Презентація "Доробок митців радянської доби,представники закарпатської школи. Народне мистецтво"

Доробок митців радянської доби (О. Шовкуненко, Т. Яблонська, М. Глущенко, В. Зарецький); представники закарпатської школи А. Ерделі, Й. Бокшай, Ф. Манайло. Народне мистецтво (К. Білокур, М. Приймаченко)

Після доби «розстріляного Відродження» панівною тенденцією в українському мистецтві став соціалістичний реалізм, який із 30-х років панував у СРСР, отже, і в УРСР. Цей єдиний офіційно дозволений стиль і творчий метод мав на меті оспівувати досягнення тогочасного державного устрою. Насправді, у мистецтві тієї доби реалістична складова не стала визначальною, радше воно було своєрідним переосмисленням класицизму. Відповідно до гасла «Мистецтво має бути зрозумілим народу» художники зображували трудові будні і щасливе життя людей, історико-героїчні сюжети, ідеалізуючи й романтизуючи дійсність. Цей метод перетворився на засіб нівелювання національної самобутності мистецтва. Проте навіть у цих умовах найкращі українські художники прагнули відійти від прямолінійного копіювання життя і зверталися до народних джерел, символічних образів, виразної декоративності. Це — Олексій Шовкуненко, Тетяна Яблонська, Іван-Валентин Задорожний, Феодосій Гуменюк, а також провідні митці закарпатської школи Адальберт Ерделі, Йосип Бокшай, Федір Манайло, Володимир Микита та інші художники.

Український радянський художник автор портретів і краєвидів, радянський розвідник (псевдонім“ Ярема”). У 20-30 роках ХХ ст. проживав та працював у Берліні та Парижі. У 1923 році звернувся до Радянського посольства з проханням повернутись в Україну, але був завербований радянською розвідкою. У 1936 р. повернувся до СРСР, а з 1944 р. проживав у Києві. Народний художник України та СРСР, лауреат премії ім. Т. Г. Шевченка. Микола Петрович Глущенко (1901-1977) Спадщина живописця європейського масштабу Миколи Глущенка охоплює різні жанри: пейзажі, портрети, натюрморти. Під час навчання і тривалого життя за кордоном художник захоплювався імпресіоністичними та експресіоністичними пошуками

М. Глущенко «Автопортрет із квіткою», 1923 р. Нічний Париж. Вечірня Венеція

М. Глущенко. Осінній став. М. Глущенко. Травень. Перед дощем

М. Глущенко. Рожева весна. М. Глущенко. Море увечері

М. Глущенко. Прихід човна. М. Глущенко. Катер на Дніпрі

М. Глущенко. Зима

М. Глущенко. Березовий ранок. Микола Глущенко. Зима

Народився 1884 року в сім’ї херсонського робітника. Окрім напруженої творчої роботи, Олексій Олексійович Шовкуненко багато часу віддавав педагогічній діяльності. Ім’ям митця названо Херсонський художній музей. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1941); Народний художник СРСР (1944); дійний член АМ СРСР (1947); Лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1970). Олексій Олексійович Шовкуненко «Ленінградський етюд»

Портрет С. А. Ковпака. Автопортрет. Портрет М. Т. Рильського. Портрет Н. Ужвій. Олексій Олексійович Шовкуненко

О. Шовкуненко. Молдавія. Дворик

О. Шовкуненко. Повінь. Конча-Заспа. О. Шовкуненко. Натюрморт із тюльпанами та бузком

Тетяна Яблонська. Т. Яблонська. Автопортрет в українському костюміЗдобула освіту в Київському художньому інституті. Вчителем був Федір Кричевський. Теми материнства та праці у творчості цього видатного українського художника вразила і молоду Яблонську. Вона стала продовжувачем його традицій. Сільська тема у творчості Тетяни Нилівни – найглибша; найвідоміша її картина – “Хліб” (1949). Загалом, творчість художниці дуже різноманітна, але головне, що характерне для її мистецтва, – зображення людини з усіма її радощами та горем, труднощами та перемогами. 1917–2005

Т. Яблонська. На віки - весна. Т. Яблонська. На лісовій галявині

Т. Яблонська. Весілля Т. Яблонська. Ранок

Т. Яблонська. Хліб Т. Яблонська. Літо

Т. Яблонська. Життя триваєТ. Яблонська. У парку

Художник-баталіст, графік. Працював у жанрі історичного живопису та книжкової і станкової графіки й журнальної ілюстрації. Микола Самокиш(1860-1944) Як художник демократичного напрямку, Самокиш намагався історично правильно змальовувати події. Двічі виїздив на театр воєнних дій: під час російсько-японської війни в 1904-1905 роках та на західний і кавказький фронти в 1915-у році.

М. Самокиш. Погоня. Війна 1904-1905 рр. М. Самокиш. На сопці після штурму

М. Самокиш. Бій Богуна з Чернецьким під Монастирищем у 1653 роціМ. Самокиш. Битва при Вафангові

Багатогранний живопис Віктора Зарецького — станковий і монументальний — неможливо вписати у межі певного напряму. Самобутність його живописної мови незаперечна. Стиль митця нерідко порівнюють із творчістю Г. Клімта, акцентуючи витончене орнаментальне декорування картин, шляхетні риси жінок на портретах, фантастичність золотих кольорів. Проте митець спирається на колористику й орнаментику українського народного мистецтва. Віктор Зарецький(1925-1990)

Віктор Зарецький – український “Густав Клімт” Дерево. Витоки мистецтва Портрет народної артистки УРСР Т. Цимбал Дівчина у блакитному

Великий український модерніст, майстер пейзажу і жанрової картини, Віктор Зарецький був одним з унікальних художників, для яких головне було творити, не звертаючи увагу на деталі. В. Зарецький. Андріївський спуск. В. Зарецький. Осінь. Ранок у саду. В. Зарецький. Мальви

Настя. Автопортрет. Діти. Зарецький Віктор Іванович

В. Зарецький. Оксамитова ніч. Духи любовіВ. Зарецький. Поцілунок

Представники закарпатської школи (А. Ерделі, Й. Бокшай, Ф. Манайло, В. Микита)

Представники закарпатської художньої школи на чолі з Адальбертом Ерделі та Йосипом Бокшаєм активно розвивали жанри пейзажу, натюрморту, портрета. Адальберт Ерделі. Портрет А. С. Адальберт Ерделі. Автопортрет

Адальберт Ерделі. Село біля річки. Адальберт Ерделі. Пейзаж із водою

Ужгород. Будинок культури та друку

Братки садовіНатюрморт з червоною чашкою. 1946

Йосип Йосипович Бокшай. Старий міст. Базар в Ужгороді

Йосип Бокшай «Біля потоку»Йосип Бокшай «Отара на полонині»

Йосип Бокшай "Яблуні цвітуть"Йосип Бокшай «Осінь золота»

Йосип Бокшай «Успіння Богородиці»Йосип Бокшай «Ужоцька церква»

Федір Манайло ( 1910-1978) Як здібний та талановитий митець експонує свої роботи на виставці закарпатських художників у Празі в 1923р., серед них виділяється робота “Дідо -бідняк ” Відомі роботи: “Вересень” (1956), “Колочава”(1956), “Село в горах” (1958). Український живописець і график. Народний художник Украйни. Увесь свій талант живописця присвятив рідній землі, її талановитому і працьовитому народу, котрого до безтями любив і глибоко шанував.

Ф. Манайло “Дідо-бідняк ”. 1932 Ф. Манайло «Молодий ліс»

Ф. Манойло. Вересень. Ф. Манойло. Карпати

Ф. Манойло. Пошта на полонину. Ф. Манойло. Мальви

Ф. Манойло. Сім'я Ф. Манойло. Хлопчик з ягнятком

Ф. Манойло. Містечко в горах. Ф. Манойло. Літний день

Ф. Манойло. Золота осінь

Обороги. 1975 р. Полотно, олія. Вільшанське озеро. 1974 р. Полотно, олія. Федір Манайло

Поряд із професійним (академічним) живописом розвивається народне мистецтво, представлене блискучою плеядою талановитих майстрів.«Геніальною українкою» назвав Пабло Пікассо Марію Приймаченко (1909—1997), вражений її фантастичними мальовничими образами. З-поміж них більшість оптимістичні («Свято», «Весілля»), є і драматичні («Загроза війни»). Народне мистецтво. Уражає неповторністю стиль живопису видатної народної художниці Катерини Білокур (1900— 1961). Розмаїття форм і кольорів у її квіткових композиціях заворожує своєю гармонією і майже неземною красою.

Три картини Білокур — «Цар-Колос», «Берізка» і «Колгоспне поле» — були включені до експозиції радянського мистецтва на Міжнародній виставці в Парижі (1954). Тут їх бачить Пабло Пікассо. Весь світ облітають його слова: «Якби ми мали художницю такого рівня майстерності, то змусили б заговорити про неї цілий світ!»Катерина Білокур1900-1961 Українська художниця, майстер народного декоративного живопису, представниця«народного примітиву» («наївного мистецтва»).

Квіти за тином. Колгоспне поле

Марія Приймаченко – народна художниця України. Марія Приймаченко – народна художниця України, лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка, своєю творчістю відкрила оригінальну сторінку самобутнього мистецтва світової культури. намалювала понад 800 картин, 650 з них зберігається в Київському музеї українського народного декоративного мистецтва.(1909—1997)

Зелений слон (1936)Казкова птиця - павич (1936)

Лісова птиця зі своєю дитиною (1961) Морська чайка у своєму гнізді (1965)

Фантастичний звір (1936)Синій бик (1947)

Їде осінь на коні (1984)Весілля (1971)

Наведіть приклади творів різних жанрів в українському живописі: портрета, пейзажу, історичного, побутового, релігійного. Схарактеризуйте їх. Домашнє завдання. К. БІЛОКУР «ЩАСТЯ», 1951 Р. ЯГОТИНСЬКА КАРТИННА ГАЛЕРЕЯ