Презентація "Дубове на літературній карті України (Загальний огляд життя і творчості Івана Чендея)

Закарпатський машинобудівний технікум Дубове на літературній карті України (Загальний огляд життя і творчості Івана Чендея) Розробник: Викладач ЗМТ Носа М. І. Дубове 2019 р.

Мета заняття Узагальнення та доповнення знань студентів про творчість Івана Чендея, демонстрація краси, величі та актуальності його творів, активізація розумової діяльності студентів, вдосконалення вміння самостійно аналізувати художні твори, співставляти художні факти з життям, з особистою життєвою позицією, розширення пізнавального інтересу молоді, виховання почуття справедливості, патріоти-зму, національної гордості та гордості за рідний край

Світове визнання   Чендей Іван (*1922 ), письм, родом з с. Дубового на Закарпатті. Закінчив Ужгородський Ун-т (1952), працював у газ. “Закарпатська правда” і відповідальним секретарем Закарп. орг.-ції СПУ. Зб. оп., нарисів, повістей: “Чайки летять на Схід” (1955), “Вітер з полонин” (1958), “Ватри не згасають”, “Верховино моя” (1960), “Чорнокнижник” (1961), “Поєдинок” (1962) та ін., роман “Птахи полишають гнізда” (1965). Крім того, сценарії, переклади з угор. тощо. (Закарпаття в енциклопедії Українознавства)

Гасло заняття: “Мій ґрунт – Закарпаття з його не так і великою околицею села Дубового під полонинами і під чарівницею Ясеновою. Іще вужче – мій ґрунт ледве не та маленька околичка, що Зеленою Колискою вколисувала мене в моєму дитинстві, нині знову і знову наповідається казкою, як тільки я потрапляю в лоно тої колиски”. Іван Чендей

Іван Михайлович Чендей народився 20 травня 1922 року в селі Дубовому на Тячівщині в патріархальній селянській родині. Його батько, Михайло Петрович, був не тільки беручким до всякої роботи, вправним косарем, орачем, будівельником, шанованим ґаздою, а ще й відомим на всю околицю харак-терником… В автобіо-графічній повісті “Луна блакитного овиду” пись-менник повідав про свого батька таке: “І в старості своїй він прекрасний… Борода у нього — для ікон і портретів, пишна, хвиляста на одухотворенім лиці, як у Леонардо да Вінчі… Мати письменника, Василина, як написано там же, “народилася в сім`ї Федора Головчука в Дубовому. Родина Головчуків у селі була одна — заможна і поважна мудрим, працьовитим господарем, що мав великий вроджений розум, хоч за життя не знав ні читати, ні писати.”

На дубівському цвинтарі

Споконвічні народні традиції, що шанувались у сім`ї, безперечно, не могли не позначитись на формуванні допитливого хлопчини, який спрагло тягнувся до знань. Охрестили Івана разом з братом-близнюком Петром у Вільхівцях, бо в Дубовому в той час ще не було ні православного храму, ні такого ж священика. Лише кількома роками по тому, Михайло Чендей-Кіфак докладе і рук, і зусиль, і коштів, аби звести відповідних його сумлінню аж дві церкви, що стануть оригінальними пам`ятками дерев`яної культової архітектури 20-30 р. р. ХХ століття. Вони і зараз стоять попри неодноразові спроби радянської влади закрити і зруйнувати їх

А далі була сільська школа у пристосованому приміщенні з першою вчителькою Йоланою Тимкович, що їй присвячено оповідання “Вікна у світ ”.

1935 року батько віддає Івана в науку до Хустської реальної гімназії При гімназії діяла українська скаутська організація “Пласт ”, а в місті були діяльними Товариство “Просвіта” та Общество имени О. Духновича. В газетах та літературному альманасі “Будет день” (1941) з`являються друком півтора десятка оповідок, нарисів, етюдів І. Чендея, своєрідної поезії в прозі.

Нові обрії В листопаді 1944-го І. Чендей був учасником І-го з`їзду народних комітетів, що проголосив про бажання возз`єднатися з Україною. З березня наступного року стає літпрацівником газети “Закарпатська правда”, якій віддає десять років. Одночасно навчається заочно на філологічному факультеті Ужгородського університету, який закінчив у 1952 році. В 1960-1962 р.р. навчається стаціонарно на Вищих літературних курсах при Літературному інституті ім. О. М. Горького в Москві.

Дебют З окремою збіркою новел “Чайки летять на схід ”, виданою в Ужгороді 10-тисячним накладом, письменник прийшов до читача в 1955 р., вже будучи членом СПУ (з 1950 р.). Книга викликала жвавий інтерес, а художня майстерність та стилістика малої прози І. Чендея стали об`єктом досліджень багатьох літературних критиків та науковців.

Майстер малої прози Мала проза є основною і в наступних книгах Івана Чендея — “Вітер з полонин” (1958), “Ватри не згасають” (1960), “Задушна субота” (1960), “Чорнокнижник” (1961), “Поєдинок” (1962), “Син” (1962), “Вікна у світ” (1987) тощо.

Кіномистецтво І. Чендей є співавтором (разом із С. Параджа-новим) сценарію худож-нього фільму “Тіні забу-тих предків” за одно-йменною повістю М. Ко-цюбинського (1964) Він також написав кілька сценаріїв для художньо-документальних фільмів (“Художники Закарпаття”, “Євгенія Долинюк”, “Верховина – краса моя”, “Чорна Тиса”, “Чому не шуміли смереки ?”).

Літературні вершини 1965 року у видавництві “Радянський письменник” вийшов роман “Птахи полишають гнізда”, який мав величезний резонанс та зібрав відгуків, рецензій, літературно-критичних статей, що за обсягом більше від самого твору.

“Березневий сніг” 1968 року в київському видавництві “Молодь” побачила світ нова книга І. Чендея “Березневий сніг”, до якої увійшли повісті “Іван”, “Луна блакитного овиду” та декілька оповідань (серед них і “Пілюлі з-за кордону”).

М. Мушинка та І. Чендей Формальною причиною суворого покарання Івана Чендея була повість „Іван” із його збірки „Березневий сніг”, в якій він старого священика зобразив позитивним героєм. У мене – демонстративний протест проти окупації Чехословаччини військами Варшавського договору в серпні 1968 року. Дійсна причина в обох нас була спільною: сприяння пере-возу рукопису праці Івана Дзюби „Інтернаціоналізм чи русифікація?” з України за кордон.

Репресії Огульне шельмування письменника партійними ідеологами було поставлено на широку ногу: обговорення (а фактично нищення ) в Дубівській школі та УжДУ, на зборах у дубівському Будинку культури, друкування колективного листа “Життя — у кривому дзеркалі” та коментарів письменників В. Поліщука й М. Рішка “Чому обурилися дубівчани” в “Закарпатській правді”, з‘ява редакційної статті там же та виступ партфункціонера М. Климпотюка “Поза правдою історії” у “Молоді України” тощо. Оргвисновки не забарилися — 19 травня 1969 р. на закритих партійних зборах Закарпатської організації СПУ розглядається питання “Про ідейні позиції автора книги “Березневий сніг”. Від Чендея вимагали каяття та визнання своїх помилок. Коли ж такого не сталося, його виключають із партії. А це тоді означало заборону друкуватися. На роботу теж нікуди не приймали — ідейно ж бо ненадійний. Згадаймо й особисту трагедію – загибель в автокатастрофі 21-річного сина Мирослава на Різдво 1969 року

Повернення Тільки через дев‘ять років (у 1977) в ужгородському видавництві “Карпати ” вийде книга нарисів “Свалявські зустрічі”, а нові книги повістей та оповідань (“Казка білого інею ”, “Теплий дощ”, “Кринична вода ”) з‘являться аж у 1979-1980 роках. 1982 р. виходить двотомник з передмовою М. Жулинського, 1984 — нове видання “Птахів…”. 1987 — у Києві виходять збірки оповідань (“Вікна у світ”) і повістей (“Луна блакитного овиду”), в Ужгороді з‘являється друком новий роман “Скрип колиски”, що був удостоєний премії ім. А. Головка, як кращий роман року.

Торжество справедливості ? 1988 року журнал “Вітчизна” № 10 друкує уривок з рецензії на “Скрип колиски” М. Носи під красномовною назвою “Чи обурюються дубівчани ? ”, 24 грудня “Молодь Закарпаття” подає матеріал “Птахи повертаються в свої гнізда: Письменник про свою творчість у часи застою”. 1989 р. в Києві з‘являється друком книга І. Чендея “Калина під снігом”, куди крім нових творів увійшли також багатостраждальна повість “Іван” та оповідання “Пілюлі з-за кордону ”

Боротьба за незалежність І. Чендей вступає в ново-створені Товариство україн-ської мови та Народний рух України (1989). З 1987 року очолює обласне відділення фонду культури, докладає немало зусиль, аби в Ужгороді таки з‘явився па-м‘ятник Тарасові Шевченку. В 1989 році дубівчани та трудовий колектив ЗМТ зробили відчайдушну спробу висунути Івана Михайловича кандидатом у народні депутати Верховної Ради СРСР.

Заслужена слава 1994 року збірку “Калина під снігом ” і найперше повість “Іван ” було відзначено Державною премією ім. Т. Шевченка. І. Чендей удостоєний премій ім. А.Головка (1988), ім. В. Винничен-ка (1991), нагороджений “Почесною відзнакою Президента України” (1993)

На схилі турбот земних… З вулиці Високої, де письменник мешкав, як колись із батьківського поля в урочищі Ясіня (у творах — гора Ясенова), можна було ніби й оглянутися не тільки на околиці, але й на пройдений шлях у житті, аби всупереч старечій немочі сказати: “Життя я прожив у літературі чесно, радий, що зробити дещо встиг ” ( з листа до автора).

…і неземних Після тривалої важкої недуги 29.11.2005 р. І. М. Чендей помер. Поховано його в Ужгороді, поруч із сином Мирославом. У Дубівській ЗОШ І – ІІІ ступенів та на власному обійсті встановлено пам’ятні барельєфи роботи В. Коржа.

Вшанування

А пам’ять живе… 2012 року відповідно до Постанови Верховної Ради України громад-ськість відзначала 90-річчя з дня народження Івана Чендея. Видано новий двотомник творів письменника. На Тисі-1 створено документальний фільм “Приходьте в мій світлий сад” (http://zakarpattya.net.ua/Zmi/99555-Prohrama-Mystetska-palitra-na-telekanali-Tysa-1-pro-Ivana-Chendeia-VIDEO)

Повість “Іван” Життєва основа: реальні події, прототипи в Дубовому Тема: відображення морально-етичного ас-пекту життя верховин-ського села перших років радянської влади Жанрові особливості: соціально-психологічна повість Сюжет і композиція: Експозиція - “Курликали журавлі” Зав’язка – “Три Івани” (заборона святити паски) Розвиток подій: “На цвинтарі”… Кульмінація: …? Розв’язка: “Двоїста музика”, “Знову курликали журавлі” Прийом – обрамлення

Висновки Ідея твору: радянська влада, уособленням якої є Іван Каламар, прагнучи будувати нове життя, відкинувши морально-етичні засади суспільства, мусила прийти до деградації …? Актуальність та значення повісті: …?

Запитання і завдання Розкажіть про життєвий і творчий шлях І. Чендея. Чим можна пояснити творчий дебют І. Чендея російською, а не українською мовою ? Якими були перші кроки І. Чендея в літературі ? Схарактеризуйте жанрове та тематичне багатство творчої спадщини письменника. Про події якого періоду в історії Закарпаття йдеться в повісті “Іван” ? Визначте тему твору. Чим повчальна історія Івана Каламара для нашого сучасника ? Визначте ідею повісті “Іван”. В чому полягає її актуальність ?

Завдання додому Підготуйте усні доповіді (творчі роботи, реферати) на одну з тем: І. Чендей — майстер малої прози; Повість “Іван” — присуд бездуховності та аморальності; —Художня деталь у творчій лабораторії І. Чендея; —Дубове на літературній карті України.