Презентація "Доля України вирішується в наших душах і серцях"

Новомиколаївський НВК Автор :Грузкова Ольга Володимирівна, вчитель біології Новомиколаївського НВК Новотроїцького району Херсонської області 2019 Доля України вирішується в наших душах і серцях

В народній пам'яті зберігаються історії про захист незалежності своїх держав: у греків - про 300 спартанців у грузинів – це 300 арагвійців в українців - 300 козаків під Берестечком, 300 юнаків під Крутами та 242 дні битви кіборгів

А з чого все починалося ? Жовтневі події у Києві. Утворення комітету для охорони революції в Україні Резолюція ЦР від 08.11.1917р. про повстання більшовиків у Петрограді Збройне повстання у Києві під керівництвом більшовиків 29 – 30 жовтня (10 – 12 листопада) 1917року 20 (7) листопада 1917 р. – прийняття ІІІ Універсалу та проголошення УНР

22 січня 1918 року Українська Центральна Рада, виконуючи рішуче і неодноразово виявлену народну волю, своїм ІV Універсалом проголосила: ”Народе України! Твоєю силою, волею, словом стала на землі Українській Вільна Українська Народна Республіка. Справдилася колишня давня мрія батьків Твоїх, борців за вольності і права трудящих… Однині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого не залежною, вільною, суверенною Державою Українського народу”

І вже через тиждень, 29 січня 1918 року під залізничною станцією Крути відбувся бій за майбутнє України та її народу: кілька сот, в основному ненавчених і необстріляних юнаків-патріотів збройно виступили проти багатотисячної армії червоноармійців, що були добре озброєні і мали солідний досвід бойових дій з першої світової війни. 5 січня 1918 р. на зборах студентів молодших курсів Київського університету св. Володимира і Українського народного університету було ухвалено створення студентського куреня Січових Стрільців. Найстаршому зі студентів виповнилося 22 роки, наймолодшому – 15.

У середині грудня 1917 року з півночі на Київ наступали більшовицькі війська В. Антонова-Овсієнка (бл. 12 тис. чол.), на Яготин просувалися війська під командуванням П. Єгорова, армія Р. Берзіна (Берзінша) наступала на Ніжин і Бровари . Керувала воєнними діями проти України комісія у складі В.Леніна, Й. Сталіна і Л.Троцького. Згодом наступ посилився та охопив всю територію України.

Командувачі Аверкій Гончаренко Військові сили близько 300: Загін Вільного Козацтва армії УНР, Помічний студентський курінь, Юнацька школа; 8-10 кулеметів і одна гармата Михайло Муравйов Близько 4000: Загін петроградських і московських червоногвардійців та матросів Балтійського флоту

Бій тривав більше 5 годин, українці відбили кілька атак, під час яких зазнали значних втрат. Перегрівалися стволи скорострілів, закінчились снаряди для гармати. Оточення багатотисячним ворогом. Перша і остання багнетна атака Студентського куреня.

Допомога резерву не дала більшовикам оточити та знищити остаточно студентів. Забравши вбитих і поранених, українське військо відходило до ешелону. Жодного полоненого ворог не взяв.

Безжальність більшовиків Розлючені втратами (близько 300 убитими) та затримкою на цілий день червоногвардійці не змилостивилися навіть над 50 юнаками, які охороняли станцію( бо не вміли стріляти).

28 студентів та гімназистів, яким вдалося уціліти, увечері того ж дня потрапили в полон, заблукавши у темряві. Спочатку п’яні матроси «революційної армії» Муравйова по-звірячому знущалися над юнаками, а наступного дня розстріляли їх , упросивши командира П.Єгорова (який у майбутньому став маршалом червоної армії). Перед розстрілом побиті, закривавлені, але не зломлені юні герої підхопили розпочату Григорієм Піпським пісню «Ще не вмерла України ні слава, ні воля…»

На сьогодні втрати українських військ під Крутами становлять близько 290 патріотів, на сьогодні відомі прізвища 20 із них

Значення бою під Крутами У колишньому СРСР історична наука трактувала бій під Крутами як важливу перемогу військ соціалістичної Росії над „відбірними військами буржуазної Центральної Ради”. Втрати більшовиків оцінюють за непрямими даними. Відомо, що до Києва з 6 тисяч передового загону більшовиків дійшло 4 тисячі, хоча по дорозі до Києва, крім бою під Крутами, інших значних сутичок не було. Просування більшовицького війська було затримано всього на добу(два дні). Проте це надало час для делегації УНР і через 10 днів був підписаний Брестський договір. Молодим українським дипломатам О. Севрюку, М. Любинському вдалося добитися підписання мирного договору у ніч з 8 на 9 лютого (тобто була припинена майже 4-річня світова бойня). Придушено більшовицьке повстання в Києві. Вчасно евакуйовані державні установи перед наступом більшовиків

Війська Муравйова після 5-денного гарматного обстрілу оволоділи півмільйонним Києвом саме 9 лютого. Перед захопленням Києва Муравйов наказав «нещадно знищити всіх офіцерів, юнкерів, гайдамаків, монархістів і всіх ворогів революції”. Більшовицькі війська Росії вчинили криваву різанину у Києві – було розстріляно від 10 до 30 тис. чол. (у перший день – не менше 3 тис.). Корпус Муравйова дістався і Одеси: тут було розстріляно близько 2 тис. осіб

Уроки Крут Ось що значить – відсиджуватися і чекати, нічого не діючи. Якби всі ті, кого розстріляли банди муравйовців без суду і слідства на вулицях Києва, стали на захист міста, то більшовицькі загони не знайшли б на правому березі Дніпра кинуті напризволяще гармати та снаряди до них, не вчинили б столиці України ”чорний тиждень”, а були б зупинені та відкинуті. На зламі історичних епох, в періоди грандіозних перебудов, саме коли ми з вами живемо і служимо, перекручене прислів’я „Моя хата скраю, – я нічого не знаю” повинно бути відкинуте, як неактуальне. Натомість слід жити за істинним козацьким прислів’ям „Моя хата скраю, – першим ворога стрічаю”.

Меморіал КРУТИ Камінний хрест

ЛІТЕРАТУРА Національні процеси в Україні: історія і сучасність. Документи і матеріали. Довідник. У 2 ч. / Упоряд.: І.О.Кресіна (керівник), О.В.Кресін, В.П.Ляхоцький, В.Ф. Панібудьласка; За ред. В.Ф. Панібудьласки. – К.: Вища школа, 1997. – Ч.1. – 583 с. В.Ленін. Повн. зібр. творів. – Т.35. Коммунистическая партия – вдохновитель и организатор объединительного движения украинского народа за образование СССР. – К., 1962. Король В.Ю. Історія України: Навчальний посібник – К.: Видавничий центр „Академія”, 2005. – 496 с. В.Ленін. Повн. зібр. творів. – Т.50. Турченко Ф.Г. Новейшая история Украины. Часть первая. (1917-1945гг.): Учеб. для 10-го кл. сред. шк.: Пер. с укр. – К.: Генеза, 1995. Ч. І. – 344с. Полонська–Василенко Н. Історія України: У 2 т. Т. 2 . Від середини ХУІІ століття до 1923 року. 3-тє вид. – К.: Либідь, 1995. 608 с. Кудлач В. Геройство без міфів // Думська площа. Додаток до газети Одеської міської Ради „Одесский вестник”, №4 (599), 25 січня 2008 р.

Чалий Б. Волі народної дзвін і шана героям // Слово Просвіти, №4 (433), 24-30 січня 2008 р. Лановик Б.Д., Матейко Р.М., Матисякевич З.М. Історія України: Навчальний посібник / За ред. Б.Д. Лановика – 3-тє вид., випр. – К.: Тов.-во „Знання”, КОО, 2000. – 574 с. Бойко О.Д. Історія України: Посібник. Рекомендовано Міністерством освіти і науки України. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2002. – 656 с. (Альма-матер). Савченко Н.М., Подольський М.К. Історія України. Модульний курс: Навчальний посібник. – К.: Видавництво фірма „ІНКОС”, „Центр навчальної літератури”, – 544 с. Крип’якевич І., Дольницький М. Історія України: Нове видання. – Нью-Йорк: Видавництво шкільної ради, 1990. 256 с. Дорошенко Д. Нарис історії України. – К.: 1991. – Т.1-2. Грушевський М. Ілюстрована історія України. – К.: 1921. Шевченко В. Українська центральна Рада: демократизм, легітимність, правотворчість (1917-1918) // Історія України. – 2005. – № 4. Винниченко В.К. Відродження нації. – У 3-х ч. – К.: Вид-во політичної літератури України, 1990. – Ч. І. Михайлик М. Герої Крут. – Дрогобич, 1995. Лисяк-Рудницький І. Історичні есе. – К.: 1994. – Т.2. – С.11. Монкевич Б. Бої під Крутами. „Поступ”, Ч. 2, 1929. С. 59-64. Христю П. „Замітки і матеріали до історії української революції 1917-1920”