Презентація до уроку Значення творчості Карпенко-Карого

ЗНАЧЕННЯ ТВОРЧОСТІ ІВАНА КАРПЕНКА-КАРОГО

це драматург, твори якого збагатили українську культуру яскравими характерами, виром реального життя, широким діапазоном справжніх емоцій, котрі хвилюють і сучасного глядача; це режисер, який виховав школу акторів соціально-психологічного театру; це актор, який створив неперевершені сценічні образи; це реформатор українського театру на засадах реалізму.Іван Карпенко-Карий «Слава драматурга Тобілевича затемнила славу Карпенка-Карого артиста. А артист Карпенко-Карий — був першорядний артист. Це був артист знавців театрального мистецтва, не артист юрби. Його талант не кидався в очі, то була тонка художня гра майстра-аристократа мистецтва» (Л. Старицька-Черняхівська ).

Іван Франко про Івана Карпенка-Карого«Чим він був для України, для розвою її громадянського та духовного життя — се відчуває кожний, хто чи то бачив на сцені, чи хоч би лише читав його твори; се розуміє кожний, хто знає, що він був одним із батьків новочасного українського театру, визначним артистом та при тім великим драматургом, якому рівного не має наша література...»«Обняти такий широкий горизонт, заселити його таким множеством живих людських типів міг тільки першорядний поетичний талант і великий обсерватор людського життя».

«Драматична творчість Карпенка-Карого — це найвище досягнення нашого класичного театру, театру корифеїв, що стало школою для українських драматургів нового часу» (Р. Пилипчук).«Відгуки карпенківської драматургії чуємо ми і в комедіях та драмах Корнійчука, і в «Алмазному жорні» та «Феї гіркого мигдалю» Кочерги, і в усьому кращому, що маємо ми нині в радянському українському театрі» (М. Рильський).«Найважливіші ознаки таланту п. Карпенка-Карого,— констатував, згаданий критик,— це уміння підмітити особливості народного життя на даному етапі часу, яскраво представити його в художніх образах, змальовуючи їх не різкими, які осліплюють очі, мазками, а тонким штрихом; помітна і художня вмілість концепції, яка виявляється в тому, що між явами і діями існує внутрішній зв’язок та співмірність, накінець, всюди проведено вірний психологічний аналіз осіб» (С. А.І., сучасник драматурга).«Правдивість і простота. Мало є драматургів, до творчості яких можна було б прикласти ці слова з таким правом, як до творчості Карпенка-Карого. Якщо додати до цього ще глибочезне знання життя, прекрасне розуміння законів сцени і великий талант скупим мазком малювати людські стосунки і людську психологію, то стане зрозумілим, чому твори Тобілевича держаться і будуть держатися на нашій сцені» (М. Рильський).

Драматургічна спадщина І. Тобілевича складається з вісімнадцяти оригінальних п'єс. Жанрова палітра творів соціально-побутові драми; соціально-психологічні драми; історична драма; історична трагедія; соціальні сатиричні комедії. Тематика п’єс страждання поневоленого селянства; важка доля жінки в тогочасному суспільстві; наслідки кріпацтва, класове розшарування на селі, народження сільської буржуазії; змалювання життя інтелігенції, творчих людей;історичне минуле України.

Творам І. Карпенка-Карого властива широчінь і глибина охоплення дійсності, чітко продумана художня форма викладу, реалістичне змалювання яскравих образів; у центрі його драматичних ворів — не «дрібненькі явища», а «головні недостатки суспільства». Драматург створив художньо вартісні твори – з гармонійною композицією, переконливими сценічними ефектами, актуальними для свого часу темами й проблемами; він відійшов від мелодраматичної інтриги, надмірного етнографізму, в акторській грі — від вульгарності, штучності. Засобами драматургії розкрив соціальні колізії і суперечності, їх причини; психологічно складні характери. Обстоював народний театр, доступний усім суспільним прошаркам; вважав, що цей театр повинен давати оцінку життєвим реаліям із погляду здорової народної моралі, розкривати потреби народу, його історію та національний характер. Творчість І. Карпенка-Карого — «золота» сторінка в історії українського театру й драматургії. 

Могила І. Тобілевича поблизу хутора. Вшанування пам’яті драматурга. Меморіальна дошка на вході до музею Будинок, побудований драматургом,Нині меморіальний музей “Хутір Надія”Пам'ятник Івану Карпенко — Карому роботи скульптора Ковальова 1969 р.

Заповідник у селі Арсенівка над річкою Вись, в якому 29 вересня 1845 році народився І. Тобілевич

Київський національний університет театру, кіно і телебачення носить ім'я І. К. Карпенка-Карого. Музей І. К. Карпенка-Карого (м. Кропивницький)  

Поштова марка України із серії «Письменники нашої Батьківщини», присвячена І. К. Тобілевичу, 1995. Симон Петлюра поважно ставився до Івана Карпенка-Карого, про що свідчать дві його праці: «Пам’яті І. Тобілевича (Карпенка-Карого) і «Вияснення заслуг Карпенка-Карого для розвитку українського театру» (1907р.). Ювілейна 2-гривнева монета, присвячена І. К. Тобілевичу.

Дякую за увагу