Уривок із фільму «Бабин Яр: пам’ятаємо» (00:00-00:46)Понад Бабиним Яром летять журавлі,Вересневе ридання. Понад Бабиним Яром летять журавлі,Як надія остання. Чорні тіні летять у важкій тишині,У своїй самотині. Понад осінь летять, понад ночі і дні,Ці тіла журавлині.І несуть недосяжність на кожнім крилі, І зникають у мреві. Понад Бабиним Яром летять журавлі,Ці плачі вересневі.
Бабин Яр – це всесвітньо відоме місце трагедії, що стала символом Голокосту, найбільший інтернаціональний цвинтар в Україні. Тут в роки фашистської окупації України було розстріляно понад 100 тисяч мирних радянських громадян, військовополонених, підпільників, партизанів, заручників, членів ОУН, психічнохворих та ін. Фашистські карателі знищували тут за національною належністю євреїв і ромів - жінок, стариків і дітей, за ідеологічною – комуністів і комсомольців, а також тих, хто чимось не догодив владі „ вищої раси”.
Із книжки Альфреда Фогеля «Вчення про походження і про раси…», 1938 р. Переклад: Німець створює, єврей – захоплює. Осілий німець любить свою батьківщину. Завжди неспокійний єврей перекочовує з одного народу до іншого. Суперобкладинка книги Германа Ессера «Єврейська світова чума», 1939 р.(Матеріали надано музеєм «Будинок Ванзейської конференції»)
Завдання зі шкільного підручника з математики, Німеччина, 1930-ті роки «Утримання одного душевнохворого в день становить 4 рейхсмарки, одного інваліда – у 5,50 рейхсмарки, а одного злочинця – в 3,50 рейхсмарки. Найчастіше державний службовець заробляє лише 4 рейхсмарки в день, дрібний клерк – 3,50 рейхсмарки, а некваліфікований робітник – менше ніж 2 рейхсмарки. (A) Складіть графік, що відображає ці дані. Згідно з проведеними оцінками, у спеціалізованих закладах Німеччини перебуває 300 тисяч душевнохворих, епілептиків і т. п. (Б) Скільки сімей могли б отримати позику в тисячу рейхсмарок замість цих витрат?»(Джерело: Steinfeldt Irena. How Was It Humanly Possible? – Jerusalem: Yad Vashem, 2002. – P. 23)
21—22 вересня, тобто за тиждень до масових антиєврейських акцій у Києві, розпочався терор проти євреїв. Облави на них проводилися щодня. Німці й поліцаї зупиняли євреїв на вулицях, знущалися зі старих і хворих, за будь-який прояв непокори вбивали на місці. Наталія Феодосіївна Петренко, українка за походженням, згадувала: «Я живу на вулиці Тираспольській, 55, неподалік Бабиного Яру. 22 вересня 1941 р. я бачила, як німці вивозили у вантажних машинах людей у Бабин Яр. 22 вересня таких автомашин пройшло, як я підрахувала, 35, Я бачила, як із машин виводили людей, роздягали до білизни, змушували лягати на землю, після чого їх били гумовими кийками, а потім по троє передавали їх іншим німцям, а ті, у свою чергу, тим, що стояли біля самого Бабиного Яру, де й розстрілювали цих людей».
Бабин Яр Позаду них - страшна безодня ями. Попереду - несамовита лють... Маленький хлопчик прикипів до мами: Нас не уб'ють, матусю? Не уб'ють?Не бійся, синку. Пригорнись до неньки. На тебе зійде Божа благодать!Тебе не вб'ють, бо ти ж іще маленький, . А діток навіть звірі не їдять... Від залпу листя аж затріпотіло. Птахи сполохано рвонулися увись... Синочка мати затулила тілом. Убили всіх, а він живим лишивсь. Та знов смерть дивиться крізь дула автоматів. Чому ж така незрозуміла злість? І він на пальчиках показує солдатам:-Мені ж шість рочків, всього тільки шість... Мій хлопчику! Надіявсь ти на диво. Ти вірив у всесильність доброти... Дощ моросив над містом сиротливо –То плакав світ, То світ просив:-Прости.
Ми вивчаємо Бабин Яр, щоб не зрадити нашу пам’ять, яка стікає кров’ю, щоб зробити неможливою реабілітацію фашистів, нацистів та їхніх поплічників. Ми вивчаємо Бабин Яр, щоб із вірою та надією дивитися у майбутнє. Ми вивчаємо Бабин Яр, тому, що це була трагедія всього українського народу. Бабин Яр болітиме нам до скону. Бабин Яр болітиме нашим дітям, нашим онукам, нашим правнукам. Бабин Яр – це наш вічний біль. Бабин Яр – це наша незагойна рана.