Календарно-тематичне планування з історії України, 2год. на тиждень

Семестр

І

1

II

1

Усього

70

1

Дата

Тема, зміст уроку

У результаті навчально-пізнавальної діяльності  учні/учениці зможуть:

1-2

Повторення вивченого матеріалу у 7 класі

3

Вступ . Ранній Новий час в історії України

Розділ І.  Землі України у XVI – першій половині XVII ст.

4

Статус  українських земель у складі Польського

королівства, Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського, Священної Римської та Османської

 імперій, Великого князівства Московського/Московського царства, Молдавського князівства у першій половині  XVІ ст.

Знати:

• дати укладення Литовських статутів, створення      Пересопницького Євангелія, укладення Люблінської унії, Берестейської церковної унії, відновлення православної ієрархії, підписання «Пунктів для заспокоєння руського народу», утворення Київської (Києво-Могилянської)колегії;
• територіальний поділ України на початок

XVІ ст., адміністративно-територіальні зміни, що відбулися внаслідок Люблінської унії.

Розуміти:

• поняття «вертеп», «гравюра», «колегія»,

«полемічна література», «рента», «сеймики»,

«слов’яно-греко-латинська школа», «унійна (греко-католицька) церква», «фільварок»,«церковні братства»;

• значення Люблінської унії для русько- українського суспільства;
• особливості організації державної влади у Речі Посполитій;
• основні риси політичної культури Речі

Посполитої: республіканські цінності (договірний характер влади; право як вища цінність,можливість суспільного діалогу);

• місце українських земель в економічній системі Речі Посполитої та Європи;
• особливості магдебурзького права на     українських землях;
• укладення Берестейської унії як спроби православних ієрархів реформувати

православну церкву та зробити її конкурентоспроможною;

• значення розвитку книговидання та шкільництва на теренах України.

Уміти:

• розташувати в хронологічній послідовності

відомості про характерні для XVІ – першої половини XVІІ ст. процеси політичного, соціально-економічного, культурного та релігійного життя на теренах України;

-показати на карті територіальний поділ України на початок XVІ ст., адміністративно-територіальні зміни, що відбулися внаслідок Люблінської унії;

• пояснювати особливості формування уявлень про Русь як окрему складову Речі Посполитій;
• знаходити в історичних джерелах факти відстоювання українською шляхтою своєї          окремішності;
• схарактеризувати політичне, господарське та релігійне життя на українських землях у XVІ – першій половини XVІІ ст.;
• розкрити цілі та напрямки діяльності

православних братств як елементів широкого самоврядування;

• визначити причини і наслідки укладення Берестейської унії;
• оцінити значення: 1) релігійної полеміки між

православними й уніатами для реформування релігійного та культурного життя; 2) утворення    Острозької слов’яно-греко-латинської школи та   Київської (Києво-Могилянської) колегії;

• обґрунтувати свої судження про діячів церкви і культури XVІ – першої половини XVІІ ст.,

зокрема таких, як Василь-Костянтин Костянтинович Острозький, Петро Могила;

• розпізнавати та характеризувати пам’ятки      архітектури, споруджені в стилі ренесанс на теренах          сучасної України.

5-6

Люблінська унія 1569 р. Державний устрій Речі Посполитої.

7

Соціально-економічне становище українських земель у XVI ст.

8

Церковні та релігійні проблеми в Україні XVI ст.

9

Берестейська унія як спроба  реформування православної церкви.

10

Церковне життя в Україні першої половини XVIІ ст.

11-12

 Культурне життя на українських землях у XVI – першій половині XVIІ ст.

13

Практичне заняття. Описати (усно або письмово) повсякденне життя представників основних верств українського суспільства XVІ – першої половини XVІІ ст.

14

Узагальнення

15

Тематичне оцінювання з теми

«Землі України у

 XVI – першій половині XVII ст.»

Розділ  ІІ. Становлення українського козацтва ( ХVІ- перша половина ХVІІ ст.)

16-17

Походження українського козацтва. Дмитро Вишневецький. Запорізька Січ

Знати:

•    дати заснування Хортицької, Томаківської, Базавлуцької, Микитинської Січей, час виникнення реєстрового козацького війська, чинності «Ординації Війська Запорозького…»;
• напрямки походів козаків першої чверті ХVІІ ст.;
• факти про участь козаків у війнах Речі Посполитої.

Розуміти:

поняття «Великий кордон», «Великий Луг»,«гетьман», «Запорозька Січ», «зимівник», «кіш»,«козак», «козацька рада», «козацькі клейноди»,

«кошовий отаман», «курінь», «низове козацтво»,«покозачення», «політична культура», «полк»,«сотня», «реєстрове козацтво», «річкові пороги»,

«уходництво»;

•    передумови і розвиток козацтва до окремого соціального стану;
•    затвердження урядом Речі Посполитої реєстрового війська в 70-х роках XVI ст. як початок визнання козацтва новим соціальним станом;
•    становлення козацького стану як вихідців із різних соціальних груп із різною політичною культурою, цінностями та життєвими стратегіями;
•    причини козацьких повстань; характер козацьких виступів як боротьби за станові права;
•    особливості залученості козаків до релігійних процесів у Речі Посполитій;
•    роль вихідців із шляхетського середовища, як носіїв річ посполитської політичної культури, у боротьбі за станові козацькі права.

Уміти:

•    розташувати в хронологічній послідовності відомості про формування козацтва як окремого соціального стану;
•    показати на карті об’єкти, що свідчать про формування козацького стану;
•    схарактеризувати військово-політичну організацію козацтва;
•    описати традиції, звичаї й побут козаків, історико- культурні пам’ятки, пов’язані з козацтвом;
• визначати причини та наслідки: виникнення

козацтва і Січей; активності козацтва в морських і суходільних походах у Кримське ханство, Османську імперію, Московське царство; козацьких повстань 1590-х, 1620–1630-х років, Куруківської,Переяславської угод, «Ординації Війська   Запорозького…»;

– обґрунтувати свої судження про історичних діячів, таких як Дмитро Гуня, Дмитро Вишневецький, Іван Сулима, Михайло Дорошенко, Павло Павлюк (Бут),Петро Конашевич-Сагайдачний, Северин (Семерій) Наливайко, Яків Остряниця (Острянин) (на вибір учительки/учителя).

18-19

Реєстрове козацтво. Козацькі повстання кінця ХVІ ст.

20

Походи козаків першої чверті XVIІ ст. Петро Конашевич- Сагайдачний

21-22

Козацько-селянські повстання 20-30 рр. ХVІІ ст. «Ординація Війська Запорозького»

23

Практичне   заняття. Описати (на основі джерел) військове мистецтво, повсякденне життя, традиції побут козацтва, облаштування Січі

24

Узагальнення

25

Тематичне оцінювання з теми «Становлення українського козацтва ( ХVІ- перша половина

 ХVІІ ст.)»

Розділ  ІІІ. Козацька революція середини XVII ст. і війна за суверенітет козацької держави другої половини ХVІІ ст.

26

Передумови Національно-визвольної війни. Богдан Хмельницький

Знати:

• хронологічні межі козацької революції середини ХVІІ ст. і війни за суверенітет козацької держави; дати укладення Зборівської угоди, «Березневих статей», Гадяцької угоди, Андрусівського

перемир’я, Корсунської угоди, «Вічного миру», Карловицького мирного конгресу; проведення

«Чорної ради» поблизу Ніжина, здійснення Чигиринських походів;

• місця основних подій козацької революції середини ХVІІ ст. і війни за суверенітет козацької держави.

Розуміти:

• поняття «Військо Запорозьке/Гетьманщина»,

«Військо Низове Запорозьке/Запорозька Січ»,«козацька держава», «козацька революція»,«наказний гетьман», «Руїна», суверенітет»;різницю між поняттями «Військо Запорозьке/Гетьманщина» та «Військо Запорозьке Низове/Запорозька Січ»;

• сутність козацької революції, що зумовила створення української козацької держави;
• еволюцію повстання Богдана Хмельницького: від боротьби за станові права до війни за суверенну державу;
• Гадяцьку угоду як спадкоємність козацько- шляхетського проєкту Русі – «третього» складника Речі Посполитої;
• «Руїну» як боротьбу різних політично-соціальних проєктів розвитку козацької України.

Уміти:

• розмістити в хронологічній послідовності битви і походи козацької революції, війн під проводом Богдана Хмельницького та його наступників, рішення про політичні союзи та угоди Війська

Запорозького з іншими державами; відомості про змагання українців за зміцнення інститутів держави і збереження державного суверенітету в період

«Руїни»;

• показати на карті кордони української козацької держави, основні напрямки походів і місця битв; простежити на основі карти хід боротьби за утвердження державного суверенітету на теренах сучасної України;
• розповісти про перебіг козацької революції середини ХVІІ ст. і війни за суверенітет козацької держави;
• зіставити і порівняти умови Зборівського і Білоцерківського договорів, «Березневих статей»;
• визначити передумови, причини та наслідки

козацької революції середини ХVІІ ст. і війни за суверенітет козацької держави;

• проаналізувати відносини Війська Запорозького з державами-сусідами, роль козацької дипломатії у боротьбі за державність;
• обґрунтувати свої судження про військово-

політичну діяльність таких історичних діячів, як Богдан Хмельницький, Дем’ян Многогрішний, Іван Богун, Іван Брюховецький, Іван Виговський, Іван Самойлович, Іван Сірко, Павло Тетеря, Петро Дорошенко, Юрій Немирич, Юрій Хмельницький.

27

Козацько-кримський союз. Події 1948-1949 рр. Зборівський договір

28-29

Події 1650-1651 рр. Битва під Берестечком. Білоцерківський договір. Іван Богун

30

Битва під Батогом. Молдовські походи. Облога Жванця

31-32

Українсько-козацька держава – Військо Запорозьке

33-34

Зовнішня політика козацької держави: у пошуку союзників

35

Українсько- московськи договір 1654 р

36-37

Воєннно-політичні події 1654-1657 рр. Віленське  перемир’я. Українсько- шведсько-трансільванський союз

38

Практичне заняття. Внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про битви і походи козацького війська під час козацької революції та війни за суверенітет козацької держави, політичні союзи та угоди Війська Запорозького з іншими  державами та інше.

39

Узагальнення

40

Тематичне оцінювання з теми «Козацька революція середини XVII ст. і війна за суверенітет козацької держави другої половини ХVІІ ст.»

Розділ  ІV. Козацька Україна (Гетьманщина)  другої половини ХVІІ – кінця ХVІІІ ст.

41

Іван Виговський. Гадяцька угода. Українсько-московська війна. Конотопська битва

Знати:

• адміністративно-територіальний устрій, органи влади, військо, судочинство Війська

Запорозького/Гетьманщини;

• особливості формування й устрою козацьких полків Слобідської України;
• зміни статусу і підпорядкування Запорожжя (Війська Запорозького Низового);
• дату підпорядкування Київської православної митрополії московському патріарху.

Розуміти:

• поняття «Генеральна рада», «генеральна старшина», «гетьман», «етнічна група»,«займанщина», «козацька старшина», «політична еліта», «полк», «Слобідська Україна», сотня»;
• сутність козацько-шляхетських форм державності;
• Гетьманщину другої половини ХVII – початку ХVIIІ ст. як місце змагань за зміцнення інститутів    держави і збереження державного суверенітету.

Уміти:

• показати на карті адміністративно-територіальний устрій Гетьманщини, Слобідської України,

Запорожжя (Війська Запорозького Низового);

• схарактеризувати адміністративно-

територіальний, державний, політичний устрій, господарське та повсякденне життя Гетьманщини, Слобожанщини та Запорожжя (Війська

Запорозького Низового);

• схарактеризувати нову політичну еліту – козацьку старшину та її роль у боротьбі за збереження і    розбудову української державності.

42-43

Початок Руїни. Юрій Хмельницький. Розкол Гетьманської держави

44

Павло Тетеря та Іван Брюховецький. Андрусівське перемир’я.

45-46

Петро Дорошенко. Спроби об’єднання Лівобережної і Правобережної Гетьманщини

47-48

Іван Самойлович. Чигиринські походи. Бахчисарайський мир. «Вічний мир». Мирні угоди

49

Правобережне козацтво. Заселення і розвиток Слобідської України. Запорозьке козацтво.

50

Гетьманщина за часів Івана Мазепи

51

Пилип Орлик і його Конституція. Ліквідація козацтва на Правобережній Україні

52-53

Церковне життя, освіта, наука, архітектура та образотворче мистецтво

54

Практичне заняття «Руїна –кризове явище в історії України»

55

Узагальнення. «Козацька Україна (Гетьманщина)  другої половини ХVІІ – кінця ХVІІІ ст.»

56

Тематичне оцінювання з теми ««Козацька Україна (Гетьманщина)  другої половини ХVІІ – кінця ХVІІІ ст.»

Розділ 5. Україна та ранньомодерні імперії ХVІІІ ст.

57

Імперський наступ на автономію Гетьманщини

Знати:

• основні віхи боротьби за збереження української державності;
• хронологічні межі існування Чортомлицької,

Кам’янської, Олешківської, Нової (Підпільненської)

Січей; періоди розгортання опришківського й гайдамацького рухів; дати остаточної ліквідації гетьманства і козацького устрою, поділів Речі

Посполитої;

• землі України, що потрапили до складу Російської імперії та Австрійської держави внаслідок російсько-турецьких воєн, ліквідації Кримського ханства, поділів Речі Посполитої.

Розуміти:

• поняття «академія», «гайдамаки», «козацьке бароко», «козацькі літописи», «Кам’янська Січ»,

«Коліївщина», «куруци», «Нова (Підпільненська) Січ», «Олешківська Січ», «опришки», «Пакти та конституції законів і вольностей Війська

Запорозького» («Конституція Пилипа

Орлика»/«Бендерська конституція»), «паланка»;

• нові геополітичні реалії XVIII ст.;
• основні етапи ліквідації Російською імперією суверенітету козацької держави;
• наслідки втручання російського уряду в

управління Гетьманщиною за Першої і Другої малоросійських колегій та «Правління гетьманського уряду»;

• особливості: 1) втягнення Гетьманщини у події

Північної війни та міжнародних відносин початку – середини XVIII ст.; 2) становища Кримського ханства і наслідки втрати його державності;

• колонізацію Росією Півдня України як знищення, привласнення, використання вже існуючої на тих землях козацької, кримськотатарської, османської інфраструктури, господарства, здобутків;
• внесок Києво-Могилянської колегії (академії) в розвиток освіти;
• особливості розвитку культури періоду

«козацького бароко».

Уміти:

• розташувати в хронологічній послідовності події, що засвідчують наступ на українську державність з боку Російської імперії;
• показати на карті території Гетьманщини, Нової Січі, полків Слобідської України, українські землі, які потрапили до складу Російської імперії та Австрійської держави внаслідок російсько- турецьких воєн, ліквідації Кримського ханства,

поділів Речі Посполитої; райони розгортання опришківського та гайдамацького рухів;

• схарактеризувати політику Російської імперії й Австрійської держави щодо українських земель;
• встановити причини і наслідки скасування гетьманства, ліквідації Запорозької Січі,

приєднання Правобережжя, Поділля, Волині та Кримського ханства до Росії; опришківського та гайдамацького рухів;

-обґрунтувати свої судження про діяльність

козацьких гетьманів і кошових отаманів, ватажків селянських виступів, діячів культури другої половини ХVІІ – ХVІІІ ст.

-упізнавати та характеризувати пам’ятки української культури другої половини ХVІІ – ХVІІІ ст.

58

Відродження Гетьманства. Данило Апостол. Правління гетьманського уряду. Нова Січ.

59-60

Ліквідація гетьманства і козацького устрою в Україні. Підкорення Кримського ханства Росією.

61

Правобережна Україна. Землі Західної України у 20-90-х роках ХVІІІ ст.

62

Поділи Речі Посполитої. Зміни у становищі Правобережної України та західноукраїнських земель

63-64

Розвиток  культури у 20-90-х роках ХVІІІ ст.

65

Практичне заняття. «Суспільно-політичне життя на українських землях у ХVІІІ ст.»

66

Узагальнення

67

Тематичне оцінювання з теми «Україна та ранньомодерні імперії ХVІІІ ст.»

68

Узагальнення до курсу. Історія України в контексті Раннього Нового часу

69-70

Підсумковий урок