Презентація "Культура України в XVI ст. Розвиток української мови, освіти, книговидання і літописання"

Культура України в XVI ст. Розвиток української мови, освіти, книговидання і літописанняІсторія України, 8 клас

УМОВИ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ В XVI СТ. Відсутність державності в українців у цей період спричинила залежність розвитку культури від політики урядів країн, у складі яких перебували українські землі. Люблінська унія спричинила процеси полонізації та покатоличення українців. Важливе місце в культурному розвитку цього періоду належало церкві. Укладення Берестейської унії 1596 р. призвело до поглиблення кризи православної церкви та втрати нею свого привілейованого становища в суспільстві, що негативно позначилося на розвитку української культури. На розвиток культури вплинула також боротьба різних станів українського суспільства за свої національні й релігійні права.Із заходу на схід українськими землями поширювалися віяння, пов’язані з Відродженням, Реформацією та Контрреформацією.

РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИУ XVI ст. писемну мову українців і білорусів називали руською. У Великому князівстві Литовському вона була офіційною мовою, якою були написані Литовські статути, здійснювалося діловодство в судах і державних установах тощо. У текстах багатьох тогочасних документів дослідники визначають вплив усної народної мови. Вважається, що в XVI ст. в руській мові під впливом усного народного мовлення з’являються риси майбутньої української літературної мови. Перший або Старий Литовський Статут 29 вересня 1529 року Статут Великого князівства Литовського 1588 року

РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИОднією з перших книг, перекладених із церковнослов’янської мови тогочасною українською мовою, було, як ви вже знаєте, Пересопницьке Євангеліє, створене в монастирі села Пересопниця на Волині. Переклад було здійснено на власні кошти волинської княгині Анастасії Заславської (?-1561 р.), відомої захисниці православ’я. Пам'ятник А. Заславській в місті Дубровиця. Пересопницьке Євангеліє

РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИБагатьох дослідників цієї унікальної пам’ятки вражають талант і сміливість його перекладачів - архімандрита Пересопницького монастиря Григорія і сина священнослужителя з міста Сянок Михайла Васильовича. Вони не просто замінювали слова церковнослов’янської мови або неслов’янського походження на зрозумілі тогочасним українцям розмовні, але й наводили їх тлумачення й добирали синоніми. Дещо пізніше з’являються інші переклади релігійних текстів українською мовою - Крехівський Апостол (60-ті рр. XVI ст.), Волинське Євангеліє (1572 р.) тощо.

ОСВІТА У XVI ст. на українських землях, як і в попередні часи, при церквах і монастирях діяли початкові школи. Дяки, що вчителювали там, навчали дітей читання й письма церковнослов’янською мовою, арифметики й співу. Діти заможних верств суспільства мали можливість здобути домашню освіту. Окрім читання, письма й арифметики вони вивчали латинську та грецьку мови, основи філософії.

ОСВІТА У 70-х рр. XVI ст. на українських землях відбувається становлення закладів середньої освіти. Європі в цей час виникали середні школи, де навчали латинської мови і «семи вільних наук»: граматики, риторики, діалектики, арифметики, геометрії, астрономії та музики. В Україні навчальними закладами такого типу стали слов'яно-греко-латинські школи. Слов’яно-греко-латинські школи засновували також православні братства. Перша така школа на українських землях була створена 1585 р. при Львівському братстві.

ОСВІТА Одночасно з братськими (православними) школами на українських землях виникали єзуїтські (католицькі), протестантські, а після Берестейської унії й греко-католицькі школи (колегії). Усі вони надавали середню освіту й одночасно сприяли поширенню впливу своїх церков в Україні.

ОСВІТА Першу таку школу відкрив князь Костянтин-Василь Острозький у своєму замку близько 1578 р. Утримувалася вона коштами князя. Острозький також організував тут друкарню, науковий гурток і започаткував вивчення у цій школі основ філософії. Це означало, що Острозька школа стала давати й початки вищої освіти. Одночасно із цим за підтримки князя запрошені ним українські та грецькі філологи й богослови готували переклад Біблії церковнослов’янською мовою для подальшого друку. Створений князем К.-В. Острозьким освітній, науковий і видавничий осередок сучасники з повагою називали академією.

ЛІТОПИСАННЯ, ЛІТЕРАТУРА І КНИГОВИДАННЯ У XVI ст. на українських землях продовжувалася традиція створення літописів. У Короткому Київському літописі йдеться про події, що відбувалися у 862 - 1515 рр. Давня історія Русі подана в ньому на основі київського і галицько-волинського літописання XI - XIII ст., а період 1491 - 1516 рр., що відзначається докладністю й точністю датування, - очима людини, яка, ймовірно, жила на Волині. Події на українських землях згадуються в білоруських (західноруських) літописах. У літописі, створеному в містечку Барколабово біля Орші, описані події 1563 - 1608 рр. У ньому розповідається про козацьке повстання під проводом Северина Наливайка, боротьбу між православними й прихильниками унії на українських та білоруських землях.

ЛІТОПИСАННЯ, ЛІТЕРАТУРА І КНИГОВИДАННЯ У цей період також розвивалися різні жанри літератури. Під впливом західноєвропейського Відродження поширюється новолатинська поезія. Її представники дотримувалися ідеалів гуманізму, часто зверталися до образів античності, писали свої твори латинською мовою. Одним із кращих творів цього жанру є написана в 1584 р. поетом Себастіаном Кленовичем поема «Роксоланія». У ній змальовано побут і звичаї українського селянства, описано природу України, Львів, Київ та інші міста, наведено зразки українського фольклору латинською мовою.

ЛІТОПИСАННЯ, ЛІТЕРАТУРА І КНИГОВИДАННЯ У XVI ст. успішно розвивалося книговидання. Значний внесок у його становлення зробив московський першодрукар Іван Федоров (Федорович). Переїхавши до Львова, він видав за кошти Львівського братства в 1574 р. свої перші книги в Україні: «Апостол» і «Буквар». «Буквар» став першим шкільним підручником на українських землях.«Буквар» Іван Федоров

ЛІТОПИСАННЯ, ЛІТЕРАТУРА І КНИГОВИДАННЯ Особливо плідною була діяльність І. Федорова в Острозі, куди його запросив працювати князь К.-В. Острозький. У 1581 р. Федоров надрукував тут Острозьку Біблію - перше повне видання Біблії церковнослов’янською мовою. Окрім Острозької друкарні великою була друкарня Львівського братства, що розпочала свою роботу 1586 р. Її було створено на основі друкарні І. Федорова, викупленої братством після смерті друкаря.

ВИСНОВКИВеликий вплив на умови розвитку української культури в XVI ст. мали політичні чинники. У XVI ст. на основі писемної руської мови українців і білорусів під впливом усного мовлення формувалася українська літературна мова. У другій половині XVI ст. на українських землях сформувався новий тип навчальних закладів - слов’яно-греко-латинська школа, що відповідала тогочасним освітнім потребам і сприяла підвищенню рівня освіти в Україні. Розвиток книговидання на українських землях сприяв поширенню освіти, допомагав православним українцям протидіяти полонізації та окатоличенню.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: Опрацювати зміст параграфа 6, с. 39 - 44 . Розпочніть складати таблицю:{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Галузь культури. Основні здобутки