Джаз (англ. jazz ) — напрям у музиці, що виник на межі XIX – XX столітть у США як синтез африканської та європейської культур. Батьківщина джазу – Новий Орлеан. Характерні риси джазу: імпровізація, підвищена емоційність, звуконаслідування, специфічний склад виконавців, використання різноманітних тембрових барв, синкопований ритм, поліритмія. Витоки джазу: спірічуелс, блюз, регтайм.
БІГ-БЕНД (англ. big band - великий оркестр) - великий джазовий оркестр з 17 - 20-ти музикантів. Класичний склад біг-бенду — ритмічна секція (ударні, фортепіано, контрабас, гітара) і секція духових (іноді називають мелодична секція), що поділяється на підсекції труб, тромбонів та саксофонів.
Дюк Еллінгтон— видатний афроамериканський джазовий музикант, композитор, піаніст, керівник всесвітньо відомого оркестру. Невловима творча особистість. Він завжди дивував своїм новаторством та оригінальністю. Саме йому належить ідея використовувати людський голос як інструмент. Еллінгтон підняв престиж джазу як рівноправного виду музичного мистецтва.
Елла Фіцджералд (1917 – 1996) Американська джазова співачка, відома також як «Леді Елла» і «Перша леді пісні». Володарка голосу діапазоном у три октави, Фіцджеральд вважається однією з найбільших вокалісток в історії джазу. Для її виконавської манери були характерні чистота тону, бездоганна дикція, фразування та інтонація, а також майстерна імпровізація.
«Джаз – не просто музика. Він несе у собі універсальне послання миру, гармонійно поєднуючи мелодію і зміст, розповідаючи про важливі для кожного цінності, створюючи унікальні можливості для взаєморозуміння завдяки сприйняттю, грі, імпровізації‘». (І. Бокова – Генеральний директор ЮНЕСКО)