Ознайомлення зі збіркою «Зів'яле листя», красою і довершеністю Франкової поезії кохання, сповненої хвилюючих, душевних пристрастей і палких почуттів.
Поетична збірка І.Я. Франка "Зів'яле листя" - перлина світової інтимної лірики.
Автобіографічні мотиви
Мета:ознайомлення зі збіркою
«Зів’яле листя», красою і довершеністю Франкової поезії кохання, сповненої хвилюючих,
душевних пристрастей і палких почуттів.
Епіграф:
Щось щемить в душі, мов рана:
Се блідая, горем п'яна?
Безнадійнаялюбов
В історію літератури поет ввійшов, насамперед, як полум'яний борець, патріот, який мріяв про державність і свободу українського народу.
Інтимна ж лірика поета розкриває іншу грань його таланту: ніжного і щирого лірика, співця жіночої краси і кохання. Михайло Коцюбинський писав:
«Це такі легкі, ніжні вірші, з такою широкою гамою чувства, що читаючи їх, не знаєш, кому оддати перевагу: чи поетові
боротьби, чи поетові-лірикові,
співцеві кохання і настроїв».
Лисенко, Кос-Анатольський, Людкевич, Майборода
Його вірші надихали композиторів Миколу
Лисенка, Кос-Анатольського, Людкевича,
Майбороду та інших написати музику до них.
«Лірична драма». Ця збірка створювалась впродовж десяти років (з 1986 по 1896 роки). Вперше була надрукована у 1896 у Львові.
Як листочок до листочка, створюють вони отой сумний «жмуток» «Зів’ялого листя», кожен з яких розкриває
найрізноманітніші відтінки душевних
переживань ліричного героя, спричинених нещасливим коханням.
Титульна сторінка збірки поезій І.
Франка «Зів’яле листя» (1896 р.)
Збірка складається з трьох частин – «жмутків».
Збірка «Зів’яле листя містить автобіографічні мотиви, навіяні власним нещасливим коханням поета, але не слід ототожнювати ліричного героя віршів з самим Франком.
Ольга Рошкевич. Перше і найбільше кохання І. Франка
Тричі мені являлася любов.
Одна несміла, як лілея біла,
З зітхання й мрій уткана, із обснов
Сріблястих, мовметелик,підлетіла.
Купав її в рожевих блисках май,
На пурпуровій хмарі вранці сіла
І бачила довкола рай і рай!
Вона була невинна, як дитина, Пахуча, як розцвілий свіжо гай.
Юзефа Дзвонковська - "гордая княгиня"
Явилась друга — гордая княгиня,
Бліда, мов місяць, тиха та сумна Таємна й недоступна, мов святиня.
Мене рукою зимною вона Відсунула і шепнула таємно:
"Мені не жить, тож най умру одна!"
І мовчки щезла там, де вічно темно.
Целіна Журовська (Зигмунтовська)
Явилась третя — женщина чи звір?
Глядиш на неї — і очам приємно,
Впивається її красою зір.
То разом страх бере, душа холоне І сила розпливається в простір.
Спершу я думав, що бокує, тоне
Десь в тіні, що на мене й не зирне
—
Та враз мов бухло полум'я червоне.
За саме серце вхопила мене,
Мов сфінкс, у душу кігтями вп'ялилась
І смокче кров, і геть спокій жене.
Ця поезія привертає увагу широким спектром почуттів ліричного героя. Закоханий юнак
страждає від нерозділеного кохання, але не
ображається на кохану. Він ладен простити її за свої душевні муки і в результаті не тримає
образи на неї. Це найвищий прояв благородства почуттів. Вірш, покладений на музику композитором К. Данькевичем, став популярним романсом.
Спостереження над текстом.
- Які ж почуття охоплюють ліричного героя?Звернімося до тексту.
Це біль, страждання, мука – докір, егоїзм – примирення в душі, прийняття ситуації, прощення – радість бачити кохану, хоч в сні – щастя.
- Яка тема поезії?
Страждання юнака від нерозділеного кохання.
1. Основний мотив.
Благородство справжнього кохання. Кохання – найвище почуття, навіть попри те, що воно завдає страждань.
1. Художні образи поезії.
Дівчина, серденько, слово, очі, уста, криниця, пісні, усміх
Епітети: очі –сумні, ясні, чудові; уста – німі; бажання – несповнене, пісні – голосні; дива – золотого; щастя молодого; гріха – бажаного, страшного; дно студене.
Метафори: бажання тоне; серце надірвала; пісні – ридання голосні; біль, жаль, пісні «у серці здавлюю на дні»; серце марніє, в’яне, засиха, оживає, грає, віддиха».
Порівняння: Очі, «немов криниці дно студене»; бажання, «мов зарево червоне»… серце, що в турботі, «неначе перла у болоті».
Анафора: «чого, хоч, як».
Риторичні запитання:«Чого являєшся мені…», «Чому уста твої німі?» Риторичні звернення: «Являйся, зіронько, мені…».
Антитеза:«Ідеш по вулиці – минаєш,|| Вклонюся – навіть не зирнеш,» «Так най те серце…|| Марніє, в’яне, засиха, -|| Хоч в сні…оживає,…грає,,…вільно віддиха…».
Віршовиц розмір:чотиристопний ямб
горіха зерня…», «Червона калино, чому в
лузі гнешся?..», які також є справжніми
перлинами світового мистецтва . Ці пісні – романси звучать в усьому світі.
Подивіться відеоролик з піснею «Ой ти, дівчино, з горіха зерня…».
— Яке враження справила на вас пісня?
— Якою змальовує дівчину автор у цьому вірші? (Дівчина дуже гарна, гордовита, але не любить юнака, через що він страждає).
Проаналізуємо вірш «Ой ти, дівчино, з горіха зерня…».
План аналізу
Тема поезії.
Ідея.
Художні образи поезії.
Художні засоби.
Аналіз вірша «Ой ти, дівчино, з горіха зерня…».
Тема. Страждання ліричного героя через нерозділене кохання.
Ідея. Кохання може приносити і радість, і горе.
Художні образи.
Дівчина, серденько, устонька, очі, слово.
Поет тонко добирає найрізноманітніші художні засоби. Поезія вражає мовним багатством,
ритмікою строф та щирістю почуттів.
Зверніть увагу, що жіночі образи, змальовані у віршах, наче зливаються в один прекрасний і
багатогранний образ коханої дівчини, образ жінки, образ мрії, тієї Музи, що здатна підкорити
чоловіче серце, спонукати до творчості.
Попрацюйте самостійно.
1. Проаналізуйте за планом вірш «Червона калино, чому в лузі гнешся?...».
2. Складіть асоціативне гроно до слова кохання.
3. Інтерактивна вправа «Незакінчене речення» Продовжте думку:
«Лірична драма «Зів’яле листя» на мене справила…»
«І.Франко відкрився для мене як…»