Презентація дослідження церковної споруди с. Гайшин

полягає в тому, що церква є значною памяткою історії, освіти та культури Переяславщини другої половини ХІХ ст., є однією з небагатьох прикладів деревяної культової архітектури Переяславщини, яка збереглася до наших днів. Вивчення яких - є одним із надзвичайних завдань сучасної історичної науки.

полягає в тому, що дане дослідження проводиться вперше - досі немає жодної спеціальної роботи, присвяченої як дослідженню деревяної культової архітектури Переяславщини другої половини ХІХ століття, так і конкретно Гайшинської церкви.

Пам'ятка дерев'яної культової архітектури Переяславщини другої половини ХІХ століття – церква Іоанна Богослова в селі Гайшин

Матеріали даного дослідження можуть бути використаними при підготовці та при створенні наукових публікацій, присвячених історії культової архітектури Переяславщини, при розробці навчальних посібників, присвячених історії та архітектурі рідного краю для загальноосвітніх навчальних закладів, на уроках київщинознавства, а також при створенні експозицій шкільних краєзнавчих музеїв, музеїв історії села та в подальшій науковій роботі.

На матеріалах історичних, мистецтвознавчих досліджень та усних свідчень старожилів села узагальнити та розглянути історичну долю та архітектурні особливості памятки дерев'яної культової архітектури Переяславщини другої половини ХІХ ст. церкви Іоанна Богослова в селі Гайшин.

розглянути матеріали наукових публікацій, де згадується чи розглядається дана церковна споруда; проаналізувати публікації у місцевій пресі, періодиці; виявити, записати та проаналізувати усні свідчення старожилів села Гайшин, які несуть у собі інформацію про історію та архітектуру церкви святого Іоанна Богослова; здійснити консультування та опрацювати матеріали наукових консультацій фахівців з історії архітектури Переяславщини; виявити місце церкви Іоанна Богослова в історії архітектури на Переяславщині.

визначаються часом функціонування даної церкви з моменту її побудови до нашого часу (з 1870 року і до наших днів)

Робота складається зі вступу, двох основних розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури, додатків.

У роботі використано «Матеріали наукового консультування старшого наукового співробітника НІЕЗ «Переяслав» Л.М. Набок» (рукопис); Спогади про історію церкви Іоанна Богослова, свідчення старожилів та корінних жителів села Гайшин, а також статті у пресі, наукові публікації, що стосуються даної проблеми.

Матеріали даного дослідження у 2003 році були подані на Всеукраїнський конкурс “Диво Рукотворне”. За результатами конкурсу учасники стали його призерами і отримали цінний подарунок.

Церква Іоанна Богослова в селі Гайшин на Переяславщині (історична доля та архітектурні особливості)

Усні свідчення старожилів села Гайшин про церкву святого Іоанна Богослова

ПІВНІЧ СХІД ПІВДЕНЬ ЗАХІД

Церква одноверхна хрестоподібна. Всі рамена однакові чотиригранники, лише західний притвор вдвічі довший, бо до нього в притул примикає дзвінниця, збудована одночасно із церквою в єдиному зрубі.

Входів до церкви чотири. Два з них виходять на північ і південь. Зі сходу – вхід до ризниці, а із заходу – через західний притвор.

Із вікон дзвіниці відкривається чудовий, мальовничий краєвид рідного села. Вдале поєднання географічного розташування і розміщення на пагорбі дає можливість до споглядання усіх кутків села та налаштовує на ліричний лад.

Біля іконостасу, в центрі та біля бокових дверей, виділене підвищення – амфон або солея. Біля них прилаштовані трикутні кіоти, що є визначними унікальними цінностями гайшинської церкви.

Споруда виплекана долею людей, що тут живуть, намолена багатьма поколіннями, зведена і пронизана навколишньою природою. Храм від усього цього отримує певний заряд енергії, який осідає в усіх куточках, в кожному вінці і потім віддається людям.

Над вівтарною частиною зображено «Тайную вечерю», зроблену на тканині, оздоблену геометричним орнаментом, виготовлену у 50-х роках Кондратенком А.Г. Розпис церкви - не єдина його заслуга. Будучи в окрузі єдиним «богомазом», він писав ікони для нашого і навколишніх сіл. Тому його пам’ятають і дякують за шедеври, з яких у кожній хаті дивились на господарів вражаючі, всесильні і всебачачі Божі очі.

Якщо село розкинулося, на рівнинній місцевості, хати потопають у садках, а церква розташована на природному підвищенні і сама своїми верхами виструнчилась до неба, маючи при цьому пропорційні форми, - це вказує лише на те, що люди в цьому селі дружні, згуртовані, працьовиті, що духовне начало переважає над приземленістю почуттів.

Хто не знає свого минулого - той не гідний свого майбутнього. Та коли власне минуле несе в собі цілі пласти культури - то завдання сучасників обов’язково знайти, відновити і донести до мас всі ці надбання істинної культури.

Історія про гайшинську церкву, зібрана по крупинках від часу її заснування і до наших днів. Вона несе в собі інформацію про історію рідного села, архітектуру, зберігає культуру і духовні надбання українського народу. Всупереч часу і політичним віянням, вона вистояла і збереглася у своєму майже первинному вигляді. Доречно підкреслити, що така дерев'яна діюча культова споруда в районі – єдина. У будівництві нави і куполу примінено прийом розташування восьмерика на четверику. Ніде в Європі, окрім України, цей в прийом в архітектурі більше не застосовується.