«Цінуючи духовне начало в іншому, ми розвиваємо його і в собі»

Вступ

Впровадження інтегрованого курсу „Мистецтво”  є важливим фактором в формуванні духовного світу сучасного школяра, вихованні його моральних і естетичних почуттів, та в відкритті перспектив на шляху пізнання та освоєння дійсності за законами краси. 

Спираючись на наукові дослідження і педагогічну практику можна стверджувати, що урок мистецтва, в основі якого лежить духовно-практичне ставлення до мистецтва, світу, повністю не вписується у канони традиційного уроку. 

Специфіка цілей і змісту передбачає вдосконалення традиційних і розробку інноваційних форм організації діяльності учнів і вчителя на заняттях. 

Від того, як учитель організовує увесь навчальний процес, які він обирає форми, методи, засоби, технології  для організації навчальної діяльності школяра, залежатиме кінцевий результат навчання.

Однією із ефективних педагогічних умов, яка забезпечить  формування у старшокласників світоглядних орієнтацій і компетентностей у сфері  мистецтва є впровадження інноваційних педагогічних технологій.

До таких технологій відноситься інтерактивне навчання -  діалогічне навчання, в процесі якого здійснюється взаємодія вчителя та учнів. 

На думку Л.Масол, педагогічний діалог – це „своєрідна поліфонія взаємодії, де специфічні дії вчителя, який моделює навчально-виховний процес на основі партнерських стосунків, створюють умови для самовираження кожного учня”.

І. Інтерактивна лекція – як засіб діалогічного навчання

Хочеться зазначити,  що повнота спілкування залежить від рівня підготовленості старшокласників до ведення діалогу, обсягу їх художнього, освітнього  та життєвого досвіду. 

Освітній та художній досвід учні отримують безпосередньо на лекційних заняттях з мистецтва. 

Одним із способів досягнення результату максимально повного оволодіння теоретичним матеріалом за обмежений час можна вважати інтерактивну лекцію.

«Скажи мені - і я забуду; покажи мені - і я запам'ятаю; дай зробити - і я зрозумію». Це і буде інтерактив.

Існує безліч форм інтерактивних лекцій, але їх всіх об'єднує те, що:

•      Вони активні. На відміну від традиційної лекції, інтерактивна лекція вимагає від учасників активної участі і постійної обробки інформації.

•      Вони регульовані. Викладач повністю контролює рівень взаємодії між учнями. 

•      Вони ефективні. Інформація, отримана пасивно, швидко забувається. Інформація, що надходить через інтерактивну лекцію, активно обробляється і може бути легко вилучена з пам'яті після закінчення довгого часу.

•      Вони припускають двосторонній процес, тобто частий зворотний зв'язок як від лектора, так і від аудиторії.

•      Вони інтерактивні.  Це все ж лекція. Вона передбачає презентацію з боку викладача.

1.1 Зміст і структура проблемної лекції

Існують різні види інтерактивних лекцій: проблемна лекція, лекція із заздалегідь запланованими помилками, лекція-прес-конференція, бінарна лекція, лекція-дискусія, лекція-бесіда, лекція візуалізація і ін. 

Більш детально розглянемо структуру та зміст проблемної лекції. На проблемній лекції нові знання вводяться як невідомі для учнів. Отримана інформація засвоюється як особисте відкриття ще невідомого для себе знання. Протягом лекції мислення старшокласників «запускається» за допомогою створення викладачем проблемної ситуації, так званого «інтелектуального ускладнення». Учні аналізують і обговорюють проблему всією аудиторією. Викладач керує і спрямовує процес обговорення, використовуючи додаткові і навідні запитання, питання - провокації, намагаючись підвести аудиторію до правильного колективного висновку або узагальнення. Іноді обговорення проблемної ситуації використовується в якості прологу до подальшої частини лекції з метою зацікавити аудиторію, загострити увагу на окремих аспектах, підготувати до творчого сприйняття навчального матеріалу. 

Не можна не сказати про інформатизацію освіти або мультимедійному супроводі заняття.

На сучасному етапі, крім традиційних засобів навчання - дошки, крейди, маркера, друкованої наочності , вчитель отримує можливість використовувати мультимедійні засоби навчання (мультимедійна презентація матеріалу лекції; відеолекції;  демонстрація відеоматеріалів; робота з е-портфоліо учнів; робота в освітньому порталі школи), що підвищує якість і ефективність занять з художньої культури, так як зростає значення візуалізації навчальної інформації, так як активізується наочно-образне мислення.

Методична концепція організації дидактичної взаємодії зі старшокласниками, обраний для лекції ілюстративний матеріал покликані створити інформаційно-комунікативний простір на занятті, сприятливий для емоційне-забарвленого діалогу, «у якому реалізуються екзистенція художнього твору, екзистенція учня і екзистенція вчителя: твір починає своє вічно оновлюванне існування; дитина обирає себе саме такою, а не іншою» Такий діалог є багатовекторним, оскільки відбувається не тільки з однокласниками, з учителем, а й з внутрішнім «Я» особистості, з самим мистецьким явищем. 

Це висловлення може стати головним для вчителя, оскільки його надзавдання — досягти найвищого рівня такого діалогу — духовного. Для педагога це вершина педагогічної майстерності, на яку він сходить протягом усього свого фахового життя, прагнучі передати своє розуміння скарбів художньої культури  і зацікавити учнів. 

Структура

Висновки

Таким чином під час інтерактивної лекції відбувається

-         розуміння мистецтва як творчого процесу співпереживання та інтерпретації через дискусію і діалог всіх присутніх (діалог культур дає змогу особистості не тільки прилучитися до вітчизняних і загальнолюдських цінностей, а й самовизначитись у світі культури, включитися в її творення, удосконалюючи, насамперед, власний духовний світ); 

-         панування атмосфери святковості, гармонії й доброзичливості, що сприяє передачі аури творів мистецтва та викрешує іскру емоційної позитивної енергії, яку можна отримати тільки в мистецтві; 

-         комунікативна діяльність учителя, аби учні не тільки розуміли, а й позитивно сприймали як його мовлення, так і паралінгвістичний контекст мови (доречність жестів, міміки, зовнішній вигляд тощо); 

-         розвиток в учнів почуття успіху від власних досягнень у царині світової мистецької культури, впевненості в спроможності самостійно вирішувати завдання.