Південна Корея – чи не єдина економічно розвинена країна у світі, яка практично не має природних корисних копалин, зокрема газу та нафти. А суходольний кордон має лише з Північною Кореєю. З власних продуктів харчування – переважно рис, овочі й дари моря, решту – понад 70% – продуктів імпортує з інших куточків світу. Це пов’язано з тим, що територія Південної Кореї бідна на родючі ґрунти, тут переважно кам’яниста та гориста місцевість і за ландшафтом нагадує українське Прикарпаття. Її територія майже у 6 разів менша за Україну (хоч населення дещо більше, ніж в Україні – майже 50 мільйонів осіб).
“Після громадянської війни, яка поділила країну навпіл, Південну Корею підтримав увесь західний цивілізований світ – країні надали ресурси, політичну і військову підтримку для подальшого розвитку. Однак тут варто віддати належне самим корейцям, які дуже вміло скористалися допомогою. Основну ставку вони зробили на свій єдиний ресурс – людей. А також на їхню неймовірну працьовитість.
Корейці мають лише один вихідний на тиждень. Щоденно працюють по 10 годин. А 90% службовців вищої і середньої ланки взагалі працюють понаднормово та без доплати. Цікаво, що під час післявоєнного економічного зростання у корейських працівників було 1-2 вихідні на місяць. У 90-ті роки кількість вихідних у Південні Кореї збільшилася до 4-5 днів за місяць. А нині корейців уже змушують менше працювати навіть на законодавчому рівні.
Ще у 60-х роках Корея була однією з найбідніших країн світу, мала дуже слабку виробничу базу та зовсім не розвинутий сектор науки і технологій. Там працювало лише два державні науково-технічні заклади. Тож насамперед уряд всі зусилля сконцентрував на підвищенні рівня освіти і науки та професійної компетентності. Втім країні швидко вдалося підготувати армію висококваліфікованих інженерів і робітників, які стали основою для економічного зростання. Велика кількість корейської молоді поїхала навчатись закордон. Згодом чималі кошти – і державні, і приватні – було інвестовано саме в науково-дослідницькі й дослідно-конструкторські розробки. Це вирішило питання працевлаштування значної частини корейців. Так уже наприкінці 70-х почався шалений розвиток науково-технічного комплексу та промисловості, який і нині є пріоритетним напрямом у розвитку південнокорейської держави.
Влада країни активно підтримувала великий бізнес, забезпечила його пільговими кредитами, податковими послабленнями і держзамовленнями. І все заради швидкого зростання виробництва та експорту. Потужний експортний потенціал дозволив наситити країну валютою та тримати внутрішній ринок і валютний курс. Значна частина цих ресурсів пішла не на споживання, а на придбання останніх технологій. Як наслідок постійних змін влади, жорсткої державної економічної політики та економічних реформ – корейський уряд зміг “побудувати все з нічого”. А Корею почали називати країною успішного втручання уряду держави в економіку.
Чого вдалося досягти сьогодні Південна Корея – високорозвинена країна, член “Великої двадцятки”; посідає 12-те місце в рейтингу економік світу; п’яте місце у світі за експортом високотехнологічної продукції, поступається лише Китаю, Німеччині, США та Сінгапуру; корейські суднобудівні компанії контролюють 40% світових замовлень на будівництво морських суден; за легкістю ведення бізнесу країна посідає п’яте місце у світі; у рейтингу Глобального індексу інновацій країна на 14-му місці; у країні практично всі працюють.
Використанні ресурсиhttps://iprosvita.com/pivdenna-koreia-ekonomichne-dyvo-za-odne-pokolinnia/?fbclid=Iw. AR1 MKy. Gire. Z0m. Wq. RZqg. VNqo. RMXGqb. Jn. Z5880c. Xqzmo4bm. LMBoc. Tg. O0 Fq2hchttps://voxukraine.org/uk/pivdenna-koreya-spravzhni-prichini-grandioznogo-zrostannya/?fbclid=Iw. AR029 Gma6 J6er. Oy. D1 KOa. A7czjggcr0 MNJmzuz. Ajjsoo. Fn. E2 Hi. C4 Hd. YYI02 Qhttps://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9 F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%9 A%D0%BE%D1%80%D0%B5%D1%8 F