Презентація дослідження "«Атлантида» Дніпра. Чи зможе Дніпро знову стати справжньою річкою?"

Роботу виконав: Кулеба Артем, учень 10 – А класу Запорізького навчально – виховного комплексу № 67 член шкільного наукового товариства «Знання PLUS» Науковий керівник: Гриценко Олександра Вікторівна, вчитель географії, спеціаліст вищої категорії, вчитель - методист «Атлантида» Дніпра. Чи зможе Дніпро знову стати справжньою річкою?

Актуальність теми дослідження Довжина Дніпра в межах України – 1085 кілометрів, але в природньому стані збереглось лише 100 кілометрів русла річки. Більшу частину річки зарегульовано каскадом дніпровських водосховищ. Внаслідок цього відбувається інтенсивне руйнування берегів водосховищ. Через стоячу воду, обміління і заболочення дніпровських водосховищ збільшується кількість синьо-зелених водоростей, які разом з неочищеними стічними водами з промислових підприємств і приватних будинків у прибережній водоохоронній смузі отруюють Дніпро катастрофічними темпами. В багатьох ЗМІ та наукових працях обговорюється це питання та висуваються всі «за» та «проти» щодо спуску водосховищ і демонтажу гребель. Це соціальне замовлення громади Заводського району, адже наш район безпосередньо омивається водами Дніпра.

Об’єкт дослідження – вплив Дніпровських водосховищ на стан річки Дніпро. Предметом дослідження є зміни стану Дніпра в історико – демографічному та еколого – економічному процесі. Мета дослідження:– довести, що реальний стан основної річки України катастрофічний і екологічне оздоровлення Дніпра є загальнонаціональною і глобальною проблемою України, Європи, світу. Науковий апарат

Завдання дослідження:1. Дослідити питання впливу Дніпровських водосховищ на стан річки Дніпро.2. Опрацювати наукові погляди вчених на причини погіршення стану Дніпра і шляхи їх вирішення, провести узагальнення думок щодо наслідків деградації найголовнішої ріки України, що може стати незворотною.3. Вивчити закордонний досвід щодо спуску води на греблях, його позитивні й негативні сторони й наслідки.4. Дійти самостійного висновку щодо впливу водосховищ і гребель ГЕС на стан річки й наслідків спуску водосховищ (на прикладі одного з шести), можливості повернення Дніпра в природній статус річки.

Науковий апарат Методи дослідження: пошуковий, описовий, статистичний, картографічний, порівняльний. Новизна роботи полягає в спробі систематизації поглядів на історичні, демографічні, екологічні і економічні проблеми, пов’язані з будівництвом на Дніпрі каскаду гідроелектростанцій з водосховищами. Практичне значення даного дослідження полягає в приверненні уваги всіх, громадськості, вчених, населення до загострення еколого – економічної проблеми річки Дніпро.

Дніпровський каскад Дніпро є найбільшою річкою України та третьою за величиною річкою Європи. Корисний обсяг водоймищ становить 34% середнього багаторічного стоку Дніпра. Сумарна потужність каскаду з ГЕС на Україні становить 3,67 млн. к. Вт, а вироблення електроенергії – всього близько 5-7% вироблення всіма електростанціями України. Найменування. ГЕС і водоймища. Рік заповнен- ня Потужність. ГЕС, МВт. Площа дзеркала, км2 Довжина, км. Глибина, м. Макси- мальна Середня. Київське196536192211019,54,0 Канівське197244467512321,03,9 Кременчуцьке1961625225014920,06,0 Кам’янське 196435257611416,04,3 Дніпровське(Дніпрогес I, II)1933, 1980153841012953,08,0 Каховське1956351215023024,08,5 Усього36716983855

Чому «Антлантида»? Території, які затопила річка Дніпро під час зведення гребель, дійсно можна назвати сучасною Атлантидою. Адже затопило приблизно 7000 квадратних кілометрів найродючіших і найкрасивіших земель України. Це територія таких країн, як Кіпр та Ліван. Це не міфічна, а справжня Українська Атлантида, яка лежить під водою у самому центрі Європи. Через будівництво штучних водосховищ було зігнано з одвічних земель понад три мільйони жителів України, зруйновано 3000 міст і сіл, зірвано вибухівкою понад 2500 храмів, розбито 3000 шкіл і стільки ж бібліотек та музеїв. Тільки по Дніпровському каскаду ГЕС було затоплено понад 10 000 цвинтарів і на них — більш ніж п’ять мільйонів могил.

Екологи: «Причин деградації й руйнування річки дуже багато. По-перше, її перегородили греблями для отримання електроенергії, по-друге, бездумно забудовується берегова лінія Дніпра, знищуючи природні нерестовища, заплавні луки, в результаті чого Дніпро перестав самоочищатися.» Гідрологи: «Дніпро зникає. Забудова прибережних зон забрала його заплави, в результаті чого річка зупиняє перебіг. Це призводить до замулювання. Ще одна причина – незаконні земснаряди, які видобувають пісок не тільки в Дніпрі, а й в притоці річки, що призводить до зміни гідрологічного режиму течії всього Дніпра.» Гідробіологи: “Стан Дніпра – катастрофічний, він дуже брудний через стоки, які до нього скидають промислові підприємства, і якщо ситуація не зміниться, то не виключено, що в річці через кілька років риби майже не залишиться.” Погляди вчених:

Погляди вчених: На думку експертів-економістів, енергетична система України не зможе повноцінно функціонувати без ГЕС, оскільки вони виконують роль аварійного резерву потужності енергосистеми країни, тобто знімають пікове навантаження на неї. Інакше двічі на добу (вранці та ввечері) доведеться вимикати з енергосистеми третину споживачів. Завдяки Дніпру забезпечується комунально-побутове, промислове та сільськогосподарське водопостачання більш 50% території країни. Каскад водойм забезпечує глибоководний шлях по Дніпру. Широко використовуються водоймища каскаду для рибного господарства, рекреації, тут щорічно відпочивають мільйони людей.

Закордонний досвід спуску води на греблях Світовий досвід показує: спільний напрям вирішення басейнових екологічних проблем – в зупинці будівництва й демонтажі водосховищ. В США протягом останнього десятиліття демонтовано 350 дамб . В Німеччині демонтаж гребель на Рейні й потужні дощові паводки з підйомом рівня води до 8 – 10 метрів дозволили значно очистити річку від органічних забруднень. Є позитивний досвід спуску водосховищ, але грамотно прорахований й продуманий не за одне десятиліття. Щодо негативних прикладів, то нам не вдалось знайти підтвердження закордонного досвіду. Але це не значить, що таких прецендентів немає у світі.

№ з/п. Наслідки по Київському водосховищу. Наслідки по всьому каскаду Дніпровських водосховищ1 Київське водосховище - верхнє, першим прийняло на себе удар чорнобильської аварії. Основна частина (до 70 %) затриманих радіонуклідів депонована у донних відкладах Київського водосховища. Всього у каскад водосховищ з аерозольним випаданням і річковим припливом надійшло не менше 6000 Кі цезію-137 і 5000 Кі стронцію-90. Екосистеми затримали біля 99 % цезію-137 і 70 % стронцію-90. 2 Потреба в запобіганні новому обов’язковому спалаху радіоактивного забруднення. На каскаді дніпровських водосховищ воду споживає 35 млн. громадян України?3 Київське водосховище – одне з найуразливіших й найнебезпечніших водосховищ на Дніпрі й в Україні. Каскад дніпровських водосховищ дійсно потребує уваги з погляду безпечної експлуатації ГЕС, підвищення ефективності роботи всіх 93 основних гідроагрегатів за рахунок їх заміни чи реконструкції, збільшення інженерної надійності гідроспоруд, реалізації Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води, чіткого дотримання Правил експлуатації каскаду.

Міф 1 Великі ГЕС руйнують екосистеми, перетворюють річки в застійні водойми, що створюють перепони переносу поживних речовин, мулу й планктона за певними природними циклами, що заважає нересту риби. За будівництва гребель початкова екосистема ріки й природних територій не руйнується, а замінюється – на екосистему озерного типу. ГЕС дійсно можуть заважати проходу риби на нерест. Але прохідні риби є далеко не у всіх річках. Міф 2 Великі ГЕС суттєво впливають на місцеві громади, часто порушують права корінного населення на землі й ресурси. Будівництво гребель привело до переселення, за різними оцінками, від 40 до 80 млн. осіб у всьому світі й негативно вплинуло на 472 млн. осіб, що проживали нижче за течією ріки. Не треба забувати, що будівництво цих станцій велося півстоліття назад в зовсім інших умовах. В теперішній час існують механізми попереднього аналіза, що включають соціально – економічне обґрунтування й оцінку впливу на навколишнє середовище проектів, дозволяють вирішувати подібні питання спокійно та з великим ступенем надійності. Міфи щодо шкідливості водосховищ. Спростування міфів

Міф 3 ГЕС на відміну від інших технологій давно не є об’єктами для впровадження інновацій. Галузь постарішала, стабілізувалсь, і в ній за останні десятиріччя не відбулось великих технологічних проривів. Переваги гідроенергетики в тому, що дозволяє підвищувати ККД і потужність станцій всього лише заміною одного елемента – робочого колеса. Міф 4 В найближчому майбутньому за рахунок розвитку «розумних мереж» й систем зберігання енергії будь – які проекти традиційної енергетики ( в тому числі й ГЕС) стануть непотрібними. У кожного типу електростанцій є своя ніша. Головний тренд очевидний – майбутнє повинно бути безвуглецевим. Це значить, шов ньому не буде місця для викопного палива. Натомість точно знайдеться ніша для гідроенергетики. В якій роль «палива» грає одна з природних стихій – вода.

Позитивні наслідки: збільшення об’ємів водопостачання для населення та галузей економіки , одержання дешевої й чистої електроенергії внаслідок будівництва ГЕС, створення умов для зростання ресурсів місцевих риб та їх уловів, пом’якшення мікроклімату регіону через збільшення площі поверхні водного дзеркала (до 6855 км2 ), акумуляція донних відкладень та забруднень (1 % від об’єму в рік), відсутність загрози затоплення прибережних поселень від повеней, створення можливостей для розвитку зрошення земель, транспортування вантажів без перевантажень через затоплення порогів, зменшення висоти перекачування води з підземних джерел , можливість регулювання рівневого режиму водосховищ, зокрема його річного ходу та амплітуди коливання.

Негативні наслідки: незадовільний екологічний стан водосховищ, який значною мірою обумовлений забрудненням водних джерел промисловими та сільськогосподарськими стічними водами, екстенсивним водогосподарським і меліоративним будівництвом , порушення гідрологічного балансу затоплення територій (до 668,7 тис. га), які втрачають здатність виконувати свої екологічні функції і господарську продуктивність, підтоплення територій через підвищення рівня ґрунтових вод,інтенсифікація процесів накопичення мулу органічного походження, що призводить до зменшення об’ємів води (майже на 30 %), замулення водосховищ створює перешкоду для стоку підземних вод і живлення річки з підземних джерел, що впливає на якість води в річці накопичення радіоактивного мулу сприяє міграції через ґрунтовий шар отруєної радіонуклідами води в підземні джерела водоспоживання.

Висновки: Дніпра-Славутича, яким ми всі пишаємося, як річки, у нас насправді немає. Називати його річкою можна лише умовно. Це – суцільний ланцюг озер­відстійників, зв’язаних між собою короткими руслами­протоками. це річка, водні ресурси басейну якої складають близько 80% водних ресурсів України! Річка, котра зі своїми притоками забезпечує водою біля 25 мільйонів чоловік. Річка, в басейні котрої сповна чи частково знаходиться 20 областей України. Але відмовлятися від гідроенергетики в даний момент не своєчасно і не раціонально. Зменшення виробництва електроенергії каскадом Дніпровських ГЕС завдасть Україні значних матеріальних збитків. В умовах гострої енергетичної кризи це може стати фактором значного напруження як в економіці, так і в українському суспільстві. 

Дякую за увагу!