Жадібний – відмовляє добродіям, економить вугілля Ненавидить Різдво, бо втрачає через нього гроші Не спілкується з племінником, бо той одружився Байдужий до чужих страждань Злий – проганяє хлопчика, який колядує Жорстокий – вважає, що бідним краще померти жмикрут Старий грішник Скритний, потайний як слимак заздрісний холод у душі Актуалізація отриманих знань. Скрудж до Різдва
Перевіряємо засвоєне. Тести Головний персонаж «Різдвяної пісні у прозі» очолював контору: А) «Скрудж і Кретчит»; Б) «Скрудж і Марлей»; В) «Скрудж і Скрудж». 2. «Які дурниці!» - так Скрудж сказав про: А) прогулянку; Б) Різдво; В) Новий рік. 3. На святковий обід Ебенезера запросив: А) компаньйон; Б) клерк; В) племінник. 4. Скільки духів приходило до Скруджа: А) два; Б) три; В) чотири? 5. Хто з духів був убраний у «простий зелений балахон чи то мантію»: А) Дух Минулого Різдва; Б) Дух Нинішнього Різдва; В) Дух Майбутнього Різдва? 6. Хворого хлопчика з родини Кретчитів звали: А) Пітер; Б) Том; В) Тім.
7. До зустрічі з духами Скрудж був: А) хворим; Б) добрим; В) злим. 8. Що стало кульмінаційним моментом подорожі Скруджа з Духом Майбутнього Різдва : А) Скрудж побачив себе старим; Б) Скрудж побачив власну могилу; В) Скрудж побачив власну матір. 9. Компаньйона Марлі звали: А) Джеймс; Б) Якоб; В) Джордж. 10. За чим послав Скрудж клерка після Різдва, коли той прийшов на роботу в контору: А) індичкою; Б) вугіллям; В) папером? 11. Для малого Тіма Скрудж став: А) другим батьком; Б) хрещеним батьком; В) другом. 12. За жанром "Різдвяна пісня у прозі" це: А) роман; Б) повість; В) оповідання. Ключ: 1Б, 2Б, 3В, 4Б, 5Б, 6В, 7В, 8Б, 9Б, 10Б, 11А, 12Б.
Шлях Скруджа до змін — Дослідимо, як у композиції твору поєднується реальне й фантастичне: (І строфа - реальне + фантастичне. IІ, III, IV строфи - фантастичне. V строфа - реальне.) Нам належало упродовж роботи над текстом визначити роль реального й фантастичного в творі, їх співвідношення. Маємо зрозуміти, чому автор починає реальністю й нею ж замикає композиційне коло, розміщуючи в його середині фантастичне, тобто уявне, нереальне, вигадане. Подумайте, чи міг змінитися Скрудж, не побачившись з привидом Марлея, Духами Різдва, привидами багатіїв, які лише у потойбіччі зрозуміли те, що й Марлей, а тепер жадають допомогти бідним, але марно? — Який результат мандрівок Скруджа в просторі й часі разом із Духами Минулого, Теперішнього та Майбутнього Різдва? — Зіставте життєві цінності Скруджа на початку твору та після мандрівок. — Чому автор знову повертає свого героя з фантастичного світу у світ реальний? Висновок. Починаючи з реального опису подій та життя Скруджа, проводячи його фантастичним світами за одну ніч, автор знову повертає його в реальність, щоб дати можливість у реальному житті змінити себе, змінити життєві орієнтири та цінності, повернутися до людей і добра, відродити, а відтак врятувати душу. — Як ви гадаєте, яка сила стала вирішальною у відродженні душі головного героя? Це сила любові до людей, сила добра, що протиставлена в тексті холоду душі, бездушній твердості людини-кременя. В реальності такі люди, як Скрудж, не змінюються. Потрібне щось надзвичайне, фантастичне, щоб мертва холодна душа ожила, запалало кам’яне серце.
— Чим відрізняється реальність майбутнього у V строфі від майбутнього, показаного Скруджу Духом Майбутнього Різдва? У реальному світі Скрудж живий. Мандрівка в часі показала смерть Скруджа та його повне забуття людьми. — Як це пов'язано з розділом І тексту та авторським задумом? У строфі І автор давав можливість Скруджу змінитися в реальному житті (прихід племінника та добродіїв із благодійного товариства, стосунки з клерком, ставлення до Різдва). Скрудж її не використав. Тому автор проводить його через усе власне життя як спостерігача, змушує заново навчитися страждати й радіти, співпереживати й відчувати сором, цінувати життя та людей. Але у світі фантастичному існують тільки тіні, примари, яких бачить Скрудж завдяки чудесним чарам Різдвяної ночі та авторському задуму. Але його ніхто не бачить і не чує, крім Духів. Тому фантастичний примарний світ не може оцінити змін, що сталися зі Скруджем.
Доля жадібних багатіїв у потойбіччі Зв'язок між І і V частинами проявляється й у тому, що Марлеєва тінь, відвідуючи Скруджа, попереджала його (це прихована думка самого автора), що добро треба творити, поки ти живий, тому що може бути запізно. У І строфі Скрудж спостерігає за духами грішників, що мали спокутувати свої життєві провини. Холодний і твердий, як кремінь, Скрудж побачив, що «усі муки тих привидів були від того, що вони вже хотіли допомогти нещасним людям, але навіки втратили змогу до того».
— Яку можливість дає автор Скруджеві, змінивши його внутрішню сутність під час фантастичних мандрівок із Духами й чому він дає її в реальному житті? Знайдіть підтвердження своїх думок у тексті V строфи. «Я спокутую минуле теперішнім і майбутнім!» Скрудж прагне творити добро в реальному світі, адже саме тут герой має цю змогу, й доля дає йому шанс. Авторові було важливо, щоб і читачі замислились над тим, що добро необхідно встигнути зробити, поки ти ще живий, поки не пізно. «Майбутнє належало йому», «можна було ще каятися». — Прослідкуємо за текстом, як змінилась поведінка Скруджа. Зверніть увагу на те, чи відбулися зміни в зовнішності героя порівняно з тим, яким він був на початку твору. Чому це сталося? «Скрудж був такий зворушений, що голос його тремтів і не слухався його», «...він ридав, і все обличчя його було облите слізьми».
Скрудж добрий, веселий і щедрий Скрудж злий, жадібний і жорстокий «холодній іній лежав у нього на голові, бровах і на сухім підборідді» «холод у душі» «як той слимак» «почуваю себе легким, як пилинка, щасливим, як ангел; веселим, як школяр; у мене голова крутиться, як у п’яного» «твердий, як кремінь» У кінці повісті Строфа V «Закінчення» На початку повісті Строфа І «Марлеєва тінь» Колективне створення порівняльної таблиці «Скрудж на початку «Різдвяної пісні в прозі» Чарльза Діккенса та в кінці твору»
Подумайте — Чому тепер він весь час сміється та приспівує? — Як тепер Скрудж ставиться до Різдва? Чому? — З якою метою автор порівнює Скруджа з дитиною? «Я зовсім як дитина!... Я з охотою згоджуюся бути дитиною». Для Скруджа починається нове життя на основі любові й добра, для нього це зовсім не знайоме, нове, йому належить, як дитині, вчитися творити добро. А значить у нього попереду ще ціле життя! — Як ви думаєте, чому Скрудж не міг всидіти вдома у Різдвяний ранок? Скрудж виходить до людей, він вже не може знаходитися в замкненому просторі. Він, який завжди зневажав людей, тепер хотів бачити людей, говорити з ними, бажати веселого Різдва, робити для них приємне. Відкрилася для спілкування з людьми його душа!
— Який смисл вкладає автор у зміну пейзажу в строфі V? Зіставте його з пейзажами у строфі І (напередодні Різдва) та у строфі III (Різдвяний ранок під час мандрівки з Духом Теперішнього Різдва). — Поміркуйте, з якою метою автор змінює пейзажі? Спочатку пейзаж відповідає холоду в душі Скруджа, підкреслює те зло, що існує серед людей. У третій строфі благотворна сила Різдва переборює туман, морок і темряву. Людські душі у своїй любові, вірі та милосерді підносяться над природним холодом і пітьмою. і тепер у V строфі нарешті в реальному світі світить сонце. Це зовсім не випадково! Задум автора замкнувся в завершене композиційне коло - гармонія душі й природи: змінився Скрудж, в унісон його відродженню відбуваються зміни й у природі - світить Сонце! Велична перетворююча сила добра, любові, віри, Різдва - це реалізація авторського задуму в історії Скруджа.
— Як ви думаєте, чому Скрудж починає відразу робити добрі справи? Схарактеризуйте їх. Він посилає велетенську індичку сім'ї Боба Кретчита до Різдвяного столу. Йде в гості до свого племінника. Підвищує своєму клеркові заробітну платню. Допомагає вилікуватися Тайні Тімові. З радістю виділяє великі кошти на допомогу біднякам. Славить і шанує Різдво. Змінює своє ставлення до людей - поважає й любить їх незалежно від їхнього майнового стану, піклується про всіх, з ким його зводить доля.) — Як ці добрі справи пов'язані з авторським задумом? Чарльзу Діккенсу важливо було знову нагадати людям про найважливіші цінності життя - любов до рідних і близьких. Автор проводить нас у художньому просторі повісті з реального світу, сповненого зла й холоду, у світ фантастичний, світ очищення душі й змін людини на краще, а з нього повертає до реальності, але вже свідками великого чуда відродження душі головного героя. Висновок. Результатом переплетіння реального й фантастичного є перетворення Скруджа. Скрудж на початку і Скрудж у кінці твору — це абсолютно інші, протилежні за уподобаннями й діями люди.
— Як перетворення Скруджа вплинуло на зміни в місті, у всьому світі? — Який художній прийом використав автор? Автор використав гіперболу. Добрий Скрудж робить добрим старий Лондон, інші добрі старі міста, добрий старий світ. — До якого висновку спонукають читача ці гіперболічні перетворення? Авторові було важливо, щоб люди зрозуміли, що благополуччя й доброта світу, кожного міста залежить від кожної людини. Якщо всі будуть жити за законами добра, то вони стануть царювати в усьому світі. — Чому Скрудж вважав людей, що насміхались із його перетворення сліпцями? — Чи можна сказати, що зі зміною на краще Скруджа змінився весь світ? «...завжди знайдуться люди, охочі сміятись з усякого добра, з усього хорошого та величного». Порівняйте з історією першої казки Г. Андерсена «Снігова Королева» про дзеркало та його скалки. — Як ви думаєте, чому автор закінчує повість такими словами: «Дай, Боже, щоб те саме можна було сказати про нас усіх! Отже, прокажімо за маленьким Тайні Тімом: «Нехай буде над кожним з нас благословення Бога, його любов і ласка!»?
Елементи фольклору у творі - Чи хочете ви щось додати стосовно того, чому Діккенс назвав свій твір «Різдвяною піснею в прозі»? Життя оновленого Скруджа перетворилося на прекрасну пісню. Чим повість Ч. Діккенса нагадує казку? Насамперед наявністю фантастичних істот, дивами, свідками яких став головний герой твору, а ще щасливим закінченням цієї спочатку дуже сумної історії.