Презентація "Екологічна ціна війни"

Екологічна ціна війни. Війна в Україні вплинула на кожну складову довкілля - тваринний і рослинний світ, воду, повітря, ґрунт Наслідки цього негативного впливу будуть довготривалими та матимуть глобальний характер

Екоцид Війна - це не лише інфраструктурні руйнації та смерті серед населення, війна - це небезпека для довкілля. Це небезпека навіть там, де активних бойових дій не було. Це екоцид - злочин, скоєний проти природи: масове знищення рослинного або тваринного світу, отруєння атмосфери або водних ресурсів, а також вчинення інших дій, що можуть спричинити екологічну катастрофу.

Збитки довкіллю 6 листопада 2022 року Рахункова палата з посиланням на дані Оперативного штабу з фіксації екозлочинів рф повідомила, що розв’язана росією війна завдала збитків довкіллю України на понад 1 трильйон 350 млрд гривень. Ця сума не повністю відображає реальну картину. Війна триває ….

Природні території, які постраждали внаслідок військового вторгнення за даними ГО “Українська природоохоронна група”

Природоохоронні території України під час війни Внаслідок вторгнення росії постраждали 20% природоохоронних територій загальною площею близько мільйона гектарів. Під загрозою залишаються 8 заповідників, 10 національних природних парків та 2 біосферні заповідники. Серед них Чорноморський біосферний заповідник (розташований на території та акваторії Херсонської та частково Миколаївської областей), біосферний заповідник “Асканія-Нова”, Азово-Сиваський національний природний парк, парк “Олешківські Піски”, парк “Джарилгацький” (Херсонська область).

Війна рф в Україні –  міжнародний конфлікт із непоправною шкодою довкіллю У зоні ризику опинилися 2,9 млн гектарів Смарагдової мережі - територій, які потребують охорони на загальноєвропейському рівні. За словами екологів, ці території відіграють важливу роль у захисті біорізноманіття та збереження клімату. Смарагдова мережа захищає сотні видів тварин та рослин (бурий ведмідь, чорний лелека, рись, орлан-білохвіст тощо). Під загрозою знищення знаходяться 16 Рамсарських об'єктів площею майже 600 тисяч гектарів. Вони мають статус водно-болотних угідь міжнародного значення завдяки їхньому унікальному біорізноманіттю.

Легені планети під загрозою Війною охоплено близько 3 мільйонів гектарів лісу в Україні. Приблизно 23,3 тисячі гектарів випалено, частину з них втрачено назавжди. Для відновлення лісів, замість тих, що були пошкоджені, спалені, загалом потрібно щонайменше 30-20 років. Серед найбільше постраждалих регіонів: Чернігівщина – приблизно 400 тисяч гектарів, Сумщина - 290 тисяч, Луганщина – 200 тисяч, Київщина, Житомирщина та Харківщина – 120-160 тисяч гектарів. Ці цифри є орієнтовними.

Через війну під загрозою зникнення опинилося майже 700 видів тварин і понад 800 видів рослин, частина з яких занесена до Червоної книги

Пернаті, подібно як і люди, гинуть внаслідок бойових дій, покидають свої гнізда, втрачають потомство Крізь Україну проходять три основні міграційні шляхи птахів: Азово-Чорноморський широтний – із найбільшою концентрацією перелітних птахів в Україні; Поліський широтний – уздовж лісової смуги Полісся і на півночі Лісостепу; та Дніпровський меридіанний міграційний шлях, який проходить уздовж річища Дніпра та його притоки Десни. Цей шлях особливо використовують водоплавні та прибережні птахи – гуси, качки, гагари, кулики, мартини, крячки та інші. Більша частина міграційних коридорів зараз пролягає над зоною бойових дій. Усе це може стати причиною неспокою птахів, їх виснаження через зміну маршрутів чи відсутності можливості відпочити, потрапляння під обстріли.

Рф веде бойові дії на заповідних територіях міжнародного та європейського значення, чим знищує середовища існування рідкісних видів та оселищ. Це може змінити поведінку птахів, включаючи їх міграцію. У 2015 році російські війська почали використовувати Криву косу на Донеччині для висадки десанту, там зникло усе різноманіття птахів. Хоча до цього на узбережжі масово гніздилися три тисячі пар червонокнижних мартинів каспійських Це була їхня найбільша колонія в Європі.

Влітку на березі національного природного парку “Тузлівські лимани” на Одещині знайшли мертвих дельфінів  – вони могли загинути через те, що втратили орієнтацію за ехосигналами. Військові рф використовують гідролокатори з рівнем шумів, що шкодять слуху дельфінів. В червні 2022 року в ЗМІ з'явилася інформація про аномальне збільшення смертності дельфінів біля узбережжя Туреччини та Болгарії через російську агресію в Україні.

Не всі рослини та тварини можуть пережити війну. Екологів дуже хвилює доля піщаного сліпця (піщаний сліпак), який водиться лише в Олешківських пісках, на півдні України. Це червонокнижна тварина, яка мешкає лише на цій території. Сліпак живе під землею і орієнтується завдяки надзвичайно тонкому слуху. А там тривають бої…

Бомби та ракети - вбивчі гостинці ”русского мира ” Величезної шкоди довкіллю завдають ракети: їхнє паливо отруює ґрунт та воду, провокує хімічне отруєння навколишнього середовища.  Під час детонації ракет та артилерійських снарядів утворюється низка хімічних сполук, зокрема чадний газ (CO), вуглекислий газ (CO2), закис азоту (N2 O), формальдегід (CH2 О), пари ціанистої кислоти (HCN), а також велика кількість токсичної органіки. При вибуху всі речовини проходять повне окиснення, а продукти хімічної реакції вивільняються в атмосферу, де мігрують світом і спричиняють подальші кислотні дощі. Кислотні дощі мають негативний вплив на організм людини, ссавців та птахів, діючи на стан слизових тканин та органів дихання. Вибухи ворожих снарядів спричиняють значні загоряння. Це призводить до забруднення атмосфери небезпечними речовинами.

Росія перетворила значну частину українських чорноземів у найбільш забруднені вибухівкою землі у світі. Площі сільськогосподарських угідь, нашпиговані мінами та боєприпасами, забруднені нафтопродуктами та хімічними сполуками, розорені вирвами, збільшуються щодня. І передусім у регіонах з найродючішими в Україні ґрунтами. Руйнація верхнього, поживного шару внаслідок токсичного впливу вибухових пристроїв, боєприпасів, військової техніки призводить до втрати родючості і робить поля непридатними для сільгоспвиробництва. За приблизними оцінками, в Україні заміновано 30% території – близько 200 тис. кв. км. Для їх розмінування знадобиться щонайменше 10 років.

Вогонь, який стелить “дорогу в безодню” Бойові дії спричиняють лісові пожежі. Будь-яка неконтрольована лісова пожежа  –  удар по екології та справжнє стихійне лихо, яке руйнує екосистему, веде до загибелі усього живого.  Щодня через лісові пожежі, горіння нафтопродуктів і загоряння промислових об’єктів у повітря потрапляють небезпечні речовини. Станом на листопад 2022 року 40 українських нафтобаз знищено внаслідок ракетних ударів, а через пожежі в атмосферу потрапило понад 499 тис. тонн токсичних речовин. Пожежі не лише спричиняють викиди в повітря та забруднення атмосфери, а й знищують верхній, родючий шар землі. У майбутньому такі ґрунти не даватимуть врожаю.

Криза питної води Це один із тяжких наслідків війни. З початку повномасштабного вторгнення ворог обстріляв або зруйнував понад 500 водних об’єктів. Це гідротехнічні споруди, водосховища, інші об’єкти. Як наслідок – значні втрати води, її забруднення та погіршення якості. 6 млн українців мають проблеми з доступом до питної води через війну, повідомляють UNICEF.

Атомні ризики Росія створює реальну загрозу ядерної та радіаційної катастрофи. Факт захоплення й утримання двох атомних станцій (зараз під окупацією перебуває Запорізька АЕС) може бути катастрофічним не лише в масштабах країни, а й цілого європейського континенту.

“Війна, тож не на часі” - це правило не працює На тлі людських втрат наслідки для довкілля можуть здаватись проблемою другорядною.  Але страждання, які війна завдає довкіллю, ще не одне десятиліття будуть нагадувати про повномасштабне російське вторгнення.  Що буде після війни? Після війни ми будемо пожинати плоди бойових дій - руйнування екосистем, забруднення ґрунтів, зменшення біорізноманіття та ін.