Сценарій позакласного заходу "Андріївські вечорниці".

Андріївські вечорниці

(свято у 7 класі)

Настя Г.: З давніх-давен линули по світу слова про Україну, про щирий і працьовитий народ. Наша Україна славиться традиційними святами та обрядами

Карина П. У глибину століть сягає наша історія. Пізнати історію рідного краю допомагають нам  книги, народна творчість,:мелодійні пісні, цікаві звичаї, народні казки.

Настя Г Сьогодні ми з вами  поглянемо на минуле, щоб відчути красу давніх звичаїв і обрядів, станемо учасниками одного з чудових свят української молоді. Сьогодні ми зібралися на  Андріївські вечорниці.

Карина П.  Вечір напередодні свята Андрія вважався чарівним, а ніч – доленосною. Цієї ночі кожен хотів дізнатися, яка доля його чекає цього року

Настя Г: Молодь цієї ночі спати не лягала, – адже це була своєрідна українська карнавальна ніч. Це була єдина ніч протягом року, коли дозволялися різні парубочі жарти

( Українська хата, піч стіл,на столі пампушки,вареники,посуд український,).

Свєта(господиня ) Вже й вечір на дворі, а молоді все нема й нема, Я вже і вечерю  приготувала, ось і пампушки готові, і вареники. Ой , пам’ятаю, колись вечорниці були: дівчата і хлопці як зберуться разом танцювати, загравати…
             (Стукіт у двері )
Свєта.О, це вже мабуть дівчата!

(Заходить кума Аня У.)
Аня У..Добрий вечір, кумонько! То що цю зиму вечорниці перебралися до твоєї  хати?
Свєта .Та  дівчата попросили! Нехай зберуться, погадають! І я заодно молодість згадаю! 
Аня У.  А що – яка он зараз молодь. Ні шити, ні вишивати. А гадати – той мови нема!
Свєта. То якщо ти така розумна ,візьми і залишись на вечорниці, і навчи дівчат!
Аня У.. А я й залишусь, і навчу. Подумаєш!
Свєта. Ааа, так тобі теж хочеться  молодість згадати! Так би і сказала, а то навколо  ходиш.

(Заходять дівчата )
Суламіта.  Добрий вечір, господине, славна молодиця. Чули, що у цій хатині будуть вечорниці.
Аня Х.. Аби щастя було в хаті, щоб усі були багаті,
                        Аби було любо, мило, аби всі були щасливі.
Настя Г.. Будем з вами добрі, щирі, то і будем жити в мирі.

(Дівчата проходять в хату, сідають на лавку)
Свєта. Люблю слухати, як наші дівчата співають. У мене аж серце завмирає. А заспівайте но дівчата.

(Дівчата співають пісню «Била мене мати» на сучасний лад.) Била мене мати
Березовим прутом,
Щоби я не стояла
З молодим рекрутом.
Щоби я не стояла
З молодим рекрутом.

А я соби стояла,
Аж кури запили.
На двері воду лляла,
Щоби не скрипіли.
На двері воду лляла,
Щоби не скрипіли.
На двері воду лляла,
На пальцях ходила,
Щоб мати не почула,
Щоби не сварила.
Щоб мати не почула,
Щоби не сварила.

А мати не спала,
Та все чисто чула.
Та й мене не сварила,
Сама такою була.
Та й мене не сварила,
Сама такою була.

Била мене мати
Березовим прутом,
Щоби я не стояла
З молодим рекрутом.
Щоби я не стояла
З молодим рекрутом.

Аня У. Ой як же добре ви співаєте.

Аня Х.Ось наліпимо вареничків біленьких, пухкеньких, та й запросимо  в гості                                                                      хлопчиків гарненьких.  Щоби вони разом з нами гарно святкували ,Андріївські вечорниці  радо зустрічали.

Свєта.А чи знаєте ви, дівчата, що сьогодні гадати можна?

(Дівчата хитають головами, Рита схоплюється з лавки)

Рита.  Я знаю, мені бабуся розповідала.Кидаємо правий чобіт через ліве плече, ставши спиною до хати. Кидати треба так сильно, щоб через стріху перелетів. А тоді дивимося, у який бік чобіт носком показує, звідти і старостів слід чекати.

( Дівчата по черзі скидають правий чобіт, кидають його через голову, а потім коментують:)

- Мій кудись на Київ показує!

- А мій – на Турцію.!

- А мій, здається, – на Маріуполь!

- Ну а мій – на Харків!

(Дівчата починають взуватися.)

Рита  Дівчата, не взувайтеся! Ми ж іще чобіт не переставляли, щоб дізнатися, хто з нас першою заміж вийде! Беремо правий чобіт і ставимо по черзі один за одним. Чий перший за поріг переступить, та першою заміж вийде!

( Дівчата переставляють чоботи і коментують:)

- Я перша заміж вийду!

- А я друга!

- А я третя!

(Стукіт у двері)

Свєта.(до дівчат) О, хлопці вже йдуть.

(Дівчата взуваються, чепуряться).

 Агов? Хто там прийшов?

Богдан.Пес рябий, баран круторогий, ведмідь клишоногий. Пустіть до хати!

Суламіта.Не пустимо до хати, бо вас дуже багато.

Данііл М. Пустіть ліпше, бо буде гірше.

Діма. Дівчаточка, голуб’яточка, ми не сваритися прийшли а миритися. Сьогодні ж Андріїв вечір.

Суламіта. Заходьте вже. Але за це мусите нам пісню заспівати.

Богдан. А що? І заспіваємо.

(Хлопці співають пісню «Розпрягайте, хлопці, коні.»)

Розпрягайте, хлопці, коней, та й лягайте спочивать.

А я піду в сад зелений,

В сад криниченьку копать.

Маруся раз, два, три, калина.

Чорнявая дівчина в саду ягоди рвала.

Маруся раз, два, три, калина.

Чорнявая дівчина в саду ягоди рвала.

Копав, копав криниченьку у вишневому саду.

Чи не вийде дівчинонька рано-вранці по воду.

Маруся раз, два, три, калина.

Чорнявая дівчина в саду ягоди рвала.

Маруся раз, два, три, калина.

Чорнявая дівчина в саду ягоди рвала.

Вийшла, вийшла дівчинонька в сад вишневий воду брать.

А за нею козаченько веде коня напувать.

Маруся раз, два, три, калина.

Чорнявая дівчина в саду ягоди рвала.

Маруся раз, два, три, калина.

Чорнявая дівчина в саду ягоди рвала.

Просив, просив відеречко,- вона йому не дала.

Дарив, дарив з руки персня,- вона його не взяла.

Маруся раз, два, три, калина.

Чорнявая дівчина в саду ягоди рвала.

Маруся раз, два, три, калина.

Чорнявая дівчина в саду ягоди рвала.

Знаю, знаю, дівчинонько, чим я тебе розгнівив.

Що я вчора, ізвечора із другою говорив.

Маруся раз, два, три, калина.

Чорнявая дівчина в саду ягоди рвала.

Маруся раз, два, три, калина.

Чорнявая дівчина в саду ягоди рвала.

Вона ростом невеличка, ще й літами молода.

Руса коса до пояса, в косі стрічка голуба.

Маруся раз, два, три, калина.

Чорнявая дівчина в саду ягоди рвала.

Маруся раз, два, три, калина.

Чорнявая дівчина в саду ягоди рвала.

Маруся раз, два, три, калина.

Чорнявая дівчина в саду ягоди рвала.

Маруся раз, два, три, калина.

Чорнявая дівчина в саду ягоди рвала.

Карина П. Дівчата, хлопці! А хто з вас щось смішне розкаже?
Данііл М. У Бердянці коло хати вітер не повіє, сама мати ложки миє, бо дочка не вміє

Богдан. Медсестра застерігає
Учнів саме так:
– Небезпечно цілувати
Кішок та собак!
Щоб хворобу інфекційну
Хтось не перейняв!..
Раптом хлопчик із¬-за парти
Руку підійняв.
– А у нашої сусідки
Був здоровий дог.
Так його зацілувала,
Що від сказу здох!

Данііл Ш. Посилала мене мати заганяти гусака, а я вийшов та почав танцювати гопака.

Свєта.Ой і молодці наші хлопці.

Настя К. Зато ми танцювати вміємо.

(Дівчата танцюють український танець).

Аня У. Хлоці,що на це відповісте?

Данило К. Вчителька на осінь учням стала натякати:

-А коли в садку найкраще яблука зривати?

І хлопчисько, що все знає, відповів з-за парти:

-Як прив’язана собака і немає варти.

Артем. Було це на риночку, громадяни любі.
Продавали мандарини хлопці чорночубі.
А ті фрукти купувала молода дівиця,
У якої довгі ноги й куцая спідниця.
Склада фрукти та дівиця у свою корзинку
І впустила ту корзинку просто серед ринку.
Як нагнулася збирати діва мандарини—
Описать пером не можна дивної картини!
Мандаринники до неї кинулись прожогом,
Поставали на коліна, наче перед Богом.
Все зібрали, розшукали найдрібнішу штучку.
Попрощалася дівиця з хлопцями за ручку.
Веселенькі до прилавка повернулись хлопці,
А там грошиків немає, пусто у коробці.
І хіба ж дівиця мила в тому виновата,
Що піймались, як-то кажуть, на живця хлоп'ята?
 

(Відчиняються двері і на порозі стоїть з великим гарбузом в руках Саша К.)
Саша К. Ох і клята та дівка Мотря, я ж до неї і так, і сяк, і бубликом хотів пригостити, а вона все брикається та глузує. Я думав, що вже домовився з нею про весільну сукню, а вона мені – гарбуза. Та нічого, мабуть, багато насіння з нього буде, та й кашу гарбузову я полюбляю.
Свєта. Не сумуй,Саша! Ми тобі розповімо історію про козака, що любив пироги, а не дівчину.
                       (Пісня «Із сиром пироги »Діти інсценують пісню. )
Свєта. Дівчата, давайте  поворожимо  хлопцям на майбутню дружину. Ось вам скринька. Хлопці, доставайте, що кому попадеться.

(Хлопці виймають із скрині різні речі, а  господиня з кумою коментують.)

Сергій. Час калиту робити! А чи знаєте ви, що калиту треба разом робити ?  Отож  давайте:Змішуємо  борошно,  цукор, мед, додаємо олію, горіхи, мак  і родзинки. Замішуємо тісто , робимо корж, в середині дірку, прикрашаємо горіхами  та ставимо в піч.(Дівчата виконують дії, виймаючи із кошика інгредієнти,замішують тісто і виліплюють калиту.)

 Ну а поки наша калита  випікається, можна й пожартувати

Саша Х. Докоряє дід онучці:
- Дивні нині діти.
Розучилися дівчата
Навіть червоніти.
А колись були дівчата
Дуже соромливі.
Скажеш слово - червоніли,
Як той мак на ниві.
А онучка аж руками
Вдарила об поли:
- Я, дідусю, уявляю,
Що ви їм мололи!

Костя.Раз Хома зустрів циганку,

Ткнув у руку п'ятака і сказав:

—Якщо ти справді Ясновидяща така,

Розтулмач мені, будь ласка,

Що цей сон мій означа:

Уночі мені приснилось, що купив я «Москвича».

Подивилася циганка пильним оком на Хому,

На костюм його благенький і відповіла йому:

— Означає сон твій віщий, що при скромній зарплатні

Ти придбать собі машину можеш тільки уві сні.

Аня У.А тепер давайте заспіваємо.

(Пісня «Ой, на горі два дубки.» Діма і Настя інсценують )

Ой, на горі два дубки, ой, на горі два дубки.

Ой, на горі два дубки, два дубки, та й звелися докупки.

Вітер дубом хитає, вітер дубом хитає.

Вітер дубом хитає, хитає, козак дівку питає.

Вітер дубом хитає, хитає, козак дівку питає.

Ой, дівчино, чия ж ти, ой, дівчино, чия ти?

Ой, дівчино, чия ти, чия ти, чи підеш ти гуляти?

Ой, дівчино, чия ти, чия ти, чи підеш ти гуляти?

Не питайся чия я, не питайся чия я.

Не питайся чия я, чия я, як ти вийдеш - вийду я.

Не питайся чия я, чия я, як ти вийдеш - вийду я.

А я в батька один син, а я в батька один син.

А я в батька один син, один син, погуляю хоч би з ким.

А я в батька один син, один син, погуляю хоч би з ким.

А я донька мамчина, а я донька мамчина.

А я донька мамчина, мамчина, цілуватись навчена.

А я донька мамчина, мамчина, цілуватись навчена.

Ой, на горі два дубки,

Ой, на горі два дубки.

Ой, на горі два дубки, два дубки, та й звелися докупки.

Ой, на горі два дубки, два дубки, та й звелися докупки.

Ой, на горі два дубки, два дубки, та й звелися докупки.

Распечатать

Ой, чорна я си, чорна, чорнява, як циганка,

Чом си полюбила, чом си полюбила чорнявого Іванка?

Чом си полюбила, чом си полюбила чорнявого Іванка?

Іванко, та й Іванко, сорочка вишиванка,

Високий та стрункий, високий та стрункий, ще й на бороді ямка.

Високий та стрункий, високий та стрункий, ще й на бороді ямка.

Маруся, ти, Маруся, люблю я твою вроду,

Люблю дивитися, люблю дивитися, як ти ідеш по воду.

Люблю дивитися, люблю дивитися, як ти ідеш по воду.

Як ти ідеш по воду, вертаєшся з водою,

Люблю дивитися, люблю дивитися,

Маруся, за тобою.

Люблю дивитися, люблю дивитися,

Маруся, за тобою.

У полі два дубочки, обидва зелененькі,

Ми такі паровані, ми такі паровані - обидва чорнявенькі.

Ми такі паровані, ми такі паровані - обидва чорнявенькі.

Ой, піду я до лісу, та й дуба заколишу,

Я звідси не поїду, я звідси не поїду, кохання не залишу.

Я звідси не поїду, я звідси не поїду, кохання не залишу.

Діма. Ось і калита готова (показує калиту підвішену на ломаці за стрічку). Слухайте мою умову: хто вкусить коржа, під'їхавши на коні і підстрибнувши  і не засміється, тому все минеться, а як засміється - то від мене не відмиється. Ну, хто перший?

-Діду, діду, я до тебе в гості їду.
-По яким ділам?
-Зараз оголошу я вам: хочу калиту кусати.

(Хлопці змагаються)

Аня Х.Ой наша калита та й солодка була! А ми її розламаємо, бо до весняного сонечка поспішаємо!. (Роздає калиту дітям і гостям.)

Карина П. Ми  гуляли, веселились,
                    Усім весело було.
                    Вечорниці завершились
                    І здається все пройшло.

Настя Г.Ні, так просто не проходить,
                      В серці струночка бринить.
                      Про шкільні ці вечорниці
                      Спомин в серці буде жить

(Пісня «Червона рута».)