Презентація "Економічна основа сучасної світової цивілізації "

11 кл проф Економічна основа сучасної світової цивілізації 27 05 2024 Країни центру, напівпериферії та периферії* Розвиток сучасної світової економіки,→ її територіальна організація, → безперервні зміни в просторі й часі, → структурні зрушення національних господарств описуються за допомогою → географічної концепції «центр — периферія». ЕКОНОМІЧНА ОСНОВА СУЧАСНОЇ СВІТОВОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ. 

* Відповідно до неї розвиток сучасної економіки супроводжується → просторово-територіальними диспропорціями. * Територіальні особливості, нерівномірність забезпечення ресурсами, відмінні природні умови та інші чинники неминуче → породжують концентрацію економічного розвитку в певних локальних ядрах (центр).

* Саме в цих ядрах відпрацьовуються основні принципи розвитку сучасної економічної світосистеми. * * Звідси вони поширюються на периферійні ділянки.* Виділяють також напівпериферійні райони, які посідають проміжне положення. Мал. 1. Поділ країн за концепцією «центр—периферія» (за І. Валлерстайном).

Центр зайнятий випуском дорогої готової високотехнологічної продукції. «Золоти́й мілья́рд» (рос. Золотой миллиард) — вираз-термін, яким позначають населення розвинутих країн з достатньо високим рівнем життя в умовах обмежених ресурсів. Чисельність даного населення в мільярд пов'язана з чисельністю сумарного населення таких країн і регіонів, як США (310,5 млн), Канада (34,3 млн), Австралія (22,5 млн), Євросоюз (27 країн, загалом 500 млн), Нова Зеландія (4,4 млн), Ізраїль (7,5 млн), Ліхтенштейн (35800), Монако (33000), Люксембург (0,5 млн), Андорра (84000), Ватикан (920), Мальта (0,4 млн) до початку третього тисячоліття.

Напівпериферія зосереджується на виробництві напівфабрикатів і порівняно дешевої продукції масового споживання.

Периферія постачає сировину.

  * До країн центру за сучасною географічною концепцією належать → США, Канада, Японія, країни Західної Європи, Австралія, Нова Зеландія, Південна Корея, Сингапур, Тайвань, ПАР. * На ці держави припадає майже половина ВНП планети. * Саме ці держави визначають економічну стратегію розвитку людства у XXI ст.2. КРАЇНИ ЦЕНТРУ.

* Для країн центру характерні спільні риси соціально-економічного розвитку: → висока питома вага експортної продукції з переважанням високотехнологічних товарів провідних світових торгових марок; → значна частка галузей, пов’язаних із міжнародною сферою послуг;→ високий рівень розвитку освіти, науки та медицини; → зосередження провідних банків світу, торговельних представництв, інфраструктурного транспортного обслуговування, міжнародного туризму тощо.

* Однак життя країн центру сповнене суперечностей. * Усталений порядок і високий комфорт порушуються → напливом біженців із країн периферії та напівпериферії.

* Раніше вважалося, що вони швидко інтегруються в суспільство (політика мультикультуралізму), але насправді прагнуть жити тим самим життям, що й на батьківщині.

СЛОВНИКМультикультуралізм — явище суспільного життя, яке полягає в співіснуванні в межах одного суспільства багатьох культур.

* Важливою проблемою є → відсутність чіткої ідеології соціально-економічного розвитку людства у XXI ст. * НТП, який розглядався в минулому як можливість вирішення суспільних проблем,→ є не ідеологією розвитку, а лише його інструментом.

 До країн напівпериферії належать → країни перехідної економіки, → які нині розвиваються швидше за розвинені країни. * Цьому сприяють → структурна перебудова господарства, → використання досвіду країн центру та досягнень НТП. * Ці держави розміщені в різних частинах світу.3. КРАЇНИ НАПІВПЕРИФЕРІЇ.

* У цих країнах відбуваються процеси, притаманні в минулому розвиненим державам центру: → залучаються іноземні інвестиції, → розвивається малий і середній бізнес, → зростає питома вага переробних галузей, → збільшуються обсяги поставок готової продукції на світовий ринок.

* Колишні соціалістичні держави (Польща, Чехія, Словенія, Угорщина) та нові індустріальні (Бразилія, Мексика, Малайзія) та інші → постійно підвищують не лише економічні показники,→ але й соціальні стандарти життя населення.

* Найбільші проблеми, які не дозволяють країнам напівпериферії долучитися до країн центру,→ не економічні, а політичні: → недостатній рівень розвитку демократії, верховенства права, корупція тощо.

* Цитати колишнього прем'єр-міністра Великої Британії Маргарет Тетчер:*«Багатство країни не обов'язково будується → на власних природних ресурсах, → воно досяжно навіть за їх повної відсутності. * Найголовнішим ресурсом є людина. * Державі лише потрібно створити основу для розквіту таланту людей». «Без економічної свободи жодної іншої свободи бути не може».«Не існує державних грошей, є тільки гроші платників податків».

  * Незважаючи на значний прогрес у соціально-економічному розвитку людства, → у світі все ще існують традиційні, або периферійні, економічні системи — найменш розвинені країни світу. * На відміну від країн напівпериферії, які наздоганяють країни центру, → країни периферії все більше відстають від них. 4. ПЕРИФЕРІЙНІ ЕКОНОМІЧНІ СИСТЕМИ: ПРОБЛЕМИ НАЗДОГАНЯЮЧОГО РОЗВИТКУ.

* Маючи великі природні ресурси, → вони не навчилися їх використовувати й переробляти хоча б на напівфабрикати. * Тому на світовий ринок ці країни виходять із дешевою сировиною, а купують дорогу готову продукцію (мал. 2). Мал. 2. а) Електрична баржа, що заміняє 23 тис. вантажівок (Бельгія — Нідерланди); б) річковий транспорт на Мадагаскарі; в) перевезення вантажів на річці Лена (Росія).

* Найбільше таких країн в → Африці, багато в Азії, Центральної і Південної Америці й Океанії. * Раніше вважалося, що причиною відсталості країн периферії є → їхнє колоніальне минуле.

* Проте нині багаті Багамські Острови та Сингапур теж колись були колоніями. * На жаль, у населення й керівництва низки найменш розвинених країн → відсутня політична воля до позитивних змін у суспільстві. * Тут поширені корупція, злочинні олігархічні клани, наркобізнес.

* Багато вчених переконані, що вихід Китаю на друге місце у світі за рівнем економічної могутності → безпосередньо пов'язаний з існуванням у країні смертної кари за корупцію.

Розвиток сучасної економіки у світі описується за допомогою географічної концепції «центр—периферія». Країни центру в наш час зосередили на своїй території до половини світового виробництва ВНП. Крім центру і периферії виділяють напівпериферійні регіони, які посідають проміжне положення, але за темпами розвитку іноді випереджають країни центру. Серед причин низького рівня розвитку економіки країн периферії — відсутність політичної волі до позитивних змін у суспільстві. ВИСНОВКИ