені Григорія Сковороди (2007 р.), літературно-мистецька премія імені Ольги Кобилянської (2008 р.),

Премії літературно-мистецька премія імені Григорія Косинки (2008 р), літературно-мистецька премія імені І.Нечуя-Левицького (2009 р.), премія Міжнародного фестивалю «Європейська весна поетів» (м. Кишинів, 2014 р.) Премія імені Дмитра Нитченка а також журналів «Жінка», «Німчич», «Березіль». Тричі книжки удостоювалися звання «Найкраща книга року». Багаторазово висувалася на здобуття Шевченківської премії.

Нагороди «Орден княгині Ольги» III ст. Медаль «Незалежність України» Міжнародного Академічного Рейтингу популярності «Золота Фортуна», відзнака Міжнародного лицарського ордену Архистратига Михаїла.

Звання Заслужений працівник культури України

Сім'я Перший чоловік Галини Тарасюк — чернівецький художник Юрій Сандига. Вдруге вийшла заміж за режисера Володимира Андрощука[1] Дочка Олеся Сандига — поет, критик, перекладач, викладачка іноземних мов. Син Назар Сандига — програміст, дизайнер.