Презентація досвіду роботи "Методи проблемного навчання на уроках хімії"

Презентація досвіду роботи  «Методи проблемного навчання

на уроках хімії»

Кузурман Наталія Юріївна

учитель хімії, учитель вищої категорії

КЗ «Маріупольська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 26 Маріупольської міської ради Донецької області»

Творча діяльність, як правило, «починається з проблеми або запитання, з подиву, здивування, із суперечності» (С.Л. Рубинштейн). Суперечності, що породжують проблеми і проблемні ситуації, називають інформаційно-пізнавальними. Вони виникають у процесі пізнання, коли до існуючої системи знань учнів додається інформація, на перший погляд не сумісна уже з існуючою (я вважав, думав, знав, що так, а це виявляється не зовсім так) це суперечності між старими, вже засвоєними учнями знаннями, і новими фактами, між одними й тими самими за характером знаннями, але нижчого і вищого рівнів; між науковими знаннями і життєвими, практичними.

Як же характеризується поняття проблема?

У перекладі з грецької мови слово "проблема" означає запитання, задачу, завдання, які вимагають розв'язання, це форма розвитку знань, логічна форма відображення навчально-пізнавальної суперечності. Однак поняття "проблема" не вичерпується лише визначенням його генезису - суперечності.

Навчальна проблема - явище динамічне: відбиваючи суперечність пізнання, проблема зароджується як "знання про незнання", як відображення певної невідповідності в них. Усвідомлення учнями подібної невідповідності, суперечності породжує проблемну ситуацію, і якийсь час проблема існує як складова частина проблемної ситуації (щось не так; а як же домогтись відповідності тощо). В результаті аналізу проблемної ситуації проблема викристалізовується і формулюється як задача або запитання. Наприклад, при вивченні теми "Галогени", повторюючи раніше вивчений матеріал, готує учнів до проблемної ситуації, формулює такі запитання: Який процес називається горінням? Чи обов'язкова наявність кисню при горінні? Як правило, учні відповідають, що горіння неможливе без кисню.

Вчитель показує відеозапис горіння мідного дроту в хлорі. Однак до цього часу учні були впевнені, що горіння можливе лише при наявності кисню. Отже, в їхньому пізнанні виникає протиріччя, зміст якого в тому, що горіння можливе при явності кисню, проте вони візуально сприймають факт, мідний дріт горить у хлорі. Усвідомлення суперечності породжує проблемну ситуацію. Далі йде її аналіз.

  У сучасній школі великого значення набуває метод проблемного навчання. Проблемність у навчанні починається з особливої конструкції запитань:

• Чому…? (Яка причина…?)
• Що змінилося… від…?
• Чим відрізняється… від…?
• Які умови необхідні для того, щоб…?
• Який висновок треба зробити?
• На якій підставі зроблено висновок?

Такі питання не тільки вчитель ставить учням, а й учні – вчителеві, бо одним із завдань проблемного навчання є формування в учнів бажання ставити запитання і шукати на них відповіді. Проблемне навчання протистоїть репродуктивному. Але в навчальному процесі вони поєднуються, доповнюючи одне одного. Приклади проблемних і непроблемних завдань наведено в таблиці.

Таблиця

Приклади проблемних і непроблемних завдань

Існують декілька способів підвищення ефективності запитань:

- використовуйте метод «Подумайте - Об'єднайтесь у пари - Обговоріть», щоб учні могли обговорити відповідь один із одним, перш ніж висловлювати свою думку перед усіма;

- ставте запитання, які розвивають або продовжують обговорення, на зразок: «Що ви могли б додати?», «А яка думка в тебе?»;

- надавайте зворотний зв'язок чи коментарі, які й не підтверджують, і не заперечують відповідей учнів. Тоді обговорення стає відкритим. Наприклад: «Цікаво. Я про це раніше не думала»;

- просити узагальнити чи підбити підсумок: «Хто може висловити точку зору  іншими словами?»

- з'ясовуйте думки інших учнів: «Хто згоден?», «Хто не згоден? Чому?» заохочуйте учнів адресувати запитання однокласникам: «Запитайте учня, чи може він чи вона щось додати у відповідь»;

- використовуйте метод проговорювання думок (міркувань) уголос: «Як ви дійшли такої відповіді?»;

- запитуйте всіх учнів, а не тільки тих, хто піднімає руки. Однак швидко рухайтесь далі, якщо дитина не хоче відповідати;

- змінюйте перспективу: «Як би ви поставились до своєї відповіді, якби ви були...?»;

- використовуйте уяву: «Що б відбулося, якби...?»;

- співставляйте зміст відповіді з чимось ще: «Яким чином (відповідь дитини) подібна до ...? Чим відрізняється?»;

- перетворюйте відповіді: «Що, якби ми змінили (ідея дитини) на ...? Що, якби ми поєднали ідеї Андрія і Марини?».

Проблемні завдання з хімії

  Завдання №1 (11 клас, тема «Металічні хімічні елементи»)

Температура плавлення Алюмінію – 660 гр., це метал , який в ряду активності металів стоїть до Гідрогену, тому може вступати в хімічну реакцію з водою, але з цього металу виробляють побутовий посуд, каструлі. Поясніть , чому можливо використання посуду з Алюмінію.

Розв’язання

За хімічними властивостями Алюміній легко вступає в реакцію окиснення з Киснем, на поверхні метала утворюється тонка оксидна плівка, яка не дає можливості далі Алюмінію вступати в реакцію з водою, температура плавління  Алюміній оксиду більш 1000 гр.

 Завдання №2 (11 клас, повторення теми «Періодичний закон та Періодична система хімічних елементів Д.І. Менделєєва . Будова атома»)

Чому деякі хімічні елементи в Періодичній системі хімічних елементів стоять не за принципом зростання відносної  атомної маси хімічних елементів?

 Розв’язання

Пояснити протиріччя на підставі порівняння будови атомів пари хімічних елементів: будова ядра атома , кількість протонів, нейтронів, заряд ядра. 

Завдання №3 (11 клас, тема «Характер водневих сполук неметалів»)

  Порівняйте властивості водневих сполук, які утворени елементами ІІ періода: Нітрогену та Флоуєра. Розчин Амоніаку має основні властивості, а фтороводняю – кислотні. Тому в періодах зі збільшенням заряда ядра атомів кислотні властивості летких водневих сполук неметалів у водних розчинах посилюються. Чим це можна пояснити?

Розв’язання

Роздивиться цю задачу з точки зору електролітичної дисоціації при взаємодії з молекулами води. Які йони утворюються в їх водних розчинах? За рахунок яких йонов проявляються кислотні та основні властивості в водних розчинах Аммоніаку та Фтороводню? 

Завдання №4 (10 клас, тема «Будова органічних речовин»)

Чому 6 хімічних елементів-органогенів С, Н, О, N, S, Р утворюють в 100 разів більш органічних речовин ніж 118 хімічних елементів, які утворюють неорганічні речовини?

Розв’язання

Роздивиться особливості будови атому С та можливості карбонового ланцюгу.

Завдання №5 (9 клас, тема «Електроліти та неелектроліти»)

Кам’яна сіль NaCl в звичайних умовах не проводить електричний струм, але водний розчин солі гарно проводить електричний струм. Чому це відбувається? Яку роль в цьому процесі грає вода?

Розв’язання

Роздивиться процес впливу молекул води на кристалічні гратки солі у розчині. На які частки розкладаються  кристали солі при розчинені у воді?