Презентація Екологічний проект на тему: "Опале листя: корись чи шкода?"

Мета проекту: ознайомитися із літературними статтями про користь і шкоду опалого листя; розвивати вміння і навички щодо компостування опалого листя; навчитися з користю використовувати опале листя; розвивати естетичні смаки і пропагувати бережливе ставлення до природи заради майбутніх поколінь

Робота над проектом: І етап – пошук цікавої інформації щодо користі і шкоди опалого листя; ІІ етап – альтернативна робота – компостування опалого листя; ІІІ етап – краєзнавча робота – зустрічі з жителями села, проведення опитування односельчан; ІV етап – літературне оформлення проекту; V етап – підготовка презентації проекту.

Творча група Пальоний Михайло учень 11 класу фотограф-еколог Вергун Анастасія учениця 11 класу журналіст-еколог Нас об’єднала любов і жага до вивчення природи

Девіз проекту: «Осінь – це друга весна, коли кожен листочок, то є квітка» Альбер Камю ЛИСТОПАД Осінь, осінь, листопад, Жовте листя стелить сад, За моря в краї далекі Відлетіли вже лелеки. Хмари небо затягли, Вітер віє з-за гори, Ходить осінь листопадом, Жовте листя стелить садом. А. Житкевич

сінь асоціюється з пожовклим, опалим листям, димом розведених вогнищ. Спалення осіннього листя вже стало “доброю” звичкою майже кожного. Але чи замислювалися ми над тим, яким повітрям ми дихаємо і на якій землі живемо?

Кожного року восени постає питання: що робити з опалим листям? Вивозити чи палити? Звичайно, що легше останнє. Проте спалювати листя не можна, тому що за таку дію передбачено штрафні санкції.

Зелені насадження є не тільки “легенями” планети, киснем яких дихає все живе на Землі. Вони також виконують важливу роль біологічного фільтру, який очищує навколишнє середови-ще, затримуючи на собі величезну кількість забруднювачів, про що свідчать наступні показники.

Листя рослин на 1 кг насаджень поглинають за сезон вегетації: 200-400 кг сірчистого газу (1 кг ли-стя тополі відфільтро-вує 150 г, ясеню – 18 г, липи – 10 г, акації білої – 69 г, в’язу – 39 г); 5-10 т вуг-лекислого газу (топо-ля погли-нає 44 кг, дубу - 28 кг, липи -16 кг, ялини – 6 кг); від 14 до 65 кг пилу (в’яз оса-джує 28 кг, верба – 38 кг, клен – 28-33 кг, тополя – 34 кг, шовковиця – 31 кг, ясен – 27 г, каштану – 16 кг); 370-380 г сви-нцю (тобто стільки, скіль-ки його вики-дається авто-транспортом при спалюва-нні 450-600 л этильованого бензину). Токсичні мета-ли: - мідь, ко-бальт, цинк, марганець, за-лізо. Одне де-рево "чистить" до 20 тис. м3 повітря на ви-соту до 10 м від поверхні ґрунту. Завдяки фільтруючій здатності рослин, вміст шкідливих речовин в атмосферному повітрі знижується на відстані 1 км від джерела забруднення на 25-29 %, на відстані 2-2,5 км - на 45-60 %, на відстані 5 км - на 75-86 %.

Забруднювачі повітря, які надходять у навколишнє середовище при спалюванні опалого листя: а) тверді часточки згорілих речовин – в них містяться канцерогенні компоненти; б) окис вуглецю (чадний газ) – зменшує доступ кисню до тканин людського організму; в) вуглеводні – викликають ракові захворювання; г) діоксин – одні з найотруйніших для людини речовин.

Шкода для здоров’я людини Люди з серцевими хворобами, астмою, емфіземою та іншими респіраторними захворюваннями є особливо чутливими до забруднення повітря вищезазначеними речовинами, які містяться в димові. подразнення очей, носової порожнини, горла, бронхів; труднощі з диханням; кашель; запаморо-чення та головний біль; загострення респіраторних інфекцій.

Інші небезпеки від спалювання органічних решток: Загибель корисних комах Руйнація ґрунтового покриву Знищення насіння і коріння трав'янистих рослин Пошкодження нижніх частин кущів, дерев та верхніх частин коріння Загроза степових, лісових пожеж Загоряння житлових будинків

Для того щоб зменшити забруднення повітря та погіршення здоров’я людей: Не спалюйте сміття, меблі, будівельні матеріали такі як штучно оброблена деревина або ДВП. Пам’ятайте, що заборонено спалювати такі предмети як картон, всі види пластмас, включаючи пластмасові пляшки з під молока та пластикові пакети, гуму та продукти з неї. Натомість здавайте ці матеріали у пункти вторинної переробки сировини. Ви можете зменшити забруднення повітря шляхом збільшення величини труби вашого каміну та спалюванням чистого, сухого необробленого та непофарбованого дерева Використовуйте компостування та його продукти у вигляді мульчі або інші варіанти безпечної переробки сміття.

Компостування – як альтернатива спалювання листя Компостування – це безпечний спосіб переробки листя та інших органічних відходів, що не шкодить довкіллю. Компост з харчових відходів та дворового сміття на задньому дворі може значно зменшити необхідність утилізації таких відходів місцевими органами влади та зменшити кількість сміття, що викидається на сміттєзвалище.

Як зробити компост? Компостну купу можна зробити де-небудь на краю подвір’я, неподалік від джерела води та бажано у місці, куди не попадає пряме сонячне проміння. Оберіть ділянку землі десь розміром 1 х 1,5 м. Вичистіть ділянку від дерну та трави. Поставте невелику огорожу навкруг своєї компостної ділянки, на кутках вбийте кілки. Залиште достатньо місця для того, щоб можна було без перешкод підійти до компостної купи.

Які відходи слід використовувати? Компост можна робити з багатьох харчових відходів включаючи залишки від овочів, фруктів, яєчну скорлупу, чайні пакетики та інше. Компостуються такі речовини як листя, трава, дрібне гілля, шматки шовку та бавовни, стружка, газети та зола. Почніть з заповнення вашої купи 10 см шаром листя, шматочків землі або грубого сміття з подвір’я (гілля). Якщо ви додаєте в компостну купу харчові відходи, розбавляйте їх листям, гіллям та іншим сміттям. Щоб позбавитися неприємного запаху, можна додавати в компостну купу порошок з люцерни. В суху погоду зволожуйте купу водою, але так, щоб вона не стала дуже розм’яклою.

Кожні декілька тижнів розкопуйте та розпушуйте купу щоб у ній циркулювало повітря та рівномірно розподілялась вологість. Не дивуйтесь, якщо ви відчуєте що компостна купа виділяє тепло або побачите у ній хробаків – все це є частиною процесу розкладу. Не дозволяйте дітям грати у компостній купі.

Ідеальним варіантом є компостування лише опалого листя, але такі матеріали як трава, гній, лушпиння картоплі і інших овочів та фруктів, харчові відходи також підходять для компостування. М’ясо, жир та молочні продукти не рекомендується компостувати через виникнення різкого неприємного запаху та імовірнсті появи й розмноження паразитів.

Коли компост дозріє: Компост “достигає” за 3-6 місяців після того, як ви почали з ним роботу. На цей час компост стає темним та пухким матеріалом. Правильне компостування не сприяє погіршенню стану здоров’я та не підвищує ризик виникнення пожеж, а, фактично, є своєрідною “допомогою” для садів, городів та інших земельних угідь.

Як використовувати компост? Компост може стати у великій пригоді на вашому подвір’ї та у господарстві. Його можна використовувати як високоякісне органічне добриво у саду та на городі для підживлення грунту і підвищення його родючості. Компост покращить стан грунту, допоможе землі краще вбирати повітря та воду, зменшить ерозію грунту.

Використання компосту у вигляді мульчі на поверхні грунту позбавить від проблеми руйнування грунтової кірки на городі після кожної зливи для того щоб полегшити ріст рослин. Компост або мульча з нього утримають у грунті вологу надовго навіть у найспекотніші дні та забезпечать збераження гумусу та органічних речовин від вивітрювання. Внесення компосту пригнічує розвиток бур’янів, покращує температурний режим грунту, слугує поживними речовинами для хробаків та інших організмів, які забезпечують поживними речовинами рослини та культури.

Які переваги компосту? Компостування є природнім видом перебігу органічних речовин, який допомагає зменшити щільність грунту та ерозію. Коли листя компостується разом з рештками трави, які містять азот, кінцевий продукт є дуже цінним органічним добривом.

Вулиця Скільки опитано дворів Скільки наявно компостних ям Відсоток (у перерахунку) Леніна 14 7 50 Дзержинського 26 14 54 Набережна 12 11 92 Ілліча 30 10 33 Опитування односельчан: Висновки: Таким чином, на центральних вулицях Леніна та Ілліча менше компостних ям, більше спалюється листя; на віддалених від центра вулицях – забруднення повітря менше.

Корисні поради жителям: Якщо у вас немає іншого виходу, і ви змушені спалювати листя, дотримуйтеся певних порад: 1. Завжди спалюйте листя, траву лише при вашій присутності. 2. Використовуйте металічні непофарбовані ящики, бочки для спалювання або голу поверхню землі. 3. Не використовуйте бензин або інші рідини для розпалювання вогню. Сухе листя дуже легкозаймисте, а використання рідин для розведення багаття може призвести до виникнення безконтрольного вогню. 4. Не підпускайте дітей до вогнищ. 5. Підведіть ємкості з водою або шланг до місця спалювання вогню для швидкого гасіння при виникненні в тому потреби.