Презентація "Джерела світла"

ДЖЕРЕЛА СВІТЛА

Досліджуй! ДЖЕРЕЛА СВІТЛАЧим відрізняються джерела світла?

Знайомся: світло!Ти вже знаєш, що в довкіллі поширюється безліч електромагнітних хвиль: хвилі зв’язку, теплове та ультрафіолетове випромінювання тощо. І всі ці хвилі невидимі. Але є один особливий вид хвиль, які ми можемо бачити, — це видиме світло. Звідки ж береться світло? Як не дивно, але виникає вонотак само, як теплове чи ультрафіолетове випромінювання — всередині атома . Але не кожен атом і не завжди випромінює світло. Для цього необхідні певні умови. Такі умови існують, наприклад, на Сонці, й тому воно єнайбільшим природним джерелом світла в нашій системі. Природними джерелами світла є також вогонь, блискавка,світлячки. Штучними — електричні лампи, екрани моніторів, феєрверки.

ДІЗНАВАЙСЯ! Світло-темно. Кожна людина по-своєму відчуває смак їжі, гучність звуків, холод і тепло... Так само індивідуально ми сприймаємой світло чи темінь. І подібно до того, як можна визначити ступінь нагрітості чи гучність звуку, можна вимірятий освітленість. ОСВІТЛЕНІСТЬ - кількість світла, яку отримує поверхня,що освітлюється. Ця величина залежить від:• потужності (яскравості) джерела світла;• відстані від джерела світла до поверхні;• площі поверхні, яка освітлюється;• кута падіння променів

Чи можна виміряти світло?Вимірюють освітленість приладом люксометром. Назваприладу походить від назви одиниці освітленості — люкса. Яскравого сонячного дня освітленість становить10-25 тис. люкс, а під прямим сонячним промінням можесягати до 130 тис. люкс. Для порівняння: рекомендованаосвітленість житлових кімнат має бути 150 люкс, а робочихприміщень (шкільні кабінети) — 300 люкс.

Досліджуй! Яке світло найголовніше?Найголовнішим з усіх джерел енергії на Землі є Сонце. Сонячна енергія — безкоштовна й невичерпна?Люди здавна цінували тепло й світло Сонця, навіть боготво-рили його: стародавні греки називали Сонце богом Геліосом, римляни — променистим Аполлоном або Фебом,а наші предки слов’яни — Ярилом. Сонце є джерелом світло-теплових ресурсів, необхіднихдля існування рослинного й тваринного світу, головнимчинником, що формує клімат на Землі. Ультрафіолетовевипромінювання сприяє утворенню вітаміну D.

Значення сонячної енергіїСонячну енергію використовують у геліоенергетиці. Під дією сонячних променів у модулях сонячної батареї утворюється електричний струм. В атмосфері й гідросфері результатами дії сонця є вітер, течії, хвилі тощо. їхню енергію перетворюють на електричний струм на вітрових, припливних та гідроелектростанціях. Під дією світла рослини з води і вуглекислого газу виробляють кисень і поживні речовини, які забезпечують енергією інші організми. Горючі копалини (нафта, вугілля, природний газ тощо) свого часу також були рослинами, які використовували сонячну енергію. І тепер під час горіння виділяють її. Земля отримує лише малу частку сонячної енергії. І ця енергія в десятки тисяч разів перебільшує всі енергетичні потреби людства. Проте ми ще не навчилися повноцінно користуватися цим ресурсом й продовжуємо виснажувати планету спалюванням вичерпних енергоносіїв.

Розподіл світла й тепла на земній поверхні

ДІЗНАВАЙСЯ!Поверхня Землі отримує світло й тепло нерівномірно. Нате є кілька причин. Перша — куляста форма нашої планети. Відповідно, сонячні промені падають на земну поверхнюпід різними кутами. Там, де кут падіння сонячних променівмайже 90° (прямий кут), Земля нагрівається й освітлюєтьсясильніше. А де кут падіння менший (гострий) — прохолодніше. Але чому?Розглянь малюнок. На ньому добре видно, що в разі зміни кута падіння той самий світловий потік освітлює різну площу. І чим кут падіння менший, то більшою стає площа, на яку розподіляється та сама світлова енергія. Друга причина нерівномірного нагрівання й освітленостіЗемлі полягає в тому, що планета обертається навколо своєїосі з нахилом до орбіти руху навколо Сонця.

ДОСЛІДЖУЙ!Розглянемо схему.

Майже під прямим кутом сонячні промені падають на екваторі (жаркому поясі). Тому в екваторіальному поясі жарко цілорічно, пори року не змінюються, а день і ніч за тривалістю практично однакові. Чим далі від екватора на північ чи на південь (помірні пояси), то кут падіння сонячних променів менший. Стає прохолодніше, ніж на екваторі. Змінюються пори року. Коливається також і тривалість дня і ночі: взимку довшенічний та вечірній час доби, влітку — денний. Зміна сезонів зумовлює зміни й у рослинному світі. В еквато-ріальному поясі зелень буяє цілорічно, а в помірних широтах значна кількість кущів і дерев на холодні місяці «засинає», тобто скидає листя і не росте. Деякі види тварин на зимувпадають у сплячку, чого не буває в жаркому поясі. За полярне коло і на полюси (холодні пояси) сонячні промені взимку зовсім не потрапляють. Сонце по кілька місяців не з’являється з-за горизонту, і день не настає. Це явище називає-ться полярною ніччю. Поверхня й повітря сильно охолоджуються, тому зими там дуже суворі. Влітку ж Сонце місяцями не заходить за горизонт і світить цілодобово — це полярний день.

Здавалося б, якщо так довго триває літо, то поверхня мала б значно нагріватися. Проте сонячні промені лише ковзають поверхнею Землі й нагрівають її дуже слабко. Тому літо поблизу полюсів холодне. Зима й літо тут фактично збігаються із днем і ніччю. Холод і мала освітленість визначили убогість рослинного світу — що ближче до центру пояса,то менше рослин. Якщо в приполярних колах є хоча б мох, то на полюсах не виживає навіть він. Те саме стосується і тварин.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯПідготуй коротку презентацію «Вплив Сонця на живу й неживу природу». Вкажи позитивні й негативні впливи на живу й неживу природу.